Порівняння Tervix 116330 vs Salus RT 310i

Тип обладнання, для якого призначений регулятор.

Сучасні терморегулятори і системи автоматики можуть призначатися:

– Для різних типів котлів — газовий, електричний, твердопаливний.
— Для обігрівачів і теплих підлог – одночасно для того й іншого: особливості управління в обох варіантах дуже схожі, що дає змогу з легкістю об'єднати їх в одному пристрої.
— Для насосів – а саме для циркуляційних насосів систем опалення. Це допоміжне призначення, яке, як правило, зустрічається не саме по собі, а в поєднанні з одним або декількома варіантами, описаними вище.
— Для теплових насосів. Тепловий насос, нагадаємо, забезпечує перенесення тепла з навколишнього середовища в приміщення, забезпечуючи обігрівання. (За схожим принципом працюють кондиціонери, проте їх основне завдання — охолодження).
— Для фанкойлів. Фанкойл являє собою пристрій, що охолоджує або нагріває повітря за рахунок пропускання його через систему трубок з циркулюючим по ним теплоносієм. А за необхідний нагрівання або охолодження теплоносія відповідає інший компонент системи — чилер, що встановлюється зазвичай поза приміщенням. Особливістю таких кліматичних систем є те, що більшість з них може застосовуватися не тільки для обі...грівання в холодну пору року, але і для охолодження — в спекотну.
— Для зовнішніх установок. Регулятори для різного кліматичного обладнання, що встановлюється поза приміщеннями. Це можуть бути, наприклад, антикригові системи, пристрої для прогрівання трубопроводів, чилери для систем «чилер – фанкойл» тощо. Конкретну спеціалізацію регулятора варто уточнювати за офіційною документацією.

У багатьох моделях об'єднуються відразу кілька варіантів призначення; наприклад, більшість пристроїв під електрокотли цілком сумісні і з газовими котлами.

У будь-якому разі призначення – це перший критерій, на який варто звертати увагу при виборі. Якщо регулятор першопочатково не призначений для вашого пристрою – інші його характеристики вже не мають значення.

Штатний спосіб встановлення регулятора.

— В монтажну коробку. Встановлення в стандартну монтажну коробку розеткового типу. Простіше кажучи, регулятор монтується на стінку на кшталт звичайного вимикача або розетки (найчастіше навіть монтажні розміри співпадають, хоча є й винятки). Для монтажу, швидше за все, доведеться попрацювати перфоратором, зате прилад виявиться надійно закріплений і водночас буде займати мінімум місця.

— Накладної. Накладний монтаж зазвичай передбачає підвішування на стіну; при цьому подібні прилади зазвичай мають плоску форму, із невеликою товщиною. Накладний монтаж простіше вбудовування, проте дещо менш надійний — при невдалому збігу обставин пристрій можна зачепити і серйозно пошкодити.

— Вбудований в котел. Встановлення терморегулятора безпосередньо на котлі. Даний варіант є традиційним для приладів, які використовуються в твердопаливних котлах (див. «Тип»), керуючих горінням через ланцюжок, приєднану до повітряній заслінці, однак може зустрічатися і в інших різновидах регуляторів — наприклад, розрахованих на газові котли. У першому випадку такий спосіб встановлення обумовлений конструктивними особливостями приладу (див. «Довжина ланцюжка»). У другому випадку монтаж на котел спрощує конструкцію і її встановлення, але водночас робить регулятор не дуже зручним: з одного боку, у конструкції відсутній виносний блок,...з підключенням якого пов'язані певні клопоти, з іншого — для регулювання термостата доведеться щоразу підходити до котла, що далеко не завжди зручно.

— На DIN-рейку. Монтаж на спеціальну металеву рейку, яка також може використовуватися для заземлення. Такі рейки стандартно застосовуються в електричних щитах; відповідно, пристрої з таким монтажем варто вибирати в тому випадку, якщо їх планується розміщувати на щитку, в розподільній шафі і т. ін. Найчастіше такий спосіб встановлення використовується в промисловому обладнанні, хоча може знадобитися і для житлового приміщення. Зазначимо, що існує кілька різновидів і розмірів DIN-рейок. Найпопулярніша у вітчизняній техніці — «омега-типу» шириною 35 мм і висотою 7,5 мм, однак можуть зустрічатися і інші варіанти. Тому перед покупкою регулятора з таким монтажем вкрай бажано уточнити його сумісність з посадочним місцем.

— Переносний. Пристрої, що не передбачають постійної установки на одному і тому ж місці. За визначенням використовують бездротове підключення (див. вище). Відзначимо, що найчастіше переносні термостати оснащуються підставками для установки на столі або іншій рівній поверхні і розраховані радше на «настільне» застосування, ніж на роль портативного пульта ДУ. Тим не менш, конструкція дозволяє з легкістю переміщати такий пристрій з місця на місце, що може стати в нагоді, наприклад, у великому будинку, де в різний час доводиться перебувати в різних місцях і при цьому незручно було б щоразу бігати до настінного або вбудованому регулятору. З недоліків переносних термостатів можна згадати досить високу вартість і необхідність використання батарейки (відповідно — обмежений час роботи).

— В розетку. Термостати, що включаються в звичайну побутову розетку. Зазвичай, такі пристрої мають власну розетку на корпусі і відіграють роль перехідника вимикач, через який електричний обігрівач (або інший пристрій) підключається до мережі. При такому підключенні термостат керує живленням, що надходять від розетки: відключає його при досягненні необхідної температури і включає при необхідності. Подібні прилади надзвичайно прості в установці, до того ж з легкістю переставляються з розетки на розетку. З іншого боку, саме місце розміщення термостата загалом не дуже зручно — розетки часто знаходяться у важкодоступних і не найкращих для термодатчика місцях.

Максимальне навантаження по потужності струму, яку може витримати терморегулятор, іншими словами — найбільша електрична потужність, яку він здатний пропускати через себе без збоїв і пошкоджень.

Вибір за цим параметром безпосередньо залежить від потужності, споживаної підключеним через терморегулятор котлом або нагрівачем; особливе значення обмеження по навантаженню має під час роботи з електричними котлами, енергоспоживання яких вимірюється кіловатами. При з'єднанні безпосередньо потужність нагрівача не повинна перевищувати максимальну навантаження терморегулятора, інакше останній просто вийде з ладу. Втім, при використанні додаткових захисних пристроїв (контакторів) багато моделі допускають підключення до більш потужної навантаження, ніж першопочатково допустима.

Гістерезис автоматичного регулювання температури, що забезпечується приладом.

Гістерезис в даному разі можна описати як різницю між температурами вмикання і вимикання системи, керованої термостатом. Зазвичай допустимі відхилення фактичної температури від номінальної в ту чи іншу сторону складають половину гістерезису. Наприклад, при виставленій температурі 22 °С і гістерезисі 0,5 °С регулятор увімкне нагрівання, як тільки температура в приміщенні знижується до 21,75 °С, і вимикає при її підвищенні до 22,25 °С. Відповідно, чим нижче даний показник — тим ретельніше підтримується температура і тим менше її коливання. З іншого боку, малі значення гістерезису потребують точних і дорогих термодатчиків, підвищують витрату палива/енергії і знос всієї системи, а також створюють підвищений ризик помилкових спрацьовувань (наприклад, від прохолодного протягу, що потрапив на термодатчик). Крім того, відносно невеликі коливання температури практично непомітні з точки зору комфорту людини. Тому чимало сучасних терморегуляторів мають гістерезис в 1 °С - цього, як правило, цілком вистачає для побутового застосування.

Також відзначимо, що даний параметр може бути як фіксований, так і регульований. Перший варіант простіше і дешевше, а другий дає додаткові можливості з налаштування терморегулятора під особливості ситуації.

Наявність датчика температури повітря в конструкції чи комплекті регулятора — такий датчик може бути як вбудованим в прилад, так і зовнішнім.

Температура повітря є одним з ключових параметрів, що визначають клімат у приміщенні та комфортність перебування у ньому. Відповідно, датчик температури повітря дає можливість регулятору «оцінювати» загальні умови в приміщенні і управляти роботою опалення з урахуванням того, наскільки мікроклімат відповідає бажаному. Однак варто враховувати, що подібні датчики застосовуються не завжди. Приміром, в кухнях і санвузлах вони можуть працювати некоректно (при вмиканні гарячої води, газової плити чи колонки тощо), тому в таких умовах краще використовувати датчики температури підлоги (див. нижче).

Максимальна дальність зв'язку між приймачем і передавачем бездротового терморегулятора (див. «Підключення»), що забезпечується під час роботи в приміщенні.

При такій роботі між терморегулятором і виносним блоком знаходяться стіни, ускладнюють проходження сигналу. Тому дальність зв'язку в приміщенні неминуче буде менше, ніж на вулиці (див. нижче). Також варто відзначити, що даний параметр вказується в розрахунку на якесь «середнє» кількість і товщину стін; на практиці в деяких випадках (зокрема якщо стіни товсті) дальність зв'язку може бути помітно менше. Тому вибирати за цим параметром варто зі значним запасом. Тим не менш, різні моделі цілком допускається порівнювати між собою по дальності зв'язку в приміщенні.

Тип таймера, передбаченого в конструкції термостата. Під таймером в даному випадку мається на увазі планувальник, що дозволяє програмувати різні режими роботи на різні часові періоди (наприклад, знижувати температуру вночі і підвищувати до моменту підйому). Такі планувальники діляться на типи залежно від охоплюваного часу.

— Добовий. Таймер, що дозволяє задати програму в межах 24 год; далі програма буде повторюватися кожен день. Ця різновид найбільш проста і, як наслідок, недорога З іншого боку у більшості користувачів режим дня у робочі та вихідні дні помітно різниться, і, швидше за все, таймер доведеться як мінімум двічі перепрограмувати щотижня — перед вихідними і в кінці вихідних.

— Тижневий. Таймер, що дозволяє задавати програму роботи по певних днях тижня. Найпростіші різновиди таких планувальників працюють за схемою «5+2»: одна програма задається на 5 робочих днів, інша — на 2 вихідних. Однак є і більш прогресивні варіанти — аж до можливості програмувати кожен день тижня окремо. У будь-якому разі тижневі таймери більш зручні і рідше вимагають перепрограмування, ніж добові, однак і коштують помітно дорожче.

Найбільша кількість окремих циклів роботи, яке таймер термостата дозволяє поставити на одну добу.

Циклом у цьому разі називається період часу, протягом якого термостат працює на одному заданому наборі параметрів. Наприклад, за наявності 2 циклів можна передбачити відключення опалення на час перебування на роботі і включення незадовго до повернення додому. Втім, у більшості термостатів передбачається помітно більшу кількість циклів — аж до 24.

Відзначимо, що в тижневих таймери (див. «Тип таймера») даний параметр може відрізнятися залежно від дня тижня: наприклад, для буднів зазвичай передбачаються більш обширні налаштування, ніж для вихідних.

— Дисплей. Наявність власного екрану в конструкції регулятора. Такий екран зазвичай являє собою найпростішу ЖК-матрицю з сегментними цифрами. Тим не менш, навіть на такий екран можуть виводитися вельми різноманітні дані (у тому числі температура з точністю до часток градуса), і дана функція помітно розширює можливості термостата і робить його більш зручним. Зазначимо, що дисплей має сенс встановлювати насамперед в електронні моделі (див. «Тип пристрою»), для таких термостатів він є практично обов'язковим (а ось в механічних, навпаки, майже не використовується).

— Захист насоса від "закисання". У неробочий час — наприклад, між опалювальними сезонами — на деталях циркуляційного насоса системи опалення можуть утворюватися відкладення, здатні ускладнити обертання крильчатки, знизити ефективність роботи насоса, а то і взагалі вивести його з ладу. Це явище називають «закисанием». Щоб уникнути його в автоматичних регуляторах може передбачатися захист від закисання: періодично (раз у кілька тижнів) насос ненадовго включається в роботу, що перешкоджає утворенню відкладень (і видаляє вже утворилися).

— Функція «відпустка». Спеціальний режим, передбачений на випадок тривалої відсутності людей в будинку (наприклад, під час відпустки — звідси і назва). В режимі відпустки можна задати підтримання певної температури на кілька днів (наприклад, тиждень; максимальн...а тривалість залежить від моделі термостата). При цьому в деяких моделях функція обьединить з захистом від замерзання (див. нижче) і дозволяє виставляти тільки мінімальну температуру (зазвичай 5 °С); в інших температурний режим відпустки може програмуватися.

— Режим Random. Режим, що передбачає включення різних функцій опалення у випадковому порядку (але не викликаючи критичних навантажень на систему опалення). Найбільш популярний варіант використання цієї функції — імітація того, що вдома хтось є; це може зупинити зловмисників, які планують крадіжку у відсутність господарів.

— Управління через Інтернет. Можливість керування регулятором через Інтернет. Сам пристрій зазвичай підключається до Мережі через Wi-Fi, а особливості управління можуть бути різними. Наприклад, в одних моделях потрібно використовувати фірмове додаток, встановлений на смартфон або планшет, в інших досить відкрити в будь-якому браузері спеціальну сторінку. Однак у будь-якому разі дана функція дозволяє керувати системою опалення віддалено з будь-якої точки земної кулі. Це може бути надзвичайно зручно в непередбачених ситуаціях — наприклад, якщо за час відсутності господаря на вулиці різко потепліло. Крім того, при управлінні через Інтернет можуть бути доступні додаткові можливості — такі, як розширене програмування таймера.

— Захист від замерзання. Функція, що запобігає замерзання теплоносія в системах опалення. Вода при замерзанні розширюється, що може призвести до механічних пошкоджень і розгерметизації системи. Щоб уникнути цього регулятори з даною функцією здатні «стежити, щоб температура теплоносія не опускалася нижче 5 °С, і при необхідності включати нагрівання для підтримки температури. Ця функція актуальна насамперед для випадків, коли відключену систему опалення необхідно залишити без догляду в холодну пору року.

— Захист від дітей (блокування). Можливість блокування панелі керування регулятора, щоб допитливий малюк не зміг збити його налаштування. Блокування, зазвичай, включається і відключається так, щоб це легко міг зробити дорослий, але не дитина — наприклад, одночасним натисканням певних клавіш.

— Лічильник годин роботи обігрівача. Вбудований лічильник, що відслідковує загальний час роботи опалення. Ця функція значно полегшує спостереження за режимом роботи та витратами тепла, позбавляючи користувача від необхідності вести облік вручну і даючи змогу відслідковувати робочий час навіть при повній відсутності кого-небудь поблизу.

— Калібрування датчика t. Можливість калібрування температурного датчика термостата. На практиці можуть виникати ситуації, коли показання температурного датчика з тих чи інших причин відрізняються від фактичної температури в приміщенні — наприклад, регулятор встановлений недалеко від електроприладу, що виділяє тепло і яке збиває налаштування, а перемістити ні те, ні інше пристрій не можна. Для таких випадків і передбачається калібрування — внесення поправки до свідчення термодатчика. Наприклад, якщо термометр посеред кімнати показує 20 °C, а датчик регулятора — 22 °С, можна внести в термостат поправку до -2 °С, і відображається на регуляторі температура буде відповідати істинній. Зрозуміло, поправку можна брати і «в умі», не переналаштовуючи прилад; проте найчастіше простіше заздалегідь виставити необхідні параметри і не плутатися в підрахунках.