Порівняння Kobo Clara 2E vs Amazon Kindle Gen 11 2022

Підтримувані рідером формати файлів, що містять текст (а іноді і графічну інформацію). Найбільш популярними на території СНД є, зокрема, FB2, TXT, HTML, WORD (DOC), RTF, ePUB, Djvu і PDF.

Підтримувані рідером формати файлів, що містять мультимедійну інформацію — графіком або відео. Найбільш популярними форматами графічних файлів є, зокрема, JPG (стандартний формат для сучасних цифрових фото), BMP і GIF; відео — MP4, MPG, AVI, 3GP (формат відео для мобільних пристроїв), FLV, MOV.

Багато прогресивні моделі рідерів здатні «сприймати» не тільки електронні книги, графічні файли і відео, але і інші формати файлів. Найчастіше зустрічається підтримка музичних файлів: MP3, WMA, в особливо прогресивних випадках — AAC, OGG, lossless-форматів APE і FLAC. З немузичних форматів можна виділити підтримку деякими рідерами архівних файлів ZIP і RAR, а також документів Microsoft Office (PPT(X), XLS(X))

Частота вбудованого процесора електронної книги — один з основних показників, що визначають її продуктивність (швидкість копіювання файлів у вбудовану пам'ять, відкриття більший файлів, завантаження Інтернет-сторінок тощо). З іншого боку, цей показник не є вирішальним і може використовуватися для порівняння тільки в книгах одного модельного ряду.

Кількість власної оперативної пам'яті рідера, тобто пам'яті, яка використовується для тимчасового зберігання даних в процесі роботи. Від кількості оперативної пам'яті напряму залежить швидкодія електронної книги, особливо під час роботи з файлами великого об'єму. Так середнім значенням можна вважати оперативну пам'ять 1 ГБ і 2 ГБ, а більш прогресивні моделі мають 2 ГБ, 3 ГБ, 4 ГБ пам'яті і навіть 6 ГБ пам'яті.

— 3G-модуль. Модуль бездротового зв'язку на основі мобільних мереж третього покоління (3G). За стандартною процедурою для підключення до мережі 3G необхідно придбання SIM-карти. Однак деякі моделі Amazon Kindle надають користувачам безкоштовний 3G-доступ в Інтернет буквально відразу після першого включення.

— Wi-Fi. Модуль бездротового зв'язку, що дозволяє підключати рідер до бездротових локальних (домашнім або офісним) мереж, а також виходити в Інтернет через громадські точки доступу (хот-споти), встановлені в ресторанах, готелях, на вокзалах і т. ін.

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку між різними електронними пристроями. В електронних книгах Bluetooth застосовується насамперед для передачі файлів: за наявності цієї функції можна з'єднати рідер з іншими Bluetooth-пристроєм, наприклад ноутбуком або планшетним ПК, і обмінюватися з них файлами.

— microUSB. Роз'єм для прямого підключення рідера до USB-порту комп'ютера за допомогою спеціального кабелю. В електронних книгах таке підключення застосовується насамперед для обміну файлами. MicroUSB є універсальним стандартом, що дозволяє маючи один кабель підключати через нього різні гаджети.

— miniUSB. Аналогічний, описаному вище, роз'єм, який відрізняється виключно розмірами і формою роз'єму.

— USB-C. Симетричний роз'єм USB,...який набирає популярність і в подальшому здатний витіснити microUSB. При цьому роз'єм володіє високою швидкістю передачі даних і лише трішки більше за розмірами.

— QWERTY клавіатура. Наявність в рідері власної фізичної клавіатури для введення тексту. Введення тексту може знадобитися, якщо потрібно знайти книгу за назвою, фрагмент тексту за ключовим словом або слово у словнику (див. Вбудований словник); також ця функція корисна, якщо рідер оснащений власним вбудованим браузером (див. Вбудований браузер) і здатний забезпечувати доступ в Інтернет.

— Вихід на навушники (3.5 мм). Стандартний роз'єм mini-jack, дозволяє підключати до аудіокниги навушники. Більшість випущених на даний момент навушників споживчого рівня оснащуються саме 3,5 мм штекером, що робить даний роз'єм досить універсальним. Зазвичай, наявність в аудіокнизі виходу на навушники означає, що вона оснащена вбудованим медіаплеєром і/або FM-тюнером, також навушники можуть використовуватися для озвучування тексту з екрану.

— Диктофон. Можливість використання електронної книги в ролі диктофона для запису мови і інших звуків. Для цього пристрій оснащується власним вбудованим мікрофоном, а для відтворення записаного матеріалу передбачається вихід на навушники та/або власний динамік.

— Вбудований динамік. Наявність у аудіокниги власного вбудованого динаміка. Динамік може використовуватися для відтворення аудіофайлів, передач FM-діапазону, з...вукової доріжки відеоролика або озвучення тексту з екрану; наявність динаміка, зазвичай, передбачає наявність у рідері як мінімум однієї з вищевказаних функцій.

— Вбудований словник. Наявність в наборі програмне забезпечення книги електронного словника (або декількох словників), що дозволяє здійснювати переклад окремих слів і виразів. Ця функція може бути особливо корисна любителям читати книги на іноземних мовах.

— Вбудований браузер. Наявність вбудованого браузера дозволяє переглядати на екрані рідера Інтернет-сторінки; підключення до Інтернету при цьому здійснюється за технологією Wi-Fi або 3G (див. відповідні пункти глосарію)

— Вбудований аудіоплеєр. Можливість використання електронної книги для програвання аудіофайлів через навушники або вбудований динамік. Найчастіше зустрічається підтримка музичних файлів MP3; деякі моделі здатні вопроизводить і інші типи звукових файлів, наприклад WMA, AAC, OGG і навіть lossless-формати APE і FLAC.

— FM-приймач. Рідери, оснащені FM-приймачем, дають змогу прослуховувати радіопередачі FM-діапазону через навушники або вбудований динамік.

— Голосове читання. Здатність електронної книги озвучувати написаний текст і виводити на зовнішні динаміки або підключаються навушники. Голос звучить досить монотонно і з помітним "комп'ютерним" акцентом. Вимова, зазвичай, знаходиться на достатньому для розуміння рівні.

— Акселерометр. Пристрій, що реагує на потрясіння та зміни положення електронної книги в просторі. Акселерометр забезпечує розширені можливості управління: наприклад, можна змінювати орієнтацію екрану з книжкової на альбомну і навпаки за рахунок простого повороту рідера у відповідне положення, перемикати музичний трек струшуванням і т. ін.

Рівень захисту електроніки пристрою. Визначається за стандартом IP і маркується двома цифрами: перша повідомляє про захищеність вид пилу, друга — про захисту від води.

Значення захисту від пилу:
5 — стійкість до пилу без повної закритості (певна кількість пилу здатна потрапити всередину, однак вона невелика, і на роботі апарата не відображається)
6 — повний захист (пил не здатний проникнути всередину корпусу).

Значення захисту від води:
6 — захист від морських хвиль і сильних водяних струменів (деяка частина води при цьому може потрапляти всередину, однак вона не порушує працездатності);
7 — можливість короткочасного занурення під воду на глибину до 1 м (захист від падіння в калюжі і інші мілководні водойми);
8 — можливість тривалого занурення на глибину 1 м і більше (конкретне значення може змінюватися), а також тривалої роботи в підводному положенні.

Основний матеріал, який використовуваний для корпусу електронної книги.

- Пластик. Пластикові корпуси коштують недорого, мають невелику вагу та забезпечують міцність, цілком достатню для повсякденного використання. Також варто відзначити, що існує безліч сортів цього матеріалу, і якість пластику, що використовуваний для корпусу, зазвичай залежить від цінової категорії книги. З однозначних недоліків цього варіанта можна назвати невисоку стійкість до подряпин; крім того, якщо пластик глянсовий, на ньому миттєво з'являються відбитки та розлучення.

- Метал. Найчастіше у корпусах під металом мається на увазі алюмінієвий сплав. Однією з ключових переваг цього матеріалу є міцність. Крім того, метал відмінно протистоїть подряпинам і надає пристрою солідність - як на вигляд, наприклад і по відчуттю в руках. Важить він трохи більше пластику, проте нерідко саме цей момент забезпечує згадану солідність. Однозначний недолік металевих корпусів досить висока вартість.

- Магнієвий сплав. Подібні сплави за міцністю перевершують метал, при цьому вони мають порівняно невелику вагу та відмінно відводять тепло. Однак і вартує цей матеріал недешево. Тому він застосовується досить рідко та переважно у поєднанні з іншими, зазвичай доступнішими матеріалами.