Порівняння Royal Baby Space Shuttle 16 vs Superior Team 16

- Сталь. Досить поширений матеріал, який широко застосовується у всіх різновидах дитячих велосипедів (див. «Тип»). Маючи невисоку вартість, сталь водночас дуже міцна, надійна та стійка до ударів та струсу. Головним її недоліком багато хто вважає відносно велику вагу; однак різниця у вазі з тим же алюмінієм зазвичай не така вже й велика (особливо в порівнянні з вагою самого велосипедиста). У дитячих велосипедах можуть застосовуватися різні марки сталі, і загальна якість даного матеріалу нерідко залежить від цінової категорії машини.

- Алюміній. Сплави на основі алюмінію дуже міцні, важать небагато, а також значно менш чутливі до корозії, ніж сталь. З іншого боку, вартість таких матеріалів відчутно вища, а висока міцність далеко не завжди критична (з огляду на особливості їзди на дитячих велосипедах, особливо триколісних). Тому алюміній зустрічається рідше, хоча також може використовуватися у всіх типах машин.

- Пластик. Пластик має відносно невелику вагу, абсолютно нечутливий до вологи і легкий в обробці - йому можна надати практично будь-яку форму та колір. При цьому цей матеріал коштує недорого. З іншого боку, пластик не відрізняється міцністю; тому він використовується виключно в велосипедах для найменших, переважно в триколісних моделях і беговелі (див. «Тип»).

- Дерево. Загальні характеристики д...ерева такі, що цей матеріал слабко підходить для класичних велосипедів – як дво-, наприклад і триколісних – проте дуже зручний для біговелів (див. «Тип»). Дерево, навіть незабарвлене, непогано виглядає, та й навпомацки цей матеріал досить приємний. З його недоліків можна згадати деяку крихкість - якщо той же пластик від сильного удару, швидше за все, погнеться, дерево може тріснути. Втім, пошкодити дерев'яну раму беговела все одно непросто. А ось вогкість такій виріб переносить погано, тому зберігати його потрібно в сухому місці.

- Скловолокно. Як правило, в даному випадку мається на увазі не чисте скловолокно, а склопластик композитний матеріал зі скляного волокна, залитого пластиковим наповнювачем. Цей матеріал помітно міцніший за звичайний пластик, однак і коштує дорожче, а за загальною надійністю він все ж таки не дотягує до сталі і алюмінію. Тому рами зі скловолокна зустрічаються досить рідко, причому переважно серед беговелів (див. «Тип»).

- Магній. Магнієві сплави схожі на описані вище алюмінієві: вони відрізняються високою міцністю і в той же час невеликою вагою. При цьому в порівнянні з алюмінієм такій сплав міцніший і довговічніший, важить більше, але ненабагато, а ось коштує помітно дорожче — причому різницю в ціні рідко переважують згадані переваги. Як наслідок, магнієві рами особливого поширення не набули, вони зустрічаються лише в окремих моделях двоколісних велосипедів старшої вікової групи.

Під дисками в контексті дитячих велосипедів маються на увазі монолітні колеса, що виготовляються методом лиття під тиском. У цьому криється їхня відмінність від традиційних коліс, де обід і втулку з'єднують спиці. Литі диски зазвичай міцніші та стійкіші до пошкоджень, а завдяки мінімальній кількості рухомих деталей вони більш невибагливі в обслуговуванні.

Тип переднього гальма, передбаченого у велосипеді — якщо такий гальма взагалі є (їм оснащуються переважно двоколісні моделі старшої вікової групи).

— Обідний механічний. Такий тормоз працює за рахунок притиснення колодок до обода колеса, а зусилля на колодки передається з ручки через механічну тягу в вигляді троса. Це найбільш проста, недорога і водночас досить ефективна різновид гальм.

— Дисковий. Дискові гальма також використовують механічну тягу (див. вище), проте колодки в них притискаються не до обіду, а до спеціального гальмівного диска. Вони значно потужніше, ніж обідні, до того ж працюють навіть при викривленому ободі, однак більш складні і дорогі. Тому даний варіант зустрічається переважно в найбільш прогресивних двоколісних велосипедах старшої вікової групи.

— Педальне. Варіант, який застосовується переважно в двоколісних моделях (див. «Тип»). Для того, щоб загальмувати, потрібно натиснути на педалі у зворотному напрямку; саме гальмування забезпечують колодки всередині задньої втулки. Педальні гальма прості, недорогі, не потребують обслуговування і достатньо надійні, завдяки чому — надзвичайно популярні в дитячих велосипедах. Їх головним недоліком є те, що за умови спадання ланцюга велосипед позбавляється заднього гальма; проте ймовірність цього не така висока, щоб цей момент був критичним.

— Обідне механічне. Гальмо у вигляді пари колодок, які після натискання ручки (ручний тип гальма) притискаються до обода колеса; зусилля від ручки передається завдяки механічній тязі у вигляді тросика (звідси й назва). Такі гальма, на відміну від описаних вище педальних, працюють навіть якщо злетів ланцюг. Водночас вони складніші, дорожчі й вимагають періодичного обслуговування, через що зустрічаються рідко, здебільшого в досить прогресивних моделях старшої вікової категорії.

— Дискове. Гальмо у вигляді пари колодок, які після натискання на ручку притискаються до спеціального диска, закріпленого на втулці колеса. Зусилля з ручки на колодки при цьому передається через механічну тягу, як і в обідних механічних. Однак дискові гальма вважаються прогресивнішими — вони потужніші, ефективніші, не такі чутливі до за...бруднень і викривлень обода. З іншого боку, такі системи складніші й дорожчі за обідні, через що використовуються вкрай рідко — здебільшого у висококласних двоколісних велосипедах старшої вікової категорії.

— Тригерне втулкове. Різновид гальм, що поєднує риси двох вищеописаних типів: колодки розташовуються усередині барабана в задній втулці (як у педальних), однак гальмівне зусилля на них передається не з педалей через ланцюг, а з ручки на кермі через тросик (як в обідних механічних). Завдяки цьому такі гальма можна встановлювати на біговели (див. «Тип»), де педалі відсутні за визначенням; фактично тригерні втулкові системи й були створені спеціально для біговелів.

— Педальне і обідне. Велосипеди, які оснащені одночасно й педальним, і обідним заднім гальмом. Детальніше про кожен з цих різновидів див. вище.; а їх поєднання застосовується для того, щоб підвищити ефективність і безпеку гальмування. Так, велосипеду з таким оснащенням не страшний ланцюг, який злетів: педальне гальмо в цьому разі вийдуть з ладу, однак обідне залишиться працездатними. А одночасне застосування двох гальм може стати в нагоді для екстреної зупинки. З іншого боку, подібне поєднання помітно позначається на ціні велосипеда, притому що на практиці воно необхідне не так часто. Тому цей варіант широкого розповсюдження не отримав.

— Ручник. Різновид гальма, який застосовується виключно в триколісних велосипедах. Має вигляд важеля, встановленого зазвичай збоку від сидіння; при підйомі цього важеля на задні колеса опускаються спеціальні стопори. Зазначимо, що триколісні велосипеди не розраховані на великі швидкості, а для гальмування в них буває достатньо сповільнити рух ніг на педалях. Із цієї причини ручне гальмо передбачається швидше «про всяк випадок», ніж для регулярного використання; у деяких моделях воно може використовуватися як стояночне.

— Батьківське. Варіант, який застосовується в триколісних велосипедах наймолодшої вікової групи, оснащених батьківською ручкою (див. нижче). Згідно з назвою, у таких моделях гальмом керують батьки, які ведуть велосипед — наприклад, натискаючи спеціальний важіль на батьківській ручці.

— Бокові колеса. Додаткові виносні колеса, що встановлюються по обидва боки від велосипеда, зазвичай в районі задньої осі. Зустрічаються виключно в двоколісних моделях (див. «Тип»). Головне їх призначення — страхування велосипедистів-початківців, що не вміють ще тримати рівновагу: велосипед не падає на бік, навіть коли стоїть нерухомо, і можна тренуватися в їзді, не боячись «аварій» і ударів. При цьому бокові колеса зазвичай робляться знімними, так що коли дитина здобуде необхідні навички для їзди класичним способом, їх можна зняти.

— Крила. Захисні пристосування у вигляді вигнутих пластин над колесами велосипеда; також використовується назва «щитки». Основне призначення крил — захищати велосипедиста і оточуючих людей від бризок і бруду, що летять з коліс під час їзди. Це може дуже стати в нагоді, наприклад, в сиру погоду після дощу.

— Багажник. Пристосування для перевезення на велосипеді різних вантажів, що розташовується за сідлом. В триколісних моделях (див. «Тип») багажник найчастіше являє собою пластиковий лоток, в якому можна везти, наприклад, улюблені іграшки малюка. В двоколісних зазвичай використовується платформа з зажимом для закріплення вантажу, що перевозиться (хоча є і виключення, аж до закритого кофра). Варто зазначити, що використовувати багажник для перевезення пасажирів не рекомендується: це небезпечно і загрожує поломками. ...r>
— Кошик на кермі. Як і багажник (див. вище), кошик на кермі призначений для перевезення різних вантажів. Відрізняється він, крім розміщення, ще й конструкцією: являє собою досить глибоку ємність і може комплектуватись кришкою. Зустрічається як серед дво-, так і серед триколісних машин (див. «Тип»); у деяких моделях кошики робляться знімними.

– Підсклянник. Підставка, що дає змогу надійно закріпити склянку або пляшку з напоєм – наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків. Звичайно таке оснащення актуальне для триколісних велосипедів-колясок.

— Сумка для речей. Наявність в конструкції велосипеда власної сумочки для перевезення дрібних речей. Головною відмінністю від багажника і кошика на кермі (див. вище) є конструкція: сумка виконується з м'якої тканини і має застібку. В двоколісних моделях (див. «Тип») вона зазвичай розташовується на кермі, а в триколісних — на батьківській ручці (див. вище).

— Захисний бампер. Захисне пристосування у вигляді поручня, розташованого навколо сідла: дитина може триматись за бампер руками, крім того, ця функція значно знижує ризик впасти з велосипеда. Встановлюється виключно на триколісні машини (див. «Тип»).

— Ремені безпеки. Цей елемент оснащення встановлюється на триколісні велосипеди (див. «Тип»), призначені для найменших дітей: ремені безпеки надійно фіксують малюка на сидінні, не даючи змогу йому впасти з велосипеда — що особливо важливо, якщо машину везе дорослий за батьківську ручку (див. вище).

— Захисний козирок. Пристосування, розташоване над головою малюка і призначене для захисту від прямого сонячного світла (щоб уникнути теплових ударів), а в деяких моделях — ще й від дощу. Встановлюється виключно на триколісні велосипеди (див. «Тип»). Конструкція захисного козирка може бути різною: навіс, парасолька або навіть складаний капюшон на зразок тих, що зустрічаються у колясках.

— Дзеркала заднього виду. Спеціальні дзеркала, що встановлюються на кермі і дають змогу дитині бачити, що відбувається за спиною, не повертаючи голови. Таких дзеркал може бути одне або два (одне дзеркало стандартно встановлюється зліва). Дана функція забезпечує додаткову безпеку їзди і привчає малюка постійно дивитися «по дзеркалах» — ця навичка може виявитися дуже корисною в майбутньому при навчанні їзді на «дорослому» транспорті на зразок машини або мотоцикла.

— Сигнал/дзвінок. Наявність дзвінка або іншого звукового сигналу, що постачається разом з велосипедом. Зустрічається у всіх типах машин (див. вище), щоправда, конкретне призначення в окремих варіантах розрізняється. Так, в двоколісних моделях сигнал часто робиться у вигляді дзвінка і призначений для попередження оточуючих, які інакше можуть вчасно не помітити велосипедиста. А ось в триколісних зазвичай встановлюється клаксон, який може грати ще й роль додаткової розваги для дитини. У будь-якому разі, купівля моделі з дзвінком/сигналом позбавить Вас від клопоту з його самостійним пошуком та встановленням.

— Підніжка. Додаткова опора у вигляді розкладної «ноги», що застосовується в двоколісних велосипедах. Розкривши таку опору, можна поставити велосипед вертикально, не спираючи його на навколишні предмети на зразок стовпв, огорож тощо. А на час їзди підніжка компактно складається і не заважає руху.

— Ігрова панель. Застосовується в триколісних велосипедах (див. «Тип»). Головне призначення ігрової панелі — забезпечити малюкові додаткову розвагу. А ось виконання її буває різним: це можуть бути іграшки, розміщені прямо на кермі, кнопки і перемикачі зі звуковими сигналами, стрілки, що імітують приладову панель мотоцикла тощо.