Запас ходу
Запас ходу транспортного засобу — відстань, яку воно може пройти на одному заряді акумулятора.
Потрібно враховувати, що в характеристиках зазвичай вказується значення для ідеальних умов експлуатації: рух на оптимальній швидкості з невеликим навантаженням, рівна дорога, відсутність подьемов і спусків і т. ін. Фактичний же запас ходу може відрізнятися від заявленого в меншу сторону, іноді — досить помітно. Крім того, для поліпшення автономності виробники можуть навмисно використовувати малопотужні двигуни, які споживають небагато енергії.
Діаметр коліс
Діаметр коліс, що використовуються в транспортному засобі. Для моделей, що мають колеса різного розміру, вказується зазвичай найбільший діаметр, інші дані можуть уточнюватися в примітках.
Для електроскутерів традиційним розміром є скромні 10"; зустрічається і більший розмір — до
16". Серед мінібайків більш поширені великі колеса
на 18". Електричні мотоцикли мають невеликі колеса — в середньому 12 – 14". А серед електротрициклів нерідко зустрічається поєднання великого переднього колеса з невеликими задніми — наприклад, 16" і 4" відповідно.
Великий діаметр дозволяє більш м'яко відпрацьовувати нерівності дороги, долати досить великі перешкоди і довше підтримувати швидкість при їзді накатом; з іншого боку, такі колеса вимагають більшого крутного моменту від двигуна, вони гірше розганяються і знижують максимальну швидкість агрегата. Маленькі колеса, навпаки, відмінно розганяються, а також забезпечують хорошу маневреність, проте вони призначаються переважно для рівних доріг.
Максимальний кут підйому
Максимальний підйом, який здатне подолати транспортний засіб.
Більшість агрегатів, навіть самих недорогих, без проблем справляються з кутами близько 10 – 12°. Так що спеціально звертати увагу на цей параметр варто лише в тому випадку, якщо вам доведеться мати справу з дуже крутими схилами.
Також варто сказати, що на дорожніх знаках кут підйому стандартно вказується не в градусах, а в відсотках. А значить, щоб оцінити можливості того або іншого агрегата, може знадобитися переклад градусів відсотки або навпаки. Для цього існують спеціальні таблиці і калькулятори.
Кліренс
Кліренс транспортного засобу.
Кліренс — це відстань від землі до самої нижньої точки агрегата (не рахуючи коліс). Грубо кажучи, це найбільша висота предмета, який може поміститися під транспортним засобом, гарантовано не упираючись у корпус.
Чим вище кліренс — тим вище перешкоди, які може «брати» агрегат, тим нижче ймовірність, що при подоланні чергової ями або горба корпус зачепить землю. З іншого боку, малий кліренс дозволяє знизити центр ваги і поліпшити загальну стійкість; так що для доріг з якісним покриттям і інших рівних поверхонь саме невисока компонування вважається оптимальною.
Колісна база
Колісна база транспортного засобу.
Цим терміном (іноді просто «база») позначають відстань між колесами, точніше — між осями коліс. Даний розмір є одним з ключових для будь-якої мототехніки, він визначає не тільки загальні габарити агрегата, але і деякі особливості руху. Так, невелика колісна база знижує радіус повороту і робить агрегат більш маневреним; водночас більш довге транспортний засіб буде більш стійким і передбачуваним в поворотах.
Потужність двигуна
Потужність двигуна транспортного засобу, виражена в кінських силах.
Взагалі потужність електродвигунів стандартно позначають у ватах. Проте в електротранспорті нерідко вказується також дане позначення. Робиться це для зручності порівняння з двигунами внутрішнього згоряння: для ДВЗ, особливо в транспортних засобах, що традиційно використовуються саме кінські сили, і оцінювати потужність двигунів деяким користувачам зручніше саме за такого позначення. При цьому, якщо виникне необхідність, одні одиниці легко переводяться в інші: 1 к.с. ≈ 735 Вт.
Про значення потужності загалом див. відповідний пункт нижче.
Тип акумулятора
—
Свинцево-кислотний. Найбільш популярний на сьогоднішній день тип. Їх конструкція заснована на поєднанні електродів з сполук свинцю і електроліту, роль якого грає розбавлена водою сірчана кислота. Проте в даному випадку мається на увазі класичний тип батарей, у яких використовується звичайний рідкий електроліт. Їх широке розповсюдження обумовлено простотою конструкції і невисокою вартістю в поєднанні з характерними для всіх свинцево-кислотних батарей хорошими показниками ємності і пускових струмів, а також стійкістю до низьких температур (у порівнянні з іншими типами акумуляторів).
—
Літій-іонний (Li-Ion).. Літій-іонна технологія першопочатково застосовувалася в батареях для портативних гаджетів на зразок мобільних телефонів, проте такі акумулятори використовуються все ширше, і з недавніх пір стали застосовуватися і в транспорті. З переваг таких батарей перед більш традиційними різновидами можна відзначити менші габарити і вагу, здатність видавати високі пускові струми і заряджатися високими струмами (останнє значно зменшує час зарядки), а також велику кількість циклів заряду-розряду і тривалий термін зберігання. Крім того, такі акумулятори містять мінімум шкідливих речовин, не використовують кислот і важких металів, а деякі моделі навіть прямо позиціонуються як абсолютно нешкідливі для навколишнього середовища. Головний недолік літій-іонних моделей — досить «кусюча» ціна.
—
...href="/ua/list/1173/pr-42370/">Гелевий. Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, в яких електроліт є не рідким, а згущений до стану гелю. Така конструкція дає ряд переваг в порівнянні з класичним варіантом (див. вище): більша кількість циклів заряду-розряду (а значить, довше термін служби); мінімум витоків електроліту і супутніх газів; немає необхідності в обслуговуванні; стійкість до глибоких розрядів і коливань температури тощо. З іншого боку, і коштують такі батареї відчутно вище.
Ємність батареї
Ємність акумуляторної батареї, штатно встановленої у транспортному засобі, виражена в ампер-годинах.
Теоретично від цього показника безпосередньо залежить автономність агрегата: більш ємна батарея може довше живити електродвигун. Однак на практиці все не так однозначно. По-перше, фактична кількість накопичуваної енергії залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від номінальної напруги батареї. Більш коректної одиницею в цьому сенсі є ват-години, що враховують різницю в номінальних напругах; детальніше про такому позначенні див. «Ємність батареї» нижче. По-друге, час роботи на заряді буде залежати не тільки від характеристик акумулятора, але і від «ненажерливості» самого агрегата — а вона визначається потужністю двигуна і цілим рядом інших параметрів.
Ємність батареї
Ємність акумуляторної батареї, штатно встановленої у транспортному засобі, виражена у ват-годинах.
Для того, щоб коректно порівнювати між собою акумулятори різної ємності і напруги, використовується позначення у ват-годинах. Крім того, таке позначення зручно для оцінки часу роботи на заряді: наприклад, при потужності двигуна 2 кВт батареї в 3000 Втгод вистачить, щоб живити його на максимальній потужності протягом 3000/2000 = 1,5 ч.
Що стосується ємності батареї загалом, то теоретично від неї безпосередньо залежить автономність транспортного засобу. Однак на практиці час роботи буде визначатися ще й енергоспоживанням самого агрегата — а на нього впливають як згадана потужністю двигуна, так і ряд інших параметрів.