Порівняння SteelSeries Rival 600 vs SteelSeries Rival 310

Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.

Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів — дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися 3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на 5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися 7 – 8 кнопок і навіть більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.

Марка перемикачів (світчів), встановлених в мишці. Також ці деталі часто називають «мікрики» — від терміна «мікровимикачі». Зазвичай в характеристиках наводиться марка світчів, що використовуються в основних кнопках (лівій і правій); додаткові кнопки, зазвичай, оснащуються іншими перемикачами, нерідко — більш простими і дешевими.

Мікрики безпосередньо відповідають за спрацьовування клавіш при натисканні. Відповідно, від якості цих деталей залежить якість роботи мишки, а також відчуття і комфорт користувача: різні перемикачі можуть розрізнятися за жорсткістю, легкістю спрацьовування і звуку натискання. А марка світчів уточнюється не для всіх мишок, а тільки для моделей, оснащених сучасними елементами. Іншими словами, цей параметр вказується в тих ситуаціях, коли марка мікровимикача є ознакою високої якості «гризуна». В якості характерних прикладів можна навести мікрики під брендами Omron (вважається преміумкласом) і Huano (китайські аналоги цілком порівнянної якості). Також до них підтягуються і перемикачі Light Strike і Razer.

Підкреслимо, що в даному разі вказується не конкретна модель, а загальний бренд, під яким віпущені мікрики (іноді — також їх тип, оптико-механічні або механичні). ). При цьому одна і та сама марка може включати різні моделі перемикачів, що розрізняю...ться за особливостями: одні «тихі», інші зі звичайним звуком, одні з підвищеною точністю, інші зі збільшеним терміном служби тощо. Так що особливості цих деталей варто уточнювати окремо. Втім, детальні характеристики мікриків важливі переважно для вимогливих користувачів, зокрема професійних кіберспортсменів.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Додаткові особливості кабелю, яким оснащена мишка.

Дані особливості можуть включати систему змотування, знімний дріт, а також дріт в обплетенні (втім, більшість сучасних мишей все ж мають кабель без обплетення). Ось більш докладний опис всіх цих особливостей.

— Змотуваний. Дріт, оснащений спеціальною котушкою для змотування. Ця функція помітно спрощує транспортування: у неробочий час дріт максимально компактний і не плутається, а при використанні його можна розмотати на потрібну довжину (зазвичай котушка допускає таку можливість). Все це особливо важливо для мишок ноутбуків (див. «Призначення») — власне, більшість моделей з котушкою для дроту належать саме до цієї категорії.

— Знімний. Дріт, що допускає від'єднання від мишки. Цю особливість мають практично всі миші з двома варіантами підключення — дротовим і бездротовим: під час роботи в бездротовому форматі кабель можна зняти, щоб він не заважав. Утім, зустрічаються й виключно дротові пристрої з таким кабелем — переважно для ноутбуків, де дріт знімається для зручності при транспортуванні. Також відзначимо, що найчастіше для підключення кабелю використовується універсальний роз'єм на зразок microUSB, так що за необхідності дріт можна замінити на інший — наприклад, довший.

— В обплетенні. Наявність додаткового обплетення на кабелі мишки. Ця особливість робить дріт більш м...іцним, надійним і стійким до перегинів. З іншого боку, обплетення схильне накопичувати забруднення і кошлатитись при зносі; через це оболонка дроту швидше втрачає товарний вигляд, ніж у мишках без обплетення. Та й коштує подібний дріт дорожче за звичайний гладкий.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.

Можливість регулювання ваги миші.

Дана можливість актуальна насамперед для ігрових моделей, використовуваних професійними геймерами і прогресивними ентузіастами: для максимальної точності рухів потрібно, щоб миша мала не тільки оптимальну форму, але і вагу. Зміна ваги здійснюється шляхом встановлення і зняття спеціальних тягарців, поставляються в комплекті. При цьому в деяких моделях перестановкою тягарців в різні слоти можна змінювати не тільки вагу, але і баланс мишки, домагаючись максимально точного підстроювання під особисті переваги.