Макс. висота різання висоторізу
Максимальна висота, на яку можна дотягнутися висоторізом (див. «Тип»), стоячи на землі без використання драбин та інших додаткових пристосувань.
Цей параметр зазвичай вказується виробниками за таким принципом: «довжина штанги плюс висота людини з піднятими руками» (за висоту людини зазвичай береться 2 – 2,5 м). Вибираючи висот різання, варто враховувати, що більш «далекобійні» інструменти зазвичай більш важкі, громіздкі і дорогі, ніж порівняно короткі аналоги. Так що запас по висоті не завадить, однак він не повинен бути занадто великим.
Також варто відзначити, що висоту реза вказують порівняно рідко — переважно в найбільш великих і довгих інструментах, де цей показник становить 3 м і більше. У більш коротких моделях дальність дії можна вивести за вже згаданою формулою «довжина плюс висота користувача з піднятими руками».
Знімне лезо
Наявність
знімного леза (лез) в конструкції інструмента. Ця особливість забезпечує додаткову зручність і економію. По-перше, лезо зазвичай зручніше точити і чистити, знявши його з інструменту; по-друге, зіпсоване лезо можна замінити на нове, куплене окремо — це дешевше, ніж купувати новий інструмент цілком.
Регулювання ручок
Можливість
регулювати довжину ручок або ширини їх розкриття у інструменту, підлаштовуючи його під ті чи інші ситуації.
Більш довгі ручки хоч дають змогу дотягнутися далі і досягти великих зусиль на лезі (за рахунок великої довжини важеля); коротші, зі свого боку, роблять інструмент більш компактним і маневреним. В цих моментах і полягає сенс даної регулювання: в обмежених умовах ручки можна скоротити, звівши довжину інструменту до мінімуму, а якщо місця вистачає — подовжити, щоб знизити зусилля різання і одночасно підвищити його ефективність.
Зазначимо, що в деяких моделях, крім довжини, може регулюватися також відстань між ручками — для підстроювання під особисті особливості користувача. Цей момент варто уточнювати окремо.
Матеріал накладок
Матеріал, з якого виконані додаткові накладки на рукоятку інструмента. Найчастіше цей матеріал відрізняється від матеріалу самої рукоятки (див. вище), але бувають і винятки — наприклад, додаткові пластикові накладки на пластикову ж рукоять. Хай там що, найбільш популярні види матеріалів такі:
— Гума. Зручний, практичний і недорогий, а тому — надзвичайно популярний матеріал. Надійний при утриманні і водночас порівняно м'який, завдяки чому відмінно підходить і для пластикових і металевих ручок: гумові накладки не ковзає в руці, не холодять шкіру в прохолодну погоду і забезпечують додатковий комфорт завдяки м'якості. До недоліків гуми можна віднести слабку стійкість до подряпин і декілька більш високу вартість, ніж у іншого популярного варіанти — пластику. Втім, загалом ці недоліки не можна назвати критичними.
— Пластик. Ще один досить популярний матеріал, який широко використовується насамперед зі сталевими й алюмінієвими важелями. Пластик забезпечує надійність утримання, він не ковзає в руці, як метал; крім того, подібні накладки не бояться вологи і можуть грати ще й роль додаткового захисту від корозії. Правда, пластик твердіше гуми і кілька менш надійний і довговічний; з іншого боку, і коштує він помітно дешевше.
— Дерево. Матеріал, що застосовується рідко, переважно з металевими (сталевими) рукоятками. Дерево дуже привабливо з точки зору зручності: воно приємне на дотик, не холодить руки і майже не ковзає. З іншого боку, такі накладки м...енш надійні, ніж гумові або пластикові, вони погано переносять вологу (матеріал може набрякнути і пожолобитися) і контакти з гострими предметами (можуть утворитися тріски, що загрожують скалками). Так що спеціально шукати дерев'яні ручки має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви є принциповим прихильником класики.
— Пробка. Пробка не ковзає в руках і відмінно вбирає вологу, завдяки чому надійно тримається в руках. Крім того, цей матеріал м'який і пружний, що дає додаткову зручність і комфорт. Водночас у порівнянні з тією ж гумою пробка менш довговічна: вона порівняно легко пошкоджується і без спеціального догляду швидко вбирає забруднення, через що може втратити «товарний вигляд», а потім і робочі властивості. Як наслідок, коркові накладки зустрічаються вкрай рідко — в окремих моделях садового інструменту.
