Порівняння Karcher DS 6 Premium vs Zelmer Aquawelt 919.0 ST

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Найпрогресивніший різновид пилососів з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»). В режимі мийки робота відбувається наступним чином: на оброблювану поверхню розпорошується вода, яка потім втягується всередину разом із забрудненнями. Такий формат роботи дає змогу впоратися не тільки з пилом і дрібним сміттям, але і зі слідами від пролитої рідини, в тому числі засохлими. Крім того, при митті в повітря не піднімається пил, а зволоження підлоги додатково освіжає повітря в приміщенні.

Подібне оброблення найефективніше на рівних поверхнях на зразок лінолеуму, паркету, каменю тощо; для ковроліну, меблевої оббивки тощо мийка пилососом підходить гірше, хоча деякі агрегати з цією функцією можуть оснащуватися пристосуваннями для таких матеріалів. Водночас практично всі миючі пилососи мають також класичний режим сухого прибирання і являються, таким чином, універсальними. Їх головний недолік — досить висока вартість, обумовлена складністю конструкції.

Тип пилозбірника, передбаченого конструкцією пилососа.

В наш час існує три основних типи пилозбірників — звичайний мішок, система циклон і аквафільтр. Також в деяких пилососах (зокрема, промислових і камінних моделях — див. «Тип») можуть використовуватися ємності у вигляді жорстких контейнерів (баків) без додаткового оснащення; для таких моделей тип пилозбірника в нашому каталозі не уточнюється. Що стосується трьох основних типів, то ось їх особливості:

— Мішок. Пилозбірник у вигляді м'якого мішка, який грає одночасно роль одного з фільтрів: повітря через стінки мішка проходить, а більшість забруднень затримується. Подібні ємності прості і недорогі, при цьому їх можна зробити досить місткими; крім того, пилосос з мішком зберігає працездатність при будь-якому положенні корпуса. З іншого боку, у міру заповнення мішка ефективність всмоктування помітно падає; а процедура очищення, як правило, досить морочлива — зокрема, в повітря при цьому піднімається багато пилу. Подібного недоліку позбавлені одноразові мішки, які доступні для багатьох моделей як додатковий аксесуар — однак, з іншого боку, купівля таких мішків пов'язана з додатковими витратами. Внаслідок цього даний тип пилозбірника хоча і вельми популярний в сучасних пилососа, однак зустрічається помітно рідше описаних нижче «циклонів».

— Система циклон. Пилозбірник, заснований на очищувачі...повітря типу циклон; зазвичай має вигляд пластикової чаші спеціальної форми. Принцип дії таких систем полягає в тому, що потік повітря, що надходить в пилозбірник, закручується в спіраль. При цьому відцентрова сила викидає сміття і пил за межі вихору, що утворився, і зібрані забруднення опускаються на дно пилозбірника. Однією з головних переваг «циклонів» є простота в очищенні: досить перевернути ємність і вміст висипається з неї без додаткових зусиль, а при бажанні пилозбірник можна з легкістю вимити. Крім того, потужність всмоктування практично не залежить від ступеня заповненості чаші. Правда, циклони дещо поступаються за місткістю мішкам, однак з урахуванням вищевикладеного цей момент зазвичай не є принциповим. А ось однозначними недоліками цього варіанта є більш висока ціна, ніж у тих же мішків; більш низька потужність всмоктування при тій же потужності двигуна; а також дещо менша ефективність уловлювання дрібного пилу. У світлі останнього «циклони» доводиться оснащувати додатковими фільтрами, які теж періодично вимагають очищення. Також варто мати на увазі, що подібні системи найбільш ефективні при штатному, строго визначеному положенні в просторі; при відхиленні від цього положення (наприклад, при встановленні звичайного побутового пилососа «на диби») ефективність пилозбірника може помітно знизитися, що призводить до швидкого засмічення фільтрів.

— Аквафільтр. Пилозбірник цього типу має вигляд ємності з водою: повітря, втягнуте пилососом, проходить через рідину, яка й затримує більшість забруднень. Подібні системи відрізняються високою ефективністю і гігієнічністю: вони непогано вловлюють різні забруднення, включаючи навіть дрібний пил, без додаткових фільтрів. До того ж повітря, яке випускається пилососом, додатково зволожується — що буває особливо корисно в холодну пору року, коли опалення «сушить» повітря в приміщенні. При цьому процедура очищення самого мішка дуже проста і зручна: після прибирання його вміст можна просто вилити в каналізацію, при цьому в повітря не піднімається ніякого пилу (на відміну від процесу очищення циклонів і особливо мішків). З іншого боку, аквафільтри бажано мити і сушити після кожного застосування, що дещо ускладнює обслуговування. Крім того, подібні пилососи в більшості своїй досить дорогі, проходження повітря через воду створює додатковий шум, а сама вода помітно збільшує вагу агрегата.
Окремо варто підкреслити, що наявність аквафільтра ще не означає, що пилосос є мийним (див. вище) або хоча б має можливість вологого прибирання (див. «Прибирання»). Досить багато моделей з аквафільтром працюють тільки в сухому форматі — і навпаки, агрегати з функцією вологого прибирання цілком можуть оснащуватися іншими типами пилозбірників.

— Аквафільтр+мішок. Даний варіант означає, що пилосос укомплектований відразу двома видами пилозбірника — аквафільтром і традиційним мішком. Особливості того й іншого докладно описані вище; тут же відзначимо, що такі моделі обов'язково мають режим вологого прибирання (див. вище) та/або функцію збирання води — для цих цілей застосовується аквафільтр; конкретний «водний» функціонал варто уточнювати окремо. А ось мішок в будь-якому разі призначається для традиційного сухого прибирання. Загалом це найбільш поширена комбінація з двох типів пилозбірників; інші варіанти, описані нижче, зустрічаються помітно рідше.

— Аквафільтр+циклон. Поєднання, аналогічне описаному вище аквафильтру з мішком. До комплекту такого пилососа входять два типи ємностей: водний фільтр для вологого прибирання та/або збору води (така функція може передбачатися і в пилососах з чисто сухим прибиранням), а також система циклон (див. вище) для прибирання в «сухому» форматі.

— Система циклон + мішок. Поєднання, що зустрічається виключно у моделях для сухого прибирання. Аналогічно описаним вище комбінаціям, найчастіше мова йде про наявність в комплекті двох змінних пилозбірників різного типу; конкретний тип вибирається залежно від ситуації. Наприклад, система циклон зручна для збору відносно великих і важких забруднень, а мішок краще справляється з дрібним пилом.

Номінальна потужність, споживана пилососом; в моделях з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Фактично мова йде про характеристики встановленого двигуна — саме він є основним, а в більшості пилососів — і взагалі єдиним споживачем енергії.

Вища потужність сприяє збільшенню сили всмоктування та підвищенню загальної ефективності прибирання; крім того, потужніший агрегат простіше оснастити місткою ємністю для пилу. З іншого боку, напряму порівнювати за цим параметром можна тільки пилососи одного типу з однаковими видами пилозбірників (про те й інше див. вище). І навіть у таких варіантах фактична потужність всмоктування (див. нижче) може бути різною — але ж саме вона визначає реальну ефективність. Тим не менш, загальна потужність також дає змогу в цілому оцінити можливості пилососа, в тому числі в порівнянні: наприклад, модель 1500 Вт буде значно перевершувати за ефективністю аналог на 800 Вт (хоча не можна сказати точно, наскільки саме). А ось що однозначно залежить від цього показника — так це енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень потужності, то вони багато в чому пов'язані з типом пристрою. Наприклад, у ручних моделей, роботів і вертикальних агрегатів потужність невелика — не більше 1500 Вт (а часто — помітно менше). Такі значення досить популярні й серед інших видів пилососів (звичайних, промислових, господарських тощо), однак серед них зустрічаються і солідніші...показники — 1500 – 1750 Вт, 1750 – 2000 Вт і навіть понад 2000 Вт.

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Тип регулятора потужності, передбаченого конструкцією пилососа.

Саме по собі регулювання потужності дає змогу налаштувати режим роботи під поточну ситуацію. Наприклад, для чищення товстого килима краще використовувати пилосос на повну, а на делікатному покритті дивана або крісла, можливо, потужність краще знизити. Типи регуляторів потужності розрізняють за розташуванням, варіанти можуть бути такими:

— На корпусі. Найпопулярніший варіант серед сучасних пилососів. Головною перевагою моделей з такою конструкцією є те, що вони не потребують спеціальних шлангів (на відміну від описаних нижче агрегатів з регулюванням на ручці). Правда, встановлення на корпусі не дуже зручне для класичних пилососів (див. «Тип») — для зміни налаштувань доводиться кожен раз нахилятися до корпусу; однак для більшості користувачів цей момент не критичний.

— На ручці. Регулятор потужності на ручці пилососного шланга зручний тим, що управління знаходиться прямо під рукою, і змінювати потужність можна буквально одним рухом пальця, не нахиляючись до корпусу. Однак у такої зручності є і зворотна сторона. Так, деякі з таких пилососів можна повноцінно використовувати тільки зі спеціальними шлангами; при встановленні класичного шланга (без регулятора) пристрій в кращому випадку буде працювати на повну потужність, без підлаштування, в гіршому — взагалі не увімкнеться. Спеціальний шланг зазвичай входить в ко...мплект, але от пошук заміни для нього може виявитися досить важкою (і витратною) справою. В інших моделях застосовується бездротовий пульт, його наявність помітно впливає на ціну агрегата.

— На корпусі і ручці. Пилососи, що поєднують обидва описаних вище варіанти. В комплекті такого агрегата, зазвичай, постачається шланг з регулятором на ручці, однак за потреби можна встановити звичайний шланг і змінювати потужність перемикачем на корпусі. Таке управління найбільш універсальне, однак і коштує дорожче кожного з описаних вище варіантів.

Можливість використовувати пилосос для збирання пролитої води і інших рідин.

Дану функцію за визначенням мають всі миючі пилососи (див. вище), проте цим справа не обмежується — збирання води може передбачатися і в простіших моделях (включаючи навіть агрегати, що не мають функції вологого прибирання). Відповідно, і конкретні можливості по збиранню рідини можуть бути різними — насамперед це стосується максимального об'єму. Також перед використанням не завадить уточнити обмеження за видами рідин, що збираються. Проте навіть найпростіший пилосос з такою особливістю може виявитися відмінною альтернативою губці або ганчірці — особливо якщо рідини багато і збирати її вручну було б довго. А якщо агрегат з подібним функціоналом не підтримує повноцінного вологого прибирання (див. «Прибирання») — в якості альтернативи можна використовувати збирання води: досить розлити рідину по підлозі, а потім зібрати її пилососом. Зрозуміло, таку процедуру можна проводити лише на матеріалах, стійких до вологи — для паркету і ламінату, не кажучи вже про килими, вона не підходить.