Порівняння lamiMARK Senator 230 vs Agent LM-A4 125

Найменша товщина плівки (в мікронах), з якою здатен працювати ламінатор.

Для різних завдань необхідні різні види плівки; невелика товщина може стати в нагоді, зокрема, при ламінуванні тонких аркушів паперу або якщо потрібно зберегти гнучкість матеріалу. Детальні рекомендації по оптимальній товщині плівки під конкретний вид робіт можна знайти в спеціальних джерелах. Найпопулярнішими ж є плівки товщиною 75 і 80 мкм . Зустрічається і проміжний варіант на 60 мкм.

Найбільша товщина матеріалу, з якою здатен працювати ламінатор.

При виборі за цим показником має сенс не тільки враховувати товщину матеріалів, з якими потрібно працювати, але і брати певний запас — що називається, на всякий випадок. Водночас відзначимо, що навіть найбільш «тонкі» сучасні ламінатори здатні обробляти матеріали товщиною до 0,2 – 0,3 мм — це можна порівняти з тонким картоном або дуже щільним папером. А у висококласних професійних моделях цей показник може перевищувати 10 мм.

Технології ламінування, підтримувані пристроєм.

— Гаряче. При гарячому ламінуванні матеріал разом з плівкою пропускається через вали або нагрівальні пластини; при цьому шар клею на внутрішній стороні плівки розплавляється, прикріплюючи її до оброблюваного носія. Такий спосіб дає змогу досягти гарної якості обробки і надійного запаювання, тому він на сьогоднішній день є найбільш популярним.

— Холодне. Технологія ламінування, при якій носій з плівкою обробляється тільки тиском валів, без нагрівання. Цей варіант найчастіше використовують як вимушену міру в тих випадках, коли доводиться працювати з термочутливими матеріалами — наприклад, синтетикою або глянцевими носіями. Зазначимо, що спеціалізовані пристрої з тільки холодним способом роботи зустрічаються рідко, переважно в професійній сфері; набагато частіше в сучасних ламінаторах передбачається поєднання холодного і гарячого ламінування (див. нижче).

— Гаряче і холодне. Можливість роботи з будь-якої з описаних вище технологій. Зазвичай, для таких моделей штатним варіантом є гаряче ламінування, а для роботи холодним способом нагрівальний елемент просто відключається. Подібні пристрої максимально універсальні, а за ціною практично не відрізняються від «чисто гарячих» аналогів, завдяки чому є найбільш поширеним типом сучасних ламінаторів.

— Реверс. Можливість обертання валів ламінатора у зворотному напрямку. Ця функція буде корисна насамперед при нештатних ситуаціях — загибании або смятии матеріалу, попаданні стороннього предмета під вали, намотуванні носія на них і т. ін. Своєчасне включення реверса не тільки дозволяє обійтися без трудомістких ремонтних робіт з розбиранням агрегати, але й у багатьох випадках рятує від псування оброблюваний матеріал.

— Розжим валів. Можливість розтиснути вали ламінатора (строго кажучи — збільшити відстань між ними). Поряд з описаним вище реверсом є «аварійної» функцією, призначеної, насамперед, для вилучення застряглого або нахиленої документа, стороннього предмета і т. ін.

— Регулювання температури. Можливість регулювати температуру нагрівання при гарячому ламінуванні (див. «Тип ламінування»). Дана функція дозволяє оптимально налаштувати режим роботи під особливості конкретної плівки та носія.

— Фольгування. Можливість використання ламінатора для нанесення покриття з фольги. Деякі з подібних моделей здатні виконувати навіть фігурне тиснення, зазвичай у вигляді орнаменту, що буває незамінний при виготовленні листівок, візиток та іншої подібної продукції.

— Ламінування фотографій. Можливість використання пристрою для запаювання фотографій. Вважається, щ...о для таких робіт підходять тільки ламінатори з нагріваючими валами, оскільки моделі з окремими нагрівальними пластинами не забезпечують достатньої рівномірності прогріву — що може привести до псування делікатних матеріалів, таких як фотознімки. Водночас варто пам'ятати, що в даному випадку мова йде виключно про знімках, віддрукованих на фотопапері; для звичайного паперу (навіть якщо на ній надруковано фото) підходять будь-які ламінатори.

— Автоподача аркушів. Система, що забезпечує автоматичну подачу ламінованого матеріалу. Можливість зарядити в ламінатор цілу пачку аркушів замість того, щоб подавати кожного з них окремо, важлива насамперед при великих об'ємах робіт; крім того, автоподача позначається на вартості пристрою. Тому дана функція зустрічається переважно у висококласних рулонних моделях (див. «Тип»).

— Ревайндер. Ревайндер являє собою додатковий вал, встановлений на виході з ламінатора. Він може використовуватися, зокрема, для змотування паперової підкладки при ламінуванні холодним способом (див. «Тип ламінування»), а також для намотування готової продукції при гарячій обробці. У будь-якому разі ревайндер буває вельми корисний під час роботи з матеріалами великої довжини — намотати такий матеріал на зовнішній вал відразу по виходу з ламінатора часто буває зручніше, ніж шукати для нього інше місце.

Електрична потужність, споживана ламинатором в штатному режимі роботи. Навіть у солідних моделях формату А2 (див. вище) цей показник рідко перевищує 2 кВт (що порівнянно з споживанням електрочайника або праски), не кажучи вже про більш простих пристроях. Тому здебільшого даний параметр є довідковим і на практиці може знадобитися тільки в рідкісних випадках. А от при виборі професійного великоформатного ламінатора на або А0 А1 на потужність варто звернути особливу увагу — вона може становити до 10 – 11 кВт, що висуває специфічні вимоги до підключення.