Порівняння Hi-Therm HiT 30T 30 кВт vs Beretta EXCLUSIVE MIX 30 CSI 30 кВт

230 В

Тип пального або нагрівача, який використовується котлом.

— Газ. Газові котли користуються популярністю завдяки невисокій вартості палива й з низки практичних переваг. Наприклад, нагрівання починається і припиняється практично миттєво, потужність пальника з легкістю регулюється, у конструкції можна передбачити різні додаткові можливості (такі, як підключення кімнатного термостата) тощо. Недоліками цього різновиду котлів є залежність від газових магістралей (можна використовувати й газ у балонах, однак це досить незручно та використовується рідко), а також складність у встановленні й залежність від електроживлення.

— Електрика. Котли з електричними нагрівачами найпростіші в установленні, зокрема, завдяки відсутності димоходів — і можуть мати прогресивні можливості з управління. З іншого боку, високе споживання електрики позначається на вартості експлуатації, а підключати до звичайної розетки можна лише найбільш малопотужні моделі — для більш-менш солідних агрегатів потрібне окреме підключення. Електричні котли зручні насамперед там, де немає можливості забезпечити котел газом або твердим/рідким паливом.

— Електрика (електродний). Різновид електричних котлів (див. вище), також відомий як «іонні» («іонообмінні»). Ключовою відмінністю таких приладів є те, що в них немає ТЕНів або інших окремих нагрівальних елеме...нтів: нагрів відбувається внаслідок того, що електричний струм проходить прямо через рідкий теплоносій. Крім загальних переваг усіх електрокотлів (невеликі розміри, простота в установленні й управлінні, можливість застосування прогресивної автоматики тощо), подібні моделі також мають такі переваги, як дуже високий ККД і хороша швидкість нагріву. При цьому варто відзначити, що навіть при витоку теплоносія небезпека удару струмом практично відсутня. З іншого боку, електродні котли дуже вимогливі до якості теплоносія: це повинна бути вода зі строго визначеною концентрацією солей, а в процесі використання системи опалення потрібно регулярно видаляти електролізні гази, які утворилися, і доливати в неї свіжий розчин. Крім того, агрегати цього типу з технічних причин не сумісні із захистом на основі ПЗВ.

— Твердопаливний. Твердопаливні котли найчастіше використовують як паливо вугілля, кокс або спеціальні паливні брикети. Головною перевагою таких котлів є невелика ціна. Недоліки обумовлені типом палива, яке використовується: його найчастіше потрібно завантажувати вручну, так само як і видаляти тверді продукти згоряння (попіл, сажу). Крім того, процес горіння складно регулювати й неможливо зупинити до повного вигоряння палива, що призводить до проблем у налаштуванні котла на необхідну потужність і може вимагати спеціальної автоматики. Тому такі котли найчастіше застосовують там, де з якихось причин неможливе встановлення газових або електричних котлів.

— Дрова. Котли на дровах є різновидом твердопаливних котлів з усіма характерними для них перевагами й недоліками (детальніше див. вище). Головною особливістю таких котлів є те, що в них може застосовуватися піролізна схема згоряння, яка значно підвищує ККД (див. Піролізний).

— Рідкопаливний. Котли, які, згідно з назвою, використовують рідке паливо. Найчастіше мова йде про дизельне паливо, однак окремі моделі можуть працювати також з менш якісними параметрами — такими як мазут або навіть відпрацьоване масло. Такі котли дуже схожі з газовими — зокрема, дають змогу легко регулювати режим роботи й миттєво зупиняти нагрівання. Водночас вони не вимагають підключення до магістралей, завдяки чому повністю автономні; та й потужність у них, зазвичай, вища. З іншого боку, для подібних агрегатів потрібні досить об'ємні паливні баки, інакше в сезон доведеться постійно перезаправляти бак, а саме паливо обходиться помітно дорожче за газ. Крім того, котли цього типу мають підвищені вимоги до якості витяжки, оскільки під час роботи утворюється безліч продуктів згоряння. Ще один їхній недолік — висока вартість. Тому моделі на рідкому паливі широкого розповсюдження не отримали; найчастіше вони використовуються як варіант для тих приміщень, у які неможливо провести газ.

Крім однопаливних, існують також комбіновані котли, здатні працювати більш ніж з одним джерелом енергії. У сучасних моделях зустрічаються практично будь-які поєднання — наприклад, газ і рідке паливо, тверде паливо й електрик тощо. Винятком є хіба що варіант «електрика плюс рідке паливо», таких агрегатів практично не випускають. Як би не було, сумісність з декількома джерелами енергії робить котел універсальнішим і менш залежним від якихось несправностей (наприклад, аварій газопроводу), однак позначається на його вартості. Також відзначимо, що для перемикання на інше джерело енергії можуть знадобитися додаткові роботи — наприклад, заміна газового пальника на паливну форсунку.

Залежно від набору функцій котли поділяють на одноконтурні та двоконтурні.

— Одноконтурні котли оснащуються одним теплообмінником, в якому тепло від згоряння палива передається теплоносію системи опалення. Єдиною функцією таких котлів є опалення приміщень. Технічно можливо застосовувати одноконтурні котли для забезпечення гарячого водопостачання, однак для цього потрібен додатковий бойлер (т. зв. бойлер непрямого нагріву).

— У двоконтурних котлах первинний теплообмінник доповнено вторинним, за рахунок цього такий котел, крім опалення приміщення, забезпечує також гаряче водопостачання. При цьому може використовуватися як проточна вода, так і вода, накопичена в спеціальній ємності (див. Вбудований бойлер).

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається переважно в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Максимально допустимий тиск у контурі опалення котла, при якому він зберігає працездатність та відсутній ризик фізичного пошкодження конструкції. Для системи опалення максимальний тиск становить приблизно 3 бар, для системи гарячого водопостачання до 10 бар. При перевищенні максимального тиску спрацьовує захист (запобіжний клапан) і частина води скидається із системи до досягнення нормального рівня тиску.

Максимально допустимий тиск в контурі гарячого водопостачання (ГВП) котла, при якому він здатний працювати необмежено довгий час без відмов і пошкоджень. Детальніше див. «Макс. тиск в контурі опалення».