Порівняння Deepcool CC560 ARGB чорний vs Deepcool CK560 чорний

Тип материнської плати, на який розрахована конструкція. Даний параметр вказується по форм-фактору «материнки», під яку розроблений корпус. Варіанти можуть бути такими:

— ATX. Один з найбільш поширених на сьогоднішній день типів материнських плат, розмір стандартний ATX — 30,5х24,4 см. Застосовується як в домашніх, так і офісних ПК середнього класу.

— XL-ATX. Загальна назва для декількох стандартів материнських плат, об'єднаних, як випливає з назви, досить великими розмірами і відповідним оснащенням. Конкретні значення таких розмірів можуть змінюватись в діапазоні від 324 до 345 мм в довжину і від 244 до 264 мм в ширину, залежно від виробника і моделі. Відповідно, при виборі такого корпусу стоїть окремо уточнити його сумісність з конкретної материнської платою.

— E-ATX (Extended ATX). Найбільш крупний тип материнських плат, під які робляться сучасні корпуси, має розміри 30,5х33 см. Застосовується зазвичай у високопродуктивних системах, що вимагають великої кількості слотів розширення.

— micro-ATX (m-ATX). Компактний варіант плати ATX, має розміри 24.4х24,4 см. Основна сфера застосування таких плат — офісні системи, які не потребують високої продуктивності.

— mini-ITX. Одне з подальших, після m-ATX, зменшень форм-фактори материнських плат, передбачає...розмір плати порядку 17х17 см і один (найчастіше) слот розширення. Також розрахований на компактні системи, не відрізняються продуктивністю.

— Thin mini-ITX. Модифікація описаного вище mini-ITX, створена у розрахунку на зменшення товщини корпусу (до 25 мм), а планки оперативної пам'яті не виступають вгору і лежать на «материнці» паралельно самій платі (докладніше см. «Форм-фактор»). Як і більшість компактних різновидів, плати thin mini-ITX не відрізняються високою обчислювальною потужністю.

Зазначимо, що більшість корпусів допускають установку материнських плат і меншого розміру — наприклад, багато корпусу під E-ATX цілком можуть застосовуватися з платами ATX. Втім, конкретну сумісність у будь-якому разі варто уточнювати окремо.

Можлива довжина БЖ, який можна встановити в корпус.

Максимальна довжина відеокарти, яку можна встановити в даний корпус.

Сучасні відеокарти середнього і топового рівня, мають високу продуктивність, нерідко відрізняються ще й значною довжиною, через що така плата може поміститися далеко не у всякий корпус. Так що перед збором комплектуючих варто оцінити довжину передбачуваної відеокарти і вибрати корпус, в який вона гарантовано поміститься. Така передбачливість не буде зайвою в будь-якому разі, однак особливо вона актуальна, якщо ви збираєте систему, що вимагає потужного графічного адаптера — наприклад, висококласний геймерський ПК або робочу станцію для 3D-дизайну.

Найбільша висота кулера, допустиме для даного корпусу.

У цьому разі мається на увазі кулер, який використовується для охолодження процесора — такий компонент є в переважній більшості сучасних ПК. Висота вимірюється відносно материнської плати.

Кількість посадкових місць під вентилятори із задньої сторони корпусу, а також розмір вентиляторів, на який розраховані ці місця. Наявність у комплекті самих вентиляторів варто уточнювати окремо.

Чим габаритніший вентилятор — тим більш прогресивним він вважається: великий діаметр дає змогу ефективно працювати на порівняно низьких обертах, що знижує рівень шуму й споживання енергії. Корпусні вентилятори випускаються в декількох стандартних діаметрах; конкретно для задньої панелі розмір до 92 мм вважається відносно невеликим, 120 мм — середнім, 140 мм — великим.

Найчастіше отвори під установлення вентиляторів розраховані на один певний розмір, проте зустрічаються і «багаторозмірні» посадкові місця, на 2 – 3 варіанти за діаметром.

Наявність у корпусі спеціального фільтра, що запобігає попаданню всередину пилу. Без такого фільтра пил осідає на елементах системи; особливо до цього схильні радіатори, які до того ж втрачають свою ефективність, забиваючись пилом. За наявності пилового фільтра чистити доводиться не «начинку» ПК, а сам елемент, що фільтрує, що набагато простіше і зручніше.

Відсіки для пилових фільтрів можуть розміщуватися на передній панелі корпусу, ззаду, знизу, зверху, у бокових стінках. Також існують моделі корпусів з кількома технологічними нішами для встановлення пилових фільтрів – комбінований варіант передбачає наявність таких відсіків одразу з кількох сторін корпусу.

Розмір посадкового місця під систему водяного охолодження, передбаченого на задній стороні корпусу.

В корпусах з підтримкою СРО радіатори водяного охолодження встановлюються ті ж гнізда, що і традиційні вентилятори. Іншими словами, на одне і те ж посадкове місце можна встановити вентилятор (вентилятори), або радіатор СРО. Розмір посадкового місця під СРО вказується однією цифрою — завдовжки (по більшій стороні); ширину само можна визначити на підставі цих даних. Річ у тім, що сучасні радіатори СРО зазвичай використовують вентилятори одного із стандартних розмірів — 120 мм або 140 мм; а якщо таких кілька вентиляторів, вони складаються в ряд. У результаті довжина радіатора виходить кратної, а ширина — рівною одному з цих чисел: наприклад, 280 мм — це 2х140мм при ширині 140 мм, 360 мм — це 3х120 мм при ширині 120 мм.

Зазначимо, що в даному випадку не актуальні ті нюанси, що і для повітряного охолодження: велика вентилятор займає більше місця і коштує дорожче, проте вважається більш прогресивним, оскільки може ефективно працювати на меншій швидкості — а це знижує рівень шуму і вібрацій.

Розмір посадкового місця під систему водяного охолодження, передбаченого на верхній стороні корпусу.

В корпусах з підтримкою СРО радіатори водяного охолодження встановлюються ті ж гнізда, що і традиційні вентилятори. Іншими словами, на одне і те ж посадкове місце можна встановити вентилятор (вентилятори), або радіатор СРО. Розмір посадкового місця під СРО вказується однією цифрою — завдовжки (по більшій стороні); ширину само можна визначити на підставі цих даних. Річ у тім, що сучасні радіатори СРО зазвичай використовують вентилятори одного із стандартних розмірів — 120 мм або 140 мм; а якщо таких кілька вентиляторів, вони складаються в ряд. У результаті довжина радіатора виходить кратної, а ширина — рівною одному з цих чисел: наприклад, 280 мм — це 2х140мм при ширині 140 мм, 360 мм — це 3х120 мм при ширині 120 мм. Взагалі ж розмір верхнього радіатора в 240 мм і менше вважається порівняно невеликим, 280 мм — середнім, 360 мм — великим, а в деяких моделях він досягає 420 мм і навіть більше.

Зазначимо, що в даному випадку не актуальні ті нюанси, що і для повітряного охолодження: велика вентилятор займає більше місця і коштує дорожче, проте вважається більш прогресивним, оскільки може ефективно працювати на меншій швидкості — а це знижує рівень шуму і вібрацій.

Кількість роз'ємів USB 2.0, передбачених у корпусі.

Такі роз'єми зазвичай розташовуються з передньої сторони (докладніше див. «Розташування»). Вони найбільш зручні для периферії, яку потрібно часто підключати і відключати — наприклад, «флешок» ( для постійно підключених пристроїв зручніше використовувати роз'єми материнської плати виведені на тилову панель). Конкретно ж USB 2.0 у наш час вважається застарілим: він забезпечує швидкість передачі даних всього в 480 Мбіт/с і порівняно невисоку потужність живлення. Тим не менш, у багатьох випадках цього виявляється цілком достатньо, і порти USB 2.0 продовжують застосовуватися, в тому числі в досить прогресивних корпусах.