Порівняння Dnipro-M HD-120P vs Dnipro-M DEU-1200P

Загальна потужність, споживана електричним інструментом з живленням від мережі (див. «Джерело живлення»). Вважається основним критерієм для оцінки загальних можливостей тієї чи іншої моделі: більш висока потужність дозволяє досягти більшої швидкості та/або крутного моменту. Правда, більш коректним параметром для такої оцінки є корисна (робоча) потужність, однак вона вказується далеко не завжди, а однотипні інструменти зі схожими енергоспоживанням зазвичай не особливо розрізняються і по робочій потужності. Крім того, дані про споживаної потужності дають змогу ще й оцінити навантаження на електромережу або інше джерело живлення; в деяких випадках це буває зайвим.

Що стосується конкретних цифр, то для різних типів інструментів і характерні значення потужності будуть різними. Приміром, від 750 до 1000 Вт вважається досить солідним показником для шурупокрута, тоді як для класичних дрилів це — середнє значення, серед таких пристроїв зустрічаються варіанти навіть на 1,5 кВт і більше. Детальні рекомендації по вибору інструменту за цим параметром можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — висока потужність помітно позначається на габаритах, вазі і ціною агрегата, притому що потрібна далеко не завжди.

Швидкість обертання робочої насадки, що забезпечується інструментом.

Якщо в даному пункті вказується одне число (наприклад, 1800) — це може бути як стандартна, незмінна, так і максимальна швидкість обертання. Про максимальну швидкість мова йде в тому разі, якщо інструмент має більше однієї швидкості (див. «Кількість швидкостей») і/або регулятор обертів (див. «Функції»). Зі свого боку, два або три числа через косу лінію (наприклад, 1100/2300/3400) вказуються тільки для моделей, що мають відповідну кількість окремих швидкостей. Кожне з цих чисел позначає стандартне (а при наявності регулятора обертів — максимальне) число обертів на одній з швидкостей.

У будь-якому разі при виборі інструменту за кількістю обертів варто враховувати як його загальний тип (див. «Пристрій»), так і специфіку передбачуваних робіт. Докладні рекомендації з цього приводу досить широкі, їх немає сенсу повністю приводити тут – краще звернутися до спеціальних джерел. Відзначимо лише кілька загальних моментів. Так, високообертовими в наш час вважаються дрилі, здатні видати більше 3000 об/хв. В цілому ж висока швидкість сприяє продуктивності, проте тут є і зворотна сторона: підвищення обертів (при тій же потужності) знижує крутний момент — відповідно, падає ефективність роботи з непіддатливими матеріалами і насадками великого діаметру. Тому спеціально шукати «швидкісний» інструмент має сенс лише в тому разі, якщо швидкість має ключове значення; при цьо...му не завадить переконатися, що обрана модель здатна забезпечити необхідну ефективність і за крутним моментом.

Кількість ударів в хвилину, що забезпечується інструментом з підтримкою відповідного режиму.

Детальніше про це режимі див. «Функції», тут же відзначимо, що він може передбачатися як в дриль, так і в шурупокрутах і гайковертах (див. «Пристрій»), і сенс ударного режиму в цих різновидах дещо різний. Тому і швидкості розрізняються: багато дрилі здатні видавати близько 48 000 уд/хв, а то і 64 000 уд/хв, тоді як у шурупо - і гайковертах «класикою жанру» вважається 3200 уд/хв, а значення вище 3500 уд/хв практично не зустрічаються.

Загальний зміст цього показника також безпосередньо пов'язаний з типом. Так, серед дрилів різниця в швидкості довбання може бути досить великою. У таких інструментах більше число ударів позитивно позначається на загальній продуктивності та ефективності, а менша — сприяє акуратності і знижує ризик пошкодити делікатні матеріали. У шурупокрутах і гайковертах висока швидкість також сприяє загальної ефективності, але у більшості таких інструментів відмінності за цим показником не настільки значні, щоб ця різниця була помітна на практиці.

Крутний момент – це найбільше зусилля, з яким дана модель здатна провертати робочу насадку.

Вищий крутний момент дає більше можливостей, він дає змогу справлятися зі складними задачами на зразок свердління в твердих матеріалах, відкручування гвинтів і гайок, що прикіпили, тощо. З іншого боку, велике зусилля вимагає відповідної потужності — а це, зі свого боку, впливає на габарити, вагу і вартість самого інструменту, а також висуває підвищені вимоги до живлення (потужності мережі, ємності акумулятора або тиску/продуктивності компресора). А для деяких задач зайвий крутний момент в принципі неприпустимий, так що для максимальної універсальності бажано мати регулювання крутного моменту – а це ще більше позначається на вартості. І чим більше ступенів, тим оптимальніше можна налаштувати інструмент на виконання того чи іншого виду роботи. Так що загальне правило таке: при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт, а не гнатися за найбільшим робочим зусиллям.

Докладні рекомендації щодо вибору оптимального крутного моменту для різних типів інструменту (див. «Пристрій») можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що ключове значення він має перш за все для шурупокрутів, хоча наводиться і для інших типів інструментів. При цьому в «найслабших» моделях максимальне робоче зусилля не перевищує 15 Нм, в найпотужніших воно становить більше 150 Нм.

Довжина дроту, яким оснащений інструмент живлення від мережі (див. «Джерело живлення»).

Чим довше дріт - тим далі від розетки можна використовувати інструмент, не перемикаючи його, тим більше свободи у користувача. З іншого боку, надмірно довгий кабель створює незручності при зберіганні та транспортуванні, та й під час роботи він може плутатися під ногами (а то й руками). З огляду на це, у більшості випадків виробники оснащують свою продукцію мережевими кабелями довжиною від 2 до 4 м. Це дає достатній ступінь свободи, не створюючи незручностей, а для ситуацій, коли довжини дроту недостатньо, подовжувачі існують. Зрозуміло, і в цьому діапазоні можна вибрати кабель під конкретну ситуацію: приміром, для міської квартири 2 – 2.5 м буде цілком достатньо, а ось для будмайданчика бажано мати дріт довше.

Загальна вага інструменту — зазвичай, самого пристрою, без насадок. Для акумуляторних моделей (див. «Джерело живлення»), зазвичай, вказується маса з встановленим штатним акумулятором; для моделей на батарейках вага може наводитися як з елементами живлення, так і без них, проте в даному разі цей момент не особливо принциповим.

За інших рівних умов менша вага спрощує роботу, підвищує точність рухів і дає змогу довше використовувати інструмент, не втомлюючись. Однак варто мати на увазі, що висока потужність і продуктивність неминуче збільшують і масу інструменту; а різні хитрощі для зниження ваги підвищують ціну і можуть знизити надійність. Крім того, в деяких ситуаціях масивна конструкція є більш прийнятною. Насамперед це стосується робіт з великим навантаженням — наприклад, свердління отворів великого діаметра, або виконання заглиблень з ударом: важкий інструмент виходить більш стабільним, він менш схильний ривків і зрушень через нерівномірності матеріалу, вібрації механізмів тощо.

Також варто зазначити, що конкретні значення ваги напряму пов'язані з типом інструменту (див. «Пристрій»). Найбільш легкими є викрутки — у більшості з них цей показник не перевищує 500 г. Шурупокрути та дрилі-шурупокрути більш «важкі»: їх середня вага складає 1,1 – 1,5 кг, хоча є чимало і більш легких (0,6 – 1 кг), і більш важких (1,6 – 2 кг...і більше) моделей. А найбільшу вагу мають класичні дрилі та гайкокрути: такий інструмент повинен бути досить потужним, так що для них 1,6 – 2 кг є середнім показником, 2,1 – 2,5 кг — вище середнього, а багато агрегатів важать і більше 2,5 кг.

Найбільший діаметр отворів, які інструмент здатний виконувати при свердлінні звичайним свердлом у металі.

Чим більше діаметр отвору — тим вище опір матеріалу, тим більшу потужність повинен забезпечувати інструмент і тим вище навантаження на нього. Тому перевищувати максимально допустимий діаметр свердління не можна, навіть якщо патрон дозволяє встановити більш товсте свердло — це може привести до поломки інструмента і навіть травм оточуючих.

Також відзначимо, що діаметр свердління по металу зазвичай вказується в розрахунку на сталь середньої твердості та інші аналогічні матеріали. Для металів і сплавів, що мають значно більшу твердість і щільність, допустима товщина свердла буде менше; втім, такі ситуації виникають нечасто, а при бажанні про особливості роботи з різними сплавами х можна дізнатися у спеціальних джерелах.