Порівняння iNeXT 4K vs iNeXT TV

— Власна система. Операційна система пристрою представлена фірмовою програмною оболонкою виробника. Як правило, подібні ОС мають привабливе і зрозуміле меню. Фірмова операційна система розробляється безпосередньо виробником під апаратні ресурси конкретно взятої моделі або цілої лінійки, але має суттєві обмеження.

— Android (AOSP). Операційна система цього типу є модифікацією популярної ОС Android, яка головним чином примітна відкритим кодом. Це універсальна операційна система, яка надає користувачеві набагато більше свободи дій для створення змін і налаштувань всередині самої системи. Разом з тим, встановлення і стабільність роботи тих чи інших додатків на цій платформі не гарантуються, а загальне управління системою не було спеціально «заточене» під великі екрани, що може викликати деякі незручності. Насамперед такі рішення викличуть інтерес у користувачів, які розбираються в особливостях ОС Android, люблять все кастомізувати під себе і контролювати, і мають на це час.

— Android TV. Пристрої цього типу можуть похвалитися повноцінною програмної прошивкою Android TV, спеціально адаптованою для роботи на великих екранах. Згідно з назвою, вона являє собою різновид ОС Android, спеціально «заточений» під подібне обладнання. Крім загальних особливостей всіх «Андроїдів» (таких, як можливість встановлення додаткових додатків, включаючи навіть ігри)..., вона має ряд спеціальних можливостей: оптимізований інтерфейс, інтеграція зі смартфонами (включаючи можливість їх використання в якості пульта ДУ), голосовий пошук та ін. Завдяки цьому телевізори з цією особливістю значно перевершують по функціоналу моделі з «звичайним» Smart TV. Зрозуміло, для роботи багатофункціональної ОС передбачаються виділений процесор, графічна підсистема і пам'ять, а наявність подібних апаратних ресурсів позначається на загальній вартості.

— Google TV. Ребрендинг платформи Android TV для телевізорів і смартприставок, а точніше – нова оболонка поверх операційної системи під знаком «зеленого дроїда», яка впроваджується з 2021 року. З нововведень в ній реалізований перероблений дизайн інтерфейсу користувача, застосована вдосконалена база знань, яка більш ефективно розподіляє контент за жанрами і збирає пошукові відомості з усього переліку встановлених додатків і підписок. Голосовий помічник надалі краще розуміє запити глядацької аудиторії і видає розгорнутий перелік знайденого. Окремою вкладкою в інтерфейсі винесені прямі трансляції актуальних подій, будь то спортивні заходи або запуск ракети на Марс. З іншого в системі доопрацюванням піддалися аспекти, які передбачають використання ТВ як командного пункту управління єдиною екосистемою «розумного» дому.

Bluetooth — технологія, що використовується для прямого з’єднання різних пристроїв бездротовим способом. У медіацентрах і ТВ-ресиверах може застосовуватися для трансляції звуку на бездротові навушники й акустику, для роботи з бездротовими мишами та клавіатурами, для використання смартфона/планшета як пульта ДУ тощо; конкретний функціонал варто уточнювати окремо. Також зазначимо, що тут може уточнюватися підтримувана версія Bluetooth. Найновішою та найдосконалішою є Bluetooth 5, а ось детальніший опис різних версій:

• Bluetooth v 4.0. Версія, у якій уперше було представлено формат «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» (LE) — на додаток до звичайного Bluetooth (функціонал версії 2.1) і швидкісного стандарту HE для передавання великих обсягів інформації (представлений у версії 3.0). Bluetooth LE дає змогу значно скоротити енергоспоживання під час передавання невеликих пакетів даних — наприклад, запитів-відповідей про активність з’єднання в режимі очікування. Для самих медіацентрів і ТВ-ресиверів це не надто принципово, але для портативної техніки (особливо мініатюрної, де ємність акумуляторів сильно обмежена) такий функціонал не буде зайвим.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і вдосконалення Bluetooth 4.0. Одним із ключових покращень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв’язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Крім того, у цій версії з’явилася можливість одночасног...о використання Bluetooth-пристрою в кількох ролях — наприклад, для дистанційного керування зовнішнім пристроєм із одночасною трансляцією музики на навушники.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не представлено, однак отримано низку поліпшень, що стосуються надійності та завадостійкості, а також поліпшену сумісність з «Інтернетом речей» (Internet Of Things).
• Bluetooth v 5.0. Версія, представлена у 2016 році. Одним із найпомітніших оновлень стало запровадження двох нових режимів роботи Bluetooth LE — з підвищенням швидкості за рахунок зменшення дальності та зі збільшенням дальності за рахунок зниження швидкості. Крім того, було впроваджено низку покращень, що стосуються одночасної роботи з більшою кількістю підключених пристроїв, а також роботи з компонентами «Інтернету речей».

— Wi-Fi — технологія, що використовується для бездротового підключення до комп’ютерних мереж і для прямого з’єднання між пристроями. У медіаплеєрах, тюнерах і пристроях відеозахоплення може використовуватися як для доступу до Інтернету або «локалки» через бездротовий роутер, так і для зв’язку зі смартфоном, планшетом тощо. Також на цій технології засновані функції AirPlay, Chromecast і Miracast. Конкретний набір можливостей Wi‑Fi варто уточнювати окремо; тут зазначимо, що в цьому пункті може також уточнюватися конкретна підтримувана версія такого зв’язку. Ось основні актуальні варіанти:

• Wi-Fi 6. Версія, яка дає змогу ефективніше ділити ефір між клієнтами, передавати більше даних за той самий інтервал і зменшувати затримки, що критично для 4K/8K-стримінгу, IPTV та швидкої навігації медіатекою. Технології OFDMA і MU-MIMO в аплінку/даунлінку знижують конкуренцію із сусідніми пристроями, 1024-QAM підвищує пікову швидкість, а WPA3 покращує захист; у повсякденності це виражається у стабільнішій картинці на 5 ГГц навіть у багатоповерхівці та меншій кількості «фрізів» під час одночасного завантаження контенту й встановлення застосунків. Порівняно з Wi‑Fi 5 приріст особливо помітний у перевантажених мережах і при роботі з Mesh-роутерами Wi‑Fi 6, однак реальна швидкість залежить від якості точки доступу, ширини каналу та рівня сигналу; для стримінгу з NAS і онлайн‑сервісів Wi‑Fi 6 часто вистачає із запасом, а для рідкісних надважких файлів логічно залишити опцію дротового LAN.
• Wi-Fi 5...(802.11ac). Використовує діапазон 5 ГГц (менш завантажений, ніж 2,4 ГГц у більш ранніх версіях), що сприяє надійності та зменшенню затримок; а швидкість може сягати 6,77 Гбіт/с за наявності кількох антен і 1,69 Гбіт/с на одну антену.
• Wi-Fi 4 (802.11n). Попередник описаного вище Wi‑Fi 5, перший стандарт, у якому впровадили діапазон 5 ГГц — тут його використовують поряд із традиційним 2,4 ГГц, і він не підтримується деякими пристроями з Wi‑Fi 4. Швидкість передавання даних — до 600 Мбіт/с.

Зазначимо, що, окрім прямо заявленого стандарту Wi‑Fi, у медіацентрі, цифрових ресиверах і пристроях відеозахоплення зазвичай передбачена підтримка й більш ранніх версій — для максимальної сумісності з різними пристроями.

Пристрій для читання карт пам'яті, найчастіше формату SD. Ця функція особливо корисна для обміну інформацією з деякими видами сучасної електроніки: картрідерами оснащуються практично всі фотоапарати і ноутбуки, а карти microSD, використовувані в смартфонах і інших кишенькових гаджетах, можна використовувати в слотах SD за допомогою найпростіших адаптерів. Завдяки картрідеру можна, наприклад, з легкістю переглядати матеріали, відзняті на фотоапарат або камеру смартфона, копіювати музику і фільми з ноутбука на медіацентр і навіть виконувати деякі спеціальні задачі — наприклад, оновлювати прошивку плеєра. У пристроях відеозахвату вбудований кардридер дає змогу додавати накопичувач в список дисків комп'ютера.

Класичний USB-порт для підключення флешок, приймачів, клавіатур та іншої сумісної периферії, розрахований на передачу даних до 480 Мбіт/с. Такий роз'єм зручний для базових завдань, де не потрібна висока швидкість, але для дуже важких файлів і швидких зовнішніх накопичувачів він вже помітно поступається більш сучасним версіям USB. Важливий плюс тут у сумісності: саме USB-A 2.0 довгий час залишався найзвичнішим форматом для масових аксесуарів.

В даному разі під терміном «коаксіальний"мається на увазі різновид інтерфейсу S-P/DIF, що використовує електричний кабель з роз'ємом RCA. Даний інтерфейс забезпечує передачу звуку, зокрема багатоканального, в цифровому вигляді; при цьому електричний кабель більш сприйнятливий до перешкод, ніж оптичний, проте не настільки крихкий.

Різновид аудіоінтерфейсу S-P / DIF, що використовує оптоволоконний кабель TOSLINK. Як і коаксіальний роз'єм, оптичний вихід використовує цифровий формат передачі даних і може працювати з багатоканальним звуком. При цьому оптоволокно потребує досить делікатного поводження, проте абсолютно нечутливо до електричних перешкод.

Модель процесора (CPU), встановленого в медіаплеєрі.

Ця інформація має переважно довідковий значення: процесор підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити ті чи інші практичні характеристики (максимальна роздільна здатність, підтримку певних стандартів, роботу вбудованих додатків тощо). Так що при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці характеристики. Втім, при бажанні, знаючи модель процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити можливості медіацентру роботи з ресурсоємними додатками. Це може стати в нагоді, зокрема, якщо ви вибираєте модель під Android (див. вище) і плануєте інтенсивно використовувати додаткове ПО — набір програм під цю ОС досить великий, а деякі з них досить вимогливі до ресурсів системи.

Також відзначимо, що дані щодо CPU нерідко уточнюються в рекламних цілях — для акценту на тому, що в пристрої встановлений досить прогресивний чип відомого бренду. Серед найбільш поширених марок таких процесорів — Allwinner, Amlogic, Rockchip, Realtek.

Тактова частота процесора, встановленого в медіацентрі.

З технічної сторони чим вищий цей показник - тим швидше працює процесор і тим вищий, відповідно, загальна швидкодія системи. Водночас швидкодія чіпа залежить, окрім власне частоти, від цілого ряду факторів - архітектури, кількості ядер, спеціальних особливостей конструкції тощо; а на фактичну швидкість роботи всієї системи впливають показники інших компонентів, окрім процесора. Крім того, виробники зазвичай підбирають процесори з таким розрахунком, щоб їх обчислювальної потужності гарантовано вистачило на всі функції, заявлені для медіацентру. Тому в даному випадку частота процесора є скоріше довідковим параметром (і частково рекламним показником, що демонструє передові характеристики пристрою), ніж практично значущим при виборі.