Порівняння Redmond RMC-M140 vs Moulinex Cookeo CE701132

Номінальний об'єм робочої ємності мультиварки. Чим він більший — тим більша кількість їжі можна приготувати в пристрої за раз. Стандартним показником для сучасних мультиварок вважається 4-5 л, цього достатньо для використання в середній сім'ї з 3 – 4 чоловік. Пристрій меншого об'єму стане в нагоді для готування на 1-2 чоловік — Вам не доведеться переплачувати за непотрібні ємність. Якщо ж доводиться готувати на велику сім'ю, має сенс звернути увагу на більш місткі моделі.

Номінальна потужність мультиварки. При готуванні цей параметр визначає насамперед швидкість нагріву. Тут варто відзначити, що виробники зазвичай підбирають потужність таким чином, щоб її гарантовано вистачало для нормальної роботи за основним призначенням (для ефективного прогріву робочої ємності). Однак моделі однакового об'єму та зі схожими характеристиками можуть і різнитися за цим параметром. І тут варто виходити з того, що більш потужний пристрій загалом виходить більш прогресивним і ефективним, в ньому простіше передбачити деякі спеціальні режими — на зразок смаження або випічки. З іншого боку, такий пристрій споживає більше енергії і, зазвичай, коштує дорожче.

Говорячи про споживання енергії, варто сказати, що воно в побутових мультиварках порівняно невелика — від 750 до 1000 Вт для більшості моделей. Прилади більш ніж на 1000 Вт зустрічаються рідко, більше поширення отримали варіанти порівняно невеликої потужності — 500 – 750 Вт і навіть менше 500 Вт.

Загальна кількість програм приготування, передбачене в пристрої.

Чим більше це число, тим ширше можливості мультиварки, тим ширший вибір у користувача. Однак варто враховувати, що конкретний набір режимів може бути різним, цей момент у кожному разі варто уточнювати окремо. Детальніше про конкретних режимах див. «Програми». Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні моделі в наш час мають до 10 програм, досить популярними є пристрої на 10 – 20 програм і навіть більше, а в самих багатофункціональних рішеннях ця кількість може становити більше 35.

Автоматичні програми приготування потрібної страви.

У сучасних мультиварках зустрічається велика різноманітність програм: каша/суп, вівсянка, соте, плов, м'ясо, птиця, риба, рис/гречка, молочна каша, дитяче харчування макарони / паста, омлет, пельмені, овочі, бобові варення/джем, йогурт, сир, десерт, холодець, піца, соус. Ось особливості кожного з цих режимів:

– Каша / Суп. Програма для приготування супів та рідких каш використовує досить інтенсивне варіння у великій кількості рідини.

– Вівсянка. Програма для готування вівсяної каші. Особливості цього режиму у різних моделях можуть відрізнятися; також не завадить уточнити, на яку кашу він роз...рахований — на молоці чи воді. Однак у будь-якому разі готування вівсянки передбачає швидке нагрівання до високої температури, наступне варіння на «повільному вогні» і настоювання під кришкою протягом декількох хвилин після відключення нагріву.

– Соте. Класичне соте готується шляхом нетривалого обсмажування в жирі, зазвичай з овочів, але можливі й інші інгредієнти – наприклад, м'ясо або риба. Втім, у мультиварках спосіб приготування цієї страви може й відрізнятися від традиційного.

– Плов. Класичний плов готується на повільному вогні в чавунному казані або іншому аналогічному товстостінному посуді; програма імітує нагрівання, характерне для подібного готування.

– М'ясо. Різні програми для приготування м'яса. Найчастіше йдеться про смаження та/або запікання, але можливі й інші способи обробки; ці подробиці варто уточнювати окремо.

– Птиця. Програма для приготування курки, індички, гусятини та дичини. Спочатку птах інтенсивно обсмажується до утворення рум'яної скоринки, потім інтенсивність нагрівання автоматично знижується, переводячи мультиварку в режим тушкування. Програма приготування птиці дає змогу отримати добре просмажену, соковиту, смачну та ароматну страву.

– Риба. Різні програми для приготування риби. Зазвичай цей режим ближчий до запікання, інші варіанти практично не зустрічаються.

– Рис / Гречка. В даному разі мається на увазі програма для приготування розсипчастих каш, насамперед із рисової або гречаної крупи (звідси і назва). Пристрій у такому режимі працює доти, доки в робочій ємності залишається «зайва» вода; коли вся вода випаровується, нагрівання відключається.

– Молочна каша. Приготування каш на молоці потребує обережності: навіть за невеликого перевищення температури продукт може пригоріти. Відповідно, спеціальна програма для цього передбачає «делікатне» нагрівання.

– Дитяче харчування. Режим приготування їжі для дітей. Нерідко є різновидом приготування на парі (див. відповідний пункт) – саме такій спосіб вважається найбільш здоровим і безпечним.

– Макарони / Паста. Макарони або пасту при готуванні бажано заливати гарячою водою і періодично помішувати, щоб уникнути злипання; варяться вони відносно швидко. Програми для приготування, як правило, враховують ці особливості.

– Омлет. Програма, що дає змогу готувати так званий меланж – суміш білка з жовтком. Нагрів у чаші мультиварки подається відразу з усіх боків, що забезпечує омлету апетитну золотисту скоринку.

– Пельмені. Спеціальний режим для приготування пельменів. Пельмені при варінні бажано помішувати, щоб вони не злипалися; це враховується у програмі. Крім того, деякі мультиварки можуть готувати пельмені ще й способом обсмажування/запікання за специфічними рецептами.

– Овочі. Ця програма дає можливість готувати як рагу, так і цільнокускові овочі. Головною її особливістю є використання помірної температури – овочі піддаються повільному прогріву, як при тушкуванні. При такому режимі можна готувати картоплю, моркву, цукіні, баклажани, томати, капусту тощо. Також програму можна використовувати для приготування як простих гарнірів, так і складних страв або супових заправок.

– Бобові. Особливість бобових культур (горох, квасоля, нут тощо) полягає в тому, що для їх варіння може знадобитися досить багато часу, що знаходить своє відображення у спеціалізованих програмах.

– Фондю. Найчастіше в мультиварках готується сирне фондю. При використанні цієї програми сирна маса плавиться за досить високої температури — близько 110 °С. Щоб розплав не густішав, після розпалювання сиру температура трохи зменшується десь до 100 °С. Також ще бувають шоколадні та карамельні розплави. Але у шоколаду, сиру та карамелі різна температура плавлення, тому в мультиварці для сирного фондю швидше за все не вийде готувати шоколадні або карамельні розплави.

– Хліб. Наявність цієї програми дає змогу застосовувати мультиварку ще й у ролі хлібопічки. Як правило, це спеціальний режим випікання, розрахований саме на хліб. Втім, на відміну від повноцінної хлібопічки, у цьому разі тісто для хліба зазвичай доводиться замішувати вручну.

– Варення/Джем. Приготування деяких видів варень і джемів потребує варіння протягом кількох годин – щоб продукт «уварився» і з нього випарувалася зайва волога. Температура також не повинна бути надто високою. Все це потребує окремої програми із відповідними параметрами.

– Йогурт. Для приготування йогурту необхідна тривала підтримка в ємностях із закваскою невисокої температури, необхідної для оптимального функціонування молочнокислих бактерій – близько 38-40 °С.

- Сир. Сир готується з кислого молока або кефіру, при цьому процес потребує акуратного нагрівання для того, щоб сирна маса відокремилася від сироватки. Традиційно для такого нагріву використовували водяну баню, сучасні мультиварки можуть імітувати його за допомогою програми.

– Десерт. Програма для готування найширшого спектру солодощів – від варення та мармеладу до пудингу та пташиного молока. У ній передбачається використання великої кількості температурних режимів із чергуванням нагріву та витримки. Тобто нагрів то подається, то припиняється, що дає змогу вберегти інгредієнти від пригорання. Нерідко користувачеві необхідно самостійно встановлювати оптимальну температуру, хоча зазвичай також реалізована можливість використання стандартного «універсального» температурного режиму, який заданий за замовчуванням.

– Холодець. Програми для холодцю також відрізняються невисоким ступенем нагріву та великою тривалістю — щоб продукт міг нормально застигнути, його потрібно «уварити».

– Піца. Піца є різновидом випічки, тому температура для її приготування має бути досить високою. Фактично така програма перетворює мультиварку на духовку.

– Соус. Програма для приготування соусної групи. Її характерною особливістю є використання багатоетапного нагрівання. Спочатку мультиварка забезпечує інтенсивне нагрівання, яке ідеально підходить для швидкої обсмажування інгредієнтів, потім нагрівання слабшає, даючи можливість тушкувати залиту бульйоном або іншими рідинами засмажку.

Цей список не є вичерпним, у сучасних пристроях можуть передбачатися й інші режими роботи, наприклад, для приготування пирогів, смаження барбекю тощо.

- Чаша з ручками. Наявність ручок на чаші робить мультиварку більше практичною та зручною в експлуатації, забезпечуючи можливість зручнішого та надійнішого хвату ємності. Особливо актуальними є ручки для чаш великого об'єму. Найчастіше робоча поверхня ручок має термостійке покриття, яке швидко розсіює тепло, інші моделі можуть оснащуватися ручками з бакелітовим або тефлоновим покриттям - завдяки цьому чашу можна вільно виймати, навіть якщо вона гаряча.

- Грати для гриля. Спеціальні грати, які встановлюються в чашу мультиварки, а на них закладаються продукти для приготування на грилі. У цьому режимі можна готувати м'ясо, рибу та овочі з апетитною хрусткою скоринкою. Температура приготування зазвичай становить близько 220 – 240 °З.

- Підставка пароварки. Підставка в миску з характерними перфораціями для приготування страв здорового живлення на пару. Як правило, вона обладнана невеликими ніжками та розміщується над водою, яка знаходиться на дні чаші мультиварки. Закипаючи, вода перетворюється на пару, і проходячи крізь отвори у підставці ця пара готує їжу. Приготування на пару вважається одним з найбільш щадних режимів приготування і широко застосовується в дієтичному харчуванні, в т.ч. дитячий. - Кошик пароварки. Кошик пароварки є підвісною ємністю з перфорованим дном, що встановлюється у верхній частині чаші...мультиварки. Безпосередньо у чашу наливається вода, яка закипає і перетворюється на пару. Ця пара пропускається крізь отвори в ємності та готує здорову їжу.

- Кошик для фритюру. Кошик для приготування страв у фритюрі має металеву сітчасту структуру. Насамперед вона застосовується для обсмажування продуктів у глибокому шарі розігрітого олії (жиру). Такий кошик доречний для готування картоплі фрі, різних продуктів у клярі (овочів, грибів, риби тощо), чіпсів та інших аналогічних страв. Нерідко у конструкції кошика для фритюру передбачаються ручки або механізм підняття, щоб можна було легко опускати продукти в олію та виймати їх.

- Сковорідка. Наявність власної сковорідки у комплекті постачання пристрою. Мультиварки зі сковорідкою зазвичай мають рухомий нагрівач, який можна підняти і встановити на нього сковорідку, а по закінченню готування - опустити в стандартне положення.

- Баночки для йогурту. Наявність у комплекті постачання спеціальних баночок для приготування йогурту(докладніше див. «Програми»). З низки причин цього продукту вважається оптимальним використовувати кілька невеликих баночок замість однієї великої ємності.

Тип антипригарного покриття, застосованого в робочій ємності мультиварки.

— Тефлонове. Тефлон — побутова назва політетрафторетилену (PTFE), одного з найбільш популярних типів антипригарного покриття (характерного темного кольору). При хороших антипригарних властивості і легкості в очищенні вартість такого матеріалу відносно невисока, що і зумовило його широке застосування. З іншого боку, тефлон має специфічні правила експлуатації. Наприклад, його не можна перегрівати, оскільки від цього з'являються тріщини й починається виділення шкідливих речовин; при цьому максимальна робоча температура такого покриття хоча і достатня навіть для смаження, але не надто висока. А при появі подряпин таке покриття стає непридатним до використання — також через виділення шкідливих речовин; тому мити тефлон потрібно дуже акуратно, а застосовувати з ним металеві лопатки не можна — тільки дерев'яні або силіконові.

— Керамічне. Керамічне покриття поєднує безпеку і надійність — воно не тільки стійко до подряпин, але і не приходить в непридатність при їх появі і не виділяє шкідливих речовин. Те ж стосується високих температур. Так і до методів очищення кераміка досить невибаглива. З іншого боку, подібні ємності відрізняє підвищена чутливість до ударів і перепадів температур (покриття може тріснути або навіть відколотися).