Порівняння Bosch GLM 50 C Professional 0601072C00 vs Bosch GLM 40 Professional 0601072900

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Кількість точок відліку, передбачена в далекомірі (див. «Тип»).

Точкою відліку називають «умовний нуль» — точку, від якої прилад починає вимірювати відстань. Якщо в приладі заявлена всього одна точка відліку – то це, як правило, задній край корпусу. Однак таких моделей на ринку небагато, переважно це найбільш прості і недорогі далекоміри. Набагато більшою популярністю користуються пристрої, де таких точок дві – зазвичай задній і передній краї корпусу. Зустрічаються і більш прогресивні варіанти — три або навіть чотири точки відліку. У першому варіанті роль додаткового умовного нуля грає або відкидна упорна скоба, або точка кріплення на штатив; а в другому зазвичай передбачається і скоба, і гніздо для штатива.

У будь-якому разі більша кількість точок відліку дає більше можливостей при вимірюваннях, проте збільшує вартість пристрою.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Власний екран на корпусі.

Всі дисплеї використовуються для виведення різної додаткової інформації, що на фоні моделей без дисплеїв робить керування більше зручним та наочним; а ось конкретний функціонал та особливості екрану можуть бути різними, залежно від типу. Трапляються чорно-білі варіанти, дисплеї з підсвічуванням, кольорові і навіть сенсорні. Докладніше про кожного:

- Ч/б без підсвічування. Найбільш простий та недорогий тип дисплея: чорно-біла РК-матриця без власного підсвічування. Незважаючи на загальну простоту, такі екрани можуть мати досить великі можливості: технічно вони можуть відображати дані, пов'язані з роботою приладу (наприклад, результати вимірювань далекоміра), та іншу додаткову інформацію, у тому числі досить специфічну. По суті, єдине, для чого не підходять ч/б дисплеї – це виведення картинки із цифрової камери. Насправді ж функціонал дисплея підбирається під можливості конкретного пристрою. Що стосується відсутності підсвічування, то ця особливість ускладнює застосування в умовах слабкого освітлення, зате знижує ціну та енергоспоживання. Крім того, під сонцем або іншим яскравим освітленням на просунутих екранах з підсвічуванням зображення може «вицвітати», тоді як на найпростіших чорно-білих без підсвічування воно, навпаки, стає ще чіткішим.
...
- Ч/б з підсвічуванням. Чорно-білі екрани оснащені системами підсвічування. Зазначимо, що до цієї категорії фактично входять два різновиди дисплеїв: традиційні чорно-білі РК-матриці формату «чорне зображення на білому тлі», доповнені зовнішньою системою освітлення, а також одноколірні екрани формату «світле зображення на чорному тлі», де може світитися само зображення. Як би там не було, подібні дисплеї можна без обмежень використовувати при слабкому освітленні, проте зворотним боком цього є збільшене енергоспоживання особливо в моделях, де підсвічування працює постійно.

- Кольоровий. Функціонал кольорових дисплеїв може бути різним - від найпростіших РК-екранів, здатних відображати лише кілька основних кольорів (наприклад, виділяти іншим кольором найважливіші цифри на екрані), до повнокольорових матриць (на зразок тих, що використовуються, наприклад, у ноутбуках). Перший різновид трохи зручніший і наочніший за описані вище ч/б дисплеї, коштує трохи дорожче, проте інших відмінностей не має. Найбільш досконалі кольорові екрани, у свою чергу, можуть відображати навіть картинку з цифрової камери — і, власне, якраз і застосовуються переважно у приладах, що оснащені такими камерами.

- Сенсорний. Найбільш просунутий різновид дисплеїв. Такі екрани практично обов'язково робляться кольоровими та оснащуються підсвічуванням, а сенсорне керування дає змогу використовувати їх ще й для керування приладом (на зразок того, як це відбувається у смартфонах та планшетах). У плані керування сенсорні екрани зручніші та наочніші, ніж традиційні панелі з кнопками, перемикачами тощо; вони набагато краще підходять для роботи з великою кількістю функцій, а також дають деякі додаткові можливості, недоступні при традиційному управлінні. З іншого боку, таке обладнання обходиться недешево, а застосовувати його в порівняно простих і недорогих приладах просто не має сенсу — для таких моделей цілком вистачає й доступніших дисплеїв, аж до найпростіших чорно-білих. Тому наявність сенсорного екрана практично гарантовано є ознакою висококласного приладу з великою кількістю функцій.

Технологія, що дає можливість приладу безпосередньо зв'язуватися з іншим Bluetooth-пристроєм – наприклад, планшетом, ноутбуком або навіть ПК (з відповідним модулем або адаптером).

Як правило, на зовнішній пристрій потрібно встановити спеціальний додаток. Конкретні ж способи застосування Bluetooth можуть бути різними – залежно від типу і моделі приладу. Наприклад, в далекомірах через такий зв'язок передаються результати вимірювань; при цьому в додатку на зовнішньому пристрої можуть бути доступні вельми прогресивні можливості з обчислень — в тому числі ті, які важко або не має сенсу реалізовувати в самому приладі. Зі свого боку, в нівелирах подібне з'єднання використовується переважно для управління налаштуваннями приладу і контролю його робочих параметрів. Відзначимо також, що дальність зв'язку по Bluetooth зазвичай становить близько 10 м, а в прогресивних модулях з підтримкою спеціальних стандартів — до 100 м (хоча для повної гарантії варто все ж виходити з першої цифри).

Функції далекоміра дозволяють більш комфортно виконувати роботи і не вираховувати різні математичні формули, а однією кнопкою отримати результат після вимірів. Серед таких помічників зустрічаються вимір площі / обсягу, непрямі вимірювання (теорема Піфагора ), вимірювання кута нахилу, вимірювання висоти, вимірювання трапеції, додавання / віднімання, хв. / макс. значення, безперервний вимір (трекінг), таймер зворотного відліку, режим розмітки, режим маляра >, пам'ять останніх вимірювань та інші. Докладніше про них:

– Вимірювання площі/об'єму. Вбудований програмний інструмент для вимірювання площі та/або об'єму приміщень або великих об'єктів. Дана функція працює наступним чином: від користувача потрібно лише заміряти довжину, ширину, а для об'єму — також висоту об'єкта, після чого далекомір самостійно перемножить отримані дані і виведе підсумковий результат.

– Опосередковані вимірювання (теорема Піфагора). Функція, що дає змогу визначати довжину однієї зі сторін прямокутного трикутника по двох інших його сторонах. Один з най...популярніших варіантів її застосування — вимірювання висоти будівель, стін, стовпів та інших об'єктів без необхідності підходити до них. Для цього потрібно розмістити далекомір на рівні землі і з цієї точки заміряти дві відстані: до підніжжя об'єкта, по горизонталі (один з катетів) і до вершини об'єкта (гіпотенуза). На основі теореми Піфагора прилад автоматично розрахує довжину другого катета – тобто, в даному разі, висоту, що вимірюється.

– Вимірювання кута нахилу. Функція, що перетворює далекомір в прогресивний рівень. При її вмиканні досить прикласти прилад боковою стороною до похилої поверхні або іншого подібного об'єкта — і вбудований датчик автоматично визначить кут нахилу, вивівши його на дисплей.

– Вимірювання висоти. Спеціальний режим для виміру висоти різних об'єктів. Відзначимо, що в багатьох приладах цю функцію фактично виконують опосередковані вимірювання по теоремі Піфагора (див. вище). Тому можливість вимірювання висоти вказується переважно в тих моделях, які мають більш прогресивні можливості за такими вимірами. Характерний приклад – розширений варіант теореми Піфагора, застосовуваний при встановленні далекоміра на штативі на деякій висоті від землі. При такому розміщенні для виміру висоти потрібно провести три виміри: відстань до підніжжя об'єкта (далекомір буде нахилений вниз), до об'єкта по горизонталі і до його вершини. За отриманими даними прилад вибудує два трикутника, проведе необхідні обчислення і видасть підсумкове значення висоти.

– Вимірювання трапеції. Функція, що дає змогу по трьох сторонах прямокутної трапеції визначити довжину четвертої сторони і загальну площу фігури. Використовується переважно для обчислення площі стін і фасадів в будинках з дахами похилої, двосхилої і іншої аналогічної форми. Якщо верхня частина стіни має нахил в один бік – для визначення площі досить заміряти довжину основи і висоту двох сторін, що примикають до країв даху. Якщо верхня частина стіни примикає до двосхилого даху — стіну потрібно розділити на дві трапеції і заміряти їх за тією ж процедурою; аналогічний спосіб можна використовувати з дахами більш складної форми, через яку верхня сторона стіни має вигляд ламаної лінії.

– Додавання / віднімання. Можливість підсумувати результати вимірювань, а також віднімати один результат від іншого. Одна з найпростіших обчислювальних функцій – яка, тим не менш, може помітно полегшити життя користувачеві.

– Мін. / макс. значення. У цьому режимі прилад здійснює цілу серію вимірів з невеликим інтервалом, а потім відображає найменше або найбільше з отриманих значень. Як правило, в сучасних далекомірах передбачаються обидва формати роботи (і мінімум, і максимум), тому їх і об'єднують в одну функцію. Проте, сенс цих варіантів різний. Наприклад, максимальне значення дає змогу, крім іншого, точно визначити діагональ приміщення: досить розмістити прилад в кутку, увімкнути відповідний режим і не поспішаючи провести лазером по горизонталі в районі протилежного кута; найбільша отримане відстань і буде довжиною діагоналі. Зі свого боку, мінімальне значення може стати в нагоді, наприклад, для виміру довжини перпендикуляра до стіни; методика виміру тут аналогічна, а найменша отримане кількість саме і буде відповідати довжині перпендикуляра.

– Безперервне вимірювання (трекінг). У цьому режимі прилад безперервно проводить виміри з досить високою частотою (зазвичай 1 – 2 рази в секунду), видаючи відповідні результати на дисплей. Такий формат роботи називають «режимом рулетки», він дає змогу постійно відстежувати відстань від далекоміра до певного об'єкта. Це буває корисно, наприклад, якщо потрібно точно відміряти відстань від стіни, стовпа або іншого орієнтиру: замість того, щоб проводити кілька вимірів, намагаючись «потрапити» приладом в потрібне положення, досить увімкнути трекінг і рухати далекомір до тих пір, поки на екрані не відобразиться потрібне значення відстані.

– Таймер зворотного відліку. Функція, що дає змогу автоматично проводити вимір по закінченню заданого проміжку часу. Свого роду аналог зйомки за таймером у фотоапаратах: досить навести прилад на потрібну точку, увімкнути зворотний відлік — і по його закінченню пристрій сам спрацює. Зворотний відлік використовується переважно для того, щоб усунути посмикування корпусу, що неминуче виникають при вимірах вручну (після натискання кнопки); це буває особливо корисно при високоточних вимірах і/або при використанні приладу зі штатива або іншої підставки.

– Режим розмітки. Режим, що дає змогу розділити той чи інший відрізок на ділянки певної довжини — наприклад, під стовпчики для огорожі. Конкретна реалізація і можливості цього режиму можуть бути різними, ці нюанси варто уточнювати за інструкцією до конкретного приладу. Наприклад, в одних пристроях можна заміряти загальну довжину відрізка, задати кількість однакових ділянок — і електроніка сама обчислить довжину кожної частини. В інших можна вручну ввести довжину відрізка, або навіть відразу кілька варіантів їх довжини (наприклад, відстань від вихідної точки до першої мітки і подальші проміжки між мітками). У будь-якому разі в режимі розмітки далекомір працює аналогічно описаному вище трекінгу – постійно роблячи виміри і виводячи на дисплей актуальний результат. А при вимірі прилад потрібно плавно переміщати уздовж лінії, що розмічається; при досягненні чергової мітки буде подаватися сигнал.

– Режим маляра. Режим, призначений для обчислення загальної площі стін (внутрішніх в приміщенні або зовнішніх у всій будівлі). Подібна можливість особливо зручна при малярних роботах (звідси і назва), а також інших аналогічних завданнях — поклейці шпалер, укладанні плитки, зовнішньому утепленні тощо. Реалізується «режим маляра», як правило, наступним чином: за допомогою приладу майстер заміряє спочатку загальний периметр стін, потім — їх висоту (або навпаки), після чого електроніка автоматично проводить підрахунки і видає підсумкове значення.

– Пам'ять останніх вимірювань. Можливість зберігати в пам'яті приладу результати декількох останніх вимірів. У більшості моделей з цією функцією пам'ять останніх вимірювань увімкнена від початку, користувачеві не потрібно спеціально змінювати якісь налаштування. Зручність такої пам'яті очевидна: вона дає змогу при необхідності повернутися до попередніх результатів і уточнити те чи інше значення, не повторюючи виміру. Варто лише мати на увазі два моменти. По-перше, кількість комірок пам'яті може бути різною — як правило, воно знаходиться в діапазоні від 20 до 100 і вказується тут же, прямо під словами «пам'ять останніх вимірювань». По-друге, при переповненні цих комірок найновіші результати автоматично перезаписуються замість найстаріших; а така функція, як захист окремих комірок від перезапису, в лазерних далекомірів зазвичай не зустрічається (хоча можливі й винятки — цей момент варто уточнювати за документацією до конкретного приладу).

— Калькулятор. Традиційний калькулятор, що дає змогу проводити різні обчислення за бажанням користувача. Це можуть бути як операції з даними, отриманими при вимірах, так і дії з цифрами, введеними вручну.

- Горизонтальний режим Smart. «Розумний» режим, що дає змогу заміряти і обчислювати цілий набір розмірів і кутів, буквально не сходячи з місця. Характерний приклад реалізації Smart виглядає так: далекомір з однієї і тієї ж точки заміряє дві відстані до стіни або іншого аналогічного об'єкта — одну найменшу (по перпендикуляру), а другу до певної точки «по сусідству». Після цього на основі отриманих даних прилад обчислює кут повороту і відстань між точками. Можливі й інші, більш специфічні функції.

– Вимірювання похилих об'єктів. Різні додаткові функції, пов'язані з вимірами похилих об'єктів (крім визначення кута нахилу, описаного вище). Конкретний набір таких можливостей може бути різним; їх варто уточнювати окремо.

Відзначимо також, що в сучасних далекомірах можуть зустрічатися і інші можливості, крім перерахованих вище.

Кількість вимірів, яке можна зробити за допомогою приладу на одному заряді батареї.

Цей параметр актуальний виключно для далекомірів. Як і більшість подібних показників, він є досить умовним – тим більше що багато сучасних далекомірів мають додаткові функції, які зазвичай не враховуються при оцінці автономності. Проте, заявлена кількість вимірювань непогано характеризує самі прилади, а також дає змогу порівнювати їх між собою. Наприклад, якщо для одного далекоміра вказано 5000 вимірювань, а для іншого 10 000 — то і на практиці їх автономність, швидше за все, буде теж відрізнятися десь в два рази.

Також варто мати на увазі, що в приладах з живленням від змінних батарейок число вимірів буде також залежати від якості конкретних елементів. Як правило, в характеристиках наводиться показник для досить якісних джерел живлення (наприклад, для лужних, якщо мова йде про батарейки АА або ААА).

Додаткові предмети і аксесуари, що входять до комплекту постачання.

Залежно від типу і моделі приладу, в список додаткових приналежностей можуть входити, зокрема, трегер, тримач (звичайний або магнітний), приймач (хоча прилади, що допускають його використання, можуть постачатися і без приймача), штатив, кейс / чохол, пульт ДК, джерело живлення (батарейки або акумулятор), зарядний пристрій, блок живлення, мішень, окуляри, ремінь, рейка, штанга і набір для юстування. Ось більше докладний опис кожного з цих предметів:

— Трегер. Пристосування для встановлення на штатив або іншу підставку, що застосовується в геодезичних інструментах — в тому числі багатьох оптичних нівелірах, а також деяких ротаційних приладах. Трегер має вигляд характерної основи з трьома ніжками, які доповнені гвинтами; гвинти дають змогу змінювати висоту кожної окремої ніжки щодо основи, забезпечуючи досить точне виставлення приладу по горизонту. Крім того, подібна підставка може мати і інші додаткові функції — наприклад, центрир (оптичну або лазерну систему для точного встановлення над строго визначеною точкою).

—...Тримач. По суті – спрощений аналог трегера, застосовуваний в лазерних нівелирах (включаючи окремі ротаційні моделі). Використовується для фіксації приладу на тій чи іншій поверхні, а в деяких пристроях — на штативі і/або штанзі; в конструкції може передбачатися кутомірна шкала для точного повороту на певний кут. Підкреслимо, що в даному разі мова йде про тримачі під відносно рівні горизонтальні поверхні або під гвинтове кріплення; магнітні пристосування винесені в окрему категорію.

– Магнітний тримач. Різновид описаних вище тримачів, оснащений постійним магнітом. Така конструкція має як мінімум дві переваги перед традиційною, без магніту. По-перше, вона забезпечує додаткову надійність при встановленні на сталеву поверхню або інший магнітний матеріал. По-друге, багато приладів з подібними тримачами можуть розміщуватися не тільки на горизонтальних поверхнях, але і на похилих і вертикальних, а також «догори ногами» на стелі — зрозуміло, за умови, що ці поверхні виконані з відповідного матеріалу.

— Приймач. Пристосування на основі чутливого фотоелемента, що реагує на лазерний промінь. Приймачами оснащуються виключно лазерні нівеліри, причому в основному ротаційні. Призначається такий аксесуар для того, щоб збільшити ефективну дальність: фотоелемент здатний розпізнати положення променя навіть на великій відстані, на якому мітка від лазера стає не видною для людського ока. Детальніше особливості використання приймача описані вище, в п. «дальність вимірювання (з приймачем)». Тут же відзначимо, що прилади, що допускають роботу з таким пристроєм, можуть і не комплектуватися ним першопочатково — в розрахунку на те, що користувач докупить приймач на свій розсуд, коли в ньому виникне реальна необхідність.

— Штатив. Класичний штатив – тринога, що дає змогу стабільно встановити прилад навіть на досить нерівній поверхні. Штативами можуть комплектуватися всі види нівелірів, а також лазерні далекоміри (в ультразвукових моделях це пристосування не використовується в силу загальних особливостей застосування). Також варто сказати, що такий аксесуар може мати різну конструкцію і функціонал — залежно від типу і загального рівня самого приладу. Наприклад, малопотужні лазерні нівеліри побутового призначення зазвичай комплектуються невеликими триногами; а оптичні та ротаційні пристрої зазвичай постачаються зі штативами, висота яких порівнянна з висотою людського зросту. Крім того, деякі штативи поєднують в собі ще й можливості розпірної штанги (див. нижче); для таких варіантів в комплектації приладу вказуються відразу обидва пункти — і штатив, і штанга.

– Кейс / чохол. Упаковка для зберігання або транспортування приладу; може мати вигляд характерної твердої валізки (кейс) або більш м'якого футляра, зазвичай з тканини (чохол). У наш час найбільшою популярністю користується перший варіант: хоча кейси досить важкі і громіздкі, проте вони дають відмінний рівень захисту — в тому числі від ударів і струсів. Кейс можна використовувати навіть в якості фабричної упаковки; багато приладів, власне, так і надходять у продаж. До переваг багатьох чохлів, зі свого боку, можна віднести легкість і компактність — в неробочий час таку упаковку можна щільно згорнути. А в деяких портативних приладах (в основному далекомірах) чохли робляться з товстого щільного матеріалу, завдяки чому майже не поступаються кейсам за рівнем ударозахисту, а також оснащуються петлею, що дає змогу носити пристрій на поясі. Ну і в будь-якому разі «рідний» кейс або чохол, як правило, значно зручніше, ніж імпровізована упаковка – в тому числі тому, що він розрахований також на комплектні аксесуари.

– Пульт ДК. Пультом дистанційного управління має сенс комплектувати лазерні нівеліри – перш за все потужні моделі, розраховані на велику дальність роботи (в тому числі ротаційні). Саме для таких приладів найбільш актуальна можливість вмикати і вимикати лазер на відстані, не підходячи зайвий раз до пристрою. Пульт ДК зазвичай працює через ІЧ-сенсор, так що нівелір повинен знаходитися в прямій видимості; втім, на практиці з цим зазвичай не виникає проблем — з урахуванням загальної специфіки застосування лазерних нівелірів.

— Батарейка. Змінні батарейки стандартного типорозміру – для приладів з відповідним живленням. Така комплектація дає змогу використовувати пристрій «з коробки», не докуповуючи джерела енергії. Відзначимо, тільки, що до комплекту зазвичай входять елементи саме у вигляді одноразових батарейок, а не акумуляторів, що перезаряджаються, хоча можливі й винятки.

— Акумулятор. Спеціалізовані акумулятори, що не належать до стандартних типорозмірів на кшталт АА («пальчикові батарейки»), ААА («мізинчикові») тощо. Детальніше про такі джерела енергії див. «живлення». А тут відзначимо кілька специфічних моментів. Так, подібний акумулятор може навіть бути вбудованим – в таких ситуаціях він за визначенням входить до комплекту постачання; ця ситуація характерна в основному для далекомірів і порівняно компактних нівелірів. Більш потужні і важкі пристрої можуть використовувати знімні акумулятори – в тому числі стандартні батареї для електроінструментів того ж бренду (і аналоги таких батарей). У будь-якому разі наявність акумулятора в комплекті означає, що прилад готовий до роботи «з коробки», до нього не доведеться шукати ще й джерело живлення.

– Зарядний пристрій. Пристосування для зарядки штатної батареї. Зарядними пристроями (ЗП) можуть комплектуватися тільки моделі, що працюють від спеціалізованих акумуляторів знімної конструкції. А якщо така модель допускає зарядку батареї прямо в приладі, а до комплекту входить адаптер для підключення до розетки — такий адаптер вважається вже не зарядним пристроєм, а блоком живлення.

– Блок живлення. Пристосування для підключення приладу до розетки. Таке підключення може застосовуватися з двома основними цілями — робота від електромережі (див. вище) і зарядка акумулятора прямо в самому приладі (причому мова може йти як про спеціалізований акумулятор, так і про стандартних батарейках, що перезаряджаються, на зразок АА або ААА). У сучасних нівелирах і далекомірах може підтримуватися як одна з цих функцій, так і обидві відразу, подібні деталі варто уточнювати додатково. Відзначимо також, що не всі прилади з можливістю роботи від мережі першопочатково комплектуються блоками живлення — в деяких варіантах подібний аксесуар потрібно купувати окремо.

— Мішень. Пристосування у вигляді спеціальної пластини, на яку нанесена прицільна марка, а також вимірювальна шкала (для визначення того, наскільки лазерна мітка виявилася вище або нижче основної марки). Мішень зазвичай виконується зі спеціального матеріалу, на якому добре видно відсвіт від лазерного променя. Це дає змогу збільшити дальність дії приладу, а також підвищити його ефективність в несприятливих умовах (дим, туман, яскраве сонячне світло тощо). При цьому мішень обходиться дешевше приймача і не потребує батарейок/акумулятора для живлення.

— Окуляри. Окуляри постачаються в основному в комплекті з деякими лазерними нівелірами, а призначаються вони для додаткової зручності при роботі з лазером. Як правило, колір лінз в окулярах відповідає кольору променя, завдяки чому мітка від приладу стає помітнішою; це буває незамінне, зокрема, під прямими променями сонця і на яскравому світлі, а також на значних відстанях, де яскравість мітки помітно падає. Підкреслимо, що подібні окуляри не призначаються для захисту очей від прямого впливу лазера, так що їх носіння не позбавляє від необхідності дотримуватися обережності.

— Ремінь. Ремінь для додаткової зручності при перенесенні пристрою в руках. Особливості залежать від типу пристрою. Наприклад, компактні прилади (перш за все лазерні далекоміри) зазвичай комплектуються невеликими ремінцями, що надягають на зап'ясті, а порівняно потужні і важкі нівеліри можуть вже оснащуватися ременями для носіння на плечі. Однак в будь-якому разі даний аксесуар полегшує перенесення, а також знижує ризик упустити і пошкодити пристрій.

— Рейка. Нівелірна рейка – досить довга планка з вимірювальною шкалою, призначена для традиційного нівелювання, тобто визначення різниці висот між обраними точками. Рейка встановлюється в потрібній точці вертикально, потім на неї наводиться візир оптичного/цифрового нівеліра або ж промінь від лазерного приладу, і за положенням «прицільної марки» або лазерної мітки щодо шкали і визначається різниця висоти. Наявність рейки в комплекті, крім іншого, зручна тим, що шкали для оптичного і для лазерного нівелювання дещо розрізняються — а комплектний аксесуар за визначенням оптимально підходить до «свого» нівеліра.

— Штанга. Пристосування у вигляді характерного стрижня телескопічної конструкції, з упорами на обох кінцях і рухомою площадкою для розміщення приладу. Такий стрижень призначається для внутрішніх робіт; він встановлюється вертикально, у вигляді розпірки між підлогою і стелею, а площадка дає змогу вибрати строго певну висоту розміщення приладу (для цього на штангу наноситься відповідна шкала). Деякі штанги також доповнюються розкладною триногою, що дає змогу використовувати конструкцію в форматі класичного штатива; для таких випадків в нашому каталозі вказується наявність відразу двох аксесуарів — і штатива, і штанги.

– Набір для юстирування. Юстируванням (іноді також калібруванням) називають тонке налаштування, здійснюване для того, щоб показання приладу максимально відповідали реальності. Таке налаштування актуальне перш за все для оптичних нівелірів, воно традиційно включає три етапи: перевірку точності показань круглого рівня, перевірку горизонтальності сітки ниток і перевірку горизонтальності візирної осі. Юстирування необхідно проводити як мінімум при виявленні значних похибок в роботі, а в деяких моделях — ще й через певні проміжки часу, незалежно від помічених похибок; також подібна процедура буває незайвою після перегрівів, падінь і інших «неприємностей», здатних збити налаштування. При цьому відзначимо, що для перевірки використовуються стандартні вимірювальні пристосування на зразок тих же нівелірних рейок; а під терміном «набір для юстирування» зазвичай мають на увазі комплект ключів та інших інструментів, за допомогою яких регулюються окремі елементи конструкції. Наявність такого набору дає можливість проводити калібрування силами самого користувача, не звертаючись в майстерні або до фахівців з геодезичної техніки; при цьому сама процедура зазвичай не особливо складна, вона цілком доступна для людей з базовими навичками використання нівелірів.

— Висок. Додаткове пристосування, що застосовується в основному при юстируванні в поєднанні з відповідним набором (див. віще). Висок дає змогу точно контролювати вертикаль, що буває незайвим в деяких ситуаціях.

– Шестигранний ключ. Шестигранний ключ може бути частиною описаного вище юстирувального набору; однак в деяких приладах подібні інструменти застосовуються і з іншими цілями — наприклад, для заміни батарей і інших завдань, пов'язаних з обслуговуванням і дрібним ремонтом.

— Монтувальний перехідник. Перехідник для монтажу приладу на штатив або тримач, що не збігається за розміром різьблення. Найчастіше такий адаптер використовується для встановлення на більшу різьбу, ніж першопочатково передбачена в нівелірі/далекомірі.

Крім описаних вище, до комплекту потсачання можуть входити і інші, більш специфічні приналежності. Їх особливості найкраще уточнювати за документацією виробника.