Порівняння Suorin Air Starter Kit vs Ovns Saber S Pod

Об'єм бака для рідини, передбаченого в конструкції атомайзери. Зазначимо, що цей параметр може зазначатися навіть для атомайзери-сквонков (див. «Тип заправки»): хоча вони працюють із зовнішнім резервуаром, однак певний об'єм «рідоти» вміщується і в самому випарнику.

Чим об'ємніше бак — тим більший запас рідини можна тримати в електронній сигареті і тим рідше доведеться її перезаправляти. З іншого боку, місткі резервуари мають відповідні габарити, і занадто великий бак був би незручний, а рідини навіть за один тривалий сеанс паріння витрачається порівняно небагато. Як наслідок, об'єм більше 6 мл вже вважається для вейпів досить великим, а в самих мініатюрних моделях цей показник не перевищує 2 мл.

Також відзначимо, що при виборі ємності бака виробники зазвичай враховують опір спіралі, потужність акумулятора (якщо він є в комплекті) і інші параметри, що впливають на передбачуваний витрата рідини. Тут немає жорсткої залежності, проте загалом більш потужні атомайзери зазвичай оснащуються баками більшого об'єму.

— Верхня. Традиційний тип заправки, першопочатково — досить популярний, проте зараз такі атомайзери поступово поступаються позиції моделям з нижньої заправкою. Головною перевагою даного варіанта є можливість заливати рідину, не перевертаючи атомайзер і не знімаючи колбу з батарейного мода. Правда, для заправки зазвичай потрібно розбирання — наприклад, відкручування кришки з мундштуком.

— Нижня. Цей варіант передбачає, що для заправки потрібно перевернути атомайзер «догори ногами» і залити рідину з нижньої сторони. На перший погляд така процедура менш зручна, ніж верхня заправка, однак вона дає важливу перевагу для обслуговуваних нагрівачів: при необхідності можна зняти і перемотати базу, не зливаючи рідину з бака. Зазначимо, що дріп-атомайзери формату «сквонк» формально також заправляються знизу, однак вони мають свою специфіку, тому не належать до цієї категорії і виділяються окремо; детальніше див. нижче.

— Бічна. Заправка через спеціальний отвір у бічній частині атомайзери. Як і верхня, така конструкція дозволяє не знімати колбу з батарейного мода; при цьому отвір зазвичай відкривається і закривається легко і швидко, без необхідності, наприклад, відкручувати кришку. Цей варіант досить популярний в бакодрипках (див. «Вид атомайзери»), хоча і в інших різновидах теж з...устрічається.

— Сквонк. Специфічний різновид нижньої заправки, застосовувана в моделях з дріп-атомайзерами (див. «Вид атомайзери»). У таких вейпах є досить великий резервуар з рідиною, встановлений в батарейному моді, і при кожному натисканні на спеціальну кнопку (або на еластичну стінку резервуара) рідина подається в атомайзер невеликими порціями прямо через конектор. Подібна конструкція дозволяє усунути основний недолік дріп-атомайзери — необхідність постійно доливати рідину вручну, по краплях»: замість клопоту з ручною дозаправкою досить періодично натискати кнопку. При цьому більшість таких випарників допускають установку і на звичайний батарейний мод, без сквонка — для цього в комплекті передбачається змінний конектор стандартної конструкції, без каналу для подачі рідини; а на батарейні моди з сквонком, зазвичай, можна без обмежень ставити і звичайні атомайзери. До недоліків цього варіанта можна трохи більшу вартість, ніж у аналогів з традиційними типами заправки.

Найбільший опір нагрівальної спіралі електронної сигарети.

Сенс даного параметра буде різним, залежно від того, про яку саме частину пристрою йдеться (див. «Тип»). Для атомайзера це може бути або опір комплектного нагрівача, або, якщо «голів» у комплекті кілька — опір самої високоомної змінною спіралі. Для батарейного мода вказується найбільший опір, при якому акумулятор здатен видати достатню для роботи потужність. Для стартового набору дані зазвичай наводяться по батарейному моду, при цьому опір комплектного нагрівача (нагрівачів) може бути і нижче максимального.

Дані про максимальний і мінімальний (див. вище) опір необхідні насамперед для вибору атомайзерв і батарейного мода, сумісних між собою. Атомайзер повинен потрапляти в робочий діапазон батарейного мода, інакше акумулятор або буде піддаватися перевантаженням (при дуже низькому опорі випаровувача), або просто не забезпечить потрібного ступеня нагріву (при дуже високому).

Максимальна потужність живлення, видається акумулятором.

Це один з основних параметрів батарейного блока, що визначають його сумісність з атомайзери. У стартові набори (див. «Тип») за визначенням включаються атомайзери, оптимально підходять до даного акумулятора по потужності, і даний параметр має переважно довідкове значення. А от при виборі комплектуючих окремо на нього варто звернути особливу увагу. Більш висока потужність дає змогу досягти більш насиченого пара, однак лише до певних меж — занадто сильне нагрівання призводить до погіршення смаку, а то і пригоранню гнота (що тим більше не сприяє поліпшенню відчуттів від паріння). Так що атомайзер повинен нормально переносити потужність акумулятора, інакше в кращому разі доведеться постійно обмежувати потужність за допомогою варивольта або вариватта (див. «Батарейний мод»), а в гіршому — нормальне використання взагалі буде неможливим.

Варто враховувати, що для класичних випарників-баків з одного спіраллю достатньою вважається потужність до 40 Вт; більш потужні батареї розраховані переважно на прогресивні обслуговуються моделі, дріп-атомайзери і бакодрипки (див. «Вид атомайзери»), які мають більше однієї спіралі і, відповідно, більш «ненажерливі» в плані споживання енергії. Також відзначимо, що фактична потужність нагріву залежить від напруги, і на практиці вона може бути нижчою від заявленої — залежно від опору атомайзери. Докла...дніше про це див. «Макс. напруга».

Матеріал, з якого виконаний корпус пристрою.

Цей параметр актуальне насамперед для батарейних модів: вони можуть виконуватися з найрізноманітніших матеріалів, тоді як атомайзери різноманітністю не відрізняються (стандартний варіант — нержавіюча сталь, за поодинокими винятками; докладніше див. нижче). Власне, для готових комплектів (у т. ч. POD-систем, див. «Тип») у даному пункті якраз і вказується матеріал батарейного мода. Ось детальніший опис конкретних варіантів:

— Нержавіюча сталь. Самий, мабуть, найпопулярніший матеріал для електронних сигарет і їх комплектуючих — всіх видів і цінових категорій. При відносно невисокій вартості нержавіюча сталь міцна, надійна, довговічна і не схильна до подряпин і корозії. З недоліків даного матеріалу можна відзначити хіба що досить велику вагу, однак цей момент деякі, навпаки, вважають гідністю: масивний металевий корпус створює враження солідності і якості. Також сталь, як і будь-який метал, може холодити шкіру при низькій температурі повітря і ковзати в руках; проте, щоб уникнути всього цього на корпусі можуть передбачатися різні накладки (наприклад, з гуми або софт-тач пластику), що усувають цей недолік.

— Цинковий сплав. Ще один досить популярний матеріал, фактично представляє собою компромісний варіант між «нержавійкою» і алюмінієм. Цинк важить менше стали і коштує дешевше алюмінієвих сплавів; при цьому даний матеріал відмінно п...ротистоїть корозії і має високу міцність, що і зумовило його поширеність.

— Алюміній. Ледь не самий прогресивний метал з точки зору практичних характеристик: алюміній легкий, міцний і абсолютно нечутливий до корозії. Основний його недолік — досить висока ціна, притому що описані переваги рідко є вирішальними в порівнянні з тією ж сталлю або цинком. Тому алюмінієві корпуси зустрічаються досить рідко; водночас варто відзначити, що цей матеріал зустрічається не тільки в батарейних модах, але і в атомайзерах.

— Пластик. Недорогий матеріал, що має невелику вагу і здатний приймати найрізноманітніші забарвлення. Втім, на цьому переваги пластику, по суті, вичерпуються: по міцності і стійкості до подряпин він помітно поступається металів, а від сильного нагрівання може оплавитися. Правда, існують прогресивні сорти пластику, проте замість них в вейпах більшість виробників вважає за краще використовувати сталь або інший метал. Як наслідок, пластикові корпусу зустрічаються рідко, причому переважно серед моделей початкового рівня.

— Мідь. Матеріал, що використовується переважно як дизайнерський — для додання корпусу незвичайного зовнішнього вигляду (мідь має характерний червонуватий відтінок). З точки зору практичних властивостей такі корпуси схожі зі сталевими зокрема, вони міцні, масивні і стійкі до подряпин. З іншого боку, мідь гірше переносить вологу, на ній можуть з'явитися розводи навіть від постійного контакту з шкірою. Однак головний недолік цього матеріалу — висока ціна, вона і зумовила специфіку його застосування.

— Латунь. Ще один метал, що використовується переважно з естетичних, а не з практичних міркувань. За властивостями подібна до описаної вище міді і відрізняється лише кольором (відтінки жовтого) і дещо більшою стійкістю до окислення (хоча все залежить від конкретного виду латуні).

— Дерево. Дерев'яні корпуси цікаво виглядають завдяки характерному забарвленню і візерунків. Водночас цей матеріал не дуже практичний: він схильний тріщин і розколів від ударів, легко дряпається, а від тривалого впливу вологи може набрякнути і пожолобитися. До того ж коштують дерев'яні корпусу досить дорого (частково це плата саме за стиль). Так що вибирати батарейний мод в подібному оформленні варто лише в тих випадках, якщо можливість «виділитися з натовпу» для вас важливіше описаних недоліків.

— Кераміка, Спеціальна високоміцна кераміка відрізняється високою стійкістю до зносу: подряпати такий корпус дуже складно, завдяки чому він довгий час виглядає як новий. З іншого боку, цей матеріал може тріснути від удару (тоді як метал з великою ймовірністю лише злегка погнеться). Тому керамічні корпуси зустрічаються вкрай рідко — тим паче, що і коштують вони недешево.

Матеріал, з якого виконана колба комплектного атомайзера. Найчастіше мається на увазі матеріал, з якого виготовлена прозора вставка в корпусі (зазвичай сталевому), виняток становлять лише цільносталеві колби, докладніше про них див. нижче.

— Скло. Найпопулярніший матеріал для колб в сучасних вейпах. Скло не просто дозволяє бачити вміст колби — ця прозорість зберігається тривалий час, оскільки скляна поверхня відмінно протистоїть подряпинам. Крім того, стінки колби хімічно інертні, вони не вступають у реакції з «рідиною», яким би не був її склад; а крихкість стінок компенсується їхньою товщиною, а іноді і спеціальними добавками в складі скла. Коштує цей матеріал трішки дорожче пластику, однак на практиці ця різниця несуттєва.

— Пластик. Пластикові колби, як і скляні, зазвичай робляться прозорими, що дозволяє стежити за кількістю рідини; при цьому коштують вони помітно дешевше, розбити таку ємність вельми непросто, а осколки від пластику не такі небезпечні, як скляні . Водночас даний матеріал легко покривається подряпинами і швидко мутніє в процесі використання. Крім того, деякі сорти пластику (особливо недорогі) можуть вступати в реакцію з речовинами, що входять до складу рідин для паріння (виробники і колб, і заправок намагаються уникнути такого явища, однак повної гарантії дати не можна). Як наслідок, цей варіант особливою популярністю не користується, він харак...терний переважно для бюджетних пристроїв, створених у розрахунку на максимальне зниження вартості.

— Нержавіюча сталь. Колби з нержавіючої сталі примітні насамперед високою міцністю — навіть під дуже сильним навантаженням сталевий бак, швидше расплющится, ніж трісне. Також стійкість до корозії теж можна записати в переваги. Водночас даний матеріал має критичний недолік, що зводить нанівець всі його переваги — він непрозорий. Як наслідок, стежити за рівнем рідини в такій колбі можна тільки за непрямими ознаками — наприклад, по зміні смаку або кількості пари. Це, м'яко кажучи, незручно, тому сталеві колби використовуються вкрай рідко — причому не стільки з практичних міркувань, скільки як елемент незвичайного оформлення.