Порівняння Studiologic SL88 Studio vs M-AUDIO Keystation 88 II

Тип механіки, що використовується в клавішах клавіатури.

— Молоточкова. Найбільш прогресивний тип механіки: забезпечує зв'язок між силою натискання і динамікою звуку, а також характерний тактильний відгук — такий же, як на класичному фортепіано з молоточками (звідси і назва). Іншими словами, такі клавіші дають відчуття, максимально близькі до гри на традиційному піаніно. Однак коштує молоточкова механіка недешево, тому вона застосовується переважно в топових професійних клавіатурах.

— Активна (динамічна). Активними називають клавіатури, які забезпечують зв'язок між силою натискання і динамікою звуку, але не дають тактильного відгуку, характерного для описаних вище молоточкових клавіатур. Іншими словами, чим швидше і сильніше натиснути на клавішу, тим різкіше і голосніше буде звук, проте опір натисненню виходить невисоким, і перехід, наприклад, з традиційного піаніно на таку клавіатуру зазвичай вимагає певного звикання (докладніше див. «Жорсткість»). Водночас активні клавіатури дають змогу використовувати всі основні прийоми по керуванню динамікою звуку, а коштують помітно дешевше тих же молоточкових, завдяки чому широко застосовуються в сучасних MIDI-клавіатурах.

— Пасивна. Найпростіший тип механіки: кожна клавіша тільки «вмикає і вимикає» свою ноту, динаміка звуку не залежить від сили і швидкості натискання.... Пасивні клавіатури обходяться дуже недорого, проте це, по суті, єдина їх перевага; з музичної точки зору вони дуже незручні, виконувати на такому інструменті можна лише найпростіші мелодії (партії інструментів, в яких звук не піддається динамічним змінам). Як наслідок, даний тип механіки використовуються вкрай рідко і виключно в найпростіших бюджетних клавіатурах.

Жорсткість клавіш клавіатури — то є сила опору, яку вони надають при натисканні.

— Невиважена. Дуже невисока жорсткість: клавіші буквально «провалюються» під пальцями. Зустрічається переважно в клавіатурах початкового рівня; це пов'язано з тим, що невиважена механіка обходиться недорого, проте слабкий опір натиску ускладнює вибір оптимальної сили натискання і управління динамікою звуку.

— Напівзважена. Клавіатури з середнім опором — не таким високим, як на зважених клавішах, але помітно більшим, ніж на невиважених. Цей варіант вважається оптимальним для активних клавіатур (див. «Механіка»): при невисокій вартості він дає досить непогану чуйність і при мінімальному навику дозволяє точно керувати силою натискання.

— Зважена. Клавіатури з високим опором, яке можна порівняти з опором клавіш класичного фортепіано. Зазначимо, що високе зусилля в даному випадку є перевагою: воно дозволяє максимально наблизити відгук клавіатури до відгуку класичного фортепіано і полегшує управління силою натискання і динамікою звуку. Власне, зваженими за визначенням робляться все молоточкові моделі (див. «Механіка»), а от серед активних клавіатур даний варіант зустрічається рідко — через складність і високу вартість.

Наявність в клавіатурі функції послекасанія (aftertouch). Суть цієї функції полягає у відстеженні сили тиску на клавішу після її натискання. На практиці це означає, що в моделях з післядотиком можна керувати звуком не тільки за рахунок сили та швидкості натиснення на клавішу, але і за рахунок зміни тиску на неї після натискання; це дає додаткові можливості і дозволяє використовувати різні специфічні прийоми гри. Конкретні способи зміни звуку, «прив'язані» на aftertouch, можуть бути різними, залежно від виставлених налаштування синтезу: наприклад, при запису партії гітари можна підв'язати до цієї функції невелика зміна тону і імітувати підтяжку струн, при запису саксофона — змінювати гучність нот, і т. ін.

У відносно недорогих моделях для стеження за післядотиком використовується загальний датчик, що відслідковує середню силу тиску на всі натиснуті клавіші; у більш прогресивних встановлюються окремі датчики для кожної клавіші.

Наявність в клавіатурі функції транспонування — перемикання звуку в іншу тональність. При транспонування висота звучання всіх клавіш одночасно підвищується або знижується на певну кількість півтонів. Ця функція буває корисна у всіх випадках, коли вивчену в одній тональності мелодію потрібно зіграти в іншій тональності — наприклад, якщо початкова мелодія занадто висока або занадто низька для вокаліста, якщо зовнішній акомпанемент відрізняється по тональності, якщо по ходу композиції потрібно перемикатися між тональностями, і т. ін. В таких ситуаціях, протранспонировав звук, можна грати мелодію в новій тональності з тим же звичним клавішах, не перевчаючи її.

Наявність в клавіатурі функції управління транспортом.

В даному випадку мова звичайно йде про підтримку стандарту MIDI Machine Control, призначеного для управління зовнішнім звукозаписним і відтворює обладнанням. Така підтримка фактично перетворює клавіатуру в зовнішній пульт ДК, даючи змогу віддавати з неї команди «Відтворення», «Стоп», «Пауза», «Перемотування» (вперед і назад) і «Запис». Для цього в конструкції передбачається окрема панель з набором відповідних кнопок.

Кількість фейдерів, передбачених у конструкції клавіатури.

Фейдером називають регулятор у вигляді повзунка. Найпростіший різновид таких регуляторів — налаштування гучності; якщо в конструкції один фейдер — швидше за все, він відповідає саме за гучність. Якщо регуляторів більше, на них, відповідно, можуть бути підв'язані інші функції — зокрема, зміна налаштувань в програмі звукозапису на комп'ютері, до якого підключена клавіатура.

Кількість регуляторів-енкодерів, передбачених у конструкції клавіатури.

Такий регулятор має вигляд поворотної ручки, за допомогою якої можна керувати різними функціями пристрою, до якого підключена клавіатура — наприклад, повертати віртуальні регулятори в програмі для запису і обробки звуку. При цьому зазначимо, що повноцінний енкодер здатний обертатися на 360° і повертатися на будь-який кут в будь-яку сторону, проте в клавіатурах можуть зустрічатися і ручки з обмеженим сектором повороту — вони також можуть називатися енкодерами. Однозначної переваги не має ні один з цих варіантів: в одних випадках зручніше необмежений сектор повороту, в інших — обмежений.

Вхід для прийому сигналів MIDI c зовнішнього пристрою — наприклад, додаткової клавіатури або іншого контролера, секвенсора і т. ін. Про сигнали MIDI див. «MIDI Out»; тут же відзначимо, що такі сигнали, що надходять на вхід MIDI In, можуть змішуватися з сигналами з клавіатури і виводитися через вихід MIDI Out або інший інтерфейс аналогічного призначення, або вступати в незмінному вигляді на вихід MIDI Thru. Шукати пристрій з даними входом стоїть в тому випадку, якщо ви плануєте побудувати комплекс з декількох джерел MIDI-сигналу і мають намір застосовувати клавіатуру в якості проміжної ланки в такій системі.

Вихід, на який виводяться сигнали MIDI, що надійшли на вхід MIDI In (див. відповідний пункт). Ключова особливість даного виходу полягає в тому, що сигнали виводяться на нього без змін, незалежно від впливу музиканта на клавіатуру. Іншими словами, якщо на вхід MIDI Out надходять сигнали і з MIDI In, і з самої клавіатури, то на MIDI Thru — тільки сигнали з MIDI In.

MIDI Thru може стати в нагоді при використанні клавіатури у великих музичних комплексах, де є інші джерела MIDI-сигналу — в деяких випадках зручно використовувати клавіатуру в якості проміжної ланки для цих сигналів.