Порівняння UNI-T UT39C+ vs UNI-T UT71E

Параметри, які може вимірювати прилад.

— Напруга. Напруга (різниця потенціалів між двома точками схеми), що вимірюється у вольтах. Один з базових електротехнічних параметрів, підтримується всіма типами приладів, крім осцилографів (див. «Пристрій»). Для вимірювання використовується паралельне підключення. В аналогових приладах (див. «Тип») вимір напруги може здійснюватися без живлення.

— Струм. Сила струму, що протікає по певній ділянці ланцюга; вимірюється в амперах. Існує два способи виміру сили струму: традиційний і безконтактний. Перший доступний практично у всіх приладах з функцією амперметра, для цього необхідно розімкнути ланцюг і увімкнути пристрій в розрив послідовно (причому при аналоговому принципі роботи амперметру не потрібне живлення). Другий метод використовується в струмовимірювальних кліщах (див. «Пристрій»). У більшості варіантів моделі здатні вимірювати постійний і змінний струм .

— Опір. Опір певного елемента постійному електричному струму; вимірюється в омах. Зазначимо, що в даному разі мова йде про традиційні виміри, не пов'язані з надвисокими опорами, характерними для ізоляції (в ізоляції цей параметр перевіряють за окремою методикою, докладніше про неї див. нижче). Заміри опору здійснюються наступним чином: на щупи приладу подається...певна напруга (невисока, у межах декількох вольт), після чого вони прикладаються до місця вимірювання — і за силою струму, що протікає через утворений ланцюг, обчислюється опір ділянки ланцюга. що перевіряється, чи іншого предмета. Таким чином, для роботи в режимі омметра обов'язково потрібне джерело живлення — навіть для аналогового приладу.

— Ємність. Ємність конденсатора, вимірюється в фарадах (частіше мікрофарадах та інших похідних одиницях). Саме вимірювання здійснюється за рахунок подачі на конденсатор змінного струму. Ця функція може стати в нагоді як для уточнення ємності конденсаторів без маркування (першопочатково не промаркованих або зі стертими написами), так і перевірки якості підписаних деталей. На конденсаторах, крім номінальної ємності, може вказуватися максимальне відхилення від номіналу; якщо результати виміру виходять за межі допустимого відхилення — значить, деталь краще не використовувати. Якщо ж відхилення не вказане, то можна виходити з того, що воно має становити не більше 10% від номіналу. Наприклад, для деталі на 0,5 мкФ діапазон допустимих ємностей буде становити 0,45 – 0,55 мкФ.

— Температура. Вимірювання температури — зазвичай, за допомогою зовнішнього виносного датчика, зазвичай на щупі. В електротехніці дана функція застосовується для контролю режиму роботи деталей, які чутливі до перегрівання або які повинні працювати в певному температурному режимі.

— Частота. Можливість вимірювання частоти електричного сигналу характерна насамперед для осцилографів і скопметрів, однак може зустрічатися і в інших типах приладів — тих же мультиметрах (див. «Пристрій»). При цьому, зазвичай, мається на увазі можливість вивести на екран конкретні цифри, відповідні частоті в герцах.

— Прогальність. Прогальність являє собою одну з базових характеристик рівномірного імпульсного сигналу, а саме відношення його періоду слідування до тривалості окремого імпульсу. Наприклад, якщо за кожним імпульсом тривалістю 2 мс буде слідувати пауза довжиною 6 мс, то період слідування сигналу буде становити T=6+2 = 8 мс, а прогальність — S=8/2 = 4. Не варто плутати прогальність з коефіцієнтом заповнення: ці характеристики хоча і описують властивості сигналу, але роблять це по різному. Коефіцієнт заповнення — величина, зворотна прогальності, співвідношення довжини імпульсу до періоду слідування (у нашому прикладі він дорівнює 2/8 = 25 %). Цей термін зустрічається переважно в англомовних та перекладених джерелах, у вітчизняній же електротехніці прийнятий термін «прогальність».

— Індуктивність. Індуктивність — головний робочий параметр будь-якої котушки індуктивності. Можливість заміряти цей параметр буває важлива з тієї причини, що фахівці і радіоаматори часто роблять котушки самостійно, і визначити характеристики деталі без спеціального приладу вкрай важко, а то й взагалі неможливо. Принцип виміру індуктивності аналогічний визначенню ємності конденсатора (див. вище) — пропускання через котушку змінного струму і відстеження її «відгуку». Тим не менш, дана функція зустрічається значно рідше, ніж вимір ємності.

— Опір ізоляції. Опір ізоляції електричних дротів змінному струму. Ізоляція за визначенням має надзвичайно високий опір, тому традиційний спосіб виміру опору (при малій робочій напрузі, див. вище) тут непридатний — струми були б занадто слабкими і точно виміряти їх було б неможливо. Тому для перевірки ізоляційних матеріалів та інших діелектриків використовуються не омметри, а спеціальні прилади — мегаомметри (або мультиметри з підтримкою цього режиму). Відмінною особливістю мегаомметра є висока робоча напруга — в сотні, а то й тисячі вольт. Наприклад, для перевірки ізоляції з робочою напругою 500 В потрібна така ж напруга мегаомметра, для матеріалу на 3000 В — прилад на 1000 В тощо, більш детально вимоги за різними типами ізоляції розписані в спеціальних джерелах. Для досягнення такої напруги може знадобитися зовнішній високовольтний модуль, однак багато мультиметрів з підтримкою даного типу вимірів здатні і самостійно генерувати короткочасні імпульси високої напруги від низьковольтних джерел живлення на кшталт батарейок АА або «Крона» (див. «Тип акумулятора»). Відзначимо, що під час роботи з мегаомметром потрібно особливо ретельно дотримуватися правил техніки безпеки — внаслідок високої робочої напруги.

— Потужність. Потужність електричного струму визначається за двома базовими параметрами — силі струму і напрузі; грубо кажучи, вольти потрібно помножити на ампери, отриманий результат і буде потужність у ватах. Таким чином, в теорії визначити цей параметр можна і без спеціальної функції з вимірювання потужності — достатньо визначити напругу і силу струму. Однак деякі вимірювальні прилади мають спеціальний режим, що дає змогу відразу виміряти обидва базових параметри і на їх основі автоматично обчислити потужність — це зручніше і швидше, ніж проводити підрахунки окремо. Багато з таких приладів належать до струмовимірювальних кліщів (див. «Пристрій») і вимір сили струму при визначенні потужності здійснюється безконтактним способом, а заміряння напруги — класичним контактним. Є й інші варіанти конструкції — наприклад, адаптер для розетки: електроприлад підключається в розетку через такий адаптер, а мультиметр знімає з адаптера дані по струму і напрузі. Також нагадаємо, що активна (корисна) потужність змінного струму не завжди дорівнює повній — при ємнісному та/або індуктивному навантаженні частина потужності (реактивна потужність) «з'їдається» конденсаторами/котушками. Детальніше про ці параметри можна прочитати у спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що різні моделі мультиметрів можуть мати різні можливості вимірювання різних типів потужності; ці моменти не завадить уточнити перед покупкою заздалегідь.

— Фазовий кут. Вимірювання ступеня зсуву двох електричних сигналів (або параметрів сигналу) по фазі. Конкретні види і особливості таких вимірювань бувають різними, найбільш популярні два варіанти. Перший — вимір різниці між фазами трифазного живлення, перш за все для оцінки його загальної якості. Другий — оцінка зсуву по фазі між струмом і напругою, що виникає при реактивному (ємнісному або індукційному) навантаженні на джерело змінного струму; від такого зсуву безпосередньо залежить співвідношення між активною та повною потужністю (коефіцієнт потужності, «косинус фі»).

— Частота обертання. В даному разі найчастіше мова йде про можливості вимірювання частоти обертання двигуна внутрішнього згоряння. Відповідно, подібні моделі зазвичай належать до спеціалізованих автомобільних мультиметрів. Вони розраховані переважно на діагностику і тестування двигунів, які не мають електронних систем запалювання. Для вимірювання, зазвичай, потрібно налаштувати мультиметр на число циліндрів двигуна і підключити його до системи запалювання (конкретний спосіб підключення потрібно уточнювати у документації до автомобіля).

Зазначимо, що в даному списку перелічено не всі, а лише найбільш популярні вимірювання, що зустрічаються в сучасних мультиметрах та інших приладах аналогічного призначення. Крім них, в конструкції можуть передбачатися і більш специфічні можливості — докладніше див. «Інші виміри».

Точність вимірювання, що забезпечується приладом.

Точність вимірювання для мультиметрів прийнято вказувати за найменшою похибкою (у відсотках), яку прилад здатний забезпечити при вимірюваннях постійного струму. Чим менше число в даному пункті – тим, відповідно, вище точність. При цьому підкреслимо, що враховується саме найменша похибка (найбільш висока точність), що досягається зазвичай лише в певному діапазоні вимірювань; в інших діапазонах точність може бути і нижче. Наприклад, якщо в діапазоні «1 – 10 В» прилад дає максимальне відхилення в 0,5%, а в діапазоні «10 – 50 В» — 1%, то в характеристиках буде вказано 0,5 %. Проте, за даним показником цілком можна оцінювати і порівнювати сучасні мультиметри. Так, прилад з меншою заявленою похибкою, як правило, і в цілому буде точнішим, ніж аналогічна за характеристиками модель з більшою похибкою.

Дані щодо точності вимірювань в інших діапазонах і режимах можуть наводитися в докладних характеристиках приладу. Втім, на практиці ця інформація потрібна не так часто — лише для окремих специфічних задач, де принципово необхідно знати можливу похибку.

Найбільша змінна напруга (див. «Рід напруги»), яке можна ефективно виміряти за допомогою даної моделі. Цей параметр важливий не лише для вимірювань як таких, але і для безпечного поводження з приладом: замір занадто високої напруги в кращому випадку призведе до спрацьовування аварійного захисту (і не виключено, що після цього доведеться шукати новий запобіжник замість згорілого), в гіршому — до поломки обладнання або навіть пожежі. Крім того, для безпечних вимірів вкрай бажаний запас по напрузі — це пов'язано як з особливостями змінного струму, так і з можливістю виникнення різних нештатних ситуацій в мережі, насамперед стрибків напруги. Наприклад, для мережі 230 В бажано мати прилад не менш ніж на 250 В, а краще — на 300 – 310 В; детальні рекомендації для інших випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Зазначимо, що більшість мультиметрів та інших подібних приладів мають декілька діапазонів вимірювань, з різним максимальним порогом. А значить, для безпечного виміру вольтажу, близького до максимального, потрібно виставити відповідний режим в налаштуваннях.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний змінний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування побутових електромереж особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільше число, яке здатний відобразити дисплей цифрового мультиметра (див. «Тип»).

Від цього показника залежить, в якому діапазоні можна зробити виміри, не змінюючи налаштувань. Так, якщо максимальне число становить 1999, то вимір можна проводити в діапазоні від 0 до 1999 вибраних одиниць вимірювання — наприклад, від 0 до 1999, якщо обрані вольти, від 9 до 1999 мА (1,999 А), якщо обрані міліампери, і т. ін. При цьому 1999 і менше для сучасних вимірювальних приладів вважаються досить скромним показником, від 2000 до 3999 — середнім, 4000 – 9999 — непоганим, а в найбільш прогресивних моделях це число перевищує 10000.

Відзначимо, що максимальна діагностуємих число безпосередньо пов'язане з розрядністю дисплея — див. нижче.

Розрядність дисплея, встановленого в цифровому приладі (див. «Тип»).

Розрядність — це кількість знаків, яка одночасно може відображатися на екрані. Від неї безпосередньо залежить максимальне число, що індиціюється (див. вище): наприклад, якщо в характеристиках зазначена розрядність 4, то прилад має дисплей на 4 повних розряди і здатний відобразити число до 9999 включно. Однак зустрічається і більш специфічне маркування — з дробом, наприклад, 3 1/2 або 4 3/4. Це означає, що найбільший (лівий) розряд у даній моделі є неповним і максимальна цифра, яку він може відображати менше 9. Конкретно ж подібне маркування розшифровується так: ціле число означає кількість повних розрядів, чисельник дробу — максимальне число, що відображається в неповному розряді, знаменник — загальна кількість значень, підтримувана неповним розрядом. Якщо розглянути вищезазначені приклади, то 3 1/2 означає чотиризначний дисплей з максимальним числом в 1999: три повних розряди з максимальним значенням 9, плюс один неповний розряд з максимальним значенням 1 і двома варіантами значень (1 і 0). Аналогічно 4 3/4 відповідає максимальному числу 39999, з 4 варіантами значень в неповному розряді (0, 1, 2, 3).

— Перевірка транзистора. Можливість використовувати прилад для перевірки транзисторів, точніше — наявність відповідного режиму в конструкції приладу. Технічно працездатність транзистора до певної міри можна проконтролювати і звичайним омметром, для цього є відповідна методика. Тим не менш, використовувати спеціальний режим набагато простіше — достатньо відповідним чином підключити транзистор до мультиметра, і прилад автоматично видасть дані про справність чи несправність деталі (а іноді й додаткові характеристики по ній). Найчастіше для таких вимірів на корпусі є спеціальний блок з набором гнізд під виводи транзистора (з окремими комплектами гнізд під p-n-p і n-p-n типи).

— Перевірка діода. Наявність спеціального режиму перевірки діодів в конструкції мультиметра. Принцип роботи діода полягає в тому, щоб пропускати електричний струм тільки в одному напрямку; тому саму по собі справність такої деталі можна визначити і без спеціального режиму, наприклад, в режимі звичайного омметра, «продзвонювання» ланцюга (див. нижче) або деякими іншими способами. Однак спеціальний режим часто виявляється зручніше — як за рахунок простоти самої процедури, так і за рахунок того, що багато приладів в такому режимі здатні ще й заміряти пряме падіння напруги на діоді (найменша напруга, необхідна для пропускання струму в прямому напрямку).

— "Продзвонювання" ланцюга. Можливість роботи приладу в режим...і «продзвонювання» ланцюга — перевірки наявності контакту між двома обраними точками. Від звичайної перевірки омметром цей режим відрізняється тим, що наявність контакту супроводжується звуковим сигналом (звідси і назва). Такий сигнал позбавляє користувача від необхідності щоразу дивитися на шкалу приладу, щоб уточнити наявність або відсутність контакту, а це значно прискорює роботу і може виявитися вельми до речі, якщо «продзвонити» потрібно відразу багато ділянок.

— Генератор меандру. Можливість роботи приладу в режимі генерації меандру — сигналу з прямокутною формою імпульсу і прогальністю (див. вище) на рівні 2. Графік такого сигналу виглядає як набір прямокутних піків і провалів однакової довжини. Меандр є штатним форматом сигналу для сучасної цифрової техніки; сигнал такого типу, що генерується мультиметром, застосовується для перевірки мікросхем логічних елементів, підсилювачів та інших аналогічних елементів і схем (на працездатність, на проходження сигналу тощо).

— Безконтактне виявлення (NCV). Можливість виявлення деталей, що знаходяться під напругою, без безпосереднього контакту з ними. Такий спосіб детекції максимально безпечний, до того ж, він дає змогу знаходити елементи, приховані від ока: наприклад, за допомогою приладу з цією функцією можна виявляти проводку в стінах і визначати місця, де можна свердлити без побоювання пошкодити дріт.

— True RMS. Можливість виміру з допомогою приладу True RMS — істинного середньоквадратичного значення сили змінного струму (див. «Рід струму»). Силу змінного струму визначають не за фактичним значенням (воно буде різним у кожний момент часу), і не за максимальною амплітудою (адже максимальні значення теж виникають лише у визначені моменти часу), а за середньоквадратичним. При цьому в приладах, які не підтримують True RMS, це значення виводиться таким чином: змінний струм випрямляється, визначається його значення і множиться на коефіцієнт 1,1 (це обумовлено математичними особливостями замірів). Однак такий спосіб придатний тільки для ідеальної синусоїди; при спотвореному сигналі він дає помітну, а часто навіть неприпустимо високу похибку. Спотворення ж зустрічаються практично в будь-яких мережах змінного струму, що може призвести до серйозних помилок вимірів і наступних проблем (наприклад, до підбору занадто «слабкого» автоматичного запобіжника). Технологія True RMS враховує всі ці особливості: прилади, що мають таке маркування, здатні точно заміряти середньоквадратичну потужність змінного струму незалежно від того, наскільки його форма відповідає ідеальній синусоїді.

— Автоматичний вибір діапазону вимірювання. Функція, що дає змогу приладу автоматично вибирати оптимальний діапазон вимірювання — щоб отриманий результат відображався на екрані максимально точно. Дана функція зустрічається тільки в цифрових приладах (див. «Тип»). Зазначимо, що при її використанні користувачу все одно доведеться виставити певні базові налаштування — наприклад, «постійний струм, сила струму, міліампери» або «змінний струм, напруга, вольти». Однак більш точне налаштування прилад буде здійснювати сам: наприклад, для виміру напруги в сотні вольт може використовуватися діапазон 0 – 1000 В з точністю до 5 В, а при підключенні батареї 1,5 В пристрій автоматично переключиться в діапазон 0 – 12 В і відобразить результат вже з точністю до десятих часток вольта. При цьому в конструкції може передбачатися і повністю ручний режим вимірів, з вибором діапазону за бажанням користувача, однак наявність такого режиму не завадить уточнити окремо.

– Автовідключення. Функція автоматичного вимкнення вимірювального приладу через деякий час бездіяльності допомагає зберегти заряд використовуваних елементів живлення.

Предмети, що входять у комплект поставки крім власне приладу.

— Акумулятор. Джерело живлення необхідний для роботи схем цифрового приладу (див. «Тип»), а в аналогових він використовується при всіх вимірах, крім вимірів напруги і сили струму. Акумулятор в якості такого джерела найчастіше найбільш зручний (докладніше див. «Живлення»); його наявність в комплекті позбавляє від необхідності купувати батарею окремо. Водночас відзначимо, що термін «акумулятор» в даному випадку є досить умовною — під ним може розумітися як перезаряджається елемент, так і найпростіша одноразова батарейка. Цей момент не завадить уточнити перед покупкою.

— Вимірювальні щупи. Щупи є базовим інструментом, необхідним для більшості вимірювань; по суті, єдиний тип приладів, здатний обходитися без щупів — це осцилографи (див. «Пристрій»). Наявність щупів в комплекті зручно перш за все тим, що такі аксесуари оптимально підходять під конкретний прилад — важливий момент з урахуванням того, що сучасні мультиметри можуть відрізнятися за конструкцією і розміру гнізд під щупи.

— Дата-кабель. Кабель для підключення приладу до комп'ютера. Найбільш популярні роз'єми, що зустрічаються в таких кабелях — RS-232 (COM-порт) і USB, конкретний варіант в кожному разі варто уточнювати окремо. Однак хай там що, підключення до комп'ютера дає безліч дод...аткових можливостей — наприклад, автоматичне збереження результатів вимірювань або навіть порівняння вимірюваних параметрів з еталонними; конкретний функціонал залежить від моделі приладу і використовується.

— Кейс/чохол. Футляр для зберігання і перенесення приладу. Кейсами прийнято називати футляри з жорстких матеріалів, чохлами — з м'яких. У будь-якому разі футляр забезпечує не тільки захист від пилу, вологи, ударів і т. ін., але і додаткова зручність — у ньому, зазвичай, передбачається місце не тільки для приладу, але і для аксесуарів до нього (тих же щупів). При цьому кожен тип футляра має свої переваги: кейси міцні і добре захищають пристрій від ударів, чохли більш компактні як при використанні, так і в неробочий час. Зрозуміло, для зберігання і транспортування можна застосовувати і імпровізовану упаковку, однак комплектний футляр як мінімум зручніше, а то й надійніше.

Тип акумулятора, що використовується в приладі. Відзначимо, що під терміном «акумулятор» в даному разі маються на увазі всі різновиди автономних джерел живлення — і такі, що перезаряджаються, і одноразові. До таких належать: AAA, AA, С, «Крона», A23, CR2032 тощо.

— AA. Класичні «пальчикові» батарейки, один з найбільш популярних в наш час типорозмірів. Випускаються як у вигляді одноразових елементів, так і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються; продаються практично повсюдно. Кількість таких батарейок, необхідна для живлення мультиметра, може становити від 1 до 8 — залежно від особливостей приладу.

— AAA. «Міні-пальчикові» або «мізинчикові» батарейки, аналогічні описаним вище АА, але мають зменшені розміри (і, відповідно, меншу потужність і ємність). Втім, з огляду на те, що багато мультиметрів теж досить компактні, а енергоспоживання в них невелике, цей варіант зустрічається в вимірювальних приладах навіть частіше, ніж АА. Кількість таких елементів в даному разі зазвичай становить від 1 до 4.

— «Крона». Батарейки характерної прямокутної форми з напругою 9 В і парою контактів на одному з торців. Висока напруга сприяє точності вимірювань і дає змогу навіть в досить «ненажерливих» моделях використовувати всього одну батарей...ку; так що даний варіант в мультиметрах досить популярний. Відзначимо, що найчастіше «Крони» випускаються у вигляді одноразових елементів, однак при бажанні можна знайти і акумулятори такого типорозміру.

– Крона і ААА. Живлення одночасно від двох описаних вище типів батарей. Як правило, кожне з таких джерел живлення відповідає за свою частину функціоналу (наприклад, ААА — за виміри опору, «Крона» — за перевірку транзисторів), і при відсутності одного з джерел недоступними виявляються тільки можливості, безпосередньо з ним пов'язані. Однак в цілому подібне поєднання не особливо зручне і практичне, через що зустрічається рідко.

– Крона і АА. Варіант, повністю аналогічний описаному вище «Крона + ААА» – за винятком того, що в даному разі замість «мізинчикових» використовуються пальчикові батарейки. Також не користується популярністю.

– С. циліндричні 1,5-вольтові елементи. Випускаються в двох типах – акумулятори і батарейки; за довжиною аналогічні АА (50 мм), проте майже вдвічі товщі — 26 мм замість 14 мм. Як наслідок, забезпечують більш високу ємність і потужність живлення, однак через великі розміри застосовуються переважно в прогресивних приладах настільного формату. При цьому багато з таких приладів мають функцію перевірки ізоляції, а кількість батарейок з в них може становити від 8 до 12 — це необхідно для створення високих напруг, що застосовуються при такій перевірці.

— A23. Циліндричні елементи, що характеризуються високою напругою - 12 В, притому що розмір таких батарейок становить всього 29 мм в довжину і 10 мм в діаметрі. Найчастіше є саме одноразовими батарейками. В цілому поширені слабо, через що і в вимірювальних приладах застосовуються порівняно рідко.

— LR44 / SR44. Мініатюрні 1,5-вольтові елементи живлення у вигляді «таблеток» діаметром 11,6 мм і товщиною 5,4 мм.робляться тільки одноразовими; при цьому індексом «LR44» маркуються прості і недорогі лужні батарейки, індексом «SR44» — більш дорогі і прогресивні срібно-оксидні. У мультиметрах, як правило, можна використовувати як одні, так і інші. У будь-якому разі через невеликі розміри потужність і ємність всіх подібних батарейок невелика, так що застосовуються вони переважно в мініатюрних приладах — які не розрахованих на серйозні задачі і не мають в корпусі достатньо місця для більш солідних елементів живлення.

— CR2032. Мініатюрні батарейки-«таблетки» напругою 3 В, що мають діаметр 20 мм і товщину 3,2 мм. Як і LR44 / SR44, зустрічаються переважно в невеликих приладах – зокрема вельми мініатюрних, виконаних у форм-факторі ручки або навіть брелока; однак за рахунок більших розмірів забезпечують більш прогресивні характеристики живлення, завдяки чому і зустрічаються помітно частіше. Елементи CR2032 робляться тільки одноразовими.

— 18650. Знімні літій-іонні акумулятори циліндричної форми, довжиною 65 мм і діаметром 18 мм. При робочій напрузі в 3,7 В можуть мати ще й досить високу ємність. Проте, з низки причин даний варіант популярністю не користується – його можна зустріти в окремих прогерсивних приладах.

– Фірмовий акумулятор. Акумулятори, що створені спеціально під конкретні прилади (або серії приладів) і не належать до стандартних типорозмірів; нерідко робляться незнімними. Такі батареї можуть мати більш прогресивні характеристики, ніж змінні елементи живлення, до того ж вони позбавляють від додаткових витрат — не потрібно регулярно купувати батарейки (або окремий акумулятор з зарядником), досить час від часу заряджати наявне джерело живлення. З іншого боку, при вичерпанні заряду такий акумулятор не можна швидко замінити на свіжий – єдиним варіантом є зарядка, а вона потребує наявності розетки і займає час, іноді досить значний. Як наслідок, даний спосіб живлення особливого поширення не отримав.