Форм-фактор
–
Звичайний (Tower). ДБЖ, розраховані на підлогове встановлення або розміщення на будь-яких відповідних горизонтальних поверхнях. Такий «монтаж» максимально простий, при цьому він підходить навіть для найпотужніших і найважчих пристроїв, а тому більшість сучасних безперебійників (всіх категорій) робляться саме у звичайному форм-факторі Tower. Розміщувати їх передбачається вертикально.
–
Rack (у стійку). Моделі для монтажу у телекомунікаційні стійки. Більшість таких безперебійників належить до професійного сегменту обладнання з розрахунком на живлення серверів та іншої подібної електроніки (яка також часто монтується аналогічним способом). Найбільш поширений стандарт стійок — 19", проте зустрічаються й інші варіанти, тому сумісність ДБЖ з конкретною стійкою не завадить уточнити окремо. Також зазначимо, що моделі цього типу часто комплектуються ніжками, що дають змогу ставити пристрій на підлогу «боком» або у вертикальному положенні. Дисплей (за його наявності) у таких моделях може мати поворотну конструкцію для зручності зчитування параметрів в обох положеннях.
–
Настінний. Безперебійники, які першочергово розраховані на можливість настінного монтажу. Підвішування на стіні може виявитися оптимальним варіантом в обмежених умовах. Втім, таке встановлення є не єдиним варіантом – багато пристроїв допускається штатно встановлювати на підлогу. Також ві
...дзначимо, що настінні ДБЖ часто застосовуються для опалювальних котлів. Основним недоліком такого форм-фактора є необхідність свердлити стіни для монтажу безперебійника.
– Плоский. ДБЖ, конструктивно зібрані в низькому плоскому корпусі. Як правило, такий форм-фактор припускає кілька варіантів монтажу обладнання: безперебійник можна встановлювати горизонтально або вертикально. Однак переважає саме горизонтальний спосіб встановлення ДБЖ. Фактично все залежить від місця розміщення безперебійника та його габаритів – цей момент не завадить уточнити окремо.
– Подовжувач. Безперебійники, що нагадують на вигляд подовжувач. Конструктивно такі ДБЖ складаються з набору розеток в одному корпусі, при цьому розетки розміщуються на верхній площадці безперебійника. Нерідко в корпусі подібних ДБЖ передбачаються отвори або кріплення для настінного способу монтажу.Час роботи при повному навантаженні
Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи
від 20 хв і більше.
Час роботи при половинному навантаженні
Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює половині вихідний потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. нижче). Час роботи з навантаженням значно більше, ніж для повного навантаження, і навіть у найпростіших моделях може досягати 20-30 хв.
Діапазон вхідної напруги
У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.
Номінальна вихідна потужність
Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.
Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.
Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають
не більше 500 Вт.
501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням,
1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник
перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).
Клемні колодки
Клеми використовуються для приєднання до ДБЖ дротів – напряму, без використання будь-яких штекерів. Для моделей відносно невисокої потужності подібна можливість не потрібна, а ось для потужних пристроїв мінімум на кілька кіловат (що застосовуються, зокрема, для серверних шаф) такий варіант підключення часто виявляється оптимальним, а то і єдино допустимим.
Клемною колодкою називають набір з декількох клем, розташованих в ряд. Варто враховувати, що кількість і призначення таких клем може бути різним, цей момент варто уточнювати за офіційною документацією.
Комплектний акумулятор
Відсутність акумулятора в комплекті поставки ДБЖ — для використання такого пристрою за основним призначенням батарею доведеться докупити окремо. Це пов'язано з додатковими клопотами, проте дає таку важливу перевагу, як можливість самостійно вибрати ємність і кількість акумуляторів, не покладаючись на вибір виробника і не ризикуючи переплатити за невідповідний варіант.
Відзначимо, що в такій комплектації можуть поставлятися тільки моделі, які не мають внутрішніх батарей і розраховані на використання зовнішніх акумуляторів (див. нижче). Це можуть бути як професійні інверторні моделі (див. «Тип»), так і недорогі резервні.
Підключення батареї(й) до ДБЖ
Номінальна напруга зовнішніх батарей, які можна використовувати в ДБЖ.
Детальніше про таких батареях див. «
Підключення зовнішнього акумулятора», тут же варто сказати, що напруга зовнішнього акумулятора повинно відповідати напрузі, на яку розрахований ДБЖ. Якщо ж ці параметри будуть відрізнятися — в кращому випадку ДБЖ просто «не заведеться», а в гіршому можливі перевантаження і навіть пожежа.
Загалом чим потужніший ДБЖ тим, зазвичай, вище напруга зовнішніх батарей, на яке він розрахований. Втім, жорсткої залежності тут немає. А деякі моделі допускають навіть декілька варіантів напруги, наприклад 96/108/120 В. Також відзначимо, що елемент живлення з необхідною напругою можна зібрати з декількох батарей з меншим числом вольт, підключені послідовно: наприклад, для 36 В можна використовувати 3 акумулятора по 12 В.
Окремо варто підкреслити, що стандартні напруги для більшості сучасних ДБЖ кратні 12 В, однак в таких пристроях не можна застосовувати автомобільні акумулятори. Незважаючи на ідентичну напруга, такі акумулятори розраховані на принципово інший формат роботи, і їх використання в ДБЖ загрожує у кращому випадку некоректною роботою пристрою, в гіршому — загоряннями і навіть вибухами.
Загальна ємність батарей
Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.
Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).