Польща
Каталог   /   Клімат, опалення та водопостачання   /   Опалення та котли   /   Опалювальні котли

Порівняння Viessmann Vitodens 111-W B1LD029 19kW 19 кВт vs Viessmann Vitodens 100-W WB1C102 19kW 19 кВт

Додати до порівняння
Viessmann Vitodens 111-W B1LD029 19kW 19 кВт
Viessmann Vitodens 100-W WB1C102 19kW 19 кВт
Viessmann Vitodens 111-W B1LD029 19kW 19 кВтViessmann Vitodens 100-W WB1C102 19kW 19 кВт
від 9 549 zł
Товар застарів
від 6 061 zł
Товар застарів
ТОП продавці
Джерело енергіїгазгаз
Розміщеннянастіннийнастінний
Типдвоконтурний (опалення та нагрівання)одноконтурний (тільки опалення)
Площа опалення152 м²152 м²
Конденсаційний
Комплект обладнання
Вбудований бойлер
Об'єм бойлера (бака)46 л
Технічні х-ки
Корисна потужність19 кВт19 кВт
Джерело живлення230 В230 В
Споживана потужність140 Вт88 Вт
Мін. t теплоносія40 °С30 °С
Макс. t теплоносія80 °С80 °С
Макс. тиск у контурі опалення3 бар3 бар
Макс. тиск у контурі ГВП10 бар
Споживчі х-ки
Мін. t гарячої води30 °С
Макс. t гарячої води60 °С
Продуктивність (Δt ~30 °C)16 л/хв
Літній режим роботи
Циркуляційний насос
Шина управлінняOpenTherm
Характеристики котла
ККД109 %108.4 %
Камера згоряннязакрита (турбований)закрита (турбований)
Діаметр димаря60/100 мм60/100 мм
Номінальний тиск газу на вході20 мбар20 мбар
Макс. витрати газу2.61 м³/год1.9 м³/год
Ємність розширювального бака10 л8 л
Тиск розширювального бака0.75 бар
Підключення труб
Подача води в систему1/2"
Подача гарячої води1/2"
Подача газу3/4"
Вхід в систему опалення3/4"
Повернення із системи опалення3/4"
Безпека
Системи захисту
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
замерзання рідини у контурі
падіння тиску газу
перегрів води
згасання полум'я
відсутність тяги
замерзання рідини у контурі
Інше
Габарити (ВхШхГ)900x600x480 мм700x400x350 мм
Вага62 кг35 кг
Дата додавання на E-Katalogчервень 2016грудень 2015

Тип

Залежно від набору функцій котли поділяють на одноконтурні та двоконтурні.

Одноконтурні котли оснащуються одним теплообмінником, в якому тепло від згоряння палива передається теплоносію системи опалення. Єдиною функцією таких котлів є опалення приміщень. Технічно можливо застосовувати одноконтурні котли для забезпечення гарячого водопостачання, однак для цього потрібен додатковий бойлер (т. зв. бойлер непрямого нагріву).

— У двоконтурних котлах первинний теплообмінник доповнено вторинним, за рахунок цього такий котел, крім опалення приміщення, забезпечує також гаряче водопостачання. При цьому може використовуватися як проточна вода, так і вода, накопичена в спеціальній ємності (див. Вбудований бойлер).

Вбудований бойлер

Наявність в котлі вбудованого бойлера — накопичувальної ємності для води, застосовуваної в системі гарячого водопостачання. З очевидних причин дана особливість зустрічається виключно у двоконтурних котлах (див. «Тип»). Вона дає низку переваг перед проточною конструкцією (коли котел гріє воду прямо в процесі руху через теплообмінник). По-перше, в бойлері можна постійно тримати напоготові запас гарячої води, і користуватися нею навіть при перебої у водопостачанні. По-друге, температура видається води виходить постійною, тоді як у проточних пристроях можливі коливання при зміні швидкості потоку води. По-третє, ефективність роботи не залежить від тиску у водопроводі (проточні нагрівачі можуть «не бачити» потоку води при слабкому натиску і не включатися). З іншого боку, дана особливість помітно позначається на габаритах, вазі і ціною котла.

Об'єм бойлера (бака)

Об'єм бойлера, передбаченого в котлі.

В даному випадку мова може йти як про вбудованому бойлері (див. вище), так і про окремому пристрої, що постачається в комплекті. Перший варіант зустрічається у двоконтурних котлах, другий — в одноконтурних (див. «Тип»). У будь-якому разі чим більше бак, тим більше води можна тримати в ньому про запас, однак тим більш великим і важким виходить весь котел або окремий бойлер. Існують спеціальні методики, що дозволяють розрахувати оптимальну ємність бака залежно від кількості та типу точок водорозбору, числа користувачів і т. ін. Такі методики докладно описані в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що середнім значенням вважається близько 80 – 100 л, цього вистачає для регулярного використання родиною з 3 – 4 чоловік.

Споживана потужність

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мін. t теплоносія

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Макс. тиск у контурі ГВП

Максимально допустимий тиск в контурі гарячого водопостачання (ГВП) котла, при якому він здатний працювати необмежено довгий час без відмов і пошкоджень. Детальніше див. «Макс. тиск в контурі опалення».

Мін. t гарячої води

Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Макс. t гарячої води

Максимальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання. Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Відповідно, навіть в найскромніших моделях даний показник становить близько 45 °С, в переважній більшості сучасних котлів він не нижче 50 °С, а в окремих моделях може і взагалі перевищувати 90 °С.

Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.

Продуктивність (Δt ~30 °C)

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються переважно в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.