Порівняння Einhell TC-SY 500 P vs Bosch PFS 1000

Потужність, споживана під час роботи електричним інструментом (див. «Тип»).

Більшість сучасних фарбопультів, навіть продуктивних, має досить невисоку потужність: так, моделі більш ніж на 1 кВт зустрічаються вкрай рідко, а здебільшого енергоспоживання і зовсім не перевищує 500 Вт. Так що при підключенні подібної техніки до розеток зазвичай не виникає проблем; лише поодинокі агрегати високої продуктивності, що вимагають 3,5 кВт і більше, доводиться підключати за особливими правилами (безпосередньо до щитка). В інших випадках дані про споживаної потужності найчастіше не потрібні при звичайному застосуванні і можуть знадобитися лише для специфічних завдань — наприклад, для розрахунку навантаження на автономний генератор.

Витрата фарби або іншого матеріалу (наприклад, розчину для штукатурки) під час роботи фарбопульта в штатному режимі.

Чим вище витрати, тим більше матеріалу інструмент здатний нанести за одиницю часу, тим краще він підходить для обробки великих площ і для нанесення покриттів великої товщини. З іншого боку, далеко не всі види робіт вимагають високої продуктивності, і іноді оптимальним є порівняно невелика витрата. Детальні рекомендації з цього приводу для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальна в'язкість фарби або іншого робочого матеріалу , при якій фарбопульт здатний нормально працювати. Вказується в одиницях DIN; певне число DIN в даному випадку — це число секунд, за яке стандартний об'єм фарби (зазвичай 100 мл) виллється з воронки зі строго визначеним діаметром виливного отвору (зазвичай близько 4 мм). Така воронка (віскозиметр) може поставлятися в комплекті з фарборозпилювачем, але при необхідності її можна придбати окремо.

Таким чином, чим більше DIN — тим більш в'язким є склад. А чим більше число зазначено в характеристиках фарбопульта — тим ширше його можливості, тим більш густі рідини можна заливати в нього, не боячись засмічень і поломок. Водночас варто враховувати, що на практиці не так часто виникає необхідність роботи з густими рідинами — навпаки, надмірна в'язкість погіршує якість покриття, призводить до появи патьоків і збільшує час висихання. Приміром, більшість емалей і масляних фарб використовуються на в'язкості близько 20 DIN, латексних фарб — до 45 DIN, і т. ін. Загальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах, а конкретні — на упаковці конкретної марки фарби або іншого складу.

Діаметр сопла на виході фарбопульта.

Саме з цього сопла назовні надходить фарба або інший робочий матеріал. А від діаметра залежать продуктивність і розмір плями на виході. Відповідно, більш великі сопла краще підходять для обробки великих поверхонь, а більш дрібні забезпечують більшу точність і акуратність. У світлі цього даний параметр прямо пов'язаний з виглядом пристрою (див. вище). Зустрічаються також фарбопульти зі змінним соплом, коли в комплекті передбачено більше одного сопла, що розширює можливості застосування пристрою.

Загальний обсяг резервуару для фарби, що поставляється з фарбопультом. Великий резервуар, з одного боку, дає змогу «зарядити» багато матеріалу та працювати довгий час. З іншого боку, він збільшує розміри та вагу пристрою; та й велика кількість фарби теж важитиме відповідно (хоча для моделей з окремим розташуванням бачка — див. вище — це не критично). Тому чим тонші і делікатніші роботи, на які розрахований фарбопульт — тим, як правило, менше об'єм резервуара : наприклад, в аерографах він рідко перевищує 50 мл, а в штукатурних моделях, у свою чергу, може вимірюватися літрами. Тому більшість моделей має об'єм не більше літра, а саме 500 мл, 600 мл, 700 мл, 800 мл, 1000 мл.

Наявність виносного компресора в конструкції фарбопульта.

Ця особливість означає, що, по-перше, агрегат оснащений власним компресором (тобто належить до електричних, див. «Тип»), а по-друге, цей компресор (або насос для безповітряного розпилення) виконано окремо від розпилювача і з'єднаний з ним спеціальним шлангом. Завдяки такій конструкції сам розпилювач виходить максимально легким і компактним, що особливо важливо при великих об'ємах робіт або при тонких роботах, що вимагають максимальної точності й акуратності. У світлі останнього всі електричні аерографи (див. «Вид») оснащуються саме виносними компресорами, хоча дана особливість зустрічається і в інших різновидах фарбопультів — зокрема, така конструкція є обов'язковою для фарбувальних станцій (див. там само).

Наявність ременя для утримання на плечі в конструкції фарбопульта.

Дана особливість зустрічається переважно в моделях з виносним компресором (див. транспорт). Ремінь дозволяє користувачеві носити компресор на собі, в безпосередній близькості до пістолета — таким чином, повітряний шланг не обмежує рухливість інструменту.

Довжина шлангу, що поставляється в комплекті з інструментом.

Цей показник має двояке значення. З одного боку, довгий шланг забезпечує більшу свободу переміщень, даючи змогу працювати далі від компресора; це особливо важливо при використанні з потужними важкими компресорами, не розрахованими на часту перенесення. З іншого боку, в деяких випадках більш зручним буває порівняно короткий шланг; характерний приклад такої ситуації — наявність в господарстві компактного компресора, який можна постійно носити з собою.

Власне, якщо компресор першопочатково є в комплекті поставки — то виробник вибирає довжину шланга з урахуванням його особливостей. А ось якщо фарбопульт купується без компресора — варто звернути на цей параметр особливу увагу. Що стосується конкретної довжини, то найбільш короткі шланги, що зустрічаються в сучасних фарбопульта, не перевищують 2 м, однак цього нерідко виявляється цілком достатньо; довжину в 2 – 5 м можна назвати середнім показником, а в потужних моделях (переважно фарбувальних станціях) можна зустріти шланги і більш ніж на 5 м.