Порівняння HotFrost D65EN vs HotFrost V118R

Тип визначає спосіб встановлення пристрою. Відповідно, основний критерій вибору за цим параметром — плановане місце розміщення.

— Підлоговий. Моделі, що встановлюються прямо на підлогу. Перевагою даного варіанта є незалежність від меблів та інших додаткових підставок для установки досить відносно рівної площадки. Правда, підлогові кулери і пурифаєри досить важкі і мають великі розміри; однак останнє стосується насамперед висоти, а ширина і глибина таких пристроїв невеликі. На практиці це означає, що кулеру не потрібно багато місця на підлозі, і встановити його можна навіть в досить тісних умовах. Крім того, у витягнутому корпусі можна передбачити досить місткий шафка. А ось однозначними недоліками цього варіанта є досить значна вартість і підвищена ймовірність перекидання. Цього недоліку позбавлені моделі з нижньою загрузкою води, проте вони зустрічаються вкрай рідко.

— Настільний. Моделі, що встановлюються на стіл або іншу аналогічну поверхню. Цей варіант розрахований переважно на ситуації, коли в приміщенні немає місця для підлогового кулера (або його довелося б встановлювати в незручному місці, наприклад, «на дорозі»). Настільні апарати легше, компактніше, а нерідко — і дешевше підлогових, однак можуть поступатися їм за деякими функціями, особливо додатковим — приміром, у такому пристрої може просто не знайтися місця для шафки. Також варто враховувати, що більшість настільних куле...рів (не пурифайеров) використовують верхню завантаження води, і над пристроєм має бути достатньо місця для установки бутлі — це ускладнює установку під кухонними шафами, полицями та іншої підвісний меблями.

— Вбудований. Моделі, вбудовані прямо в кухонні меблі — таким чином, що зовні виявляється лише передня сторона, виконаний урівень з «фасадом» решти меблів. Такі пристрої займають мінімум місця, до того ж виглядають акуратно і сучасно. З іншого боку, саме по собі вбудовування — процес досить копіткий і трудомісткий, а місце для бутлі в таких пристроях передбачити складно, тому вони здебільшого працюють від водопроводу (див. «Завантаження»). Крім того, простір кухонних меблів нерідко виявляється потрібним для іншої, більш важливої техніки (духовок, посудомийок і т. ін.); і для того, щоб місця вистачило ще й на пурифаєр, потрібно досить простора кухня. Через це подібні моделі зустрічаються на сьогоднішній день вкрай рідко.

Різновиди води, які може видавати пристрій. Більшість моделей мають декілька варіантів подачі, для різних ситуацій.

— Гаряча. Вода, нагріта до високої температури — зазвичай близько 90 – 95 °С. Така температура вважається оптимальною для заварювання більшості видів чаю, та й для розчинних напоїв та інших продуктів (наприклад, «швидких» супів) її більш ніж достатньо. Правда, для меленої кави вода з кулера підходить слабо — ефективне заварювання такого напою відбувається при більш високих температурах, близько 100 °С. З іншого боку, для заварної кави існує спеціалізована побутова техніка.

— Холодна. Вода, охолоджена до температури помітно нижче кімнатної — близько 8 – 10 °С, а іноді і нижче. Така вода може стати в нагоді для розведення інших напоїв (соків, чаю тощо) і зниження їх температури, а також як самостійний напій в жарку погоду. Правда, в останньому випадку варто дотримуватися обережності: рясне холодне питво загрожує застудою.

— Кімнатна. В даному випадку зазвичай мається на увазі подача води безпосередньо, без будь-яких охолодження або нагрівання. Таким чином, температура води на виході буде такою ж, як і в бутлі або водопроводі. Крім того, що даний варіант дозволяє економити електроенергію, він нерідко виявляється зручний і з суто практичної точки зору — наприклад, чисту воду багатьом комфортніше пити не охолодженої, а сам...е при кімнатній температурі, та й для приготування деяких розчинних напоїв, розведення ліків і т. ін. оптимальним є саме цей варіант. Зазначимо, що в деяких моделях може передбачатися можливість нагріву або охолодження води, що надходить до кімнатної температури, якщо її початкова температура сильно відрізняється від цього показника.

Тип охолодження, передбачений у конструкції пристрою з можливістю подачі холодної води (див. вище).

— Компресорний. Подібні системи охолодження за принципом дії аналогічні холодильників: в них використовується замкнутий контур з холодоагентом (зазвичай фреоном) і компресор для циркуляції холодоагенту. Контур складається з випарника, радіатора і сполучних трубок. Працює система таким чином: спочатку фреон, випаровуючись, відбирає тепло від стінок випарника і контактує з ними води, охолоджуючи її; потім він надходить у радіатор, конденсується і віддає зайву теплоту, яка швидко розсіюється в навколишньому повітрі завдяки спеціальній конструкції радіатора. Компресорні системи дещо складніше і дорожче електронних (термоелектричних), а при пошкодженні контуру може знадобитися складний ремонт з заміною холодоагенту. З іншого боку, таке охолодження має високу ефективність і продуктивність, до того ж практично не залежить від температури навколишнього середовища: у жарку погоду може дещо збільшитися споживання енергії, однак температура води на виході залишиться незмінною. Також відзначимо, що компресор дозволяє доповнити пристрій справжнім холодильником (див. «Шафка»).

— Термоелектричний (Пельтьє). В даному випадку електронні системи охолодження, побудовані на елементах Пельтьє — особливого різновиду перетворювачів, що мають вигляд характерних пластин. При пропущенні струму через такий перет...ворювач одна сторона пластини охолоджується, а друга — нагрівається. Зазвичай, вода безпосередньо не контактує з таким перетворювачем, охолодження здійснюється за рахунок потоку холодного повітря, створюваного спеціальним вентилятором. У порівнянні з компресорними холодильниками електронні системи значно простіше, надійніше, компактніші і дешевші. З іншого боку, при більш високому енергоспоживанні вони мають меншу продуктивність. Та й ефективність елементів Пельтьє не дуже висока — зокрема, вони охолоджують воду до певної температури, а на певну кількість градусів відносно навколишньої температури (зазвичай на 10 – 15 °С). Це ускладнює отримання холодної води в жарку погоду.

Обсяг бака для холодної води, передбаченого в пристрої.

У цьому разі мається на увазі резервуар для води, спеціально охолодженої пристроєм (див. «Подача води»). По суті, об'єм бака — це максимальна кількість холодної води, що кулер може видати «за один захід», без перерви чи з мінімальними перервами. При вичерпанні цього запасу доведеться чекати, поки вода в баку знову охолоне до достатньою мірою; час очікування залежить від продуктивності охолодження (див. нижче). Водночас об'єм баків для холодної води у сучасних пристроях зазвичай становить кілька літрів, а зливати цей об'єм цілком доводиться вкрай рідко, зазвичай потрібні невеликі порції в 200 – 300 мл Тому даний резервуар, по суті, відіграє роль буфера — коли користувач зливає чергову порцію води, бак додається вода з пляшки або водопроводу; така домішка не особливо впливає на температуру в баку, однак для додаткової гарантії відразу ж включається система охолодження. Таким чином, якщо споживання не перевищує продуктивності з фтором

Обсяг бака для гарячої води, передбаченого в пристрої.

По суті, даний параметр описує максимальна кількість гарячої води, яке кулер може видати «за один захід», без перерви чи з мінімальними перервами. При вичерпанні цього запасу доведеться чекати, поки вода в баку знову нагріється до достатньою мірою; час очікування залежить від продуктивності нагріву (див. нижче). Водночас об'єм баків для холодної води у сучасних пристроях зазвичай становить кілька літрів, а зливати цей об'єм цілком доводиться вкрай рідко, зазвичай потрібні невеликі порції в 200 – 300 мл Тому даний резервуар, по суті, відіграє роль буфера — коли користувач зливає чергову порцію води, бак додається вода з пляшки або водопроводу; така домішка не особливо впливає на температуру в баку, однак для додаткової гарантії відразу ж включається система нагріву. Таким чином, якщо споживання не перевищує продуктивність нагрівання, температура вмісту залишається практично незмінною.

Продуктивність системи охолодження, встановленої в пристрої, простіше кажучи — кількість води, яку можна охолодити за годину. В кулерах зазвичай вказується для води кімнатної температури — близько 20 °С, в моделях з підключенням до водопроводу (див. «Завантаження води») — 15 °С (саме така середня температура холодної води). Відповідно, при відхиленні від цих показників фактична продуктивність може бути трохи більше або менше (втім, такі відхилення повинні бути досить значними, щоб це стало помітно).

Даний параметр визначає два основних моменти. Насамперед він характеризує максимальний витрата холодної води, з яким може впоратися пристрій, і рекомендовані перерви між використанням. Приміром, якщо користувачеві потрібно набрати 2 стандартних 200-грамових стаканчика, а в характеристиках кулера заявлена продуктивність охолодження 2 л/год — це означає, що 400 г (0,4 л) води, що надійшла в резервуар натомість вилитої, кулер охолодить за 0,4/2 = 0,2 год, тобто близько 12 хвилин. Втім, на практиці необхідність у таких розрахунках постає переважно при високому споживанні води, яке впритул наближається до заявленої продуктивності.

Також, знаючи швидкість охолодження та обсяг бака для холодної води (див. вище), можна визначити, скільки часу піде на охолодження бака, повністю залита водою кімнатної температури. Такі ситуації виникають при першому використанні пристрою, а також при зливі всього об'єму «холодного» резервуара. Так, якщо в наведеному вище прикладі об&...#39;єм бака-3 л, то на його охолодження буде витрачено 3/2 = 1,5 години. Втім, користуватися водою можна і раніше, якщо дещо підвищена температура не є критичною.

Продуктивність нагрівання, встановленої в пристрої, простіше кажучи — кількість води, яку можна нагріти за годину. В кулерах зазвичай вказується для води кімнатної температури — близько 20 °С, в моделях з підключенням до водопроводу (див. «Завантаження води») — 15 °С (саме така середня температура холодної води). Відповідно, при відхиленні від цих показників фактична продуктивність може бути трохи більше або менше (втім, такі відхилення повинні бути досить значними, щоб це стало помітно).

Даний параметр визначає два основних моменти. Насамперед він характеризує максимальний розхід гарячої води, з яким може впоратися пристрій, і рекомендовані перерви між використанням. Приміром, якщо користувачеві потрібно набрати 2 чайні чашки об'ємом 300 мл кожна, а в характеристиках кулера заявлена продуктивність нагріву 3 л/год — це означає, що 600 г (0,6 л) води, що надійшла в резервуар натомість вилитої, кулер охолодить за 0,6/3 = 0,2 год, тобто близько 12 хвилин. Втім, на практиці необхідність у таких розрахунках постає переважно при високому споживанні води, яке впритул наближається до заявленої продуктивності.

Також, знаючи швидкість нагріву та обсяг бака для холодної води (див. вище), можна визначити, скільки часу піде на нагрівання резервуара, повністю залита водою кімнатної температури (наприклад, якщо кулер запускається вперше, або якщо перед цим бак був злитий повністю). Так, якщо в наведеному вище прикладі об'єм бака становить 1 л, то на його охолодже...ння буде витрачено 1/3 години, тобто близько 20 хвилин. Втім, користуватися водою можна і раніше, якщо повноцінний нагрівання не є критичним.

Потужність, споживана пристроєм в режимі нагріву води. По суті, це робоча потужність нагрівального елемента.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з продуктивністю нагріву (див. вище): висока швидкість нагріву неминуче вимагає відповідної потужності. Також від цього показника залежить енергоспоживання пристрою. Втім, тут варто відзначити, що після закінчення нагрівання апарат перемикається на режим підтримки температури, а він вимагає значно меншої кількості енергії. Іншими словами, нагрівач споживає вказану потужність не постійно, а епізодично, у разі потреби.

Також варто сказати, що в моделях, що працюють тільки на нагрів, даний показник описує ще й максимальну споживану потужність всього пристрою. А за наявності двох режимів (нагрівання та охолодження) загальне максимальне енергоспоживання відповідає сумі потужностей обох режимів.

Потужність, споживана пристроєм в режимі охолодження води. Іншими словами, це потужність, необхідна для роботи всіх елементів охолоджувальної системи — компресора або перетворювача з вентилятором (залежно від типу охолодження, див. вище).

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з продуктивністю охолодження (див. вище): висока швидкість охолодження неминуче вимагає відповідної потужності. Правда, при тій же потужності компресорні системи бувають більш продуктивними, ніж електронні. Так що порівнювати по потужності можна лише моделі з охолоджувачами однакового типу.

Також відзначимо, що система охолодження споживає дану потужність не постійно, а лише за необхідності. Так, при кімнатній температурі води в «холодному» баку вона включається на повну продуктивність, а при досягненні потрібної температури переходить в режим її підтримки, вимагає значно менше енергії.

У моделях, що працюють тільки на охолодження, цей показник фактично описує максимальну споживану потужність всього пристрою. А за наявності двох режимів (нагрівання та охолодження) загальне максимальне енергоспоживання відповідає сумі потужностей обох режимів.