Порівняння Philips 5000 Series BHS510 vs Xiaomi ShowSee A1-W

— Фен. Класичні ручні фени — прилади, що видають інтенсивний потік повітря (з нагрівом або без). Можуть використовуватися як для сушіння волосся, так і для укладання.

— Фен (настінний). Стаціонарний різновид фенів (див. вище). Такий пристрій складається з, власне, фена й підставки для нього, що підвішується на стіні. Подібна конструкція може бути зручнішою за традиційний переносний фен у деяких ситуаціях — наприклад, у салоні краси чи в роздягальні громадського басейну. Крім того, на підставці можуть розміщуватися додаткові елементи, як-от розетка для електробритви.

— Фен-щітка. Невеликі прилади з насадками подібними до круглих гребінців-щіток, які доповнені отворами для подачі повітря. Мають порівняно невелику потужність і застосовуються переважно у деяких різновидах укладання.

— Стайлер. Класичні стайлери називають також випрямлячами: у таких приладах використовуються насадки подібні до щипців, які нагріваються, для випрямлення волосся. Однак цим застосування стайлерів не обмежується — вони можуть оснащуватися й іншими видами насадок, для специфічних типів укладання (наприклад, гофре — див. «Насадки»). Моделі з розширеним набором насадок (гофре, випрямляч, пряма для завивки) називають мультистайлерами. Випускаються також спеціалізовані пристрої з незвичайним призначенням — наприклад, для плетінн...я кіс.

— Плойка. Прилади для завивки волосся зазвичай мають круглий (циліндричний або конічний) нагрівальний елемент — на нього під час роботи й намотується волосся. У багатьох моделях передбачається спеціальний затискач, який дає змогу щільно притискати волосся до нагрівача, однак ця деталь не є обов'язковою. Самі нагрівачі можуть розрізнятися за діаметром, що дає можливість досягати різних ефектів під час укладання. Також відзначимо, що випускаються і специфічні плойки — наприклад, з подвійним нагрівачем і затискачем для нього.

— Автоматична плойка. Автоматизовані пристрої для завивки волосся, що працюють подібно до звичайних плойок (див. відповідний пункт). Ключовою особливістю автоматичної плойки є те, що вона сама накручує пасмо волосся на нагрівач, за допомогою вбудованого моторчика; а після закінчення нагрівання подається сигнал. Таким чином, такі прилади виходять максимально простими у використанні: не потрібно вручну накручувати волосся на плойку й засікати час нагрівання. З іншого боку, така техніка не тільки обходиться недешево, але й має досить велику вагу; у результаті самостійне використання автоматичної плойки може виявитися досить виснажливою справою. Крім того, автоматика працює за стандартними програмами й слабо підходить для створення складних оригінальних зачісок.

— Щітка. Зовні такі пристрої найчастіше виглядають як гребінці-щітки, доповнені вбудованими нагрівачами. Завдяки цьому під час розчісування такі прилади ефективніші, ніж звичайні щітки без нагріву, особливо для густого «неслухняного» волосся.

— Електробігуді. Першопочатково бігуді являють невеликі циліндри, на які для завивки накручуються локони. Такі циліндри нерідко нагрівають для стійкішого укладання. У електробігудях, згідно з назвою, нагрівання здійснюється за допомогою електричного елемента; такий нагрівач зазвичай вбудований прямо в контейнер, у якому зберігаються бігуді. Для досягнення робочої температури зазвичай потрібно близько 10 – 20 хвилин, а окремі бігуді виготовляються з теплоємного матеріалу, який тривалий час залишається теплим.

Крім одиночних інструментів, зустрічаються і комплекти з двох-трьох предметів — наприклад, «фен + плойка». У таких випадках мова йде не про насадки, а саме про окремі прилади, кожен з яких може використовуватися незалежно від іншого. Купівля такого комплекту буває зручнішою, ніж придбання інструментів окремо, а іноді — й дешевше; з іншого боку, у такому разі доводиться покладатися на вибір виробника, тоді як окремі предмети можна вибрати на свій розсуд.

Номінальна потужність пристрою, фактично – потужність, споживана ним при роботі на максимальній інтенсивності.

Даний параметр має ключове значення перш за все для фенів, включаючи фен-щітки (див. «Тип»). Від потужності залежать перш за все максимально можлива інтенсивність повітряного потоку і нагрівання. При цьому, вибираючи за даним параметром, варто враховувати, для яких цілей планується використовувати пристрій. Так, значення нижче 1000 Вт вважається недостатнім для повноцінного сушіння волосся, особливо довгого; такі моделі призначаються переважно для укладання, при цьому деякі з них (особливо недорогі) можуть забезпечувати сильне нагрівання і при слабкому повітряному потоці, що потребує особливої обережності при використанні. Для повноцінного універсального використання — навіть домашнього, не кажучи вже про професійне – бажано мати пристрій хоча б на 1800 Вт, а краще на 2000 Вт і вище. Такі показники дають змогу забезпечити інтенсивний повітряний потік, який здатний ефективно висушити волосся навіть при невисокій температурі; крім того, хороший запас за потужністю дає можливість передбачити влику кільксіть налаштувань температури і швидкості. Зі свого боку, моделі проміжного рівня – від 1000 до 1800 Вт — має сенс розглядати переважно як дорожні пристрої.

Зі свого боку, для плойок, електробігудей тощо від потужності напряму залежить інтенсивність нагрівання і швидкість досягнення робочої температури. Тут варто з...ауважити, що виробник підбирає потужність нагрівача таким чином, щоб досягти певних робочих характеристик — температури, інтенсивності нагрівання тощо. Тому при виборі має сенс звертати увагу саме на практичні показники, а порівнювати різні моделі за потужністю має сенс перш за все в тих ситуаціях, коли більш «близькі до теми» характеристики не зазначені (таке зустрічається, наприклад, в деяких недорогих плойках з простим функціоналом). При цьому варто виходити з того, що чим слабше і чутливіше волосся — тим нижче повинна бути температура і тим менш інтенсивним повинно бути нагрівання. Та й в цілому, якщо є сумніви — варто віддати перевагу менш потужному пристрою: він буде потребувати більше часу для завивки, проте ризик зіпсувати волосся при цьому значно знижується.

— Спільний. У моделях зі спільним регулюванням потужності і "градуса" повітряного потоку параметри змінюються по одному натисненню кнопки. У фенах зазвичай передбачається кілька фіксованих значень інтенсивності обдування і температури повітря.

— Роздільний. Роздільні органи управління потужністю нагріву і вибору температурного режиму дарують більше свободи дій при використанні приладів для сушки і укладання волосся. Параметри сили потоку і температури у фенів з роздільним регулюванням змінюються по-окремо, що дозволяє розраховувати на оптимальні значення потужності і «градуса» обдування щоб уникнути пересушування волосся.

Кількість режимів потужності, передбачена в конструкції інструмента.

Даний параметр є актуальним насамперед для фенів різного типу (див. «Пристрій») — в моделях іншого типу основним моментом є температурні режими, про них див. нижче. А у фенах кількість режимів потужності — це, найчастіше, кількість швидкостей, на яких може працювати «повітродувка».

Велика кількість швидкостей дає змогу вибрати найбільш оптимальний варіант залежно від поточного завдання (швидко висушити, делікатно укласти), типу волосся тощо. Водночас велика кількість регулювань ускладнює конструкцію і позначається на ціні. Тому для побутового застосування зазвичай цілком достатньо 2 – 3 режимів, а іноді цілком вистачає і одного.

Відзначимо, що в одношвидкісних фенах кількість режимів може взагалі не вказуватися.

Кількість режимів нагрівання, передбачена в інструменті.

Наявність декількох температурних режимів дає можливість вибирати оптимальний варіант під ту чи іншу ситуацію. Наприклад, для швидкої завивки «неслухняного» волосся, коли швидкість важливіше делікатності, можна виставити сильне нагрівання, а якщо з часом проблем немає, можна використовувати і більш низьку температуру. А ось конкретна кількість прямо залежить від типу приладу (див. «Пристрій»).

Наприклад, в фенах того чи іншого різновиду температурних режимів зазвичай небагато — до 3 в побутових моделях, і до 8 – 9 (зрідка більше) в професійних. А ось плойки і стайлери, навіть порівняно прості, можуть мати кілька десятків рівнів регулювання — їх робочий діапазон буває досить широкий (наприклад, 130 – 200 °С), і температура в цьому діапазоні нерідко налаштовується з кроком в кілька градусів.

Також відзначимо, що в фенах регулювання температури і регулювання потужності здійснюються окремо, і у цих параметрів може бути різна кількість налаштувань (наприклад, 2 рівня потужності і 6 рівнів температури). У плойках, стайлерах тощо температура змінюється тільки одночасно з потужністю, тому кількість режимів потужності може взагалі не вказуватися — вона за визначенням відповідає кількості налаштувань температури.

Конкретні значення робочої температури, які можна виставити в пристрої.

Ця інформація вказується для плойок, стайлерів та інших пристроїв, які при роботі безпосередньо контактують з волоссям. При цьому відзначимо, що якщо в даному пункті вказаний цілий діапазон налаштувань (наприклад, «120 – 220 °С») — це не обов'язково означає наявність плавного регулювання, даний нюанс потрібно уточнювати окремо.

Більша кількість режимів або більш широкий діапазон регулювання дають більше можливостей і дають змогу точніше підлаштувати прилад під ту чи іншу ситуацію; з іншого боку, розширені можливості неминуче впливають на ціну. А при виборі конкретної моделі варто пам'ятати, що оптимальна температура для тієї чи іншої ситуації залежить від цілого ряду моментів — особливостей волосся, конкретної задачі, косметики, що використовується тощо. Рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; за ними варто визначити, яка саме температура вам потрібна, і вже на підставі цього вибирати плойку, щітку або стайлер з тими чи іншими можливостями по налаштуванню температури.

Ширина пластини в стайлере або іншому інструменті з випрямлячем або гофре (див. «Насадки»).

Вибирати інструмент по ширині пластин потрібно перш за все з урахуванням довжини волосся. Так, для коротких пасом підійдуть вузькі пластини шириною до 25 мм, а ось з густими довгими волоссям найзручніше використовувати широкі пластини, від 30 мм і більше.

Довжина пластини дозволяє зрозуміти який локон може охопити пристрій і як сильно намотати його.

Тип зовнішнього покриття нагрівального елемента.

— Хромоване. Найбільш простий, недорогий і поширений варіант покриття. Крім невисокої вартості, перевагою даного варіанта є швидке нагрівання. Водночас при застосуванні таких нагрівачів існує підвищений ризик пошкодження волосся, тому користуватися хромованими насадками треба обережно, а для постійного використання вони малопридатні.

— Алюміній. Такі нагрівачі вважаються більш прогресивним, ніж описані вище хромовані, завдяки більшому терміну служби і кращому розподілу тепла. Тим не менше, воно не позбавлене і характерних недоліків будь-якого металевого покриття, насамперед негативного впливу на стан волосся.

— Титан. Ще один варіант металевого нагрівача. За основними властивостями практично повністю аналогічний алюмінію (див. вище), здебільшого відрізняється лише зовнішнім виглядом.

— Кераміка. Головною перевагою кераміки вважається кращий розподіл тепла, ніж у металевих нагрівачах. Завдяки цьому таке покриття вважається набагато більш «щадним»; щоправда, і вартість його помітно вище, а нагрівання відбувається дещо повільніше.

— Турмалін. Зазвичай, в даному випадку мається на увазі керамічний нагрівач (див. вище), доповнений покриттям з турмаліну. Таке покриття виконує дві основних функції: воно забезпечує іонізацію (див....«Функції»), забезпечуючи гладкість і рівномірність укладання, а також знижує тертя, даючи змогу щипцам легше ковзати по волоссю.

— Титанокераміка. Специфічний різновид керамічного покриття, що використовується деякими виробниками. В конструкції, зазвичай, реалізовані різні додаткові технології, покликані поліпшити якість роботи; проте чи виграють такі прилади у «керамічних» аналогів — в кожному конкретному випадку залежить від моделі.

— Титаново-турмалінове. Аналог описаного вище турмалінового покриття, в якому в якості основи нагрівача замість металу використовується титан. За основним особливостям практично не відрізняється.

— Сталь. Найпростіший варіант покриття; зазвичай, коли говорять про «звичайне металеве покриття», мають на увазі саме сталь. Головна і, мабуть, єдина перевага подібної поверхні — невисока вартість. З іншого боку, нагрівання виходить «жорстким» і не особливо рівномірним, що потребує обережності при поводженні з подібним інструментом і робить його таким, що слабо підходить для частого застосування.

— Тефлон. Тефлон примітний низькою силою тертя, такі пластини легко ковзають по волоссю — навіть легше, ніж керамічні. З іншого боку, даний матеріал дещо поступається кераміці по рівномірності нагрівання.

— Мідь, кремній. Зазвичай, мова йде про мідні пластини з покриттям з кремнію. Мідь відрізняється відмінною теплопровідністю і, відповідно, рівномірністю нагрівання; а кремній за практичними особливостями схожий з керамікою — зокрема, він забезпечує досить м'який вплив і підходить для частого використання. З іншого боку, цей варіант досить специфічний, а значних переваг перед більш традиційними матеріалами не має. Тому він зустрічається порівняно нечасто. — Марганцево-мідне. Марганцево-мідне покриття нагрівачів забезпечує максимально щадний вплив на волосся. Нагрівальні пластини з таким покриттям є гнучкими, завдяки чому робочі поверхні стайлера (випрямляча або плойки) підлаштовуються під форму волосяної прядки. Через це волосся піддається меншим механічним навантаженням, відповідно менше пошкоджується і стає слухнянішим.