Порівняння Asus M509DJ [M509DJ-BQ055] vs Asus M509DA [M509DA-EJ034]

Технологія, за якою виготовлена матриця ноутбука.

Найбільшого поширення в наш час отримали матриці типу TN+film, IPS і *VA; рідше зустрічаються екрани типу OLED, AMOLED, QLED, miniLED, а також більш специфічні рішення на зразок LTPS або IGZO. Ось детальніший опис всіх цих варіантів:

— TN-film. Найстаріша, найпростіша і найбільш недорога із застосовуваних у наш час технологій. Ключовими перевагами дисплеїв цього типу є невисока вартість і відмінний час відгуку. З іншого боку, подібні матриці не характеризуються високою якістю зображення: яскравість, достовірність передачі кольору і кути огляду у екранів TN-film знаходяться на середньому рівні. Цих показників цілком достатньо для роботи з документами, вебсерфінгу, більшості ігор тощо однак для серйозніших задач, що потребують якісної і достовірної картинки (наприклад, дизайну або кольорокорекції фото/відео) такі екрани практично непридатні. У світлі цього матриці TN-film в наш час зустрічаються порівняно нечасто, в основному серед бюджетних ноутбуків; більш прогресивні пристрої оснащуються якіснішими екранами, найчастіше IPS.

— IPS (In-Plane Switching). Найпопулярніший тип матриці для ноутбуків середнього і топового цінового діапазону; втім,...все частіше зустрічається в бюджетних моделях, а для трансформерів і пристроїв «2-в-1» (див. «Тип») і взагалі є практично стандартним варіантом. Екрани цього типу помітно перевершують TN-film за якістю «картинки»: вони дають яскраве, достовірне і насичене зображення, яке майже не змінюється при зміні кута огляду. Крім того, дана технологія дає змогу передбачити широке колірне охоплення за різними спеціальними стандартами (див. нижче) і підходить для створення дисплеїв з прогресивними особливостями — на зразок підтримки HDR або сертифікації Pantone / CalMAN (також див. нижче). Першопочатково матриці IPS відрізнялися високою вартістю і мали низьку швидкість відгуку; однак у наш час використовуються різні модифікації цієї технології, в яких ці недоліки повністю або частково компенсовані. При цьому різні модифікації можуть розрізнятися за практичними характеристиками: наприклад, одні створені в розрахунку на максимальну достовірність картинки, інші характеризуються доступною вартістю тощо. Так що фактичні характеристики IPS-екрану перед покупкою не завадить уточнити окремо — особливо якщо ноутбук планується використовувати для специфічних задач, де якість зображення є критичною.

— *VA. Різні модифікації матриць типу «Vertical Alignment»: MVA, PVA, Super PVA, ASVA тощо. Відмінності між цими технологіями полягають переважно у назві і фірмі-виробнику. Першопочатково матриці цього типу були розроблені як компромісний варіант між IPS (високоякісною, але дорогою і повільною) і TN-film (швидкою, недорогою, але скромною за якістю зображення). У результаті екрани *VA вийшли доступнішими, ніж IPS, і більш прогресивними, ніж TN-film — вони мають непогану кольоропередачу, глибокий чорний колір і великі кути огляду. Водночас варто відзначити, що колірний баланс зображення на такому дисплеї дещо змінюється при зміні кута огляду. Це ускладнює застосування матриць *VA при професійній роботі з кольором. В цілому даний варіант розрахований в основному на тих, кому не потрібно ідеальної точності кольоропередачі і водночас хочеться бачити яскраве і барвисте зображення.

— OLED. Матриці на основі так званих органічних світлодіодів. Ключовою особливістю подібних дисплеїв є те, що в них кожен піксель сам по собі є джерелом світла (на відміну від класичних РК-екранів, в яких підсвічування виконане окремо). Подібний принцип конструкції, у поєднанні з низкою інших рішень, забезпечує відмінну яскравість, контрастність і кольоропередачу, насичений чорний колір, максимально широкі кути огляду і невелику товщину самих екранів. З іншого боку, ноутбучні OLED-матриці в більшості своїй виходять досить дорогими і «ненажерливими» в плані споживання енергії, а зношуються вони нерівномірно: чим частіше і яскравіше світиться піксель — тим швидше він втрачає свої робочі властивості (втім, це явище стає помітним лише після кількох років інтенсивної експлуатації). Крім того, з низки причин подібні екрани вважаються такими, що слабо придатні для ігрового застосування. У світлі всього цього матриці даного типу в наш час зустрічаються рідко, переважно в окремих висококласних ноутбуках, що призначені для професійної роботи з кольором і мають відповідні особливості на зразок підтримки HDR, широкого колірного охоплення та/або сертифікації Pantone / CalMAN (див. нижче).

– AMOLED. Різновид матриць на органічних світлодіодах, створений компанією Samsung (втім, застосовується і іншими виробниками). З основних особливостей схожий з іншими видами OLED-матриць (див. вище): з одного боку, дає змогу досягти відмінної якості зображення, з іншого — обходиться недешево і зношується нерівномірно. Водночас AMOLED-екрани мають ще прогресивніші показники кольоропередачі у поєднанні з кращою оптимізацією енергоспоживання. А слабка поширеність даної технології зумовлена в основному тим, що першопочатково вона була створена для смартфонів і в ноутбуках стала використовуватися лише нещодавно (з 2020 року).

– MiniLED. Система підсвічування екрану на підкладці із мініатюрних світлодіодів розміром близько 100-200 мікрон (мкм). На одній і тій же площині дисплея вдалося збільшити кількість світлодіодів у кілька разів, а їх масив розміщується безпосередньо за самою матрицею. Головною перевагою технології miniLED можна назвати велику кількість локальних зон затемнення, що у сумі дає покращену яскравість, контрастність та більш насичені кольори з глибоким чорним. Екрани miniLED розкривають потенціал технології розширеного динамічного діапазону зображення (HDR), підходять графічним дизайнерам та розробникам цифрового контенту.

— QLED. Матриці на «квантових точках» з переробленою системою LED-підсвічування. Зокрема, вона передбачає заміну багатошарових кольорофільтрів на особливе тонкоплівкове покриття з наночастинок. Замість традиційних білих світлодіодів в QLED-панелях використовуються сині. Як результат, комплекс конструктивних нововведень дає змогу досягти більш високого порогу яскравості, насиченості кольорів, поліпшення якості передачі кольору в цілому одночасно зі зменшенням товщини екрану і зниженням енергоспоживання. Зворотний бік медалі QLED-матриць – недешева вартість.

— PLS. Тип матриці, розроблений як альтернатива описаним вище IPS і, за деякими даними, є однією з її модифікацій. Такі матриці також характеризуються високою якістю кольоропередачі і хорошою яскравістю; крім того, з переваг PLS можна відзначити хорошу придатність для екранів високої роздільної здатності (завдяки високій щільності пікселів), а також меншу вартість, ніж у більшості модифікацій IPS, і низьке енергоспоживання. Водночас швидкість відгуку у таких екранів не дуже висока.

— LTPS. Прогресивний різновид TFT-матриць, створений на основі так званого. низькотемпературного полікристалічного кремнію. Такі матриці мають високу якість кольоропередачі, до того ж добре підходять для екранів з високою щільністю пікселів — іншими словами, на їх основі можна створювати невеликі дисплеї з дуже високою роздільною здатністю. Ще одна перевага полягає в тому, що частину управляючої електроніки можна вбудувати прямо в матрицю, зменшивши загальну товщину екрану. З іншого боку, матриці LTPS складні у виробництві і дорогі, а тому зустрічаються в основному в ноутбуках преміумкласу.

— IGZO. Технологія побудови РК-дисплеїв, що використовує напівпровідниковий матеріал на основі оксиду індію, галію і цинку (на відміну від більш традиційних варіантів, заснованих на аморфному кремнії). Подібна технологія забезпечує малий час відгуку, низьке енергоспоживання і дуже високу якість кольоропередачі; крім того, вона дає змогу досягати високої щільності пікселів, завдяки чому добре підходить для екранів надвисокої роздільної здатності. Втім, поки що подібні дисплеї в ноутбуках зустрічаються вкрай рідко. Це пояснюється як високою вартістю, так і тим, що у виробництві матриць IGZO використовуються досить рідкісні метали, що ускладнює великомасштабне виробництво.

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, більш детальний і достовірний, ніж популярний 3DMark06 (див. вище). Він перевіряє не тільки ігрові можливості CPU, але і його продуктивність в інших режимах, на підставі чого і виводить загальний бал; за цим балом можна досить достовірно оцінити процесор загалом (чим більше балів - тим вища продуктивність).

— Інтегрована (вбудована). Відеокарти, що не мають власної пам'яті і використовують під час роботи загальну оперативну пам'ять системи. В сучасних ноутбуках такі відеокарти зазвичай є частиною процесора. Їх головні переваги — низька вартість і енергоспоживання, а також невисоке тепловиділення. Однак продуктивність у інтегрованої графіки помітно нижче, ніж у дискретної, до того ж на високих навантаженнях вона «з'їдає» помітну частину оперативної пам'яті, що негативно позначається на загальній продуктивності системи. Вбудована графіка буде ідеальним варіантом для нескладних завдань на зразок роботи з документами, вебсерфінгу і невимогливих ігор, але ось для більш серйозного застосування варто вибирати більш прогресивні рішення (див. нижче).

— Дискретна. Відеокарта у вигляді окремого модуля з власним процесором і спеціалізованої пам'яттю, призначеною виключно для обробки відео. Така графіка обходиться дорожче інтегрованої, проте значно перевершує її за продуктивністю. Крім того, навіть на високих навантаженнях вона не займає загальну оперативну пам'ять, а деякі лептопи здатні навіть виділяти частину відеопам'яті на додаток до RAM, якщо відеокарта простоює. Так що якщо ви хочете грати в сучасні ігри хоча б на середніх налаштуваннях, або плануєте використовувати ноутбук для «важких» графічних завдань на зразок відеомонтажу або 3D-дизайну — однозначно варто вибирати модель з дискретною графікою....
Варто відзначити, що більшість моделей з такими відеокартами мають ще й вбудоване графічне ядро в процесорі. Так що дискретна графіка в сучасних ноутбуках найчастіше працює в гібридному режимі: для нескладних завдань використовується інтегрований модуль, а при зростанні навантаження система перемикається на дискретну графіку.

— Dual Graphics. Фірмова технологія AMD, застосовувана в системах, оснащених процесорами Fusion з інтегрованою графікою і дискретними відеокартами Radeon (першопочатково заявлена сумісність з серією Radeon 6000). Відмінність цього режиму від дискретної графіки з автоматичним перемиканням (див. вище) полягає в тому, що обидва відеоадаптера використовуються не по черзі, а одночасно. Таким чином їх потужності поєднується, що забезпечує значне зростання продуктивності відео. При цьому Dual Graphics дає широкі можливості щодо вибору поєднання процесорів і відеокарт, тому що дозволяє поєднувати відеоядра з різною частотою роботи без шкоди для більш швидкого. Головним недоліком цієї технології є неможливість роботи з Direct X нижче версії 10.

Серія відеокарти, встановленої в ноутбуці. Різні моделі відеокарт в межах однієї серії можуть помітно відрізнятися за продуктивністю, проте їх ключові особливості, зазвичай, однакові.

— Intel HD Graphics. Інтегровані графічні карти, перше рішення в лінійці Intel, вбудоване безпосередньо в процесор (до цього інтегрована графіка була частиною материнської плати).

— Intel Iris Graphics. Інтегровані відеокарти, представлені в 2013 році одночасно з деякими процесорами на мікроархітектурі Haswell. По суті, дана серія є прогресивним різновидом описаної вище Intel HD Graphics, з підвищеною продуктивністю.

— Intel Arc. Графічні прискорювачі на архітектурі Xe HPG, що випускаються з 2022 року. Серія Intel Arc націлена на забезпечення високої продуктивності малювання графіки (в т.ч. ігрової). Мобільні відеоадаптери лінійки поставляються з апаратними модулями Matrix Engines (XMX) - вони підтримують метод реконструкції зображень Intel XeSS, що базується на алгоритмах штучного інтелекту.

— nVIDIA GeForce. Серія відеокарт, що включає виключно дискретні рішення (див. «Тип відеокарти»). При цьому такі моделі здатні працювати в режимі гібридної графіки, в поєднанні з вбудованим у процесор відеочипом.

— nVIDIA Quadro. Останнє покоління графічних адаптерів від nVIDIA, позиціонуються розроб...ником як професійні рішення насамперед для 3D-графіки.

— NVIDIA RTX A. Високопродуктивна лінійка відеокарт для роботи з графікою, оброблення відео, наукових відкриттів і проєктів у VR. Максимально прискорює виконання графічних і обчислювальних задач при оперуванні великими масивами даних.

— AMD FirePro. Дискретні відеокарти, першопочатково створені як висококласні рішення для робочих станцій. Серед ноутбуків зустрічаються в моделях преміумрівня, які роблять акцент на підвищену продуктивність.

— AMD Radeon. Сімейство відеокарт від компанії AMD, що застосовується переважно в ноутбуках з процесорами від того ж бренду. Включає вирішення різного типу (інтегровані і дискретні) і рівня (від бюджетних до висококласних).

— Qualcomm Adreno. Інтегрована графіка, що встановлюється в процесори Snapdragon від Qualcomm (див. «Серія процесора»). Є насамперед рішенням для мобільних гаджетів, тому не відрізняється продуктивністю, проте дуже ефективна в плані енергоспоживання.

– Apple. Зазвичай в даному випадку мається на увазі графічне ядро, вбудоване в процесор Apple M1 (див. «Серія процесора»). У першому поколінні цих процесорів використовувалися восьмиядерні (рідше - семиядерні) інтегровані GPU з підтримкою до 25 000 потоків одночасно.

Відеокарти GeForce від NVIDIA: RTX в особі RTX 2060, RTX 2060 Max-Q, RTX 2070, RTX 2070 Max-Q, RTX 2070 Super, RTX 2070 Super Max-Q, RTX 2080, RTX 2080 Max-Q, RTX 2080 Super, RTX 2080 Super Max-Q, RTX 3050, RTX 3050 Ti, RTX 3060, RTX 3060 Max-Q, RTX 3070, RTX 3070 Max-Q, RTX 3070 Ti, RTX 3080, RTX 3080 Ti, RTX 4050, RTX 4060, RTX 4070, RTX 4080, RTX 4090; MX1xx в особі MX110, MX130 и MX150, MX2xx (MX230 и MX250), MX3xx (MX330 и MX350), MX450, GTX, які представляють GTX 1050, GTX 1060, GTX 1060 Max-Q, GTX 1070, GTX 1070 Max-Q, GTX 1080, GTX 1080 Max-Q, GTX 1650, GTX 1650 Max-Q, GTX 1650 Ti, GTX 1660 Ti, GTX 1660 Ti Max-Q. AMD ж пропонує відеокарти Radeon 520, Radeon 530 (535),Radeon 540X, Radeon 610 (625, 630), Radeon RX 550 (550X, 560), Radeon RX 640, Radeon RX 5500M, Radeon RX 6800M і Radeon Pro.

Відзначимо, що всі наведені вище моделі – дискретні. Власне, для конфігурація з дискретною графікою вказується саме модель окремого відеоадаптера; якщо він доповнений інтегрованим модулем, назву цього модуля можна уточнити за офіційними характеристиками процесора.

Також варто сказати, що в даному пункті наводиться не повна назва моделі, а лише її назва всередині серії (сама серія наводиться окремо — див. вище). Проте, знаючи серію і модель, можна легко знайти детальну інформацію про графічну карту.

Об'єм власної відеопам'яті, встановленої в графічній карті ноутбука. Таку пам'ять мають тільки дискретні відеоадаптери та їх прогресивні різновиди на зразок SLI або Dual Graphics (див. «Тип відеокарти»).

Чим більше пам'яті – тим більш продуктивна відеокарта і тим краще вона справляється зі складною графікою. Зрозуміло, конкретні можливості адаптера залежать від низки інших параметрів (насамперед характеристик графічного процесора); однак різниця в кількості пам'яті, як правило, цілком відповідає різниці в загальному рівні. Що стосується конкретних цифр, то рішення з об'ємом пам'яті 2 ГБ можна віднести до початкового рівня, 4 ГБ і 6 ГБ — до середнього, 8 ГБ — до прогресивного, а 12 ГБ і 16 ГБ можна зустріти в топових рішеннях, ігрових ноутбуках та висококласних робочих станціях.

Тип спеціалізованої графічної пам'яті, використовуваної в дискретній відеокарті (див. «Тип відеокарти»).

— GDDR3. Третє покоління пам'яті, заснованої на технології подвійної передачі даних. Порівняно з попереднім стандартом GDDR 2 здатна працювати з більш високою частотою і меншим тепловиділенням. Втім, поступово витісняється більш сучасними стандартами, зокрема GDDR5.

— GDDR5. П'яте покоління графічної пам'яті з подвійною передачею даних; в цьому поколінні вперше за основу був узятий стандарт оперативної пам'яті DDR3. Вважається досить прогресивним, характерно в основному для високопродуктивних відеокарт.

— GDDR5X. Модифікація описаного вище GDDR5, представлена на початку 2016 року. Порівняно з оригіналом забезпечила збільшення максимальної пропускної здатності в 2 рази, що відповідно позначилося на загальній продуктивності. Правда, і коштують такі відеокарти недешево, через що використовуються в основному в ігрових ноутбуках преміумкласу.

— GDDR6. Подальше, після GDDR5X, розвиток графічної пам'яті типу GDDR, представлене в 2017 році. Забезпечує вдвічі більшу швидкість роботи, ніж оригінальна GDDR5, при дещо меншому енергоспоживанні; можливостей GDDR6 вистачає, зокрема, для застосування в системах віртуальної реальності та роботи з дозволами вище 4K. Застосування такої пам'яті характерно для найбільш прогресивних відеокарт, встановлюються переважно в потужні геймерські ноутбуки.

— HBM2. Друге п...окоління пам'яті типу HBM. На відміну від описаних вище GDDR, HBM є не звичайною модифікацією «оперативки» типу DDR, а окремим видом пам'яті, розробленим в т. ч. для відеокарт. Завдяки особливостям конструкції така пам'ять забезпечує високу пропускну здатність при низькій тактовій частоті; останнім позитивно позначається на енергоспоживанні і тепловиділення, а по швидкодії HBM2 перевершує навіть найбільш прогресивні версії GDDR. Недолік цього варіанта традиційний — висока ціна; через неї відеоадаптер з пам'яттю цього типу встановлюються в основному в ноутбуки преміумкласу.

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark06.

Даний тест визначає насамперед те, наскільки добре відеокарта справляється з інтенсивними навантаженнями, зокрема, з деталізованою 3D-графікою. Результат тесту вказується в балах; чим більше балів – тим вища продуктивність відеоадаптера. Високі результати за 3DMark06 особливо важливі для ігрових ноутбуків і прогресивних робочих станцій. Однак і достовірними їх назвати складно, оскільки виміри робляться на відеокартах з різним TDP і видається загальний усереднений бал. Таким чином, ваш ноутбук може мати як більший результат від зазначеного, так і менший — все залежить від TDP встановленої відеокарти.

Результат, показаний відеокартою ноутбука в тесті 3DMark Vantage P.

Vantage P є одним з різновидів популярного тесту 3DMark — а саме наступною версією цього тесту після 3DMark06 (див. вище). Як і всі подібні тести, він призначений для перевірки продуктивності графіки на високих навантаженнях і відображає результати в балах; чим більше балів – тим потужнішою і продуктивнішою є відеокарта. Високі результати в 3DMark Vantage P особливо важливі, якщо ноутбук планується використовувати для вимогливих ігор. Однак і достовірними їх назвати складно, оскільки виміри робляться на відеокартах з різним TDP і видається загальний усереднений бал. Таким чином, ваш ноутбук може мати як більший результат від зазначеного, так і менший — все залежить від TDP встановленої відеокарти.