Порівняння Rowenta Pro Master DW 8122 vs Rowenta Steamforce DW 9240

Потужність, споживана пристроєм під час роботи.

Загалом більш потужні моделі вважаються більш прогресивними — як мінімум тому, що висока потужність прискорює час нагрівання до робочої температури і дозволяє досягти більш високої продуктивності пара. З іншого боку, така потужність помітно позначається на габаритах, вазі і ціною.

Серед класичних прасок потужність-1500 Вт відповідає початковому рівню, в основному вона характерна для дорожніх моделей. Показник в 1500 – 2000 Вт вважається середнім, а значення у 2000 Вт і більш характерні в основному для професійних пристроїв. За наявності парогенератора потужність помітно збільшується, а серед прасувальних систем і пресів зустрічаються моделі потужністю до 6 – 7 кВт.

Потужність подачі пари, яка забезпечується праскою, по суті — кількість пари, що подається пристроєм за хвилину. У більшості сучасних прасок інтенсивність відпарювання може регулюватися, тому в даному пункті зазвичай вказують максимальне значення потужності.

Чим більше пари подає праска — тим інтенсивніше вплив на тканину, тим більш щільні і тверді матеріали можна ефективно розгладити, не вдаючись до парового удару (див. нижче). З іншого боку, висока продуктивність помітно позначається на ціні, габаритах і вазі праски. Відповідно, вибирати за цим показником варто з урахуванням планованого способу застосування – тим більше, що повна потужність пари потрібна далеко не завжди, а в особливих випадках можна використовувати той самий паровий удар.

У дорожніх і найпростіших побутових прасках продуктивність тановить близько 15 – 30 г/хв. Показник більше 30 г/хв відповідає посиленому відпарюванню, а найпрогресивніші пристрої, переважно професійного призначення, здатні виробляти 60 г/хв і більше (так званий «турборежим»).

Потужність подачі пари, яка забезпечується праскою в режимі парового удару.

Потужність подачі пари — це кількість пари, що видається праскою за хвилину. Детальніше про загальне значення цього параметра див. вище. А режим парового удару — це режим посиленого відпарювання, коли праска практично «вистрілює» зарядом пари; «постріл» зазвичай проводиться за допомогою натискання спеціальної кнопки. Паровий удар дає змогу досягти інтенсивного впливу, недоступного при звичайному відпарюванні; такий вплив може знадобитися, наприклад, для розгладження сильно зім'ятих тканин, з якими було б важко впоратися іншими способами.

Вважається, що продуктивність парового удару в 100 г/хв і більше достатньо для того, щоб упоратись з більшістю щільних і «неслухняних» матеріалів. А моделі з потужним паровим ударом від 200 г/хв вже точно не залишать пом'ятою будь-яку навіть найщільнішу тканину. Втім, зустрічаються моделі і з більш скромними показниками — вони цілком підійдуть тим, кому праска потрібна для звичайного побутового прасування. Тим більше, що висока потужність, зазвичай, позначається на вартості. Не варто забувати і про праски з парогенератором, де значення продуктивності вище, оскільки призначення праски дещо інше.

Об'єм ємності для води, встановленої в прасці.

Вода з цієї ємності використовується для утворення пари під час відпарювання тканин. У сучасних моделях прасок резервуари виготовляють з прозорих матеріалів і забезпечують кришечкою у отвори, через яке заливають воду. Що стосується місткості, великий об'єм, з одного боку, дозволяє довше працювати без дозаправки, з іншого — значно обтяжує весь пристрій. Тому в класичних моделях, де резервуар знаходиться на самому прасці, ємність зазвичай невелика — порядку 80 мл для дорожніх і 300 мл для побутових моделей. Але зустрічаються і праски з великим резервуаром для води, в яких об'єм може досягати 500 мл. А ось у прогресивних парогенераторів і прасувальних систем (див. «Тип») резервуар виконується окремо, і в таких випадках його об'єм може складати 1 л, а для моделей з великим резервуаром характерні цифри більше 1.5 л.

Довжина кабелю для підключення до мережі, передбаченого в прасці.

Виробники підбирають довжину кабелю з урахуванням загальної спеціалізації праски та особливостей її застосування — таким чином, щоб дроту вистачало для більшості ситуацій і водночас він не був занадто довгим і громіздким. Тому здебільшого на цей параметр можна не звертати особливої уваги; винятками є лише деякі специфічні ситуації. Наприклад, якщо ви вибираєте дорожню праску і ключовим критерієм є компактність — варто вибрати коротший дріт. А довгий кабель, зі свого боку, стане в нагоді при великому віддаленні від розеток і відсутності подовжувачів.

Для наочності зазначимо, що для побутових прасок середньою довжиною кабелю вважається 1,5 м.

Загальна вага праски. Зазвичай, цей параметр вказується «насухо», без води; а для парогенераторів і прасувальних систем (див. «Тип») наводиться вага тільки самого праски, без додаткового оснащення.

Першопочатково вважалося, що чим важче праска — тим ефективніше він виконує своє завдання. Однак у сучасних моделях використовуються різні технічні хитрощі, що дозволяють добитися хорошої якості прасування при невеликій вазі. При цьому більш легкий праска виходить більш маневреним» і простим у використанні, з ним можна довго працювати, не втомлюючись. Тому спеціально шукати масивну модель має сенс лише в тих випадках, коли ви плануєте часто працювати зі складними прасування, «неслухняними» тканинами — наприклад, натуральним льоном: більшу вагу дасть додаткову ефективність при обробці.