Порівняння Toshiba RAS-07U2KH3S-EE/07U2AH3S-EE 22 м² vs Hitachi RAS-08BH5/RAC-08BH5 20 м²

Для визначення номінальної потужності кондиціонерів у режимі охолодження прийнято використовувати Британську Теплову Одиницю BTU. Параметр вказується переважно для спліт- та мультиспліт систем із настінною установкою. Потужність обладнання позначається BTU за годину, при цьому 1 BTU/год дорівнює порядку 0.293 Вт. Номінальна потужність кондиціонера часто кратна 1000 BTU. Показник визначає, скільки тисяч BTU/год забезпечує кліматична техніка. Наприклад, маркування «9 BTU» означає агрегат на 9000 BTU/год, або близько 2600 Вт ефективної потужності.

Практичний зміст показника потужності полягає в тому, що за BTU можна легко визначити рекомендовану площу стандартного приміщення в квадратних метрах: достатньо помножити вказану в характеристиках цифру на 3. Так, для 9 BTU вона буде відповідати 9*3 = 27 м². Зауважимо, що суворого співвідношення між BTU і ватами в цьому списку немає: наприклад, до тієї ж категорії 9 BTU входять кондиціонери з ефективною потужністю від 2360 до 2900 Вт. Насправді навіть такого приблизного співвідношення буває цілком достатньо розуміння того, який кондиціонер необхідно розглядати під обслуговування певної «квадратури».

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Тим не менш, цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення для використання кондиціонера переважно режимі – на охолодження.

Найчастіше даний параметр вказується за спрощеною формулою: на 1 м² площі приміщення потрібно близько 100 Вт ефективної потужності кондиціонера. Таким чином, наприклад, для моделі з потужністю охолодження 2200 Вт рекомендована площа становитиме 2200/100 = 22 м². Однак ці результати актуальні тільки для стандартних умов в житлових і офісних приміщеннях: висота стель близько 2,5-3 м, відсутність сильного теплопритоку тощо. Для більш специфічних ситуацій існують більш детальні формули розрахунків, їх можна знайти в спеціальних джерелах. Ну і в будь-якому разі, вибираючи кондиціонер за рекомендованою площею, не завадить взяти запас хоча б в 15-20 %: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій.

Рекомендована площа до 15 м² для сучасного кондиціонера вважається дуже невисокою, такі агрегати розраховані на обслуговування одиничних приміщень невеликої площі. Для середньої житлової кімнати на зразок спальні або вітальні краще підійде модель на 20 м² або навіть на 25 м². Моделі на 30 м²...і вище призначаються вже як мінімум для квартир-студій, а частіше — для офісних і виробничих приміщень. А в найбільш потужних сучасних агрегатах рекомендована площа може становити 150 – 175 м² і навіть більше.

Зазначимо, що для режиму обігрівання використовується та сама загальна формула — «100 Вт на 1 м²». При цьому ефективна потужність більшості кондиціонерів в цьому режимі помітно вище, ніж в режимі охолодження. Так що цей пункт можна використовувати і для вибору агрегата з функцією обігрівання: кондиціонер, здатний охолодити приміщення певної площі, практично гарантовано зможе і обігріти його (з урахуванням відповідних обмежень по застосуванню — див. «Режими роботи»).

Режими охолодження і вентиляції є в кожній моделі за визначенням. А кондиціонери зі зволоженням зустрічаються порівняно рідко. Для них обов'язковим є протилежний формат —осушення та обігрів.

— Охолодження. Режим зниження температури повітря в приміщенні — основна функція будь-якого кондиціонера. Зазначимо, що звичайні кондиціонери при охолодженні ще й видаляють з повітря вологу, однак за рахунок зниження температури відносна вологість в такому режимі змінюється незначно (або не змінюється взагалі). А ось охолоджувачі (див. «Тип») — навпаки, насичують повітря, що остуджується, вологою.

— Вентиляція. Режим, при якому кондиціонер забезпечує тільки циркуляцію повітря по приміщенню, не змінюючи його температуру і вологість. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для перемішування повітря і вирівнювання температури; крім того, при проходженні через кондиціонер повітря фільтрується, що буває корисно, наприклад, для очищення від пилу і диму, або для забезпечення гігієни у приміщенні, де перебуває хвора людина. Підкреслимо, що вентиляцію потрібно відрізняти від підмішування свіжого повітря (див. «Функції»): можливість додавання повітря зовні зустрічається дуже рідко і тільки в дорогих моделях кондиціонерів.

— Осушення. Режим видалення надлишків вологи з повітря. Ця функція працює за рахунок конденсації в...одяної пари на холодному теплообміннику кондиціонера; зібрана волога зазвичай виводиться назовні через дренажну трубку або накопичується в спеціальному резервуарі. Зазначимо, що конденсація відбувається і в режимі охолодження (див. вище); режим осушення відрізняється від нього тим, що температура повітря, яке пропускається через кондиціонер, змінюється дуже незначно — зазвичай не більше ніж на 1 °С — а ось вологість падає досить помітно.

— Обігрів. Режим підвищення температури повітря в приміщенні. Варто враховувати, що більшість кондиціонерів з цією функцією не розраховані на використання в якості повноцінних систем опалення — їх завданням є «допомога» таким системам, а також обігрів в міжсезоння, коли основне опалення не працює. Крім того, допустима зовнішня температура (див. «Мінімальна t для режиму обігріву») може бути різною: приміром, далеко не кожен агрегат з режимом обігріву здатний працювати в мороз. З іншого боку, зустрічаються і винятки — потужні холодостійкі моделі, що наближаються за характеристиками до теплових насосів і витримують температури в -25 °С і навіть нижче.

— Зволоження. Режим підвищення вологості повітря. Така необхідність часто виникає в зимовий час: при нагріванні повітря від опалювальних приладів його відносна вологість знижується (а загальний комфорт в приміщенні пов'язаний саме з відносною вологістю). Крім того, в приміщеннях, де є маленькі діти, повітря рекомендується спеціально зволожувати. Режим зволоження в кондиціонерах зустрічається вкрай рідко і тільки в моделях преміумкласу. І в тому, і в іншому разі для роботи зволожувача потрібен запас води, який потрібно контролювати і періодично поповнювати.

— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому переважно в моделях середнього рівня і вище.

— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається переважно для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

Додаткові функції, передбачені в пристрої.

— Інверторний компресор. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.

— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).

— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.

— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.

— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.

— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (переважно настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.

— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).

— Підключення модуля Wi-Fi. Таке оснащення помітно розширює функціонал: з'єднання по Wi-Fi може використовуватися для управління зі смартфона або навіть через Інтернет, для передачі статистики та інших службових даних на зовнішні пристрої (смартфон, ноутбук тощо), для дистанційної діагностики і усунення несправностей і т. п. Конкретний набір можливостей, пов'язаних з бездротовим модулем, варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі дана особливість характерна переважно для досить прогресивних моделей. Зазначимо, що сучасні кондиціонери можуть оснащуватися і вбудованими модулями Wi-Fi. Однак при покупці подібної моделі доводиться відразу доплачувати за додаткові можливості зв'язку, тоді як з окремим Wi-Fi адаптером є вибір — його можна купити як разом з кондиціонером, так і окремо, пізніше (або навіть взагалі не купувати, якщо ця функція виявиться непотрібною).

— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.

Типи додаткових фільтрів, якими штатно укомплектований кондиціонер (крім найпростіших фільтрів механічного очищення, які є у всіх моделях).

Підкреслимо, що мова йде саме про фільтри, що постачаються в комплекті; деякі моделі дають змогу окремо докупити додаткові елементи для очищення повітря, але ця можливість в даному разі не враховується. Що стосується конкретних варіантів, то найбільшою популярністю в сучасних кондиціонерах користуються іонізатори, різні антибактеріальні фільтри (у тому числі катехіновий елементи і УФ-лампи), пристосування для тонкого очищення (включаючи HEPA-фільтри), антигрибкові, антиалергенні, дезодоруючі і формальдегідні фільтри, а також елементи, які об'єднують в собі відразу кілька функцій (наприклад каталітичні). Ось докладний опис кожного з них:

– Іонізатор. Дія іонізатора ґрунтується на насиченні повітря негативно зарядженими іонами. Вони забезпечують відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, вважаються корисними для здоров'я загалом. Одним із прогресивних різновидів іонізаторів також є плазмові (електростатичні)...фільтри. Разом з насиченням повітряних мас корисними аероіонами, на них покладаються завдання з очищення повітря. Такі фільтри здатні досить ефективно знищувати шкідливі мікроорганізми, руйнувати деякі шкідливі речовини, затримувати крихти пилу, диму, сажі тощо – ці частинки під дією іонізованого повітря самі набувають заряду і притягуються до пластин фільтра.

– Тонкого очищення. Під даним терміном зазвичай маються на увазі прогресивні механічні фільтри, що забезпечують фільтрацію повітря на мікроскопічному рівні. Конкретна ефективність подібних пристосувань може бути різною; її в кожному разі варто уточнювати окремо. Відзначимо також, що описані нижче HEPA теж, по суті, є фільтрами тонкого очищення; однак вони використовують специфічний принцип роботи і першопочатково відрізняються високою ефективністю. Тому наявність HEPA-фільтрів вказують окремо.

– HEPA-фільтр. Особливий різновид механічних фільтрів тонкого очищення. Завдяки особливій конструкції мікроканалів, через які в такому фільтрі проходить повітря, подібні пристосування можуть затримувати частинки з набагато меншими розмірами, ніж діаметр мікроканалів. Для порівняння: ефективність фільтра HEPA оцінюють за здатністю затримувати забруднення розміром 0,1 - 0,3 мікрона (з такими частинками подібний фільтр найменш ефективний), тоді як розмір більшості бактерій починається з 0,5 мікрон. За ефективністю подібні фільтри ділять на класи; в наш час актуальні класи HEPA від 10 (затримує не менше 85% згаданих частинок) до 14 (ефективність фільтрації досягає 99,995 %).

— Катехіновий. По суті – різновид описаних нижче антибактеріальних фільтрів, створений на основі катехінів — природних органічних речовин з потужним антиоксидантним ефектом. Такі фільтри характеризуються високою ефективністю в боротьбі з бактеріями і вірусами, однак і коштують недешево; в світлі цих особливостей їх і виділяють в окрему категорію.

— Каталітичний. Найчастіше під цим терміном мають на увазі фотокаталітичні, або «цеолітні», фільтри — пристосування, що працюють за рахунок особливої речовини (фотокаталізатора) і УФ-випромінювання. Під дією такого випромінювання каталізатор розкладає органіку, що потрапля на нього, на простіші речовини – зазвичай воду і вуглекислий газ. Така технологія не тільки дає змогу видаляти з повітря шкідливі домішки (причому на рівні окремих молекул), але і забезпечує непоганий бактерицидний і антивірусний ефект. При цьому подібний фільтр практично не потребує обслуговування: фотокаталізатор не витрачається в процесі роботи, а продукти реакції вільно випаровуються назовні. З іншого боку, і ціна подібних елементів досить висока.

— Антибактеріальний. Різні фільтри, призначені для знищення бактерій та інших шкідливих організмів — вірусів, грибків тощо. Конкретний принцип дії, рівень ефективності і правила обслуговування таких фільтрів можуть бути різними, ці подробиці варто уточнювати за документацією на кондиціонер. Однак якщо дезінфекція повітря має для вас принципове значення — подібний фільтр однозначно буде не зайвим. Відзначимо в цьому зв'язку лише два нюанси. По-перше, в дану категорію зазвичай не включають катехінові елементи, хоча вони мають те ж призначення (див. вище); по-друге, далеко не всякий антибактеріальний фільтр здатний ефективно боротися з вірусами – цей момент, знову ж таки, не завадить уточнити окремо.
Також варто враховувати, що якими б ефективними не були фільтри кондиціонера – ретельна дезінфекція повітря не є його основним завданням, для цих цілей варто застосовувати спеціалізовані пристрої.

– Антигрибковий. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря шкідливих грибків – наприклад, цвілі. Таку функцію в тій чи іншій мірі мають і описані вище антибактеріальні пристосування; однак цей різновид фільтрів в цьому плані значно більше ефективний. З іншого боку, необхідність інтенсивно боротися саме з грибками виникає не так часто, а для інших ситуацій зазвичай цілком вистачає тих же антибактеріальних фільтрів. Так що антигрибкові елементи в сучасних кондиціонерах застосовуються досить рідко.

– Антиалергенний. Фільтри, призначені в першу чергу для видалення з повітря забруднень, що викликають алергію: рослинного пилку (в тому числі від кімнатних рослин), пилових кліщів, частинок шерсті домашніх тварин тощо. конкретний принцип роботи таких фільтрів може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, в порівняно недорогих кондиціонерах зазвичай використовується найпростіше механічне очищення, і термін «антиалергенний» є скоріше маркетинговим ходом, ніж реальним описом спеціалізації фільтра. У більш прогресивних моделях нерідко передбачаються досконаліші технології – наприклад, ензимний фільтр, що розкладає алергени на найпростіші нешкідливі речовини на зразок води і вуглекислого газу.

– УФ-лампа. Лампа, яка обробляє повітря, що проходить через кондиціонер, УФ-випромінюванням. Таке оброблення забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів і грибків. Правда, в цілому ефективність подібних ламп не особливо висока; однак вони є відмінним доповненням до антибактеріального фільтру. І навіть без такого фільтра якість очищення повітря у кондиціонера з УФ-лампою буде вище, ніж у аналогічної моделі без такої лампи.
Окремо підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з описаним вище каталітичним (фотокаталітичним) фільтром — УФ-лампи мають набагато простішу конструкцію і принцип роботи.

– Дезодоруючий (вугільний). Спеціалізований фільтр, призначений в тому числі для боротьби з неприємними запахами. Діє на молекулярному рівні, пропускаючи звичайне повітря і поглинаючи молекули речовин, що створюють неприємні запахи; само собою, здатний затримувати і більші частинки, такі, як дим. В якості фільтруючого елемента найчастіше використовується активоване вугілля – звідси і один з варіантів назви; зустрічаються фільтри на основі інших речовин, однак і вони мають схожі властивості. Варто мати на увазі, що в будь-якому дезодоруючому фільтрі робочий елемент потрібно періодично міняти – при вичерпанні ресурсу він втрачає корисність і може навіть сам виділяти шкідливі речовини.

— Формальдегідний. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря формальдегіду і деяких інших шкідливих органічних сполук (наприклад, аміаку, бензолу та/або сірководню). Джерелом таких речовин можуть стати як зовнішні забруднення (наприклад, викиди промислових підприємств), так і деякі предмети в самому приміщенні: нові меблі або штори, деякі види підлогових і настінних покриттів (відразу після нанесення), зіпсовані продукти харчування, сигаретний дим тощо. Конкретний принцип роботи фільтрів цього типу може бути різним. Найчастіше використовується так званий кріокаталітичний елемент, в якому каталізатор розкладає органіку на більш прості нешкідливі компоненти, а потім відновлює свої властивості за рахунок холоду при роботі кондиціонера на охолодження. Крім того, схожі можливості мають багато каталітичних (фотокаталітичних) фільтри (див. вище), тому один такий елемент може бути заявлений в характеристиках відразу як два типи фільтрів — і каталітичний, і формальдегідний.

Крім описаних вище різновидів, в сучасних кондиціонерах можуть зустрічатися і інші види фільтрів, зокрема:

— Повітроочисний. Загальна назва, що застосовується для різних типів фільтрів. Цим терміном нерідко позначаються найпростіші елементи грубого очищення (в рекламних цілях — щоб список фільтрів в характеристиках був більше). Однак зустрічається й інший варіант – пристосування, які створені на основі специфічних фірмових технологій і не вписуються ні в один з описаних вище різновидів; такі пристосування можуть поєднувати в собі одночасно кілька функцій (наприклад, тонка фільтрація і антибактеріальний ефект).

— Пиловловлювальний. Найчастіше мова йде про найпростіший механічний фільтрі, що затримує пил і інші порівняно великі частинки. Такими пристосуваннями оснащуються практично всі сучасні кондиціонери, проте в деяких моделях наявність «пилових» фільтрів уточнюють окремо — переважно з метою реклами.

– З вітаміном С. Фільтр, що насичує повітря вітаміном С. Вважається, що таке доповнення позитивно впливає на імунітет і стан шкіри; однозначних підтверджень цьому немає, проте в умовах дефіциту вітамінів таке пристосування точно не буде зайвим.

— Попередній. Механічний фільтр грубого очищення, що встановлюється перед основним набором фільтрів. Затримує порівняно великі забруднення, не даючи їм змогу досягти інших фільтруючих елементів і знімаючи з них частину «навантаження». При цьому конструкція попереднього фільтра, як правило, максимально проста, а його обслуговування обмежується періодичним витрушуванням або промиванням.

– «Іонний» (наприклад, Smart Ion тощо). Як правило — той же електростатичний фільтр (див. вище), проте представлений під тією чи іншою фірмовою назвою.

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.