Порівняння AL-KO Combi Care 36.8 E Comfort vs AL-KO Combi Care 38 P Comfort

Тип визначає спосіб роботи і, відповідно, загальне призначення і специфіку застосування аератора.

— Вертикутер (ножовий). Назва походить від англійського «vertical cutter» — «вертикальне лезо». У відповідності з цим, робочим інструментом вертикуттера є горизонтальний вал зі встановленими на ньому вертикальними лезами. У процесі роботи такий агрегат залишає в землі характерні прорізи, які сприяють проникненню в грунт повітря, вологи та поживних речовин. При цьому леза підрізають коріння трави, таким чином стимулюючи їх ріст в розпушений грунт і, відповідно, ріст самої трави. Крім того, вертикутери добре (краще, ніж описані нижче скарифікатори) підходять для видалення сміття з поверхні землі. Вони легко справляються як з «лежачим» сміттям на кшталт трісок або жолудів, так і з сухою травою, моховим покривом і т. ін. Тому основним призначенням таких агрегатів є очищення запущених, давно не оброблюваних газонів, яким потрібна інтенсивна обробка. Зазначимо, що також до вертикутерів належать ручні пристосування (див. «Тип двигуна») з робочим інструментом у вигляді характерних коліс-«зірочок»: за специфікою роботи вони являють собою щось середнє між грабельними і ножовими моделями, однак зуби «зірочок» більше схожі на ножі, ніж на вусики скарифікаторів, та й проникають глибше.

— Скарифікатор (грабельний). Аератори даного типу працюють за принципом дротяних граблів: як і у вертикутерів,...вони використовують робочий інструмент у вигляді валу, однак на валу встановлені не леза, а дротові «вусики». Таким чином, більшість скарифікаторів не стільки впливають на грунт, скільки прочісують газон, видаляючи з нього сміття на кшталт торішнього листя або сухої трави. Втім, є моделі, які здатні проколювати грунт; проте навіть у них глибина проникнення досить невелика — до 5 мм. Загалом такі агрегати призначені переважно для підтримки в здоровому стані вже «окультурених» газонів, яким не потрібна інтенсивна обробка.

— Комбінований. Моделі, що допускають застосування і в якості ножового, і в якості грабельного аератора. Особливості обох типів докладно описані вище. А реалізувати їх функції в одному аераторі можна за рахунок використання змінних валів: встановивши відповідний вал, власник може перетворити агрегат або в вертикутер, або скарифікатор. Зазначимо, що до комбінованих належать тільки ті агрегати, які першопочатково укомплектовані робочими інструментами різних типів. Якщо ж можливість заміни передбачена, але вал в комплекті всього один, аератор буде віднесений до одного з описаних вище типів.

Тип двигуна, встановленого в аераторі.

— Електричний (мережа). Електричні двигуни з живленням від мережі. Головними перевагами всіх електричних двигунів, незалежно від типу живлення, є невисока вартість як самих агрегатів, та й електричної енергії, простота в обслуговуванні, абсолютний мінімум матеріалів (зазвичай, докуповувати щось для такого мотора доводиться тільки при збоях в роботі або поломці), а також невисокий рівень шуму і відсутність викидів в атмосферу. З недоліків, порівняно з бензиновими, можна відзначити відносно невисоку потужність. Втім, в даній категорії зустрічаються і досить солідні за показниками потужності моделі, у яких можуть виникнути проблеми хіба що при найбільш складних роботах. А ось однозначним недоліком мережевих аераторів є необхідність наявності поблизу розетки і різні незручності, зумовлені наявністю дротів живлення. Правда, довжина дроту може бути досить великою і багато агрегатів цього типу цілком підходять для обробки газону середніх розмірів у дворі приватного будинку, на крайній випадок можна використовувати подовжувач.

— Електричний (акумулятор). Електричний двигун із живленням від акумулятора. Для таких моделей характерні всі описані вище переваги електричних моторів; акумулятор же робить пристрій максимально автономним, даючи змогу працювати навіть при повній відсутності розеток поблизу. Та й відсутність мережевого шнура, який може плутат...ися під ногами, також можна віднести до переваг. З іншого боку, акумуляторні агрегати коштують помітно дорожче і важать більше аналогічних моделей з живленням від мережі, потужність їх нижча, ніж у бензинових, а час роботи виходить обмеженим — причому після вичерпання заряду батареї її потрібно заряджати, що займає досить багато часу. Правда, останнє може частково компенсуватися застосуванням змінних батарей і можливістю докупити запасний акумулятор — з таким розрахунком, щоб одна батарея заряджалася, поки друга використовується. В будь-якому випадку, акумуляторні моделі зустрічаються порівняно рідко; звертати увагу на такі аератори варто в тому випадку, якщо потрібен автономний агрегат, однак бензинові апарати з тих чи інших причин не підходять.

— Бензиновий. Двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) на бензині. Такі двигуни забезпечують більш високу потужність, ніж описані вище електричні, при цьому вони повністю автономні і не залежать від наявності розеток поблизу. З іншого боку, ДВЗ помітно дорожчі (та і бензин для них обходиться недешево), складніші в обслуговуванні, сильно шумлять і виробляють вихлопні гази. Тому подібні двигуни застосовуються тільки в найбільш продуктивних аераторах, призначених для обробки великих площ— саме для таких агрегатів поєднання високої потужності з автономністю є практично обов'язковим. Зазначимо, що бензинові моделі належать або до вертикутерів, або до комбінованого типу (див. вище); «чистих» скарифікаторів серед них не зустрічається, оскільки грабельному аератору висока потужність просто не потрібна.

— Без двигуна (ручний). Аератори, які не мають ніякого двигуна і працюють за рахунок мускульної сили користувача. Зазвичай являють собою пристосування у вигляді рамки з робочим валом і ручкою, за допомогою якої оператор штовхає перед собою конструкцію. Такі агрегати максимально прості, компактні, легкі і недорогі, але і функціонал у них вельми скромний — наприклад, про збір сміття з оброблюваної ділянки не йдеться.

Ширина смуги, оброблюваної аератором за один прохід. Чим більше цей показник, тим швидше працює пристрій, тим менше проходів доведеться зробити для обробки певної ділянки. З іншого боку, широкий захоплення помітно позначається на габаритах всієї конструкції і ускладнює роботу в важкодоступних місцях, а то і зовсім робить її неможливою. Тому при виборі моделі по ширині захвату варто враховувати не тільки загальні розміри ділянки, але також його конфігурацію і наявність тісних ділянок — іноді краще буває пожертвувати продуктивністю аератора заради його маневреності і прохідності.

Швидкість обертання вала аератора в штатному режимі роботи.

Виробники підбирають оберти вала з таким розрахунком, щоб пристрій гарантовано міг впоратися з тими завданнями, на які вона розрахована. Так що здебільшого даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Водночас для вертикуттерів (див. «Тип») він може мати і практичне значення: більш низька швидкість, при тій же потужності, забезпечує більш високе тягове зусилля і дозволяє краще справлятися з щільними грунтами і товстими кореневищами. Так що для подібних умов варто вибирати модель з оборотами нижче, а для сприятливої обстановки — навпаки, вище (високі обороти позитивно позначаються на продуктивності).

Конструкція робочого механізму, передбаченого в аераторі, простіше кажучи — кількість і види робочих елементів, встановлених на валу. Для вертикуттерів (див. «Тип») такими елементами є леза, для скарифікаторів — пружинні зубці. Для комбінованих моделей в даному випадку вказується конструкція обох робочих валів, наприклад «14 ножів/20 пружинних зубів».

Тип мішка для збору сміття, передбаченого в комплекті поставки аератора.

— Жорсткий. Мішки, виконані з твердого матеріалу — зазвичай, пластику. Такі контейнери зручні в розвантаженні, до того ж більш міцні, ніж м'які: гострий предмет, що потрапив у такий сміттєзбірник, хіба що подряпає стінку. Головними недоліками жорстких мішків є досить велика вага і громіздкість — їх можна скласти або згорнути, як у випадку з м'якими. Крім того, відсутність спеціальних індикаторів (див. нижче) контролювати заповнення такого контейнера складніше, ніж м'якого — фактично доводиться кожен раз його знімати та перевіряти кількість зібраного сміття.

— М'який. М'які мішки для сміття відрізняються невеликою вагою і зручні в зберіганні і транспортуванні: у неробочий час такий мішок можна компактно згорнути, і він не буде займати багато місця. Крім того, габарити м'якого сміттєзбірника безпосередньо залежать від кількості знаходиться в ньому вмісту — простіше кажучи, мішок збільшується в розмірах лише по мірі наповнення. На практиці це дозволяє стежити за заповненням за відсутності спеціальних індикаторів (власне, вони в таких моделях не передбачаються взагалі), та й загалом невеликий розмір мішка зручний під час роботи. З іншого боку, спорожняти такий контейнер складніше, ніж жорсткий, а гострі тверді предмети на зразок гілочок, осколків скла і т. ін. можуть проколоти м'який матеріал.

— Відсутн...я. Повна відсутність сміттєзбірника в комплекті. У таких випадках мішок для сміття доводиться купувати окремо; з іншого боку, його тип і об'єм можна вибрати на свій розсуд. А в деяких ситуаціях сміттєзбірник взагалі не потрібен, і його покупка була б зайвою тратою коштів.

Загальний об'єм мішка для збору сміття, передбаченого в комплекті поставки аератора.

Чим об'ємніше мішок — тим більше сміття він може вмістити, тим рідше доведеться спорожняти його. З іншого боку, вага і габарити у місткого контейнера також будуть чималими (особливо це актуально для жорстких різновидів, у яких розмір не залежить від заповнювання — див. «Тип мішка»). Та й возити з собою» занадто багато сміття не завжди буває зручно, особливо при невеликих розмірах і вазі самого агрегата. Тому виробники, зазвичай, вибирають даний параметр з урахуванням специфіки застосування аератора. Так, в малопотужних моделях, розрахованих на невеликі ділянки, об'єм мішка також невеликий, а у високопродуктивних професійних пристроях він може перевищувати 50 л.

Об'єм бензинового двигуна, встановленого у відповідній різновиди аератора (див. «Тип двигуна»). Зазвичай, чим об'ємніше двигун (при тому ж типі ДВЗ, див. вище) — тим вище його потужність і тим більше він споживає палива. Загалом даний параметр є довідковим: виробники підбирають його з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні практичні характеристики (зокрема, ту ж потужність).

Потужність двигуна аератора, виражена в кінських силах (к.с.). У разі аераторів ця одиниця використовується тільки для моделей з бензиновими двигунами (див. «Тип двигуна»). Зазначимо, що деякий час тому позначення потужності в кінських силах було штатним для двигунів внутрішнього згоряння, однак зараз для цього все ширше використовуються вати; тому к.с. застосовується скоріше як данину традиції, ніж як нагальна потреба, і найчастіше ці дані дублюються в ватах. Втім, навіть якщо такого дублювання немає, одні одиниці можна легко перевести в інші: 1 к.с. приблизно відповідає 735 ватам. Докладніше про значення потужності двигуна див. однойменний пункт нижче.