Порівняння Logicpower LPE-B-PSW-2300VA Plus 2300 ВА vs Logicpower LP-UL2200VA 2200 ВА

– Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.

– Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.

– Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.

– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.

– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна сила струму, споживаного ДБЖ. На практиці максимального значення сила струму досягає лише тоді, коли ДБЖ працює від мережі з максимальною потужністю навантаження і повністю розрядженою батареєю. Тим не менш, при розрахунку навантаження на електромережі цей параметр варто враховувати.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то і ...href="/ua/list/178/pr-6816/">менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Можливість зміни вихідної напруги ДБЖ за бажанням користувача. Електричні мережі в різних країнах мають різне напруга: наприклад, на пострадянському просторі стандартом є 230 В, в європейських країнах — 230 В. Невеликі відмінності зовні можуть не грати значної ролі, проте невідповідність напруг може негативно позначатися на ефективності і довговічності електроприладів. Регулювання напруги дозволяє підібрати оптимальне його значення, забезпечивши таким чином найкращі умови для роботи електроніки.

Цей параметр характеризує ступінь відмінності змінної напруги на виході ДБЖ від ідеального напруги, графік якого має форму правильної синусоїди. Ідеальне напруга так названий тому, що воно найбільш рівномірно і створює мінімум зайвого навантаження на підключені пристрої. Таким чином, спотворення вихідної напруги є одним з найважливіших параметрів, що визначають якість одержуваного навантаженням живлення. Рівень спотворення 0 % означає, що ДБЖ видає ідеальну синусоїду, до 5 % — легкі спотворення синусоїди, до 18 % — сильні спотворення, від 18 % до 40 % — трапецієподібний сигнал, понад 40 % — прямокутний сигнал.

ККД (коефіцієнтом корисної дії) у разі ДБЖ є відношення вихідної потужності до потужності, споживаної від мережі. Це один з основних параметрів, що визначають загальну ефективність пристрою: чим вище ККД — тим менше енергії ДБЖ витрачає даремно (за рахунок нагріву деталей, електромагнітного випромінювання тощо). У сучасних моделях значення ККД може досягати 99%.

Кількість роз'ємів C13/C14 з резервом живлення, передбачене в конструкції ДБЖ.

Електроприлади, підключені до роз'ємів із резервом, застраховані від зникнення напруги у мережі — у разі вони переключаються на батарею. Сам же роз'єм C13/C14 також відомий як «комп'ютерна розетка»; він видає самі 230 У, як і звичайна побутова мережу, проте сумісний з вилками для традиційних розеток, т.к. використовує три плоскі контакти. Втім, є перехідники між цими стандартами.

Мінімально для одного робочого місця в ДБЖ передбачено 1, 2 або 3 роз'єми C13/C14. У більше просунутих, наприклад би мовити офісних, кількість роз'ємів C13/C14 може бути і більше - 4 порти, 6 роз'ємів, 8 і навіть більше

Клеми використовуються для приєднання до ДБЖ дротів – напряму, без використання будь-яких штекерів. Для моделей відносно невисокої потужності подібна можливість не потрібна, а ось для потужних пристроїв мінімум на кілька кіловат (що застосовуються, зокрема, для серверних шаф) такий варіант підключення часто виявляється оптимальним, а то і єдино допустимим. Клемною колодкою називають набір з декількох клем, розташованих в ряд. Варто враховувати, що кількість і призначення таких клем може бути різним, цей момент варто уточнювати за офіційною документацією.