Порівняння SOLEX 82050GN2 vs Naturehike Cloud UP II 20D Silicone Light

Повна вага намету – з урахуванням каркаса та інших приналежностей.

Даний параметр залежить насамперед від призначення (див.вище), а після цього — від сезонності, місткості і додаткових функцій. Наприклад, в трекінгових і експедиційних моделях вага зазвичай не перевищує 5 – 7,5 кг, а найлегші з подібних виробів можуть важити 2 – 3 кг і навіть менше, будучи при цьому повноцінними наметами на 2 особи або навіть більше. Втім, для трекінгового намету подібна невелика вага при місткості більше 2 осіб зазвичай означає те, що дана модель розрахована виключно на літо. У більшості кемпінгових наметів вага починається з 6 кг, хоча серед них теж зустрічаються досить легкі вироби – на 4 – 5 кг, 3 – 4 кг, а то і менше (в таких випадках невелика вага теж може означати чисто літню спеціалізацію). А найбільш місткі і / або багатофункціональні моделі можуть мати вагу в 10 – 15 кг, 15 – 20 кг і навіть більше; у цій ваговій категорії можна зустріти переважно тенти-шатри, багатомісні кемпінгові намети і рибальські тенти для карпфішінга (див. «Призначення»).

Вибираючи намет за даним показником, варто враховувати, що не завжди має сенс гнатися за максимальним зниженням ваги. Так, легкий намет...виходить максимально зручним в перенесенні; з іншого боку, зниження ваги неминуче позначається на одній або відразу декількох інших характеристиках. Наприклад, найчастіше більш легкі моделі виходять або більш дорогими, або меншими за розмірами і менш місткими і функціональними, ніж їх важчі аналоги. А іноді зниження ваги негативно впливає ще й на захищеність (в тому числі стійкість до вологи) і загальну надійність виробу. Тому спеціально шукати максимально легкий намет має сенс в тих випадках, коли зниження ваги має ключове значення; характерний приклад — тривалі походи, в яких все спорядження доводиться довго нести «на собі». І навіть в таких варіантах варто пам'ятати про інші важливі характеристики. Наприклад, для використання пізньою осінню, коли ймовірні заморозки, краще вибрати більш важкий намет з сезонністю «зима», ніж легку модель, не розраховану на зимові умови.

Тамбур являє собою своєрідний «передпокій» перед входом в основне відділення намету.

Конкретна конструкція і призначення такого «передпокою» можуть бути різним. Наприклад, в невеликих двошарових наметах роль тамбура грає простір між внутрішнім і зовнішнім шаром перед входом (для цього зовнішній полог натягується під більшим кутом щодо вертикалі, ніж внутрішній). Розміри такого відділення невеликі, воно розраховане переважно на зберігання окремих предметів, таких як взуття. У більших моделях тамбур виконується у вигляді повноцінного відсіку, який відрізняється від основного відділення лише відсутністю днища (хоча бувають і винятки). Такий відсік може розташовуватися між двома спальними відділеннями; а в деяких наметах передбачається відразу два тамбура.

В будь-якому разі, подібне оснащення збільшує корисну площу намету і забезпечує додатковий комфорт при його використанні. Тамбур можна використовувати для зберігання спорядження, нерідко – досить громіздкого; при відкритому вході він забезпечує додатковий захист основного об'єму намету від опадів, сонця і вітру; а в великому тамбурі (довжиною в 150 см і більше) можна навіть організувати додаткові спальні місця (якщо погода дає змогу) або навіть допоміжне приміщення на зразок кухні, їдальні, адміністративної зони тощо. Детальніше про розміри цього елемента оснащення див. «Довжина тамбура» нижче.

Довжина тамбура, передбаченого в наметі.

Детальніше про тамбурі див. вище. Що стосується його розмірів, то довжина тамбура вимірюється по тій же стороні, по якій вимірюється довжина всього намету; а ширина цього відсіку зазвичай відповідає загальній ширині намету, і її немає потреби окремо уточнювати в характеристиках. При цьому відзначимо, що через подібні правила вимірювання довжина тамбура нерідко виявляється менше його ширини; це в даному разі цілком нормальна ситуація.

Конкретне співвідношення між габаритами цього відсіку в різних наметах може бути різним. Однак в цілому довший тамбур, як правило, більший і місткіший коротшого. При виборі ж варто враховувати, що об'ємний і просторий додатковий відсік підвищує загальний комфорт, проте помітно позначається на ціні і вазі намету (не кажучи вже про його загальні габарити). Так що при виборі за даним параметром варто враховувати реальні умови і особливості експлуатації намету. Відзначимо тільки, що для організації додаткових спальних місць варто звертати увагу на тамбури довжиною не менше 150 см – як правило, в них можна розмістити додаткові місця як мінімум поперек, а нерідко — і вздовж намету.

Моделі з цією особливістю фактично являють собою дві палатки, одна з яких розташовується усередині іншої. При цьому зовнішня намет зазвичай робиться із щільного непромокального матеріалу, а внутрішня — з легкого, що пропускає вологу. Така конструкція забезпечує хорошу теплоізоляцію і захист від вологи, у т. ч. від конденсату: більша його частина осідає на зовнішній наметі, не проникаючи всередину. Багато двошарові намети дають змогу встановлювати окремо тільки внутрішній намет, що може стати в нагоді в теплу погоду. Мінусом цього варіанта є збільшені, порівняно з одношаровими, габарити і вагу.

Варіант виконання двошарових наметів із внутрішнім тентом із сітки. По суті, така сітка захищає простір основного намету від комарів та інших комах, а при його монтажі без зовнішнього тенту можна насолоджуватися видом зоряного піднебіння у теплу безхмарну погоду.

— Зовнішній. Зовнішній каркас вважається більш зручним в установці, особливо у випадку двошарових наметів (див. «Внутрішній намет»), оскільки на каркас надягаються відразу і внутрішній намет і зовнішній тент. З іншого боку, такий каркас більш схильний до негативного впливу природних умов і не дає можливості поставити внутрішній намет окремо.

— Внутрішній. Внутрішній каркас дещо складніше в установці, ніж зовнішній; водночас він менш схильний до впливу несприятливих зовнішніх умов, а в двошарових наметах (див. «Внутрішній намет») з внутрішнім каркасом зазвичай передбачається можливість встановлення тільки внутрішнього намету, без тенту.

Зазначимо, що класичний каркас мають тільки намети у формі напівсфери або напівбочки (див. «Форма корпуса»); у разі двосхилих наметів характеристика «зовнішній/внутрішній» відноситься насамперед до розташування опор, а до шатрових моделей термін «каркас» взагалі не застосовується.

— Надувний. У таких наметах роль каркаса грають герметичні порожнисті трубки з гнучкого матеріалу (гуми або полімерів), зазвичай дугоподібної форми. У складеному стані вони можуть бути досить компактно згорнуті, а при установці намету вони надуваються (зазвичай за допомогою спеціального насоса), набуваючи потрібної форми і достатньої жорсткості для підтримки тенту. Перевагами надувних каркасів є невелика вага і простота в установці, зазвичай вони належать д...о систем швидкої установки (про останні див. вище). З іншого боку, надувні елементи дуже чутливі до пошкоджень: невелика тріщина або дірочка, некритична для елемента звичайного каркаса, порушує герметичність і робить намет непридатним для використання.

— Pop-up. Автоматичний тип дугового каркасу – самостійно розкладається при витяганні намету з чохла. Найчастіше такий різновид каркасу застосовується у невеликих наметах бюджетної ланки, адресованих прихильникам відпочинку у кемпінгах, вилазок на природу та відвідування музичних фестивалів. Упаковані подібні намети у невелику круглу сумку, яка займає мінімум місця в автомобільному багажнику або серед ручної поклажі відпочиваючих.

— Нейлон. Синтетичний матеріал з хорошою водонепроникністю і середніми характеристиками по міцності і стійкості до негативних впливів: цілком підходить для нескладних погодних умов, однак при намоканні втрачає міцність (схильний тягнутися), а також чутливий до тривалого впливу ультрафіолету. Як наслідок, використовується відносно рідко.

— Поліестер. Також належить до синтетичних матеріалів, вважається більш прогресивним варіантом, ніж нейлон: добре витримує намокання і нагрів, менш чутливий до ультрафіолету, як наслідок — має велику довговічність. На даний момент є найбільш популярним матеріалом для тентів.

— Поліамід. Загальна назва для деяких різновидів синтетичних тканин, що включає, зокрема, капрон і описаний вище нейлон. Властивості поліамідів аналогічні нейлону: з одного боку, невисока вартість, стійкість до вологи і стирання, а також міцність, з іншого — схильність до розтягування при намоканні і втрата міцності при дії УФ-випромінювання

— Полікотон. Матеріал, що поєднує бавовна з синтетичними волокнами (зазвичай, поліестер), зазвичай у співвідношенні 1:2 (синтетика-бавовна). Таке поєднання забезпечує довговічність, стійкість до несприятливих умов, полікотон добре протистоїть волозі і водночас «дихає». Також він краще, ніж чиста синтетика, зберігає прохолоду в спекотний день і тепло в холодну погоду. Водночас даний матеріал має досить велику вагу і коштує недешево, через що використовується рідко і...тільки в кемпінгових наметах (див. «Призначення»).

— Поліуретан. Зазвичай, в даному випадку мається на увазі покриття з поліуретану, нанесене на синтетичну основу з поліестеру або нейлону. Основне призначення такого покриття — поліпшити водонепроникність тенту (див. нижче). Втім, конкретні значення водонепроникності в різних моделях можуть помітно різнитися. Матеріал основи (і, відповідно, основні особливості тенту) зазвичай залежить від цінової категорії намети.

— Поліетилен. Поліетилен абсолютно вологонепроникний, однак повітря він теж не пропускає. Внаслідок цього даний матеріал зустрічається виключно в тентах (див. «Призначення»).

— Texit membrane. Різновид висококласних мембранних тканин, що поєднує, з одного боку, високі значення водонепроникності (10 000 мм рт. ст. і вище), з іншого — здатність «дихати» і не пропускатиме назовні водяна пара, що сприяє терморегуляції та підтримання комфортного клімату в наметі. Однак обходиться даний матеріал недешево, а тому він використовується лише у висококласному експедиційному спорядженні.

— Бавовна. Натуральна бавовна, зазвичай, з нитками rip-stop з нейлону або поліестеру, а також додаткової водовідштовхувальним просоченням. Цей матеріал довговічний, надійний і при цьому добре пропускає повітря і забезпечує зручну терморегуляцію, зберігаючи прохолоду в жарку погоду і тепло — в холодну. Його недоліками є висока вартість і досить велику вагу, що обмежує застосування бавовни прогресивними моделями кемпінгових наметів.

Показник, що відображає здатність тенту намету витримувати вплив вологи, не намокаючи. Виражається в міліметрах водяного стовпа — висоті водяного стовпа, яку може витримати тент (про площі впливу не йдеться, оскільки навантаження на одиницю площі під водою залежить тільки від висоти водяного стовпа і не пов'язана з площею його заснування). Значні цифри, зазначені в характеристиках (наприклад, 4000 мм вод. ст., — тобто 4 метри) пов'язані з тим, що дощові краплі можуть мати значну швидкість і при попаданні на тент створювати в точці впливу навантаження, порівнянну з тиском на глибині декількох метрів.

Загалом чим вище показник водонепроникності — тим краще тент буде справлятися з впливом дощу і снігу. Показники до 3000 мм вод. ст. вважаються достатніми для місць, де дощі бувають рідко, тенти на 3000 – 7000 мм вод. ст. дають змогу не боятися інтенсивних злив, а в експедиційних (див. «Призначення») наметах, розраховані на екстремальні умови, цей показник може досягати 10000 мм вод. ст. і навіть більше. Однак більш водостійкі тканини, зазвичай, і вагу мають значний, так що в кожному окремому випадку має сенс вибирати оптимальний по співвідношенню стійкості і ваги варіант.

— Поліестер. Синтетичний матеріал з хорошими характеристиками міцності і водонепроникності. Крім того, він стійкий до несприятливих впливів (не втрачає міцність при намоканні, дії кислотного і лужного середовища, перепадах температур).

— Нейлон. Загалом характеристики нейлону трохи нижче, ніж у поліестеру: він схильний тягнутися при намоканні і загалом менш стійкий до несприятливих впливів. Водночас з урахуванням того, що більшість власників використовують намети у відносно простих умовах, ці моменти не є критичними; крім того, деякі виробники використовують спеціальну обробку для підвищення стійкості нейлону.

— Поліетилен. Цей матеріал використовується переважно в недорогих моделях наметів для кемпінгу (див. «Призначення») — пов'язано це насамперед з його значною вагою. За іншими характеристиками він не має ключових відмінностей від інших матеріалів.

— Поліамід. Загальна назва для класу тканин, в який входять, зокрема, капрон і нейлон. Деякі виробники використовують цей термін з маркетинговими цілями: «поліамід» звучить солідніше, ніж «нейлон», хоча за характеристиками ці матеріали практично не відрізняються і використовуються однаково — переважно в недорогих моделях.