Порівняння Garmin Fenix 6X Pro vs Garmin Fenix 5 Plus

В даному блоці зібрані як різні навігаційні системи (GPS, Galileo), так і допоміжні функції для них (aGPS, ведення по GPS-треку, наявність карт, компас, альтиметр (висотомір), барометр). Детальніше про них: — GPS модуль. Модуль супутникової навігації GPS, вбудований прямо в годинник/браслет. Першопочаткова функція такого модуля — визначення поточних географічних координат; а ось як буде використовуватися ця інформація, залежить вже від конкретного типу і моделі гаджета. Приміром, у деяких пристроях GPS застосовується лише для замірів пройденої відстані і/або швидкості руху, а більш прогресивні моделі підтримують повноцінну навігацію і оснащуються вбудованими картами. Крім того, дана функція є практично обов'язковою в дитячих маячках (див. «Тип») — саме GPS відповідає за визначення місцезнаходження дитини.

— aGPS. Допоміжна функція, що дає змогу прискорити запуск основного приймача GPS. Для роботи за основним призначенням такої приймач повинен оновити дані про розташування навігаційних супутників; отримання цих даних класичним способом, напряму з самих супутників, може зайняти досить тривалий час (до кількох хвилин). Особливо це актуально для так званого «холодного старту» – коли приймач запускається після три...валої перерви в роботі, і дані, що збереглися в ньому, встигли повністю втратити свою актуальність. aGPS (Assisted GPS) дає змогу отримувати актуальну службову інформацію від оператора мобільного зв'язку – з найближчої базової станції (така функція підтримується більшістю операторів в наш час). Це може значно прискорити процес запуску.

— ГЛОНАСС. Ця система являє собою альтернативу американській GPS. Правда, вона забезпечує дещо меншу точність, тому підтримка ГЛОНАСС зазвичай передбачається у додаток до GPS-модулю. Одночасне використання двох систем, зі свого боку, дає змогу покращити точність позиціонування.

— Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

— Карти. Функція відображення на екрані годинника топографічних карт місцевості з висотами, рельєфом і типами рослинності. Попередньо встановлені карти застосовуються для наочної GPS-навігації без прив'язки до смартфону. Найчастіше можливість відображення карт реалізована в тактичних смартгодинниках з ухилом в туризм.

— Ведення по GPS-треку. У багатьох годинниках з можливістю прокладання маршрутів реалізована функція ведення по GPS-треку. Носимий гаджет при цьому виступає в якості навігатора по місцевості, показуючи на екрані шлях прямування і підказуючи, де необхідно повернути в ту чи іншу сторону. В окремих екземплярах смартгодинників з вираженим туристичним ухилом також є програма «Зворотній шлях», що дає змогу повернутися назад по вже пройденому маршруту. У режимі GPS-трекера точки треку зазвичай записуються автоматично на підставі обраного інтервалу фіксації місця розташування. Також точку трека можна відмітити вручну в будь-який час.

— Компас. Класичний компас — прилад, що вказує напрям на сторони світу. В наручних гаджетах зазвичай використовується електронний компас — мініатюрний магнітний датчик, дані з якого при необхідності відображаються на дисплеї.

— Альтиметр (висотомір). Функція, що дає можливість визначати поточну висоту місцезнаходження користувача. Варто враховувати, що принцип і формат роботи альтиметра може бути різним. Так, одні моделі для замірів висоти використовують дані барометра, інші — інформацію з GPS-датчика; сама висота може визначатися відносно рівня моря, відносно певної вихідної точки або ж будь-яким з цих способів, на вибір користувача. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Барометр. Функція, що дає змогу визначати поточний атмосферний тиск. Один з варіантів застосування барометра — прогнозування погоди: наприклад, різке зниження тиску зазвичай сигналізує про наближення негоди. Крім того, інформація з цього датчика може використовуватися для роботи альтиметра (див. вище); і навіть якщо альтиметр в гаджеті не передбачений, різницю висот між двома точками на місцевості можна легко обчислити за різницею тисків між ними.

Діагональ дисплея, встановленого в гаджеті; для круглих екранів, відповідно, вказується діаметр.

Більш великий екран, з одного боку, виходить більш зручним у використанні, з іншого — помітно впливає на габарити всього пристрою, що особливо критично для наручних гаджетів. Тому виробники вибирають розмір дисплея у відповідності з призначенням і функціоналом кожної конкретної моделі — щоб і місця на екрані вистачало, і саме пристрій було не надто громіздким.

Також варто сказати, що екрани зі схожою діагоналлю можуть мати різні пропорції сторін. Наприклад, традиційні розумні годинник зазвичай оснащуються квадратними або круглими матрицями, тоді як у фітнес-браслетах екрани часто роблять витягнутими у висоту.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Щільність точок на екрані гаджета, а саме — кількість пікселів, що припадає на кожен дюйм матриці по вертикалі або горизонталі.

Чим вище PPI — тим вище деталізація екрана, тим більш чітким і згладженим виходить зображення. З іншого боку, цей показник відповідним чином впливає на ціну. Тому чим вище щільність точок — тим більш прогресивною, зазвичай, є гаджет і на загальних можливостей. Втім, при виборі екрану виробники враховують загальне призначення і функціонал пристрою; так що навіть невелика кількість PPI зазвичай не заважає комфортному використанню.

Матеріал, з якого виготовлене прозоре покриття дисплея.

— Пластик. Недорогий, до того ж досить міцний і ударостійкий матеріал: навіть при сильному ударі пластик швидше потріскається, ніж розсиплеться на дрібні уламки. Водночас на такому покритті легко з'являються подряпини, і з часом воно неминуче мутніє. Через це пластик зустрічається переважно в недорогих наручних гаджетах.

— Скло. У такому разі може матися на увазі як класичне силікатне скло (таке ж, як, наприклад, у вікнах), так і деякі оригінальні різновиди ударостійкого скла, що не належать до Gorilla Glass (див. нижче). Звичайне скло коштує дорожче за пластик, але ненабагато, при цьому воно краще виглядає і довше зберігає прозорість завдяки стійкості до подряпин. Головні недоліки цього матеріалу — крихкість і схильність розсипатися на гострі уламки при ударах. Цього недоліку тією чи іншою мірі позбавлене захищене від ударів скло, проте воно й коштує дорожче. За ціновою категорією гаджета можна досить точно визначити, яке саме скло в ньому використовується — звичайне чи ударостійке.

— Сапфір. Покриття, виготовлене з синтетичного сапфіра, яке використовується виключно в гаджетах преміумкласу — це пов'язано зі складністю його виробництва і, відповідно, високою вартістю. З практичного боку сапфір відрізняється надзвичайно високою стійкістю...до подряпин (подряпати таке скло можливо хіба що алмазом або спеціальним інструментом), однак водночас він крихкий і легко розколюється від удару.

— Gorilla Glass. Сімейство ударостійкого скла, яке створене компанією Corning, і широко застосовується в сучасній електроніці, включаючи наручні гаджети. Крім міцності, Gorilla Glass відрізняється ще й непоганою стійкістю до подряпин, при цьому коштує відносно недорого (за мірками такого покриття), що й зумовило його популярність. Утім, конкретні властивості такого скла залежать від його версії; ось варіанти, які актуальні для сучасних наручних пристроїв:

• Gorilla Glass v3. Найстаріша з актуальних нині версій — випущена в 2013 році. Тим не менш, навіть таке покриття помітно перевершує традиційне скло (не кажучи вже про пластик) за прозорістю і стійкістю до подряпин.
• Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла в 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробці цього покриття основну увагу було приділено стійкості до ударів (тоді як попередні покоління робили наголос переважно на стійкості до подряпин). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому що його товщина склала всього 0,4 мм.
• Gorilla Glass SR+. Перша версія Gorilla Glass, яка була створена спеціально для смартгодинників та інших мініатюрних наручних гаджетів; представлена в 2016 році. За твердженнями творців, стійкість до подряпин у такого покриття наближається до показників сапфірового скла при збереженні основних переваг Gorilla Glass — високої міцності й прозорості. Загалом для даного матеріалу заявлено перевагу над «альтернативними варіантами» на 70 % за характеристиками міцності та на 25 % за оптичними властивостями.
• Gorilla Glass DX. Ще один різновид скла, який спеціально створений для наручних пристроїв. Був випущений в 2018 році одночасно з версією DX+ (див. нижче). З ключових поліпшень у Gorilla Glass DX заявлені, зокрема, підвищені антирефлексивні властивості й збільшення рівня контрастності видимого зображення на 50 %; останнє, до того ж, дає змогу знизити фактичну яскравість і, відповідно, енергоспоживання екранів без шкоди для якості зображення, що особливо важливо для мініатюрних наручних пристроїв. А від покриття типу DX+ цей матеріал відрізняється, з одного боку, меншою стійкістю до подряпин, з іншого — вищими антирефлексивними характеристиками.
• Gorilla Glass DX+. «Ровесниця» оригінальної версії DX, що відноситься до тієї ж спеціалізації — наручні гаджети та інші мініатюрні пристрої. При цьому DX+ відрізняється більш високою стійкістю до подряпин, однак має дещо гірші антирефлексивні характеристики. У всьому іншому ці типи покриття практично ідентичні.

Назва моделі процесора (CPU), встановленого в годиннику. Знаючи це назва, можна знайти детальні дані по конкретному CPU і оцінити його рівень і загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від базових характеристик (кількості ядер, тактової частоти), але і від специфічних нюансів конструкції.

Кількість власної енергонезалежної пам'яті, передбаченої в конструкції годинника/браслета. Ця пам'ять застосовується для постійного зберігання різної інформації: журналу дзвінків, отриманих SMS та інших повідомлень, додаткових додатків, даних про фізичну активність за певний час тощо. Чим більше її об'єм — тим більше даних можна зберігати в пристрої без необхідності «чистити» його для звільнення місця. З іншого боку, в роботі розумних годинників великі об'єми (64 ГБ, 32 ГБ, 16 ГБ, навіть 8 ГБ та 4 ГБ) потрібні далеко не завжди, коштують ємні накопичувачі досить дорого, а непоганою альтернативою для них можуть стати змінні картки, що встановлюються у відповідний слот (див. нижче).

Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.

Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).

Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.

Час, який гаджет здатний працювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) у звичайному режимі використання. У цьому варіанті значення вказуються днями, що свідчить про витривалість пристрою.

Під нормальним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому випадку енергоспоживання виходить невисоким. Тому час роботи у звичайному режимі може бути досить вражаючим, аж до кількох тижнів, а то й місяців. Однак при виборі не завадить звернути увагу на заявлений час в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.