Порівняння Nova Florida Desideryo B3 500/100 1 vs Global Style Plus 500/95 1

Термін гарантії, яку дає виробник на дану модель.

Як правило, умови гарантії передбачають безоплатне усунення недоліків, заміну та/або компенсацію в тому випадку, якщо радіатор протягом заявленого строку вийде з ладу через виробничі дефекти. Чим більше гарантія — тим вище якість виробу і тим вище його вартість (останнє, втім, зазвичай компенсується високою надійністю). В сучасних радіаторах гарантійний термін може досягати 10 років.

Зазначимо, що закінчення гарантії далеко не означає, що виріб одразу ж вийде з ладу: при належній якості виготовлення загальний строк служби здебільшого помітно перевищує гарантійний.

Основний матеріал, що використовується в конструкції радіатора.

Найбільшою популярністю в наш час користуються вироби зі сталі. Досить поширений також алюміній, в тому числі в поєднанні з міддю; цей матеріал використовується переважно в конвекторах (див. «Тип»), хоча зустрічається і серед традиційних радіаторів. Більше рідкісні варіанти — біметал і чавун. Ось більш докладний опис кожного з цих матеріалів:

— Сталь. Відносно недорогий, проте в той же час досить практичний матеріал, що є стійким до корозії і має хороші показники теплопровідності. Головним недоліком сталевих радіаторів вважається невисокий робочий тиск і чутливість до гідроударів — це пов'язано з наявністю слабких місць у вигляді зварних швів. Правда, конкретна надійність таких виробів може бути різною, залежно від якості та спеціальних рішень, використовуваних у конструкції; однак у цілому подібні моделі дійсно поступаються алюмінієвим і тим більше біметалевим за міцністю. Так що основною сферою їх застосування є автономні системи з невисоким тиском, а також багатоповерхівки висотою до 9 поверхів. Також сталеві вироби дещо важче алюмінієвих; однак цей момент рідко виявляється критичним.

— Алюміній. Матеріал з відмінними практичними характеристиками, зокрема, має дуже низьку теплову інерцію і невелику вага. Крім того, вважається, що та...кі радіатори менш чутливі до гідроударів, ніж сталеві, і краще підходять для систем опалення з високим тиском, що застосовуються в багатоквартирних будинках. Що стосується недоліків, то, крім відносно високої вартості, тут варто згадати вимогливість до якості теплоносія: він повинен мати нейтральний показник pH, інакше можлива реакція з виділенням водню (що несприятливо впливає на радіатор і може призвести до його закупорювання). Також варто враховувати, що далеко не всі вироби з алюмінію розраховані на високий тиск; цей момент не завадить уточнити окремо.

— Мідь/алюміній. Комбінація, що застосовується виключно у конвекторах: мідні трубки для теплоносія, доповнені алюмінієвими пластинами (і, найчастіше, алюмінієвим ж корпусом). Мідь відрізняється високою надійністю, включаючи стійкість до перепадів тиску, а також хорошою теплопровідністю; а використання алюмінію дає змогу знизити вартість і вагу конструкції без шкоди для практичних характеристик.

— Біметал. Поєднання алюмінію з іншим металом — сталлю, зрідка міддю. З алюмінію в таких виробах виконується зовнішня оболонка, зі сталі — внутрішні труби. Така конструкція дає змогу досягти відмінної ефективності у поєднанні з високою міцністю і надійністю; саме біметалеві радіатори вважаються оптимальним варіантом для систем опалення в багатоквартирних будинках, де велика ймовірність гідроудару, та й штатний робочий тиск у таких виробів зазвичай виходить досить високим.
Головний недолік біметалу — досить значна вартість. У світлі цього в продажу можна зустріти так звані псевдо-біметалеві (напів-біметалеві) радіатори — у них зі сталі виконані тільки вертикальні канали, що з'єднують верхню і нижню трубу. Це дає змогу знизити ціну, однак негативно позначається на надійності – за експлуатаційним особливостям подібні вироби ближче до алюмінієвих (див. вище).

— Чавун. Традиційний матеріал для радіаторів опалення, який, втім, у наш час зустрічається рідко. Це пов'язано як з великою вагою і громіздкістю цього матеріалу, так і зі значною тепловою інерцією, що не дає змогу швидко регулювати інтенсивність нагрівання. Крім того, чавун досить крихкий і погано переносить гідроудари. З іншого боку, цей матеріал стійкий до корозії, а згадана інерція в деяких випадках виявляється перевагою: так, навіть після відключення опалення батареї залишаються теплими протягом тривалого часу. А деякі вироби з чавуну мають оригінальний зовнішній вигляд, який відмінно вписується в інтер'єри в стилі «ретро».

Робочий тиск радіатора.

Під цим терміном зазвичай мають на увазі найбільший тиск теплоносія, яке радіатор здатний без наслідків перенести протягом необмежено тривалого часу. Короткочасно допускаються і більш високі показники (див. «Макс. тиск»), проте штатний робочий тиск в системі опалення не повинна перевищувати характеристик радіатора — інакше велика ймовірність пошкодження виробу, з «потопом» та іншими відповідними неприємностями. Взагалі ж вважається, що даний показник повинен бути хоча б на 2 бар вище фактичного робочого тиску в системі — це дасть додатковий запас міцності на випадок позаштатних ситуацій.

Що стосується конкретних значень, то в багатоповерхових будинках до 9 поверхів стандартним тиском в трубах опалення вважається 8 бар, в більш високих будівлях — 16 бар, а в автономних системах квартир і приватних будинків до 3 поверхів рідко використовується тиск вище 3 бар.

Найбільший тиск теплоносія, який радіатор здатний без наслідків перенести при короткочасному впливі.

Цей показник завжди більше, ніж робочий тиск (див. вище). Він безпосередньо характеризує стійкість виробу до нештатних ситуацій, насамперед гідроударам. За інших рівних умов більш високий максимальний тиск означає більшу міцність і надійність — однак і коштують такі радіатори дорожче.

Тиск радіатора на розрив — тиск теплоносія, при досягненні якого неминуче відбувається пошкодження виробу.

Основними практичними характеристиками радіатора є робоче і максимальний тиск (див. вище), саме на них насамперед варто орієнтуватися при виборі. Тиск на розрив наводиться в описі переважно з рекламними цілями: за інших рівних умов більш високий показник означає більшу надійність і стійкість до нештатних ситуацій.

Об'єм води або іншого теплоносія, необхідний для заповнення радіатора.

Ця інформація актуальна переважно при побудові автономної системи опалення: вона стане в нагоді при розрахунку загального об'єму теплоносія в системі і пов'язаних з цим параметрів. Якщо ж радіатор купується для застосування в централізованому опаленні — на його внутрішній об'єм можна не звертати особливої уваги.

Максимальна температура теплоносія, допустима для радіатора — найбільша температура, яку виріб здатний без наслідків витримати протягом досить довгого часу.

Максимальною температурою для систем опалення (як централізованих, так і автономних) стандартно вважається +95 °С. У світлі цього більшість радіаторів має верхню межу температури на рівні +110...120 °С — це дозволяє впевнено витримувати такі умови плюс дає певний запас на випадок позаштатних ситуацій.

Номінальна теплова потужність радіатора — кількість тепла, що віддається в повітря в штатному режимі роботи.

При виборі за даним параметром варто враховувати, що на практиці теплова потужність буде залежати від різниці температур на вході і на виході в радіатор, а також від температури навколишнього повітря. Чим більше різниця температур і чим холодніше навколо — тим інтенсивніше буде нагрівання. Тому в характеристиках прийнято вказувати тепловіддачу для певних стандартних умов. Зокрема, вельми популярне позначення за європейським стандартом EN 442, який передбачає температури теплоносія +75 °С і +65 °С на вході і виході відповідно, а також температуру повітря в +20 °С. Реальні умови та фактична потужність радіатора можуть відрізнятися як в ту, так і в іншу сторону; тому при виборі краще всього вибирати модель з певним запасом, а надлишки потужності компенсувати тими чи іншими регуляторами. Що стосується фактичних значень, то у найскромніших моделях тепловіддача не перевищує 750 Вт, а то і 500 Вт, а в найбільших цей показник може досягати 3,5 – 4 кВт і більше.

Вибір за даним показником залежить насамперед від розмірів і характеристик опалювального простору. Найпростіша формула розрахунків виглядає наступним чином: на 1 м2 площі потрібно як мінімум 100 Вт теплової потужності. Ця формула актуальна для стандартн...их житлових/офісних приміщень з стелями 2,5 – 3 м, без проблем з теплоізоляцією; для більш специфічних умов існують більш детальні методики розрахунку, їх можна знайти в спеціальних джерелах.

Розмір радіатора у висоту. Найбільше поширення в наш час отримали стандартні розміри по висоті: 30 см, 40 см, 50 см, 60 см і 90 см. Крім цього, можна зустріти й інші варіанти (хоча і помітно рідше) — 20 см, 45 см, 55 см, 70 см, 75 см і 80 см.

Висота виробу визначає насамперед розмір простору, необхідного для встановлення. При цьому для моделей, що розміщуються в ніші (див. «Монтаж»), цей габарит фактично відповідає необхідній глибині цієї ніші. В інших випадках по висоті варто брати певний запас — радіатор не можна встановлювати впритул до підлоги і підвіконня (або іншим аналогічним предметам). А моделям з нижнім підключенням (див. вище) буде потрібен додатковий простір ще й для підведення труб.

Другий момент, пов'язаний з цим розміром — тепловіддача: за інших рівних умов (включаючи розмір завширшки) більше високий радіатор буде мати більшу площу робочої поверхні і більш високу теплову потужність (це справедливо і для теплообмінників у конвекторах). У світлі цього сучасні радіатори традиційно випускаються не окремими моделями, а лінійками з однотипних при...строїв, що розрізняються виключно за габаритами та тепловою потужністю.