Порівняння GT Racer X-2774 vs GT Racer X-2752

Висота спинки крісла; для моделей із змінною висотою спинки (див. «регулювання"), як правило, вказується максимальне значення.

Висота спинки вимірюється від сидіння до верхнього краю. По суті, це висота опори, доступної для спини. У деяких ситуаціях на цей показник можна не звертати особливої уваги — наприклад, якщо крісло призначається для відвідувачів і роль спинки в ньому чисто символічна. Однак якщо сидіти в кріслі належить часто і довго — варто врахувати і цей момент. В ідеалі краще всього спробувати» Наживо " кілька крісел і з'ясувати, яка висота спинки для вас є найбільш комфортною. Якщо ж такої можливості немає-варто вирішити, до якої області на тілі повинна діставати спинка (до лопаток, дощенту шиї і т.п.) і заміряти, на якій висоті від сидіння знаходиться ця область в сидячому положенні. А якщо вам потрібна конкретно опора для потилиці — варто вибирати серед моделей, оснащених підголівниками (див.

Ширина спинки в районі плечей передбачуваного користувача.

Для того, щоб на спинку можна було максимально розслабитися, ця ширина повинна бути не менше власне ширини плечей користувача. Водночас для більш-менш зручного використання достатньо і меншого розміру спинки — приблизно відповідає ширині спини в районі плечей (між зовнішніми краями лопаток). Ну і в будь-якому разі даний параметр є, з одного боку, другорядним, а з іншого — досить суб'єктивним. Це означає, що здебільшого на нього можна не звертати особливої уваги, однак якщо вже ви вирішили підібрати максимально підходящу за розміром меблі — краще не міряти власну спину, а випробувати кілька крісел і дослідним шляхом визначити найбільш зручний значення.

Розміри встановленого в кріслі сидіння в ширину і глибину (від спинки до переднього краю). Для моделей зі змінною глибиною (див. «Регулювання») враховується максимальне значення, при висунутому вперед до упору сидінні.

Більшість сучасних крісел конструюється в розрахунку на середнього дорослої людини, так що звертати увагу на розміри варто насамперед людям великого, або, навпаки, мініатюрного статури. По ширині середнім показником вважається 45 – 55 см, найбільш вузькі моделі мають ширину до 40 см , в самих широких вона може перевищувати 60 см. Аналогічно глибина менше 40 см вважається невеликий, до 60 см — середній, понад 60 см — великий.

Висота сидіння від підлоги. Оптимальною висотою для людини середнього зросту вважається 40 – 50 см, однак цей момент багато в чому дивиться на ситуацію заангажовано, і зручність крісла для конкретного користувача сильно залежить від його переваг і особливостей статури. У світлі цього чимало моделей мають можливість зміни висоти в певному діапазоні (див. «Регулювання»). Для вибору ж найкраще «наживо» визначити, на якій висоті вам комфортно сидіти, і підшукати модель з відповідними характеристиками.

Наявність підголівника до конструкції крісла.

Роль підголівника може грати як підставка, виконана окремо від спинки, так і верхня частина спинки — якщо вона має явно виражену характерну форму або в комплекті поставляється подушка, яку можна встановити за бажанням користувача. Найпростіші високі спинки, не мають характерної верхній частині, підголовниками не вважаються.

У будь-якому разі ця особливість забезпечує додатковий комфорт — особливо при відкиданні на спинку. З іншого боку, якщо в кріслі доводиться сидіти переважно прямо і спинка грає символічну роль — можливо, оптимальним вибором буде модель без підголівника (тим більше що такі крісла і коштують дешевше).

Висота підлокітників, встановлених в кріслі, щодо сидіння. У моделях, що мають можливість налаштування підлокітників по висоті (див. «Регулювання»), зазвичай наводиться такий діапазон регулювання.

Від висоти підлокітників залежить загальне зручність користування кріслом, однак цей момент неоднозначний і багато в чому дивиться на ситуацію заангажовано: навіть люди одного зросту можуть розрізнятися по статурі і особистим уподобанням. Так що якщо комфорт має для вас принципове значення — найкраще наживо перевірити, яка висота підлокітників є оптимальної, і вибрати крісло з відповідними характеристиками.

Матеріал, з якого виконано безпосередньо сидіння крісла. Зазначимо, що окремі моделі можуть випускатися в декількох варіантах виконання, що розрізняються за матеріалом сидіння.

— Тканина. Тканина може мати безліч різновидів, і конкретні характеристики залежать від цінової категорії крісла. А зустрічається даний матеріал в усіх категоріях — від бюджетних моделей до досить дорогих виробів. Загальними властивостями усіх видів тканини є невисока вартість, міцність, а також невимогливість до догляду.

— Шкіра. Головними відмінними якостями натуральної шкіри є багатий зовнішній вигляд та відповідна вартість. У світлі цього даний матеріал вважається «іміджевим» і застосовується не тільки для комфорту, але і щоб підкреслити статус власника. Відповідно, більшість крісел з шкіряними сидіннями призначені для керівників (див. «Призначення») і належать до преміумкласу. З практичної сторони шкіра міцна, досить приємна на дотик, однак погано пропускає повітря (що може створити дискомфорт в жарку погоду).

— Шкірозамінник. Різновид штучних матеріалів, що імітує описану вище натуральну шкіру. Якість і властивості конкретного шкірозамінника зазвичай безпосередньо залежать від його вартості (і цінової категорії крісла загалом), але навіть найдорожчі варіанти коштують дешевше, ніж шкіра — при тому, що зовні і навіть по відчуттях вони можуть практично не відрізнятис...я. Крім того, даний матеріал не так вимогливий до відходу. Завдяки цьому сидіння з шкірозамінника зустрічаються досить часто. Їх головними недоліками є схильність до появи потертостей і загалом менший термін служби, ніж у шкіряних (але знову ж, багато чого залежить від ціни).

— Пластик. Пластикові сидіння характерні для недорогих крісел, розрахованих на відвідувачів — або на персонал, якому не доводиться довго сидіти на одному місці. Даний матеріал характеризується невисокою вартістю в поєднанні з міцністю, надійністю і великою кількістю кольорів. Водночас він має один ключовий недолік, фактично зводить всі описані переваги нанівець — твердість; просто кажучи, сидіти на пластику незручно. Через це навіть серед згаданих моделей суцільнопластикові сидіння зустрічаються дуже рідко.

— Дерево. Під словом «дерево» у разі сидінь для офісних крісел зазвичай мається на увазі фанера. Цей матеріал багато в чому аналогічний описаному вище пластику, але має і деякі відмінності: з одного боку, він відрізняється естетичним зовнішнім виглядом з оригінальними візерунками і вважається більш приємним на дотик, з іншого — коштує дорожче і передбачає відносно небагато варіантів оформлення. Тим не менш, такий недолік, як твердість, характерний і для даного матеріалу, через що він також використовується лише в рідких випадках.

— Сітка. Сидіння у вигляді жорсткої рамки, в якій натягнута тканинна або синтетична сітка. Головними перевагами таких конструкцій є невелика вага і хороша повітропроникність. Дизайн сіток дозволяє застосовувати їх навіть в кріслах для керівників. З помітних недоліків сітчастих сидінь можна виділити хіба дещо меншу надійність і велику складність ремонту, ніж у аналогічних багато в чому тканинних сидіннях (див. вище).

Основний матеріал, що використовується для спинки крісла. Відзначимо, що деякі моделі випускаються в декількох варіантах оформлення, що розрізняються за матеріалами; для таких моделей наводяться всі доступні варіанти.

— Тканина. Відносно недорогий і водночас досить практичний матеріал. Має непогану міцність, невибагливий до догляду, при цьому може виконуватися в безлічі забарвлень і оформлень; крім того, забезпечує хорошу вентиляцію, що може стати в нагоді в спеку.

— Шкіра. Натуральна шкіра відрізняється високою вартістю і добре підкреслює статус власника (тим більше що шкіряні вироби самі по собі виглядають солідно й багато). Відповідно, основною сферою використання даного варіанта є крісла для керівників (див. «Призначення»). З практичної сторони шкіра міцна, досить приємна на дотик, однак погано пропускає повітря (що може створити дискомфорт в жарку погоду) і вимагає певного догляду, інакше може втратити «товарний вигляд».

— Шкірозамінник. Існує безліч різновидів шкірозамінника, помітно розрізняються за ціною і властивостями, а найбільш прогресивні з них застосовуються навіть в «директорських» кріслах преміумкласу. Спинки з шкірозамінника не так вимогливі до догляду, як з натуральної шкіри, але менш довговічні і сильніше схильні до зношування й стирання.

— Сітка. Спинки у вигляді жорсткої...рамки, в якій натягнута матерчатий або синтетична сітка. Головними перевагами таких конструкцій є невелика вага і хороша повітропроникність. Дизайн сіток дозволяє застосовувати їх навіть в кріслах для керівників. З помітних недоліків можна виділити хіба що дещо меншу надійність і велику складність ремонту, ніж в аналогічної багато в чому тканини (див. вище).

— Пластик. Чисто пластикові спинки найчастіше застосовуються в кріслах з сидіннями з того ж матеріалу (див. вище). Вони міцні і обходяться недорого, проте через жорсткості досить незручні, внаслідок чого не отримали поширення навіть серед моделей для відвідувачів.

— Дерево. Дерев'яні спинки багато в чому аналогічні описаним вище пластиковим, хіба що коштують трохи дорожче і можуть мати оригінальний зовнішній вигляд завдяки текстурним візерункам дерева. Вони також використовуються рідко через жорсткості і пов'язаних з цим незручностей.