Порівняння Cocktail Audio N15D vs Cocktail Audio X45Pro

Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача аудіосигналу, передбаченого в конструкції аудіоресивера.

Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) — це обов'язковий елемент будь-якої системи, призначеної для відтворення цифрового звуку. ЦАП являє собою електронний модуль, який переводить інформацію про звук в імпульси, що подаються на колонки. Технічні особливості такого перетворення такі, що чим вище частота дискретизації — тим більш якісним виходить сигнал на виході ЦАП, тим менше він спотворюється при перетворенні. Найбільш популярним варіантом в ресіверах на сьогодні є показник 192 кГц — він відповідає дуже високій якості звучання (DVD-Audio) і водночас дозволяє уникнути зайвого підвищення вартості пристроїв.

— AirPlay. Технологія передачі мультимедійних даних через бездротове з'єднання (Wi-Fi). Розроблена компанією Apple, призначена переважно для трансляції контенту з різною «яблучної» техніки (насамперед портативних гаджетів) на сумісні зовнішні пристрої. Дозволяє передавати файли (в режимі потокового аудіо, детальніше см. «Тюнер і відтворення»), а також зображення, текстові дані і навіть відео. Наявність AirPlay в аудиоресивере дасть змогу підключати до нього техніку Apple з підтримкою цієї технології — для прямого відтворення.

— AirPlay 2. Друга версія описаної вище технології AirPlay, випущена в 2018 році. Одним з основних нововведень, представлених у цьому оновленні, стала підтримка формату «мультирум» — можливість одночасно транслювати декілька окремих аудіосигналів на різні сумісні пристрої, встановлені в різних місцях. Таким чином можна, наприклад, включити на акустиці у вітальні музику для тренування з iPhone, на кухні — розслаблюючу мелодію з iPod, і т. ін. Крім того, AirPlay 2 отримала ряд інших поліпшень — удосконалення буферизації, можливість потокової трансляції на стереоакустику, а також підтримку голосового управління через Siri.

— Chromecast. Оригінальна назва — Google Cast. Технологія трансляції контенту на зовнішні пристрої, розроблена Google. Дозволяє передавати на ресивер аудіосигнал з ПК або м...обільного пристрою, трансляція стандартно здійснюється по Wi-Fi, при цьому приймач і джерело сигналу повинні знаходитися в одній Wi-Fi мережі (виняток становлять медіаплеєри Chromecast). Технологія Chromecast підтримує два режими — власне трансляцію через спеціальні програми (доступні для Windows, macOS, Android і iOS) і «відззеркалювання вмісту, відкритого в браузері Google Chrome. Втім, другий варіант для аудиоресиверов не актуальне, враховуючи специфіку їх застосування.

— Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, першопочатково застосовується для побудови комп'ютерних мереж, проте з недавніх пір підтримує пряме з'єднання між пристроями. У аудиоресиверах може використовуватися в різних форматах: для мережевих функцій (потокового аудіо, Інтернет-радіо, DLNA і т. п), для трансляції контенту AirPlay або Chromecast (див. вище) і для підключення смартфона в якості пульта ДУ. Альтернативний варіант підключення до мереж — дротовий інтерфейс LAN (див. нижче), однак Wi-Fi зручніше за рахунок відсутності дротів і можливості роботи крізь перешкоди, включаючи стіни. Крім того, згадані AirPlay і Chromecast стандартно працюють саме через бездротовий канал.

— LAN. Роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж — «локалкам» і/або Інтернету. Саме по собі таке підключення менш зручно, ніж Wi-Fi (див. вище) через необхідності тягти дроти, проте підтримка LAN обходиться трохи дешевше, а зв'язок виходить більш швидкої і надійної (особливо при великій завантаженості каналів Wi-Fi).

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку між різними пристроями на рассстоянии в кілька метрів. Може використовуватися з різними цілями, однак основний спосіб застосування Bluetooth аудиоресиверах — передача аудіосигналу. При цьому, залежно від моделі, звук може передаватися як на ресивер (зі смартфон, планшет тощо), так і з ресівера на бездротову акустику або Bluetooth-навушники. Вважається, що бездротова передача погіршує якість звуку, однак цей момент у багатьох пристроях виправляють застосуванням різних прогресивних технологій зразок aptX. Інші варіанти використання Bluetooth включають дистанційне керування з гаджета і обмін файлами між таким гаджетом і вбудованою пам'яттю аудіоресивера.

— NFC-чип. Технологія NFC застосовується для бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Потенційно вона має безліч варіантів застосування, проте в аудиоресиверах найчастіше застосовується як допоміжна, для спрощення з'єднання по Wi-Fi або Bluetooth. За наявності NFC в смартфоні або іншому гаджет досить піднести його до NFC-чіпом ресивера — і пристрої автоматично «пізнають» одна одну; далі залежно від налаштувань вони з'єднаються або автоматично, або після підтвердження від користувача. Крім цього, можуть передбачатися й додаткові «фішки» — наприклад, якщо на смартфоні в цей момент грала музика, він почне транслювати її на ресивер.

— DLNA. Технологія, застосовувана для об'єднання різних електронних пристроїв в єдину цифрову мережу з можливістю безпосереднього обміну контентом. Пристрої, для яких заявлена підтримка цього стандарту, здатні ефективно взаємодіяти незалежно від фірми-виробника. Аудиоресивер з DLNA здатний, наприклад, програвати музику безпосередньо з жорсткого диска комп'ютера в сусідній кімнаті або зі смартфона в руках користувача. Підключення до Мережі може здійснюватись як провідним (LAN), так і безпровідних (Wi-Fi) способом.

— USB-A. Класичний роз'єм USB, знайомий більшості користувачів комп'ютерів і ноутбуків. У аудиоресиверах використовується переважно в якості входу для прямого відтворення музики з флешок та інших накопичувачів, інколи — також для оновлення прошивки і обміну файлами між зовнішнім накопичувачем і вбудованою пам'яттю. Можливі і інші формати застосування: наприклад, в деяких моделях є вихід Type A для передачі цифрового сигналу на зовнішній ЦАП.

— USB B. Дана різновид USB роз'єму має майже квадратну форму, помітно відрізняється від популярного USB-A. найпоширеніший спосіб її використання — підключення до комп'ютера в якості периферійного пристрою, для управління аудиоресивером з ПК. Однак зустрічаються й інші варіанти — зокрема, використання даного роз'єму в ролі входу для цифрового аудіосигналу.

— Кардридер. Пристрій для читання карт пам'яті — найчастіше різних різновидів SD, хоча конкретні типи сумісних карт не завадить уточнити окремо, так само як і можливості по роботі з ними. Загалом дана функція аналогічна USB Type A (див. «Входи»). Найчастіше вона застосовується для прямого відтворення з карт пам'яті, але можливі і інші варіанти використання — наприклад, копіювання музики з ноутбука на вбудований накопичувач ресивера через карту пам'яті.

— Інтернет-радіо. Можливість «прийому» Інтернет-радіостанцій за допомогою ресивера. Подібні передачі аналогічні звичайному радіомовлення, проте здійснюються не в радіоефірі, а за допомогою Всесвітньої мережі; таке мовлення ведуть багато великі радіостанції, також є чимало спеціалізованих мережевих каналів. Одним з ключових переваг Інтернет-радіо є відсутність обмежень по дальності, що дозволяє слухати мовлення практично з будь-якої точки світу і забезпечує широкий вибір. А для додаткової зручності можуть передбачатися інструменти пошуку та сортування Інтернет-станцій (за жанрами, мов, популярності тощо).

— mini-Jack (3.5 мм). Стандартний роз'єм, який широко застосовується в сучасній аудіотехніці та іншої електроніки, переважно портативною. Технічно вхід mini-Jack може використовуватися для різних типів сигналу, однак на практиці в аудиоресиверах він найчастіше відіграє роль лінійного інтерфейсу і використовується переважно для підключення згаданої портативної техніки — наприклад, аудіоплеєрів.

— Вхід на підсилювач (Main). Вхід, призначений для підключення зовнішнього джерела безпосередньо до підсилювача потужності (фактично — в режимі By-pass/Direct, див. «Комунікації»). У різних моделях входи Main можуть розрізнятися за типом інтерфейсу, найчастіше використовується або RCA («тюльпан»), або XLR. Перший варіант надзвичайно широко поширений в сучасній висококласної аудіотехніці завдяки невисокій вартості, простоті і хорошій якості з'єднання, однак за чистотою сигналу та стійкості до перешкод (особливо по роботі з довгими дротами) він все ж програє XLR. Також варто відзначити, що роз'єми-«тюльпани» можуть застосовуватися і для основного лінійного входу — докладніше див. «RCA»; не варто плутати цей вхід з Main (тим більше що вони можуть відрізнятися за технічними параметрами — наприклад, вхідного імпедансу).

— Phono. Спеціальний вхід для підключення програвачів вінілових дисків; часто має індекс, який вказує на тип...сумісного звукознімача, наприклад «Phono MM» або «Phono MM/MC». Особливістю «вінілу» є те, що звук, що поступає із звукознімачів, потрібно пропускати через фонокоректор. Власне, наявність входи Phono якраз і означає, що ресивер оснащений вбудованим фонокорректором і до нього можна підключати «вертушку» безпосередньо, без додаткового обладнання.

— XLR (балансні). Лінійний аудіовхід, використовує балансне підключення через XLR — характерний цілий роз'єм з 3 контактами; один вхід складається з пари таких роз'ємів, під лівий і правий канал стерео. Особливість балансного підключення полягає в тому, що кабель XLR сам гасить надходять на нього зовнішні перешкоди; а роз'єм забезпечує щільний контакт і нерідко доповнюється фіксатором для надійності. Все це дозволяє добиватися високої якості з'єднання і максимальної чистоти звуку навіть при використанні довгих дротів. Проте зустрічаються такі входи нечасто — це пов'язано не стільки з їх вадами, скільки з тим, що аудіоресивери рідко використовуються як приймачі лінійного балансного аудіосигналу.

— Коаксіальний S/P-DIF. Різновид цифрового аудіоінтерфейсу S/PDIF, що використовує для підключення електричний коаксіальний кабель з роз'ємами RCA («тюльпан»). Такий кабель, на відміну від оптичного (див. нижче), до певної міри піддається електромагнітних перешкод, однак більш надійний і не потребує особливої акуратності. А пропускної здатності з'єднання вистачає для передачі багатоканального звуку аж до 7.1. Відзначимо, що, незважаючи на ідентичність роз'ємів, коаксіальний цифровий інтерфейс не сумісний з аналоговим RCA (див. нижче); і навіть кабелі для S/P-DIF рекомендується використовувати спеціалізовані.

— Оптичний. Різновид цифрового аудіоінтерфейсу S/PDIF, що використовує підключення по оптоволоконному кабелю TOSLINK. За пропускної спроможності вона повністю аналогічна коаксіальному інтерфейсу (див. вище), але вигідно відрізняється від нього повної нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптичні кабелі за рахунок своєї конструкції чутливі до різких згинів і механічного впливу — наприклад, випадково наступивши на такий кабель можна пошкодити його.

— Балансний цифровий (AES/EBU). Інтерфейс, що застосовується переважно у професійній аудіотехніці. Може використовувати різні види роз'ємів, однак найчастіше реалізується через XLR. Детальніше про це роз'ємі і принципі балансного підключення див. «XLR (балансні»)», проте не варто плутати два цих інтерфейсу: AES/EBU працює з цифровим сигналом, що передаються по одному кабелю незалежно від кількості каналів.

— Композитний (відео). Вхід, призначений для підключення композитного відеосигналу. Використовує такий же роз'єм RCA, як і багато звукові входи, однак найчастіше виділяється жовтим кольором кольору. Сигнал передається в аналоговому форматі, через один кабель, що дозволяє спростити підключення, однак обмежує пропускну здатність; через це даний стандарт не підходить для роботи з HD. Тим не менш, він досить популярний в сучасній відеотехніки, крім того, зустрічається навіть у застарілих пристроїв (зразок відеомагнітофонів VHS). Зазначимо, що композитні входи в сучасних аудиоресиверах не передбачаються — їх роль грають штатні лінійні входи RCA (див. нижче).

— BNC. Роз'єм байонетного типу, що використовується для підключення коаксіального кабелю. Теоретично може застосовуватися для різних цілей, однак на практиці переважно використовується аналогічно коаксіальному S/P-DIF, для аналогового цифрового аудіосигналу. Роз'єми BNC більш надійні в з'єднанні за рахунок байонетного фіксатора; зустрічається також різновид з різьбовою фіксацією.

— Критичний. Службовий вхід, що дозволяє ресивера включатися і вимикатися одночасно з іншими компонентами аудіосистеми. Такий вхід підключається до триггерному виходу керуючого пристрою (наприклад, підсилювача), і при включенні і виключенні цього пристрою на ресивер надходить керуючий сигнал. Це позбавляє користувача від необхідності окремо керувати включенням кожного пристрою.

— Вхід управління (ІК). Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. Такий приймач може знадобитися в тих випадках, коли сигнал з пульта не дістає до вбудованого ІК-датчика ресивера. Зазначимо, що роль зовнішнього датчика можуть грати інші компоненти системи, сумісні з пультом ДУ і мають ІК-виходи управління — наприклад, плеєри або тюнери.

Кількість в конструкції аудіоресивера лінійних входів, що використовують інтерфейс RCA — характерні роз'єми-«тюльпани». Цей інтерфейс дозволяє при аналоговому підключенні передавати тільки один канал звуку на роз'єм, а аудіоресивери традиційно працюють зі стереозвуком. Тому за один вихід прийнято вважати пару з двох роз'ємів RCA (по одному на лівий і правий канал), і підрахунок загальної кількості ведеться саме по парах, а не по окремих гніздах.

При підключенні до лінійного входу сигнал проходить через всі стадії обробки, передбачені пристрої — наприклад, регулювання балансу або частот (див. «Регулювання»). Цим даний вхід відрізняється від Main (див. «Входи»). Від кількості же роз'ємів залежить, скільки джерел сигналу можна одночасно підключити до аудиоресиверу. Відповідно, і вибирати модель з числа входів варто з урахуванням передбачуваної кількості таких джерел: адже легше приєднати їх всі і вибирати через пульт або панель управління, ніж щоразу морочитися з перепідключенням. Що стосується конкретного числа входів RCA, то найчастіше воно не перевищує трьох, однак зустрічаються і виключення.

Виходи, передбачені в конструкції пристрою. Відзначимо, для ресіверів (див. «Тип») наявність виходів на пасивну акустику є обов'язковим за визначенням, а програвачі таких виходів, навпаки, не мають. Тому наявність/відсутність подібних роз'ємів окремо не вказується.

— Вихід передпідсилювача (Pre-Amp). Передпідсилювач являє собою електронний блок, призначений для посилення звуку до лінійного рівня. Відповідно, виходи даного типу фактично являють собою лінійні виходи для виводу звуку на зовнішній підсилювач потужності, активну акустику і т. ін. Для програвачів (див. «Тип») це основні аналогові аудіовиходи, а в ресіверах виходи Pre-amp можна застосовувати в тому числі для підключення обладнання, що працює паралельно з пасивними колонками, що дає додаткові можливості щодо розширення аудіосистеми. Найчастіше в даному інтерфейсі використовуються парні роз'єми RCA («тюльпани»), по одному на кожен канал стереозвуку; рідше — балансні XLR, теж парні, про них докладніше див. «Входи».

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення сабвуфера — спеціалізованого динаміка, розрахованого на низькі частоти. Зазвичай використовує інтерфейс RCA («тюльпан»), але можуть бути й інші варіанти. У будь-якому разі на даний вихід сигнал надходить з кросовера, який «обрізає» середні і високі частоти, залишаючи баси, з якими і працює динамік. Це спрощує підключення і позбавляє від необхідності шукати зовнішнє обладн...ання для нормальної роботи сабвуфера — наприклад, той самий кросовер (хоча для пасивних «саба» може знадобитися зовнішній підсилювач).

— Коаксіальний S/P-DIF. Різновид цифрового аудіоінтерфейсу S/PDIF, що використовує для підключення електричний коаксіальний кабель з роз'ємами RCA («тюльпан»). Такий кабель, на відміну від оптичного, до певної міри піддається електромагнітних перешкод, однак більш надійний і не потребує особливої акуратності. А пропускної здатності з'єднання вистачає для передачі багатоканального звуку аж до 7.1. Відзначимо, що, незважаючи на ідентичність роз'ємів, коаксіальний цифровий інтерфейс не сумісний з аналоговим RCA; і навіть кабелі для S/P-DIF рекомендується використовувати спеціалізовані.

— Оптичний. Різновид цифрового аудіоінтерфейсу S/PDIF, що використовує підключення по оптоволоконному кабелю TOSLINK. За пропускної спроможності вона повністю аналогічна коаксіальному інтерфейсу, проте вигідно відрізняється від нього повної нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптичні кабелі за рахунок своєї конструкції чутливі до різких згинів і механічного впливу — наприклад, випадково наступивши на такий кабель можна пошкодити його.

— Балансний цифровий (AES/EBU). Інтерфейс, що застосовується переважно у професійній аудіотехніці. Може використовувати різні види роз'ємів, однак найчастіше реалізується через XLR. Детальніше про це роз'ємі і принципі балансного підключення див. «Входи — XLR (балансні»)», проте не варто плутати два цих інтерфейсу: AES/EBU працює з цифровим сигналом, що передаються по одному кабелю незалежно від кількості каналів.

— Композитний (відео). Даний вихід, зазвичай, передбачається у моделях, оснащених відеовходом такого самого стандарту. Про композитних роз'ємах загалом див. «Входи». Тут же відзначимо, що роль композитних аудіовиходів у цьому разі відіграють основні виходи ресівера, до яких підключена акустика — простіше кажучи, звук, супроводжуючий відео, виводиться прямо на штатні колонки аудіосистеми.

— BNC. Роз'єм байонетного типу, що використовується для підключення коаксіального кабелю. Теоретично може застосовуватися для різних цілей, однак на практиці переважно використовується аналогічно коаксіальному S/P-DIF (див. сооответствующій пункт), для аналогового цифрового аудіосигналу. Роз'єми BNC більш надійні в з'єднанні за рахунок байонетного фіксатора; зустрічається також різновид з різьбовою фіксацією.

— Критичний. Критичний вихід використовується для автоматичного включення інших компонентів аудіосистеми, підключених до ресивера. При включенні самого ресівера на цей вихід надходить керуючий сигнал, який «будить» підключений пристрій (наприклад, підсилювач) і позбавляє Вас від необхідності включати і його вручну. Зрозуміло, для використання даної функції зовнішнє пристрій повинен бути забезпечений тригерним входом.

— Вихід управління (ІК). Вихід управління дозволяє використовувати вбудований ІЧ-приймач ресивера для управління з пульта ДУ іншими компонентами аудіосистеми — наприклад, підсилювачем в іншій кімнаті, поза зоною досяжності пульта. При такій схемі роботи аудиоресивер фактично відіграє роль виносного датчика, приймаючи команди і передаючи їх через вихід управління на інший пристрій. Зазначимо, що сама наявність подібних входів і виходів не гарантує сумісність різних пристроїв, особливо якщо вони випущені різними виробниками; деталі спільного використання варто уточнювати по офіційній документації.

Тип виходу для підключення навушників, передбаченого в аудіоресівері.

- 3.5 мм (mini-Jack). Цей роз'єм дуже популярний у сучасній електроніці: у портативних пристроях він є основним варіантом для підключення навушників, та й більшість самих навушників (всіх цінових категорій) має "рідний" штекер саме під mini-Jack. Однак з ряду технічних особливостей в Hi-Fi та Hi-End техніці, включаючи аудіоресівери, цей інтерфейс широкого поширення не набув.

- 6.35 мм (Jack). Через свої великі розміри цей роз'єм використовується переважно в стаціонарній техніці і майже не зустрічається в портативних гаджетах. З іншого боку, він краще підходить для високоякісних аудіосистем, ніж mini-Jack, багато навушників преміумкласу випускаються саме зі штекером Jack, а моделі з 3.5 мм штекером можна підключити до гнізда 6.35 мм за допомогою найпростішого перехідника (часто він навіть поставляється в комплекті із самими навушниками). Як наслідок, більшість сучасних аудіоресиверів використовують саме цей інтерфейс.