Порівняння Sprut LRS 25-8S-180 8 м

1 1/2"

180 мм

vs Gross WRS 25/8-180 8 м

1"

180 мм

— Відцентровий. Як випливає з назви, дана різновид насосів використовує відцентрову силу. Основним їх елементом є робоче колесо, встановлене в круглому корпусі; вхідний отвір знаходиться на осі обертання цього колеса. Під час роботи рідина за рахунок відцентрової сили, що виникає при обертанні колеса, відкидається від центра до його країв і потім надходить у вихідний патрубок, спрямований по дотичній до кола обертання колеса. Відцентрові насоси досить прості за конструкцією і недорогі, при цьому вони надійні і економічні (за рахунок високого ККД), мають велику висоту всмоктування (див. нижче), а потік рідини виходить безперервним. Водночас продуктивність подібних агрегатів може сильно падати при високому опорі в контурі.

— Вихровий. Вихрові насоси почасти схожі з відцентровими: у них також є цілий корпус і робоче колесо з лопатями. Проте в таких агрегатах і вхідний і вихідний патрубок робочої камери спрямовані по дотичній до колеса, а лопаті відрізняються за конструкцією. Спосіб роботи також принципово інший — у відповідності з назвою, він використовує вихори, що утворюються на лопатях колеса. Вихрові агрегати значно перевершують відцентрові за напором, однак чутливі до забруднень — навіть невеликі частинки, які потрапляють в робоче колесо, можуть викликати ушкодження, помітно знижують ККД. Та й сам ККД у вихрових насосів невеликий — в 2 – 3 рази нижче, ніж у відцентрових.

Продуктивність насоса — це кількість рідини, що він здатний перекачати за певний час.

Особливості вибору оптимального варіанта за продуктивністю залежать насамперед від призначення насоса (див. вище). Наприклад, для рециркуляційних моделей для ГВП загальне правило говорить, що продуктивність насоса не повинна перевищувати продуктивності водонагрівача. Наприклад, якщо котел здатний видати в контур ГВП 10 літрів у хвилину, то максимальна продуктивність насосу становитиме 10*60=600 л/год. Базова формула розрахунку продуктивності для системи опалення враховує потужність нагрівача і різницю температур на вході і виході, а для системи ХВП — кількість точок водорозбору. Більш детальну інформацію про розрахунки для кожної сфери застосування можна знайти в спеціальних джерелах, а самі обчислення краще доручати професіоналам — це знизить ймовірність упустити з уваги важливі нюанси.

Найменша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.

Прохолодну воду здатні нормально переносити практично всі насоси, незалежно від призначення (див. вище); тому при звичайному побутовому використанні даний параметр не має критичного значення і для деяких моделей може взагалі не вказуватися. А ось якщо потрібна можливість роботи з рідинами з температурою нижче 15 °С — варто звернути на мінімальну температуру пильну увагу. Деякі моделі, що допускають використання з антифризом, нормально переносять навіть температури нижче нуля; подібні можливості потрібні, наприклад, для будівель, які можуть «вихолоджуватись» в холодну пору року.

Найбільша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.

Від цього показника безпосередньо залежать можливості застосування агрегата (див. «Призначення»): так, моделі для систем опалення повинні переносити температуру не менше 95 °С, для гарячого водопостачання — не менше 65 °С. Ну і в жодному разі не можна перевищувати даний параметр: «перегрітий» насос вийде з ладу дуже швидко, а наслідки цього можуть бути дуже неприємними.

Тип електродвигуна, передбаченого в конструкції насоса.

— Асинхронний. Двигуни цього типу відрізняються простотою конструкції і невисокою ціною в поєднанні з надійністю. Основним їх недоліком є залежність частоти обертання від навантаження, що призводить до того, що точно відрегулювати цю частоту для подібного двигуна складно. Водночас для побутового використання цей момент, зазвичай, некритичний, та й в професійній сфері він рідко створює складності. Тому асинхронні двигуни досить популярні в сучасних насосах.

— Синхронний. Синхронні двигуни відрізняються високою точністю регулювання частоти обертання — вона практично не залежить від навантаження на ротор; в цьому полягає їхня основна перевага перед асинхронними. З іншого боку, даний тип складніше і дорожче, а необхідність у точному регулюванні виникає досить рідко. Тому синхронні електродвигуни встановлюються в основному в висококласні насоси, розраховані на застосування в специфічних умовах.

Матеріал, з якого виготовлений вал електродвигуна в насосі.

— Металокераміка. Матеріал, що поєднує метали та їх сплави з неметалічними компонентами. В сучасних насосах можуть використовуватися різні різновиди металокераміки, що розрізняються за ціною і якістю; зазвичай, характеристики у кожному конкретному випадку безпосередньо залежить від цінової категорії агрегата. Однак загалом вважається, що даний варіант непогано підходить для побутових моделей з відносно невеликою продуктивністю, проте слабо придатний для професійного застосування. Тому в насосах більш ніж на 15 000 літрів в годину вали з металокераміки практично не використовуються.

— Нержавіюча сталь. Цей матеріал відрізняється високою міцністю і надійністю, завдяки чому він зустрічається практично у всіх категоріях насосів — від відносно простих до професійних, продуктивність яких обчислюється десятками тисяч літрів в годину. Правда, він обходиться дещо дорожче металокераміки.

Розмір вхідного отворe, передбаченого в конструкції насоса. Для сантехнічної різьби (див. з'єднання) розмір традиційно вказується в дюймах і частках дюйма (1/2", 3/4", 1", 1 1/4", 1 1/2" або 2"), для фланців використовуються позначення за номінальним діаметром (DN) прохідного отвору в міліметрах (DN 32, DN 40, DN 50, DN 65, DN 80, DN 100, DN 125).

Даний параметр повинен збігатися з розмірами кріплення на трубі, до якого планується підключати насос — інакше доведеться використовувати перехідники, що не дуже зручно, а іноді і взагалі не рекомендується.

Розмір вихідного отвору, передбаченого в конструкції насоса. Значення даного параметра повністю аналогічно розміром вхідного отвору (див. вище).

Матеріал, з якого виконано робоче колесо — основна деталь насоса, яка і забезпечує тиск за рахунок руху.

— Пластик. Цей матеріал недорогий сам по собі, до того ж простий в обробці, завдяки чому відрізняється невисокою вартістю. Крім того, пластик не піддається корозії. З іншого боку, він вважається найменш надійним з усіх матеріалів, що застосовуються в сучасних насосах, а тому використовується в недорогих моделях, не розрахованих на серйозні навантаження. Виняток з цього правила становлять спеціальні високоміцні полімери, але вони зустрічаються рідко.

— Нержавіюча сталь. Як випливає з назви, нержавіюча сталь практично не схильна до корозії. Однак це не єдине її перевага — даний матеріал дуже міцний і надійний, завдяки чому застосовується навіть у потужних високопродуктивних моделях.

— Чавун. Цей матеріал багато в чому схожий зі сталлю — зокрема, він вважається досить надійним — проте має дещо більшу вагу. З іншого боку, здебільшого це не є помітним недоліком, а стоїть чавун дещо дешевше «нержавійки».

— Латунь. Сплав на основі міді та цинку, що має характерний золотистий колір. Різновиди, що застосовуються в циркуляційних насосах, відрізняються високою стійкістю до корозії, за цим показником вони перевершують навіть нержавіючу сталь. Тому цей варіант добре підходить для води з високим вмісто...м кисню. Недоліком латуні можна назвати досить високу вартість.