Тип
—
Термос. Термоси класичної конструкції: досить вузькі і високі посудини циліндричної форми, з невеликим діаметром горловини. Призначаються переважно для відносно чистої рідини без домішок або з мінімумом домішок — чаю, кави і т. ін. Такі судини можуть герметично закриватися, завдяки чому вони зручні в тривалих походах і поїздках. Середня ємність класичного термоса — від 500 до 1000 мл, але взагалі асортимент подібних моделей досить різноманітний.
—
Глечик-термос. Різновид термосів, розрахована переважно на домашнє застосування і не припускає використання в подорожах. Відмітними особливостями подібних моделей є, по-перше, досить великі обсяги (зазвичай від літра і більше), по-друге, носик для зручності наливання вмісту. Також відзначимо, що саме серед глечиків найчастіше зустрічається помпа для рідини (див. «Відкривання/подача»), в інших видах термосів подібне пристосування практично не використовується. Термос-глечик може стати в нагоді, наприклад, для зберігання запасу гарячої води для чаювань протягом дня.
—
Кружка-термос.Горнятка з посиленою теплоізоляцією, що дозволяє довгий час зберігати температуру напою. Втім, такі судини розраховані насамперед на зручність вживання «на ходу», а не на тривале зберігання вмісту (цим термокружки відрізняються від описаних нижче фляг-термосів). У конструкції термокружок нерідко передбачаються клапани або кри
...шки-поїлки (див. «Відкривання/подача»), що дозволяють пити, не відкриваючи кришку. Дещо рідше зустрічаються моделі з кришками-закрутками — вони надійніше зберігають тепло в закритому стані, проте швидше втрачають її при питті. Ємність всіх кухлів-термосів, закономірно, невелика — зазвичай до півлітра.
— Фляга-термос. Порівняно невеликі термоси, за формою нагадують «спортивні» пляшечки чи похідні фляги для води. Ключова відмінність таких моделей від звичайних термосів полягає в тому, що вміст фляги можна пити прямо з посудини, не наливаючи його в окрему ємність (тоді як з класичним термосом це важко, з ним краще використовувати чашку). При цьому фляги краще підходять для тривалого зберігання напоїв, ніж горнятка-термоси (див. вище), вони можуть використовуватися не тільки для вживання на ходу, але і для транспортування пиття в тривалій подорожі.
— Харчовий термос. Термоси, призначені для гарячої їжі — супів, каш і т. ін. Відмінною особливістю таких судин є широке горлечко, через яку може вільно проходити не тільки рідину, але й досить великі шматки твердої їжі. Крім того, велика ширина шийки полегшує очищення після використання. А деякі моделі навіть комплектуються контейнерами для додаткової зручності (див. нижче). Об'єм харчового термоса може становити до декількох літрів, хоча зустрічаються варіанти і на 400 – 500 мл
— Дитячий термос. Термоси, призначені для дітей, відрізняються від «дорослих» моделей переважно зменшеними розмірами і характерним яскравим оформленням. По функціоналу більшість таких моделей відповідають класичним термоса, однак зустрічаються й інші варіанти — зокрема, термоси-фляги і ємності для їжі (докладніше див. вище).
— Автокружка. Спеціалізовані горнятка-термоси, розраховані на використання в автомобілі. Ключовою відмінністю такого посуду від звичайних кухлів-термосів (див. вище) є наявність системи підігріву, що працює від автомобільного прикурювача. Автокружки можуть виявитися дуже корисними в далеких поїздках по дорогах, на яких рідко зустрічаються кафе, заправки та інші місця, де можна добути чай або каву.Заварне ситечко
—
Заварне ситечко дозволяє готувати чай безпосередньо в термосі. Для цього потрібно лише засипати в ситечко заварку і заповнити термос окропом. Ситечко для заварки — дрібнопористі сітка, найчастіше металева, яка утримує заварку, не даючи їй потрапляти в розлив. Завдяки йому підвищується чистота і гігієнічність термоса, як і самого чаю. Існують різні варіанти заварного ситечка. Нерідко сито просто вбудовується в горловину. У такому разі ситечко виступає в ролі фільтра грубої очистки. Багато термоси мають ситечко у вигляді подовженого циліндра, з глибоким зануренням в окріп. Зустрічаються й інші конструкції заварного ситечка.
—
Френч-прес. Термос з френч-пресу дозволяє заварювати натуральну мелену каву безпосередньо у термосі. Сам френч-прес представлений дисковим фільтром, який притискається за рахунок рукоятки. При натисканні на рукоятку дисковий фільтр притискає заварку до дна, відфільтровуючи тим самим великі частинки кавового помелу. Основу дискового фільтра становить металева сітка. Під сітку рекомендується ставити спеціальний фільтрувальний папір. Одноразові паперові фільтри коштують недорого. Френч-прес виконує відразу дві функції: віджимання та фільтрацію. Завдяки френч-пресу з кави усувається гіркоту фенольної смоли, що робить напій як ніколи м'яким і приємним.
Об'єм
Номінальний обсяг термоса — максимальна кількість вмісту, який він може гарантовано вмістити.
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом (див. вище). Так, ємність
до 500 мл є цілком нормальною для термокружки, фляги або дитячого термоса, проте вважається невеликий для класичного термоса і тим більше глечика або термос для їжі. У категорію
«від 500 до 1000 мл» відноситься більшість традиційних і харчових моделей; для кухлів, фляг і дитячих термосів це фактично максимальний об'єм. Серед глечиків чимало і стандартних варіантів —
від 1000 до 1500 мл. Об'єм в
від 1500 до 2000 мл вважається досить великим, а найбільш солідні моделі вміщують
більше 2 л.
У будь-якому разі великий об'єм дозволяє вмістити більше пиття або їжі, проте зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги та ціни самого термоса. Тому при виборі не варто гнатися за максимальною місткістю, а виходити з реальних потреб. Наприклад, на дві чашки кави цілком вистачить моделі в 400 – 500 мл, а для чаювання на привалі на 3 – 4 чоловік бажано мати модель не менше ніж на 1000 мл. Більш детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах; особливо вони корисні тим, хто вибирає термос для дальніх туристичних походів.
Відкривання/подача
Тип основної кришки, передбаченої термосом. Основна кришкою в даному випадку - це пристрій, який безпосередньо закриває робочий об'єм судини; поверх нього може встановлюватись додатковий ковпак, який нерідко грає ще й роль чашки. У сучасних термосах зустрічаються такі види основних кришок:
закручується (гвинтова),
клапан,
кришка,
відкидна кришка,
кришка-напувалка,
помпа (насос),
пробка. Ось особливості кожної їх.
- Закручується (гвинтове). Суцільна (без отворів) кришка-закрутка, що закріплюється за допомогою різьблення. Такі кришки дуже прості і в той же час надійні, проте через класичну закрутку не можна пити або зливати вміст її доводиться знімати повністю. Зустрічається і просунута конструкція, що дає змогу зливати вміст, не виймаючи закрутку - досить її частково відкрутити; проте це досить специфічний варіант, який використовуваний нечасто. Як би там не було, закрутки зустрічаються переважно серед класичних і харчових термосів (див. «Тип»), для яких згадані нюанси не мають вирішального значення.
- Клапан. Кришка (найчастіше на різьбленні), оснащена клапаном, через який може вільно виливатися рідкий вміст термоса. Такі кришки складніші і дорожчі за «глухі» закрутки (див. вище), проте для доступу
...до вмісту не потрібно щоразу викручувати закрутку, достатньо відкрити клапан. Це не тільки забезпечує додаткову зручність, а й знижує втрати тепла. Завдяки цим перевагам клапани надзвичайно популярні в класичних термосах, також вони нерідко використовуються в термокухлях (див. «Тип»). До недоліків даного варіанту можна віднести те, що пропускний отвір клапана зазвичай робиться досить вузьким і легко забивається домішками (наприклад, заваркою чайною або кавовою гущею). Тому використовувати клапан можна тільки для рідини без подібних домішок (це стосується і харчових термосів, які можуть оснащуватися клапанами). Втім зустрічаються моделі з двома різними клапанами в комплекті, для напоїв різної консистенції та ароматів.
- Кришка. Кришками в даному випадку називають пристрої, які не мають різьблення (на відмінність від описаних вище закруток) і утримуються на місці виключно силою тертя або клямкою. Конструкція кришок може бути різною: одні охоплюють шийку зовні, інші при закриванні вдавлюються всередину; зустрічаються і найбільш специфічні варіанти. У будь-якому випадку кришки легко знімаються і надягають назад, проте не дуже надійні - наприклад, перевертати такі судини не рекомендується. Тому цей варіант зустрічається переважно в термокухлях і термосах для їжі (див. «Тип»), для яких згадані недоліки не критичні.
- Відкидна кришка. Різновид описаних вище кришок, яка при відкриванні не знімається повністю, а відкидається убік на спеціальному кріпленні. Завдяки цьому знижується ймовірність втрати: по суті втратити кришку можна тільки разом із самим термосом; а для утримання кришки у відкритому положенні зазвичай передбачається клямка, пружина або інший подібний пристрій. З іншого боку, кріплення дещо позначається на ціні та габаритах судини. Цей недолік найменш критичний, для фляг і кухлів (див. «Тип»), і саме серед цих типів найчастіше і зустрічаються відкидні кришки.
- Кришка-поїлка. Кришка (звичайна або на різьбленні), доповнена спеціальним отвором для пиття. Така конструкція дає змогу пити із посудини, не знімаючи кришку; а в "неробочий" час отвір прикривається заслінкою або іншим подібним пристроєм. Кришки-напувалки надзвичайно популярні в термокружках і автокружках (див. «Тип»): вони дають змогу з комфортом пити з гуртка в той же час зводять до мінімуму втрати тепла і можливість розлити вміст.
- Помпа (насос). Кришка (класична або на різьбленні) із вбудованою помпою. Найчастіше цей помпа приводиться в дію спеціальною кнопкою: при натисканні на цю кнопку з носика надходить порція рідини, при цьому термос не потрібно нахиляти. Однак подібні пристрої досить складні і громіздкі, тому їх має сенс застосовувати тільки в термосах-глечиках (див. «Тип»): розмір і вага помпи виходить невеликим порівняно з габаритами самого глека, а нахиляти такій термос буває непросто — легше скористатися насосом.
- Корок. Класичний корок, який щільно встановлюється в шийку термоса і утримується в ньому без різьблення або інших подібних пристроїв. Від описаних вище кришок пробки відрізняються великою товщиною, а також тим, що вони вставляються в шийку зсередини (як кришка може охоплювати посудину зовні). Пробки дуже прості у використанні, проте мають невисоку надійність, яка ще більше знижується у міру зношування. Внаслідок цього даний варіант практично вийшов із вживання.Індикатор температури
Індикатор температури показує ступінь охолодження або нагрівання вмісту термоса в режимі реального часу. Він може бути представлений дисплеєм, градусником або іншим датчиком для візуального відображення температури. Так, зустрічаються термоси, у яких індикатором температури виступає покриття-хамелеон, що змінює колір залежно від температури. Термоси з індикатором особливо зручні при тривалих поїздках, походах і подорожах. Контроль температури дає змогу правильно спланувати час прийому їжі/пиття і організувати своєчасну заміну вмісту термоса.
Ручка для перенесення
Спеціальна
ручка для зручності перенесення термоса. Конструкція такої ручки може бути різною: так, у звичайних термосах і термокружках (див. «Тип») вона зазвичай встановлюється збоку, в харчових термосах і глечиках — зверху (і робиться складний). Ручка може бути елементом конструкції як самого термоса, так і його чохла (див. нижче). Крім того, невеликий ремінець для перенесення, яким оснащені деякі моделі, в даному випадку також вважається ручкою (але плечовий ремінь не вважається, про нього див. нижче).
У будь-якому разі тримати термос за ручку зазвичай зручніше і безпечніше, ніж за гладкий корпус, особливо якщо мова йде про моделі великої ємності.