Роздільна здатність відео
Роздільна здатність кадру, знятого камерою в режимі відео, в точках, — іншими словами, розмір картинки в точках по горизонталі (перша цифра) і вертикалі (друга цифра). Тут варто враховувати, що в разі камер заднього виду запис в пікселях описує тільки кадр на самій матриці камери; для опису «картинки», що надходить на екран підключений, застосовують познаку в телевізійних лініях (ТВЛ). Це пов'язано з тим, що передача відеосигналу здійснюється в аналоговому форматі; докладніше про це див. п. «Роздільна здатність відео» нижче. Тут же відзначимо, що при однаковому роздільній здатності в ТВЛ і однакових кутах огляду камера з великою роздільною здатністю в пікселях буде видавати більш чітке, детальне зображення. Але
HD камер заднього виду, а тим більше
Full HD одиниці.
Система колірності
Система кольоровості позначає формат передачі інформації про колір в аналоговому відеосигнал. В сучасних камерах заднього виду найчастіше застосовуються європейська система PAL або американська NTSC. Немає сенсу детально їх описувати — досить сказати, що для нормальної роботи камери необхідна магнітола (або інший пристрій з екраном, на який виводиться зображення) з підтримкою тієї ж системи кольоровості. Втім, несумісність за цим параметром не є фатальною — при такому підключенні зображення всього лише перетвориться з кольорового в чорно-біле (у крайньому разі — дещо погіршиться загальний його якість).
Співвідношення сигнал/шум
Цей параметр описує загальна кількість перешкод в видаються камерою відеосигнал. Чим вище співвідношення сигнал/шум (тобто відношення рівня корисного сигналу до рівня сторонніх перешкод) — тим більш якісним буде зображення, тим менше спотворень в ньому буде. Мінімальним рівнем для сучасних камер вважається рівень у 40 дБ — при ньому зображення відтворюється з дрібними перешкодами, що не роблять істотного впливу на її сприйняття. А в самих прогресивних моделях цей показник може досягати 48 – 50 дБ — таке зображення для людського ока майже неможливо відрізнити від ідеального.
Зрозуміло, на практиці якість зображення залежить і від можливостей екрану, на який воно виводиться, однак «зашумленную» камеру не врятує навіть самий кращий екран.
Мінімальне освітлення
Найменший рівень освітленості навколишнього середовища, при якому камера здатна забезпечити нормальне зображення без додаткового підсвічування. У сучасних моделях цей показник варіюється в середньому від 0,01 лк (ясна ніч при чверті Місяця) до 3 лк (глибокі сутінки).
Чим нижча мінімальна освітленість — тим краще пристрій справляється з недостатньою освітленістю. Однак тут варто враховувати, що в абсолютній більшості випадків автомобільні камери в темний час доби використовуються разом з освітлювальними приладами авто: передні (див. «Тип огляду») — з основними фарами, задні — з ліхтарями заднього ходу. Тому даний параметр є скоріше общесправочной або навіть рекламною інформацією, ніж реально значимої характеристикою.
