Порівняння Epson EB-695Wi vs Epson EB-685Wi

При роботі в економічному режимі помітно знижується яскравість підсвічування, в середньому на 30-50%. Із зменшенням яскравості знижується і тепловиділення, що дозволяє економити робочий ресурс освітлювача, завдяки чому зростає термін служби лампочки. Так, режим ECO дозволяє продовжити термін служби лампи в середньому на 30%. Якщо стандартний термін служби лампи проєктора становитиме 4000 годин, то регулярне використання режиму ECO дасть змогу збільшити термін служби підсвічування приблизно до 5500 годин.

Фактична максимальна роздільна здатність кадру, який проектор здатний обробити і вивести на екран.

Багато моделей допускають трансляцію зображень у вищій роздільній здатності, ніж реальна роздільна здатність матриці проектора (див. вище). Наприклад, відео формату 1920х1080 можна вивести на пристрої з розміром кадру 1024х768. Однак якість такого зображення буде помітно нижчою, ніж на проекторі, який спочатку має роздільну здатність 1920х1080.

Максимальна роздільна здатність тісно в'яжеться як із загальною якістю картинки, наприклад і з діагоналлю проекційного екрану. Чим вище роздільна здатність, тим чіткішими стають деталі зображення. Зрозуміло, в облік слід брати і розмір екрана. Справа в тому, що на проекційній поверхні 40 – 50″ особливої різниці між форматами Quad HD та 4K не буде. Картинка з високою роздільною здатністю зможе проявити себе на дійсно великому екрані.

Ступінь цифрового збільшення, забезпечувана проєктором.

Збільшити діагональ цифровим способом неможливо, тому в даному випадку мова звичайно йде про збільшення зображення в межах наявної діагоналі. Таким чином можна, наприклад, «розтягнути» фотографію або схему на весь екран, прибравши рамки по краях, збільшити окремий фрагмент зображення для більш детального розгляду, і т. ін. А в деяких моделях під цифровим збільшенням мається на увазі, по суті, зменшення, коли замість всієї матриці використовується тільки її частину. Це може стати в нагоді, якщо в оригінальному розмірі зображення не поміщається на екран.

Варто відзначити, що і в тому, і в іншому випадку робота «зума» пов'язана зі зниженням роздільної здатності і деяким погіршенням загальної якості картинки.

— Датчик освітлення. Датчик, що визначає рівень навколишньої освітленості. Найчастіше використовується для автоматичного налаштування яскравості проєктора під поточні умови. Наприклад, в затемненому приміщенні висока яскравість не потрібна, а при денному світлі, навпаки, без неї не обійтися. Регулювати режим роботи можна і вручну, але зручніше, коли проєктор робить це автоматично.

— Підтримка DLNA. Технологія DLNA.призначена для об'єднання домашньої електроніки в єдину мережу та обміну контентом в реальному часі. Однією з її переваг є те, що DLNA-пристрої гарантовано сумісні між собою незалежно від моделі і виробника. У проєкторі ця функція може використовуватися, наприклад, для перегляду на великому екрані фільму з жорсткого диска комп'ютера, або для виведення на цей екран Інтернет-трансляції, першопочатково відкритої на планшеті. Працює DLNA на базі звичайної локальної мережі, з підключенням через LAN (див. «Порти управління») або Wi-Fi (див. нижче).

— Підтримка MHL. Наявність у проєктора входів HDMI з підтримкою стандарту MHL. Даний стандарт застосовується для трансляції відео і аудіо з мобільних гаджетів (через microUSB) на зовнішні пристрої. Відповідно, ця особливість стане в нагоді тим, хто планує підключати до проєктора смартфони та іншу портативну техніку. При цьому MHL-гаджет, підключений до сумісного H...DMI-порту, може ще й заряджатися в процесі. Зазначимо, що вивести сигнал MHL можна і на звичайний HDMI-порт, однак для цього знадобиться перехідник, а функція зарядки буде недоступна.

— Картинка в картинці. Можливість відтворення на одному екрані одночасно двох каналів: основного і додаткового (в окремому маленькому віконці). Звук при цьому відтворюється тільки для основного каналу. Такий режим дає змогу, наприклад, пропустити перерву у футбольному матчі і не запізнитися до другого тайму. Зазначимо, що для роботи цієї функції зображення повинні надходити з різних джерел, наприклад, з двох різних тюнерів, або з тюнера і зовнішнього пристрою (DVD-плеєра, медіацентру тощо).

— Протокол PJ-Link. Підтримка проєктором протоколу PJ-Link. Це службовий стандарт, розроблений для управління проєкторами через локальні мережі (зазвичай по LAN або HDBaseT, див. «Порт управління»). Все обладнання з підтримкою PJ-Link (проєктори, контролери) повністю взаємно сумісно незалежно від марки і виробника, що значно полегшує побудову мереж з декількох проєкторів і заміну окремих компонентів у таких мережах.

— Підтримка 3D. Підтримка 3D передбачає можливість відтворення об'ємного стереоскопічного зображення. В основі 3D-картинки можуть знаходитися різні технології. Традиційно розрізняють технології активного (див. відповідний пункт), пасивного (див. відповідний пункт) і гібридного 3D. Для перегляду об'ємного зображення необхідні спеціальні окуляри. У випадку з активним 3D в окуляри вбудовуються спеціальні шторки, які працюють від автономного джерела живлення. Для пасивного і гібридного 3D достатньо звичайних 3D-окулярів без автономного живлення.

— Активний 3D. Технологія активного 3D побудована на принципі поперемінного мерехтіння картинки. Мерехтіння зображення на екрані синхронізується з мерехтінням лінз в окулярах, в результаті кожне око отримує окреме зображення, що і робить картинку об'ємною. Головною перевагою активного 3D є можливість перегляду зображення без зниження вихідної якості картинки. На екран можна дивитися під будь-яким кутом і з будь-якого положення, зображення при цьому все одно буде об'ємним. З недоліків можна виділити наявність деякого навантаження на очі, яке виникає через регулярне мерехтіння лінз в окулярах. Також активні 3D-окуляри можуть дещо затемнювати вихідну яскравість зображення. Додатково окуляри цього типу досить дорого коштують.

— Пасивне 3D. Пасивне 3D передбачає виведення на екран подвійного зображення. У пасивних 3D окулярах використовуються спеціальні лінзи, які відсікають дублюючу картинку таким чином, що кожне око бачить тільки призначене для нього зображення, що і створює ілюзію об'ємної картинки. Головною перевагою пасивного 3D є відсутність навантаження на очі, яке характерне для активного мерехтливого 3D. Окуляри для пасивного 3D недорого коштують.

— Інтерактивне перо. Підтримка проєктором технології інтерактивних пер. Така технологія дає змогу фактично перетворити зображення, що проєктується, на інтерактивну дошку: за допомогою пера можна малювати, писати і робити позначки на зображенні, яке проєктується, що буває особливо корисно під час презентацій та освітніх заходів. Варто враховувати, що найбільш пера та додаткове обладнання для їх роботи можуть не входити до комплекту постачання.

— Мультимедійний (аеропульт). Аеропультом називають пристрої, що мають гіроскоп, який дає змогу не просто перемикати пункти меню клавішами «↑», «↓», а використовувати пульт в ролі мишки. При направленні його на екран з'явиться курсор, який переміщується у напрямку пульта. Тим самми управління стає простіше і швидше.

— Управління голосом. Підтримка проєктором голосового управління дає змогу диктувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може вимагати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більше широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в проєкторах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто включає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-то запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

Стандарт Wi-Fi, підтримуваний проєктором.

Wi-Fi відомий переважно як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Крім того, з відносно недавніх пір ця технологія використовується також для прямого з'єднання між бездротовими пристроями. Відповідно, способи застосування Wi-Fi в проєкторах теж можуть бути різними. Так, одні моделі здатні підключатися до локальних мереж для роботи з контентом по DLNA (див. вище); в інших таке підключення використовується для управління з комп'ютера або іншого мережевого пристрою; в третіх «пульт ДК» на зразок смартфона або планшета може підключатися через Wi-Fi безпосередньо.

Що ж стосується версій Wi-Fi, то найбільш популярні в сучасній техніці варіанти — Wi-Fi 4 (802.11 n) і Wi-Fi 5 (802.11 ac) — цілком сумісні між собою, а різниця між ними в даному випадку не критична. Тому на ці подробиці можна не звертати особливої уваги при виборі.

Зустрічаються також проєктори Wi-Fi ready, які з коробки не мають Wi-Fi, але при підключенні відповідного адаптера (купується додатково) здатні до бездротового з'єднання .

Кількість роз'ємів USB 2.0, передбачене в проєкторі.

Не варто плутати ці роз'єми USB slave (див. «Порти управління») — в даному випадку мова йде про порти USB для різної периферії. Найчастіше ці порти використовуються для прямого відтворення контенту з флешок та інших накопичувачів (наприклад, зовнішніх HDD). При цьому зазначимо, що в деяких проєкторах перегляд відео недоступний (лише фото), в інших може підтримуватися дуже обмежений набір форматів. Тим не менш, пряме підключення нерідко виявляється більш зручним, ніж перегляд через комп'ютер або інше додаткове пристрій. Також порти USB можуть застосовуватися в інших цілях, наприклад, для оновлення прошивки, обміну файлами між флешкою і вбудованим накопичувачем проєктора або навіть для клавіатур/мишей (в пристроях Android, див. вище).

Сам стандарт USB 2.0 вважається застарілим, однак для проєкторів його цілком достатньо, а понад нова периферія повністю сумісна з такими роз'ємами. При цьому до проєктора рідко доводиться підключати більше одного зовнішнього пристрою за раз, тому і моделей більш ніж з одним USB 2.0 випускається трохи.

— RCA (аудіо). Аналоговий аудіоінтерфейс, що використовує гнізда RCA («тюльпани»). Залежно від моделі проєктора може служити як входом (наприклад, на додаток до компонентного відеовходу), так і виходом для підключення зовнішніх аудіопристроїв. Зазначимо тільки, що через один роз'єм RCA в даному разі передається тільки один канал звуку, а входом або виходом вважається пара «тюльпанів» (під лівий і правий канал).

— Вхід 3.5 мм (mini-Jack). Такий роз'єм більш компактний, ніж RCA, крім того, він дає змогу працювати з двома каналами стерео через одне гніздо. З іншого боку, з'єднання 3.5 мм менш надійне і більш схильне до перешкод. Тому подібний вхід розрахований переважно на нескладні задачі — на зразок передачі звуку з аудіовиходу ПК або лептопа.

— Вихід 3.5 мм (mini-Jack). Це в будь-якому разі аналоговий вихід, проте конкретне його призначення може бути різним. Так, в деяких проєкторах він грає роль лінійного інтерфейсу і застосовується для виведення аудіосигналу на активну акустику або зовнішній підсилювач. В інших пристроях mini-Jack працює як вихід на навушники. Існують моделі, де ці функції об'єднані в одному роз'ємі.

— Оптичний вихід. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешко...д. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискувань.

— Вхід для мікрофона. Вхід для підключення до проєктора зовнішнього мікрофона. Скориставшись ним, можна транслювати звук з мікрофону за допомогою власного підсилювача проєктора — наприклад, коментувати презентацію через ті ж динаміки, через які йде основний звуковий супровід.

Максимальний рівень шуму, що виникає під час роботи проєктора.

У більшості моделей основним джерелом шуму є система охолодження — вона часто використовує вентилятори для ефективного відводу тепла, що виробляється лампою. Зрозуміло, чим нижче рівень шуму — тим зручніше проєктор в застосуванні, тим менше він доставляє незручностей і тим краще чути звуковий супровід «картинки» (якщо воно взагалі не передбачено). З іншого боку, зі збільшенням розмірів та підвищенням потужності рівень шуму також неминуче зростає, а заходи по його зниженню помітно позначаються на вартості проєктора.

Найбільш тихими є портативні моделі (див. «Основне призначення») — вони в більшості своїй не мають активного охолодження і практично не створюють шуму, якщо не вважати клацання клавіш управління та інших подібних звуків. Тому даний показник для таких проєкторів може взагалі не вказуватися. Найбільш ж «гучними» є професійні проєктори — в них рівень шуму може досягати 50 дБ (рівень розмови на середній гучності).

Потужність, споживана проєктором в штатному режимі роботи. Від цього показника залежить як сама по собі «ненажерливість» пристрою, та й вимоги до організації живлення: наприклад, важкі професійні проєктори на 3500 Вт і вище не можна включати в звичайні розетки, для них потрібен спеціальний формат підключення.

Варто враховувати, що при використанні традиційних ртутних або газоразрядних ламп висока яскравість неминуче потребує високої потужності. Цього недоліку позбавлені економічні світлодіодні проєктори, проте вони поки що порівняно слабо поширені, та й не завжди LED є підходящим типом лампи.