Порівняння VIA Mini UPS 36W 36 ВА vs Marsriva KP2 Ultra

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Наявність в ДБЖ роз'єма LAN з підтримкою подачі живлення PoE (Power over Ethernet). Ця технологія дає змогу передавати по Ethernet-кабелю енергію для живлення мережевих пристроїв. Живити такі пристрої можна безпосередньо від «безперебійника», що забезпечує резервування обладнання на випадок перебоїв з енергопостачанням. До розряду подібних пристроїв можна віднести IP камери відеоспостереження, точки доступу, різні датчики тощо.

Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.

Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).

Тип акумулятора, встановлений у «безперебійнику».

– Склотканинна (AGM). Прогресивний різновид свинцево-кислотних АКБ з електролітом в адсорбованому стані: відсіки такого акумулятора заповнені пористим матеріалом, який містить кислоту. При цьому корпус батареї герметичний і AGM-моделі є такими, що не обслуговуються. Ця технологія є найпопулярнішою в акумуляторах для «безперебійників»: вона ідеально підходить для батарей, що працюють у буферному режимі (тобто коли доводиться рідко розряджатися і, як правило, потроху). Крім того, вона забезпечує тривалий термін служби та й обходяться AGM-батареї недорого. З недоліків цього варіанта можна відзначити неможливість поповнення електроліту при його витоку, а також погану переносимість перезаряду (хоча останнє при якісному контролері живлення стає неактуальним).

– Гелева (GEL). Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, що використовує електроліт у вигляді гелю. GEL-акумулятори найкраще придатні для роботи в циклічному режимі – тобто коли батареї потрібно довго живити навантаження з розрядкою майже до нуля, потім заряджатися і знову забезпечувати тривале автономне живлення. А ось для буферного режиму, в якому працюють більшість ДБЖ (тривалий час стояти напоготові, щоб у разі збою ненадовго підтримати енергопостачання) ця технологія з низки причин підходить погано. Тому купувати такі батареї є сенс лише в тих випадках, коли «безпребійнику» д...оводиться вмикатися практично щодня — наприклад, у нестабільних мережах з постійними та тривалими перебоями у подачі енергії.

– Літій-іонна (Li-Ion). Ключовими перевагами літій-іонних акумуляторів можна назвати високу ємність при невеликих габаритах та вазі. Також батареї Li-Ion не схильні до «ефекту пам'яті» і здатні досить швидко заряджатися. Зрозуміло, цей варіант не позбавлений недоліків – перш за все, це чутливість до низьких і підвищених температур, а при перевантаженні літій-іонний акумулятор може спалахнути або навіть вибухнути. Втім, завдяки використанню вбудованих контролерів ймовірність подібних «аварійних» ситуацій надзвичайно мала і загалом переваги цієї технології помітно перекривають недоліки.

– Літій-залізо-фосфатна (LiFePO4). Прогресивна модифікація літій-іонних акумуляторів (див. вище), розроблена для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Літій-залізо-фосфатні акумулятори характеризуються великою кількістю робочих циклів заряду/розряду, хімічною та термічною стабільністю, переносимістю низьких температур, нетривалим часом заряду (зокрема високими струмами) та безпекою в експлуатації. Імовірність «вибуху» батареї LiFePO4 при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом такі акумулятори без проблем справляються з високими піковими навантаженнями і тримають робочу напругу майже до повного розряду.