Порівняння Steklopribor T-14 vs TFA Multy

Види метеорологічної інформації і пов'язаних з нею даних, які може видавати пристрій.

— Прогноз погоди. Можливість розрахунку прогнозів погоди на підставі даних про температуру, вологість, вітер і т. ін. зібраних датчиками метеостанції. Точність таких прогнозів у різних моделях може помітно розрізнятися (зазвичай вона залежить від загальної «просунутості» приладу), однак у будь-якому разі вона дуже невисока і дозволяє лише приблизно судити про можливі зміни обстановки. Дані про погоду зазвичай відображаються у вигляді характерних картинок з сонцем, хмарами, дощем і т. ін., а терміни прогнозів становлять близько 12 – 24 годин. Тим не менш, така можливість може виявитися досить корисною — як мінімум для того, щоб вжити заходів на випадок ймовірної негоди. Зазначимо, що мітки кшталт «Дощ», «Перемінно», «Ясно» і ін. на шкалах механічних барометрів у відповідних моделях (див. «Механізм») за прогноз погоди не вважаються, оскільки ці оцінки досить умовні.

— Внутрішня Температура. Наявність в конструкції термометра для вимірювання температури в приміщенні, де встановлений основний блок метеостанції. Ці дані можуть бути досить корисні при управлінні мікрокліматом — особливо в тих випадках, коли точні значення температури мають критичне значення (наприклад, в теплицях). «Внутрішні» термометри, зазвичай, мають менший робочий діапазон і більшу точність, ніж «зовнішні». Вони передбачаються в біль...шості сучасних метеостанцій всіх типів (див. «Механізм») і відсутні лише в деяких спеціалізованих професійних моделях, створених виключно для зовнішніх спостережень. Крім того, ця функція за визначенням не вказується для портативних пристроїв (див. «Установка»): хоча такі моделі можуть застосовуватися і в приміщеннях, основним їх призначенням є все ж робота на відкритому повітрі, і вбудовані температурні датчики створюються саме з таким розрахунком.

— Зовнішня Температура. Можливість застосування метеостанції для вимірювання температури повітря поза приміщень. Зазвичай, зовнішній термодатчик виконується окремо від основного блока; винятком є лише портативні пристрої (див. «Установка»). Окремо зазначимо, що не варто проводити такі вимірювання за допомогою «внутрішнього» термометра (див. вище): зовнішня робота вимагає більш широкого температурного діапазону, до того ж пристрій має бути захищений від пилу і вологи.

— Вологість внутрішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря усередині приміщення. Вологість є другим за значимістю показником — після температури — визначає комфортність перебування у приміщенні: і занадто сухою, і занадто вологе повітря можуть викликати помітний дискомфорт. Та й для специфічних завдань — наприклад, підтримання мікроклімату в теплицях або інкубаторах — вологість теж буває важлива.

— Вологість зовнішня. Можливість застосування метеостанції для вимірювання відносної вологості повітря поза приміщень. Як і для вимірів зовнішньої температури (див. вище), для таких завдань зазвичай використовується зовнішній датчик (крім туристичних моделей), а замінювати його внутрішнім настійно не рекомендується. Цей параметр важливий як для складання прогнозів погоди, так і для загальної оцінки комфортності умов: високий вміст вологи в повітрі загострює відчуття холоду, так і спеки, і впливає на рівень комфорту (див. нижче).

— Атмосферний тиск. Можливість застосування метеостанції для видачі даних про атмосферному тиску. Такі вимірювання, на відміну від температури і вологості (див. вище), не діляться на зовнішні та внутрішні: тиск у незагерметизированном приміщенні (квартирі, офісі і т. ін.) зазвичай майже не відрізняється від зовнішнього (хоча для більшої точності барометричний датчик можуть передбачати як раз у зовнішньому блоці). Коливання атмосферного тиску надзвичайно важливі для розрахунку прогнозів погоди (див. вище), тому барометр є практично обов'язковим елементом оснащення для метеостанцій з функцією прогнозування. Однак потрібно зазначити, що функція «атмосферний тиск» вказується лише для тих пристроїв, які здатні виводити конкретні дані про тиск (а така можливість є далеко не у всіх моделях з барометричним датчиком — деякі вказують лише факт підвищення/пониження тиску).

— Швидкість і напрямок вітру. Можливість застосування метеостанції для вимірювання швидкості і напрямку вітру. Ці дані дають змогу підвищити точність прогнозування погоди (як засобами самої метеостанції — див. вище — так і при самостійних розрахунках). Крім того, поточна швидкість вітру впливає на комфортність перебування поза приміщеннями (див. «Відображення рівня комфорту»). Для таких вимірів, зазвичай, використовується датчик, що поєднує флюгер і анемометр, а наявність самої функції характерно переважно для прогресивних метеостанцій.

— Рівень опадів. Можливість застосування метеостанції для вимірювання кількості опадів. Зазначимо, що інформація про конкретну кількість випавшого дощу або снігу в побуті потрібна рідко, для загальної оцінки умов достатньо погляду у вікно. А ось при складанні щоденників спостережень за погодою та наукової обробки метеоданих точні відомості про опади надзвичайно важливі. Тому ця функція характерна переважно для професійних метеостанцій.

— Точка роси. Можливість застосування метеостанції для обчислення точки роси. Точка роси — це температура, при охолодженні до якої волога, що міститься в повітрі, починає конденсуватися в росу (звідси і назва). Для різних умов цей параметр буде різним, він залежить насамперед від атмосферного тиску, температури і відносної вологості. Однак у будь-якому разі точка роси дозволяє досить точно визначити загальну комфортність оточуючих умов для людини. Так, найбільш комфортними вважаються її значення в 10 – 12 °C, менші значення можуть викликати відчуття сухості, межею комфорту вважається показник близько 18 °С, а умови з точкою роси в 26 °С і більш можуть бути небезпечні для здоров'я і навіть життя при захворюваннях дихальної системи. Крім того, даний параметр застосовується і в технічних цілях; більш докладну інформацію про значення для людини і різних видів діяльності можна знайти в спеціальних джерелах.

— УФ випромінювання. Можливість застосування метеостанції для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Ця функція важлива насамперед для пляжів і високогірних районів — саме для таких местй характерний підвищений рівень ультрафіолету, що вимагає відповідних засобів захисту (креми для відкритих ділянок шкіри, спеціальних окулярів).

— Висотомір. Можливість застосування метеостанції для вимірювання перепадів висоти. Ця функція характерна переважно для моделей туристичного призначення (див. «Установка»), оскільки інші різновиди найчастіше не розраховані на переміщення з місця на місце. Вимірювання висоти зазвичай здійснюється за барометричному принципом — на підставі різниці тисків між вихідною точкою і точкою виміру. А в найбільш прогресивних моделях може передбачатися навіть поправка на різницю температур повітря в цих точках.

Від типу залежить насамперед спосіб підключення зовнішнього датчика до основного блоку метеостанції.

— Дротовий. Датчики з таким підключенням не настільки зручні, як бездротові (див. нижче): дріт обмежує рухливість, може створювати незручності, а його прокладка бувати пов'язана з певними труднощами — наприклад, для виведення назовні потрібно отвір в стіні, віконної рами або іншому подібному місці. З іншого боку, даний варіант обходиться дешевше, при цьому забезпечує більш якісну і помехоустойчивую зв'язок — якщо вистачає дроти, датчик буде гарантовано працювати. Крім того, подібне оснащення не потребує автономного живлення, що дозволяє зробити його більш надійним ще й з точки зору стійкості до негоди.

— Бездротової. Датчики, що здійснюють зв'язок з основним блоком по радіоканалу. Даний варіант надзвичайно зручний у підключенні: для з'єднання не потрібно тягнути дріт через стіни та інші перешкоди. Радіус дії радіозв'язку, щоправда, помітно знижується за наявності перешкод (детальніше див. нижче), а сам канал схильний до електромагнітних перешкод; однак потужності сучасних передавачів зазвичай вистачає для впевненої роботи в межах навіть великого приватного будинку, а сучасні технології забезпечують більш ніж достатню завадостійкість. А ось із суттєвих недоліків варто відзначити підвищену чутливість до негоди, насамперед низьких температур. Це пов'язано з тим, що бездротових датчиків необхідні власні джерела живлення, а більшість суча...сних акумуляторів та батарейок погано переносить морози. Крім того, коштує таке обладнання помітно дорожче дротового, за інших рівних умов.

— Кількість датчиків. Загальна кількість датчиків, які можуть бути прив'язані до метеостанції і відправляти на неї виміряні показники. Наявність декількох датчиків дає змогу визначати погодні умови в різних зонах: це можуть бути різні кімнати однієї будівлі або ж різні сторони світу. Розташування датчиків щодо будівлі може істотно змінювати показання, тому для досягнення більш достовірних результатів зазвичай передбачається 2 і більше виносних датчика.

Максимальна відстань до основного блока метеостанції, на якому може бути розміщений зовнішній датчик. Для дротяних різновидів (див. «Тип зовнішнього датчика») цей показник відповідає довжині штатного кабелю; для бездротових зазвичай вказується гарантована дальність радіозв'язку в межах прямої видимості, за умови відсутності перешкод і сторонніх предметів на шляху проходження сигналу. У будь-якому разі слід враховувати, що на практиці максимальна дальність установки зазвичай виявляється менше, ніж заявлений радіус дії. Це пов'язано з тим, що дріт рідко вдається прокласти строго по прямій, а на радіосигнал, зі свого боку, впливають електромагнітні перешкоди і перешкоди. Тому вибирати метеостанцію за цим параметром варто з певним запасом.

Діапазон температур, при якому внутрішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання») може нормально працювати. Само собою, для нормального використання необхідно, щоб температури в приміщенні не виходили за вказаний діапазон — інакше пристрій в кращому разі видасть попередження про неможливість вимірювань, а в гіршому — взагалі вийде з ладу. Однак тут потрібно відзначити, що коливання температур усередині житлових і офісних будівель відносно невеликі, і навіть в найбільш недорогих метеостанціях робочий діапазон відповідних датчиків перекриває ці коливання зі значним запасом. Тому приділяти пильну увагу температурі вимірювань в приміщенні має сенс лише в тих ситуаціях, коли пристрій купується для нестандартного застосування — наприклад, встановлення в теплиці або на складі з низькими температурами.

Діапазон температур, на який розрахований зовнішній температурний датчик метеостанції (див. «Вимірювання»). Даний параметр повинен відповідати перепадам температур, яким може піддаватися цей датчик в процесі експлуатації — інакше можливі збої в роботі і навіть апаратні поломки. Зрозуміло, обирати модель за зовнішньою температурою варто з урахуванням клімату, в якому її планується використовувати; при цьому варто брати певний запас як у нижній, так і у верхній бік. Останнє пов'язано не тільки з можливістю кліматичних коливань, але і з тим, що зовнішнє обладнання може піддаватися нагріванню від прямих або відбитих сонячних променів; цього, звичайно, потрібно всіляко уникати, але знайти для датчика ідеальне місце встановення не завжди виходить.

Наявність в метеостанції можливості запам'ятовування мінімальної і максимальної температури, зафіксованої датчиками. Це дозволяє відстежувати межі, в яких температура коливалася за певний період часу, що може знадобитися в різних цілях: для ведення щоденників погоди, контролю мікроклімату в приміщенні, аналізу нештатних ситуацій і т. ін.

Можливість відображення рівня комфорту на дисплеї метеостанції.

Загальна комфортність перебування людини в тих чи інших умовах залежить не лише від температури повітря, але і від ряду інших параметрів — насамперед вологості, а при перебуванні поза приміщень — ще й від сили вітру. Особливості відображення рівня комфорту розрізняються залежно від того, про які умови йдеться — про внутрішні або зовнішні. У першому варіанті прилад зазвичай оцінює поєднання температури і вологості і на підставі цього робить загальний висновок про комфорт (на рівні «добре/погано», іноді з проміжними варіантами). А ось для зовнішніх умов може вираховуватися так звана «температура, що відчувається». Сенс її полягає в тому, що при сильному вітрі та/або високій вологості повітря відчувається більш холодним і неприємним, ніж є насправді: наприклад, мороз -5 °С в таких умовах може переноситися так само, як -8°С у суху безвітряну погоду. Дані про температуру, що відчувається, дають змогу точніше оцінити зовнішні умови і прийняти відповідні заходи — наприклад, вибравши більш теплий одяг.

Сучасні метеостанції можуть підтримувати як перший або другий варіант окремо, так і обидва. У будь-якому разі робота з рівнем комфорту передбачає як мінімум можливість вимірювання вологості (див. вище).

– Відображення тренда температур. Своєрідний «прогноз погоди» на основі аналізу останніх вимірювань температури. Якщо останнім часом спостерігалося падіння параметрів, метеостанція вкаже на можливе похолодання. Якщо відбувається зростання температурних показників - не за горами потепління. Функція показує, підросте температура чи піде на спад в найближчий час.

— Підсвічування дисплея. Наявність підсвічування в конструкції дисплея метеостанції. Дана функція дає змогу зчитувати інформацію в умовах слабкого освітлення — аж до повної темряви. Зрозуміло, на роботу підсвічування витрачається енергія, що має значення насамперед для моделей з автономним живленням (див. нижче); водночас цією системою рідко доводиться користуватися довше декількох секунд, завдяки чому додаткові витрати невеликі. Підсвічування може мати різний колір; у деяких випадках воно виконує ще й декоративні функції.

— Годинник. Наявність в метеостанції власного годинника. Сама по собі ця можливість передбачає тільки відображення поточного часу, проте дані з годинника можуть використовуватися для роботи різних додаткових функцій: фіксації температурного мінімуму/максимуму (див. вище), роботи будильника (див. нижче) тощо. Самі годинники можуть мати як цифровий, так і аналоговий (стрілочний) циферблат — зазвичай залежно від типу механізму самої метеостанції (див. вище). У деяких моделях передбачається навіть можливість синхронізації точного часу за радіосигнала...ми .

— Будильник. Наявність в метеостанції функції будильника — звукового сигналу при настанні певного часу, заданого користувачем. Зрозуміло, такий сигнал може використовуватися не тільки для підйому в заданий час, але і з іншими цілями – наприклад, для попередження про наближення тієї чи іншої події або нагадування про певну задачу. Будильник за визначенням припускає наявність годинника (див. вище), а набір сигналів може відрізнятися залежно від моделі: в одних пристроях використовується один стандартний звук, в інших є вибір між декількома варіантами, а найпрогресивніші дають змогу навіть завантажувати звукові файли за вибором користувача (див. «Підключення до ПК»).

— Календар. Наявність в метеостанції функції календаря. Найпростіший варіант передбачає як мінімум відображення поточної дати і дня тижня, розширені можливості можуть передбачати перегляд календарної таблиці на місяць або навіть рік. Календар може використовуватися не тільки сам по собі, але і для роботи інших функцій — насамперед інформування про захід/схід сонця (див. вище).

— Місячний календар. Наявність в метеостанції календаря, який відображає фази Місяця. Подібна інформація може використовуватися в різних цілях — починаючи від спостережень за припливами/відливами і закінчуючи вибором оптимального часу для садово-городніх робіт або косметичних/медичних процедур. Місячний календар зазвичай поєднується зі звичайним (див. вище).

— FM-приймач. Наявність приймача FM-діапазону в конструкції метеостанції. У цьому діапазоні мовить абсолютна більшість музичних станцій, а сам стандарт дає змогу передавати звук у форматі стерео; таким чином, приймач забезпечує додаткові розважальні можливості. Варто тільки враховувати, що дальність FM-мовлення обмежується відстанню прямої видимості (кілька кілометрів); тому у відокремлених місцях далеко від міст дана функція може виявитися марною. Крім того, для впевненого прийому потрібна зовнішня антена; її роль може грати як класичний телескопічний «прутик», так і дріт зовнішнього датчика або навушників.

— Фоторамка. Можливість застосовувати метеостанцію в якості цифрової фоторамки — тобто переглядати фотографії на дисплеї пристрою (або включати їх в режимі слайд-шоу «для краси»). Сам дисплей при цьому повинен бути не просто кольоровим (див. нижче), але ще й досить якісним, що помітно позначається на вартості; при цьому призначення даної функції переважно естетичне (спеціально переглядати фото простіше все-таки на смартфоні або планшеті), тому особливого поширення вона не набула.

— Проєктор. Наявність вбудованого проєктора в конструкції метеостанції. Проєктор дає змогу відображати різні дані (погоду, час тощо) на стіні, стелі або будь-який інший підходящій поверхні — іншими словами, він перетворює цю поверхню в імпровізований дисплей. У деяких ситуаціях переглядати інформацію таким чином зручніше, ніж дивитися на основний дисплей пристрою; з іншого боку, і коштують такі моделі недешево. Проєктор зазвичай виконується у вигляді поворотного блока, що дає змогу оптимальним чином налаштовувати положення «картинки», що видається.