—
FM. Найбільш популярний серед радіослухачів на сьогоднішній день діапазон мовлення – в першу чергу за рахунок того, що абсолютна більшість музичних станцій ведуть мовлення саме в ньому. Це пов'язано з його особливостями: FM використовує частотну модуляцію, що дає можливість транслювати звук з досить високою якістю звучання, та ще й у форматі стерео. У смузі частот терміном «FM» зазвичай позначають частину УКХ-діапазону від 87,5 МГц до 108 МГц, хоча діапазон окремих приймачів може відрізнятися. Недоліком FM є обмежений радіус дії – в межах прямої видимості (до декількох десятків кілометрів), що закріпило за FM-станціями репутацію «міських».
— AM. Формально це позначення не діапазону, а типу модуляції: «amplitude modulation» — амплітудна модуляція. У радіоприймачах споживчого сегмента під AM найчастіше мають на увазі середньохвильовий діапазон близько 520-1610 кГц. Такі хвилі мають дальність поширення в сотні кілометрів, проте якість звуку в даному разі дещо гірше, ніж у FM, а тому AM-діапазон використовують в основному радіостанції «розмовного» жанру (наприклад, новинні або публіцистичні).
— SW. Мовлення на коротких хвилях (short wave) в загальному діапазоні від 2,5 МГц до 26,1 МГц з поділом на ряд окремих піддіапазонів. Якість звучання – середня. Короткі хвилі здатні досягти протилежного боку Землі, проте відразу за межами прямої видимості передавача утворюється «мертва зона» шириною в кілька десятків кілометрів.
...Як наслідок, SW зазвичай використовується для зарубіжних трансляцій.
— DAB. Абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «Цифрове радіомовлення». Цей термін описує ключову відмінність даного діапазону від описаних вище: мовлення в ньому здійснюється не в аналоговому, а в цифровому форматі, для передачі застосовується кодек MP2. Це дає ряд переваг над традиційними передавачами – зокрема, більшу дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а пропадає цілком. Останнє, правда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанту є хіба що його слабка поширеність (поки) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, проте на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону.
— DAB+. Оновлена і вдосконалена версія описаного вище стандарту DAB. Має всі характерні риси цифрового мовлення, а від попередника відрізняється більш високою якістю звуку при тих же бітрейтах — як за рахунок застосування іншого кодека (HE-AAC v2), так і завдяки використанню більш прогресивних алгоритмів для корекції перешкод. Мовлення DAB+ не можна приймати на приймачах під DAB: в кращому разі для цього знадобиться оновлення прошивки, а в гіршому — Вам доведеться міняти сам приймач.Кількість станцій, тобто певних фіксованих частот, якe можна записати в пам'ять приймача. Це значно полегшує налаштування: точно підлаштувавши частоту один раз, надалі Ви зможете увімкнути потрібну станцію, просто вибравши її зі списку (а в деяких моделях достатньо один раз натиснути окрему кнопку). Пам'ять зазвичай мають приймачі з цифровим тюнером (див. «Тип тюнера»).
