Порівняння Himoto Barren E18DBL 1:18 vs Himoto Centro E18XTL 1:18

— Шосейні. Також відомі як «турінг». Це машинки, які ззовні копіюють легкові авто — як звичайні серійні, так і тюнінговані й навіть спеціальні на зразок болідів NASCAR. Можуть мати кільцеве чи дрифтове призначення (див. вище), загалом характеризуються високою швидкістю і хорошою керованістю.

— Багі. Повнорозмірна техніка типу «багі» — це легкі повноприводні машини для їзди бездоріжжям, насамперед піском, з характерною конструкцією кузова (кутасті панелі, відкриті елементи каркаса, дуги безпеки) і підвіски (колеса найчастіше помітно винесені вбік на важелях підвіски). Аналогічну конструкцію мають і радіокеровані багі. Кузов, щоправда, часто буває стилізований під гоночні авто, проте спеціалізація у цього типу насамперед позашляхова — так, багато моделей шорт-корс (див. «Призначення») належать саме до багі.

— Трагі. Цей клас багато в чому аналогічний до вищеописаних багі, однак відрізняється від них великим діаметром коліс, довшими важелями підвіски й збільшеним кліренсом (див. нижче). Це може трохи знизити швидкість, однак підвищує прохідність; трагі використовуються як для шорт-корса, так і для трюкової їзди (див. «Призначення/клас»).

— Позашляховик (монстр). Як випливає з назви, такі моделі копіюють монстр-траки — стилізовані під пікапи авто, найяскравішою рисою яких є величезні колеса, потужні...двигуни й відповідні особливості ходової (великий хід підвіски, високий дорожній просвіт). Як і повнорозмірні оригінали, радіокеровані монстр-траки багато в чому аналогічні до багі (див. вище), і відрізняються від них лише описаними особливостями. «Монстри» відносно слабо підходять для швидкісної їзди, однак відрізняються високою прохідністю, завдяки чому в цьому типі зустрічаються моделі для трюків і для шорт-корс (див. «Призначення (клас)»).

— Ралі. Такі машинки являють собою щось середнє між «турингами» й повноцінними позашляховиками. Зовні вони схожі на шосейні моделі, однак мають значно більший хід підвіски, потужніші двигуни й поліпшений захист від бруду. Водночас ралійні машинки не призначені для повноцінної позашляхової їзди, подолання значних нерівностей тощо; їх максимум — щільне покриття на зразок злежаного піску чи дрібного гравію.

— Краулер. Спеціалізований різновид радіокерованих машинок, який призначений для подолання перешкод. Зовні краулери якоюсь мірою схожі на описані вище «монстри», проте відрізняються від них більшою висотою підвіски, яка забезпечує характерний силует: корпус, високо піднятий на довгих «ногах». Така конструкція дає змогу краулерам справлятися з перешкодами високої складності — на зразок кам'яних осипів з крутими схилами. Зазначимо, що швидкісні характеристики у цієї категорії машинок досить скромні, оскільки наголос у них робиться насамперед на високу прохідність.

—Перевертень. Моделі машин, які навіть перевернувшись зможуть продовжувати рух. Водночас з різних боків корпус машини може виглядати по-іншому. Такі моделі володіють хорошою прохідністю і вважаються трюковими (див. «Призначення (клас)»).

Назва двигуна, встановленого в машинці. Зазвичай, знаючи це назва, можна без проблем знайти інформацію про особливості двигуна — причому як офіційні дані виробника, так і відгуки від користувачів і визначити, наскільки його характеристики Вас влаштовують. Це може бути дуже важливо при виборі моделі для професійних занять автоспортом.

Крім назви, у цьому пункті також може уточнюватися тип електромотора (див. «Двигун»), встановленого в машині — колекторний або безколекторний.

Колекторну конструкцію електродвигуна можна назвати класичною. Вона дозволяє створювати досить легкі, компактні, недорогі мотори, які до того ж легко ремонтуються. Недоліками цього варіанта є відносно невисокий ККД, схильність до іскріння (особливо при перегріві), а також менша довговічність, ніж у безколекторних моделей. Крім того, з колекторним двигуном важче забезпечити високу швидкість. Як наслідок, цей варіант характерний для моделей початкового і середнього рівня (щодо повільних).

Безколекторні двигуни вважаються більш прогресивними, ніж колекторні: вони могутніше, економічніше, довговічніше, краще захищені від забруднень і добре підходять для розгону до великих швидкостей. З іншого боку, стоять такі двигуни помітно дорожче, а складність конструкції не дозволяє ремонтувати мотор своїми силами. У світлі всього цього безколекторні двигуни використовуються переважно в прогресивних швидкісних машинках; наявність такого мотора є показ...ником досить високого класу моделі.

Деякі моделі радіокерованих машинок можуть випускатися в двох версіях, що розрізняються тільки типом електродвигуна.

— Захист від вологи. Наявність у конструкції машинки захисту, який запобігає потраплянню вологи в чутливі елементи конструкції і появі відповідних неприємних наслідків (замикання, корозія, гідроудари тощо). Ця функція є практично обов'язковою для моделей, розрахованих на використання поза приміщеннями, насамперед позашляхових типів з двигунами внутрішнього згоряння (див. вище). Однак конкретний ступінь такого захисту в різних випадках відчутно різниться: одна модель може бути розрахована, наприклад, максимум на бризки з вологого асфальту чи невеликий дощ, а інша спокійно переживе проїзд через калюжу завглибшки «по капот». Тому цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника.

— Захист від бруду. Захист, що запобігає потраплянню пилу й бруду на деталі, які потребують чистоти. Багато в чому схожий з описаним вище захистом від вологи — зокрема, дуже важливий для використання поза приміщеннями й може відчутно відрізнятися залежно від моделі.

— Міжосьовий диференціал. Наявність у конструкції машинки диференціала, який розташований між передньою і задньою парою коліс і розподіляє крутний момент від двигуна між передньою і задньою віссю. За визначенням зустрічається тільки в моделях з повним приводом (див. вище). Головне призначення цього механізму аналогічне до міжколісних диференціалів — він дає змогу колесам, у цьому разі переднім і задн...ім, обертатися з різною швидкістю, щоб ходова частина й шини не відчували підвищених навантажень. Така необхідність виникає, зокрема, під час поворотів на низькій швидкості. Крім того, міжосьовий диференціал підвищує прохідність: під час пробуксовки однієї з пар коліс він розподіляє крутний момент так, щоб більша його частина припадала на колеса, які зберегли зчеплення.

— Металева головна пара. Головною парою називають дві шестерні, що відповідають за передачу крутного моменту від двигуна на трансмісію: одна з них розташована на валу двигуна, друга — на валу трансмісії. Це один з найважливіших елементів конструкції машинки, який піддається в процесі використання значним навантаженням. Головні пари, виготовлені з металу, значно міцніші й надійніші за пластикові; якщо ви купуєте модель для їзди у важких умовах (наприклад, шорт-корс або трюки, див. «Призначення (клас)»), наявність подібного оснащення буде дуже бажаною. Водночас для розважальних цілей це швидше надмірність — адже й коштують металеві шестерні дорожче за пластикові.

— Стабілізатори поперечної стійкості. Наявність у конструкції машинки спеціальних пристосувань, що запобігають перекиданню конструкції набік, зокрема на крутих поворотах: під час проходження повороту стабілізатор розподіляє навантаження на колеса таким чином, щоб зменшити крен шасі. Однак це не єдине призначення цих деталей — стабілізатори різної жорсткості також є інструментом розподілу балансу зчеплення між передньою і задньою віссю. Наприклад, якщо передній стабілізатор м'якший за задній — зчеплення передньої осі буде вище, що забезпечує хорошу поворотність, однак знижує чутливість управління; якщо задній стабілізатор м'якший — навпаки. Детальніше ці моменти описані в спеціальних джерелах. Варто відзначити, що стабілізатори не є стовідсотковою гарантією від перевороту — проте ймовірність такої події за їх наявності відчутно знижується.

— Металева дека шасі. Дека — це основа шасі машинки, каркас, на якому розміщується двигун, трансмісія і корпус. Висока міцність деки важлива для моделей, що піддаються в процесі їзди значним навантаженням, наприклад, за умови використання для шорт-корса (див. «Призначення (клас)»). В ролі матеріалу для металевих дек у сучасних машинках часто застосовуються алюмінієві сплави — вони поєднують високу міцність і невелику вага. Щоправда, і на вартість моделі такі матеріали впливають відповідно.

— Двері, що відкриваються. Двері, що відкриваються, посилюють схожість радіокерованих машинок зі справжніми автомобілями. За кермо таких авто в мініатюрі можна посадити іграшкового водія, а салон — пасажирів. Також через дверцята забезпечується доступ до внутрішнього оздоблення салону машини на радіокеруванні.

– Світлові ефекти. Наявність у моделі різних світлових ефектів: фар, габаритних вогнів, проблискових маячків (мигалок), підсвічування днища тощо. Таке оснащення не тільки надає машинці подібності до справжнього автомобіля, але й робить її помітнішою для оточуючих і знижує ймовірність неприємних подій. Водночас для прогресивних моделей ці моменти не відіграють ключової ролі, тому світлові ефекти зустрічаються переважно в недорогих машинках розважального призначення.

– Звукові ефекти. Наявність в моделі різних звукових ефектів — наприклад, клаксона, сирени, звуку потужного двигуна тощо; іноді є навіть вбудовані мелодії. Для відтворення звуків зазвичай передбачається невеликий динамік. Ця функція має суто розважальне призначення і зустрічається лише у простих і недорогих моделях, розрахованих на молодшу вікову групу.

– Водій. Іграшковий пілот, посаджений за кермо радіокерованої машинки. Наявність пілота дає можливість дати волю фантазії – керуючи машинкою на відстані, можна припустити, що її водить маленька людина.

Дорожнім просвітом, або кліренсом, називають відстань від нижньої точки корпусу машинки до поверхні дороги. Великий кліренс важливий для моделей позашляхового типу (багі, трагі, «монстри», див. «Тип»): він підвищує прохідність загалом і дозволяє долати окремі точкові перешкоди (наприклад, камінці), просто пропускаючи їх під днищем. Зі свого боку, моделі для швидкісної їзди по рівній поверхні (наприклад, кільцевих гонок) мають невеликий кліренс для зниження аеродинамічного опору.

Порівнювати різні моделі по кліренсу можна тільки в межах одного масштабу (див. вище).