Порівняння KRONER Elbe-C072 CV029680 vs KRONER Rhein-C072 CV018076

Тип змішувача вказується за типом органів управління, встановлених в ньому. Від цього залежить ряд особливостей як управління, так і застосування загалом. У наш час на ринку можна знайти одновентильні, двохвентильні, одноважільні (у тому числі з додатковим управлінням по торканню), безконтактні і термостатичні змішувачі, а також моделі з вмиканням по кнопці, до яких належать і порційні, і термостатичні з кнопкою. Ось основні особливості цих варіантів:

— Одновентильний. Змішувачі, керовані одним поворотним вентилем (або важелем, який рухається тільки в одній площині). По суті, не є навіть «змішувачами» як такими, оскільки не можуть змішувати гарячу і холодну воду і регулюють тільки напір підведеної до них води. Одновентильні моделі має сенс застосовувати там, де температура води постійна і/або її немає сенсу регулювати, наприклад, в моделях для кухонного фільтра (див. «Призначення»), для умивальника, де застосовується тільки холодна вода, або для умивальника в англійському стилі, де гаряча і холодна вода подаються з окремих кранів і змішуються в раковині.

— Двохвентильний. Класична конструкція змішувачів, що не втрачає популярності і в наш...час: два поворотних вентиля, що відповідають за гарячу і холодну воду відповідно. Така конструкція проста і недорога, при цьому надійна, до того ж зручна для точного налаштування температури. Крім того, двохвентильні змішувачі не бояться різниці в тиску гарячої і холодної води, а тому саме їх рекомендується використовувати з бойлерами. Недоліком цього варіанта є неможливість зміни напору окремо від температури і навпаки — будь-яка зміна потребує повороту обох вентилів, при цьому тиск і температура можуть коливатися.

— Одноважільний (джойстик). Змішувачі, в яких потік води управляється одним важелем. Найчастіше поворотом джойстика з боку в бік у таких моделях регулюється температура, а нахилом відносно осі повороту — напір. Це дає змогу регулювати температуру, не змінюючи напору (і навпаки) і навіть «запам'ятати» вибраний варіант температури (досить просто опустити важіль на закриття, не повертаючи його вбік). Водночас такі пристрої менш точні в регулюванні, ніж двохвентильні.
Зрідка можна зустріти також більш специфічний різновид — одноважільні змішувачі, доповнені окремим важелем регулювання температури (див. нижче). У таких моделях основний джойстик управляє тільки напором.

— Вмикання кнопкою. Моделі змішувачів, управління вмиканням та вимиканням подачі води в яких покладено на кнопку. Перше натискання вмикає потік води, друге ж – вимикає. Кнопка може бути як допоміжним засобом для комфортного вмикання/вимикання води, так і основним органом управління змішувача. В останньому варіанті для регулювання тиску подачі води кнопка часто робиться поворотною.

— Порційні. Різновид змішувачів з вмиканням кнопкою. Однак тут кнопка працює за принципом таймера: при натисканні на неї відкривається вода, а потім спеціальний механізм поступово повертає кнопку назад, перекриваючи потік. Час закриття підбирається таким чином, щоб одне натискання дало змогу більш-менш ефективно вимити руки. Такі пристрої особливо популярні в місцях громадського користування, таких як туалети кафе, торгових центрів, кінотеатрів тощо: не потрібно переживати, що неуважний відвідувач забуде закрити кран. Найчастіше подібні змішувачі однотемпературні, але є і моделі з важелем регулювання температури (див. нижче).

— Термостатичний. Змішувачі, що мають функцію термостата — тобто здатні автоматично підтримувати виставлену користувачем температуру. Такі моделі надзвичайно зручні: при коливаннях тиску або температури води в трубах не потрібно морочитися з налаштуваннями — пристрій самостійно підбере режим роботи з таким розрахунком, щоб температура на виході не змінювалася (або хоча б ці зміни були мінімальними). Головним недоліком термостатичних моделей є складність конструкції і, як наслідок, висока вартість. Крім того, багато з них потребують підключення до електроживлення. За управлінням моделі можуть передбачати поворотні регулятори або кнопку (див. вище).

— Безконтактний. Моделі, що управляються безконтактним способом, тобто без необхідності торкатися пристрою. Подібний формат роботи найбільш популярний в змішувачах для умивальників (див. «Призначення»): в таких моделях використовується датчик, що реагує на наявність рук користувача під виливом. Це особливо зручно в місцях загального користування, де небажано зайвий раз торкатися до змішувача. Зустрічаються й інші різновиди безконтактних моделей, зокрема, пристрої для кухні або душа. У першому варіанті сенс полягає в тому, що звичайний кран буває незручно відкривати брудними після кухонної роботи руками. При цьому управління може бути і не повністю безконтактним — є пристрої з вентилями або іншим оснащенням для попереднього налаштування температури, датчик же у них працює тільки як вимикач потоку води. А душові безконтактні змішувачі обов'язково мають додаткове управління для налаштування температури; датчик же у них реагує не просто на руки, а на людину.

— Одноважільний + по торканню. Різновид одноважільних змішувачів (див. вище), оснащений додатковим вимикачем. Як і в звичайних одноважільних моделях, джойстик в таких пристроях використовується для налаштування тиску і температури; відмінність же полягає в тому, що вода відкривається не важелем, а згаданим вимикачем. Іншими словами, достатньо один раз за допомогою джойстика виставити оптимальний напір і температуру — і потім можна включати воду простим дотиком до вимикача. Будова самого вимикача може бути різною: в одних моделях його роль відіграє корпус змішувача повністю, в інших передбачається спеціальна кнопка або навіть ножна педаль. Виняток становлять описані вище безконтактні моделі — вони можуть бути схожі за конструкцією та способом використання, проте все одно ці змішувачі виділяють в окрему категорію.

Форма вентилів, які передбачені у конструкції змішувача відповідного типу — зазвичай двовентильного (див. «Тип змішувача»).

Ця особливість впливає переважно на зовнішній вигляд конструкції, але у різних варіантів дизайну є і практичні особливості застосування:

— Хрестоподібні. Вентилі у вигляді класичних чотирикінцевих хрестів — найбільш популярний у наш час дизайн. Він відмінно підходить для змішувачів в стилі «ретро», проте може застосовуватися і в більш сучасному оформленні. Втім, головна перевага даного варіанта — наявність надійних упорів під пальці, що робить хрестоподібні вентилі дуже зручними у використанні. Цим насамперед і обумовлена їхня популярність. До недоліків «хрестів» можна віднести деяку складність в очищенні через велику кількість виступаючих частин; втім, для полегшення цієї задачі «поперечини» такого вентиля можуть робитися знімними.

— Круглі. До цієї категорії належать як строго круглі вентилі, так і деталі, що мають невеликі виступи або заглиблення для більш надійного захвату рукою (а в першому варіанті з цією ж метою по колу вентиля може передбачатися спеціальна насічка). В будь якому разі, основні переваги круглих виробів — акуратний зовнішній вигляд і максимальна простота в очищенні. З іншого боку, така форма найменш надійна при утриманні, вона потребує щільного захвату і дає найбільшу ймовірність прослизання вентиля в руці при повороті. Втім,...здебільшого сучасні змішувачі не потребує великих зусиль, і цей момент не є особливо критичним.

— Трикутні. Вентилі з трьома яскраво вираженими вирізами або виступами. Конкретна форма може бути різною: одні моделі дуже близькі до круглих, інші мають форму трикутників, треті відрізняються від хрестоподібних тільки кількістю променів. Чим сильніше форма такого вентиля відрізняється від кола — тим вона надійніша в утриманні. З іншого боку, іноді оптимальним варіантом з точки зору дизайну виявляються більш закруглені моделі.

— Квадратні. Вентилі з чотирма яскраво вираженими вирізами або виступами. Відзначимо, що чітко квадратна форма зустрічається рідко, переважно у дорогих дизайнерських змішувачах (власне, з міркувань дизайну вона в них і використовується). Набагато більшою популярністю користуються «квадратні» вентилі у вигляді своєрідної зірочки на чотири променя/пелюстки. Це свого роду компромісний варіант між круглою і хрестоподібною формою: вентиль виходить більш надійним в утриманні, ніж круглий, і більш зручним в очищенні, ніж «хрест».

— Багатокутні. «Вентилі з кутами», що не належать до описаних вище трикутників або квадратів. Найбільш популярний різновид таких деталей — круглі поворотні ручки з набором виступів-«променів» (від 5 і більше) для надійності утримання; однак зустрічаються і більш специфічні варіанти — наприклад, сплюснутий багатокутник, що нагадує вісімку.

— Овальні. Вентилі, що мають овальну або близьку до неї форму (наприклад, прямокутника із закругленими кутами). Один з варіантів подібної конструкції — змішувачі для ванни і душа, в яких корпус має горизонтальне компонування і витягнуті пропорції, а вентилі знаходяться по бокових торцях корпусу і фактично є його продовженням. Інший варіант — кругла форма вентиля з плоским зрізом на одному краю, для додаткової надійності утримання. Зустрічаються й інші, більш специфічні варіанти. Однак у будь-якому разі «овали» використовуються рідко, переважно серед змішувачів дизайнерського рівня, і роль такої форми швидше естетична, ніж практична.

Довжина виливу характеризує відстань від корпусу до місця виливу води, тобто фактичну довжину умовного «носика» змішувача.

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між виливом і душовою лійкою. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними, в сучасних змішувачах можна зустріти переважно такі варіанти:

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось її конструкція залежить від особливостей конкретного змішувача. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання з виливу на душ її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з душу на вилив — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води (див. «Функції і можливості - Автоперемикання душ/ванна»). У деяких змішувачах автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, управляючі клапаном.

— Важільний. Дивертор у вигляді поворотного важеля. Найчастіше цей важіль безпосередньо управляє клапаном, що перемикає потік води. Подібна конструкція вважається дещо менш надійною, ніж кнопкова, зате вона помітно простіше і дешевше, завдяки чому вельми популярна — особливо в порівняно недорогих змішувачах. А ось в пристроях преміумкласу дивертор цього типу може діяти за іншими, більш прогресивним принципам — наприклад, важіль може працювати як електронний п...еремикач.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, в такий спосіб: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача – вода надходить через нього, а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Знімний. Дивертор, розташований за межами корпусу – зазвичай між самим змішувачем і виливом. Як правило, з одного боку такого пристосування розташовується управляючий елемент (найчастіше невеликий важіль або поворотний краник), а з іншого – патрубок для підключення душового шланга. А назва «знімний» говорить про те, що дану деталь можна легко зняти силами самого користувача – на відміну, наприклад, від кнопкових або важільних рішень, які зазвичай вбудовуються прямо в корпус змішувача і вельми складні в демонтажі/заміні. Відповідно, після зняття дивертор можна або замінити на інший, або прибрати зовсім, підключивши вилив безпосередньо до змішувача. В цьому і полягає основна перевага даного варіанта: при неполадках в диверторі його можна без особливих проблем зняти для ремонту або заміни, при цьому змішувач (за винятком «душової частини») залишається цілком працездатним.

Кріплення для душової лійки, розміщене прямо на корпусі змішувача. Передбачається переважно в моделях з душовим гарнітуром (див. «Конструкція виливу») або можливістю його підключення, хоча теоретично кріплення може встановлюватися на будь-який змішувач, який передбачає використання поблизу від душової лійки. У будь-якому разі ця функція спрощує зберігання душового гарнітура в неробочий час — шланг не бовтається, а для лійки не потрібно шукати окреме місце.

Висота змішувача, вимірювана від його основи або нижньої точки до крайньої верхньої точки виливу. Висота виливу частково визначає можливості по встановленню — фактично це мінімум вільного простору по вертикалі, який необхідний для змішувача. Крім того, в моделях з горизонтальним встановленням (див. «Тип монтажу») з висотою виливу пов'язана висота струменя (див. нижче).

Відстань від крайньої передньої до крайньої задньої точки змішувача визначає можливості пристрою з встановлення. У порівнянні з глибиною струменя, дає куди більш наочні дані саме за розмірами всього змішувача, особливо для моделей, де або відсутній вилив (вбудовані моделі), або вилив не є найдовшою частиною конструкції (вертикальні змішувачі).