Порівняння Godox Ving V860 II vs Sony HVL-F60RM

Моделі камер, з якими може працювати спалах. Відзначимо, що зазвичай в характеристиках цей параметр вказується досить приблизно — називаються тільки виробники камер, про моделях ж як таких не йдеться. А тому перед придбанням спалаху має сенс окремо уточнити, чи буде вона нормально працювати з камерою, наприклад, з сайту виробника або тематичних форумах. Особливо це актуально для пристроїв сторонніх виробників — у таких моделей ймовірність виникнення проблем дещо вище, ніж у «рідних» для камери спалахів.Водночас апарати однієї фірми зазвичай мають однакові вимоги по підключенню спалахів, а тому даний параметр з досить високим ступенем точності дозволяє оцінити сполучуваність.

Якщо в характеристиках спалаху вказана сумісність з декількома марками камер, це зазвичай означає, що дана модель випускається в декількох варіаціях, кожна з яких розрахована на відповідного виробника.

Варто відзначити, що «нерідні» камера і спалах можуть виявитися цілком сумісні і нормально працювати на більшості режимів зйомки. Тим не менш, про підтримку TTL (див. нижче) і низки інших специфічних функцій в цьому випадку зазвичай не йдеться, та й загалом надійність і ефективність такого поєднання нижче, ніж у камери з «рідної» спалахом. Тому вибирати краще все-таки аксесуари з прямо заявленою сумісністю.

З сумісних камер зараз використовуються: Canon, Fuji, Leica,...Nikon, Olympus, Panasonic, Pentax, Samsung, Sigma, Sony.

Час, необхідний спалаху або генератора (для студійних спалахів), для підготовки до наступного імпульсу. Чим воно менше, тим краще. Особливо цей параметр важливий для серійної зйомки, коли інтервал між кадрами невеликий: якщо Вам доводиться часто знімати в такому режимі, варто підшукати спалах з якомога меншим часом перезарядки. Також відзначимо, що в характеристиках зазвичай вказується найменший час перезарядки; на деяких режимах роботи воно може бути відчутно більше заявленого.

Кількість імпульсів, що спалах здатна видати без перезарядки акумулятора або зміни батарей (див. «Живлення»). Даний параметр є досить приблизними, оскільки на практиці він сильно залежить від ряду факторів: тривалості імпульсу, використання дисплея і його підсвічування (за наявності таких, див. нижче), підсвічування автофокуса (див. «Функції і можливості») тощо, а при змінних батарейках — ще й від їх якості. Часто виробники вказують у характеристиках «ідеальне», максимально можлива кількість імпульсів — тобто при їх мінімальної тривалості, невикористання додаткових функцій і навіть оптимальному для акумулятора температурному режимі. В реальності цей показник може бути нижче. Тим не менш, зазначені в характеристиках дані цілком дають змогу оцінити автономність спалаху і навіть порівнювати різні моделі між собою.

Тривалість імпульсу світла, яке забезпечується спалахом. Цей показник може становити від тисячних до стотисячних часток секунди; звичайно він виражається дробовим числом з одиницею в чисельнику, наприклад 1/880 с. Людське око не помічає різниці, однак на деяких режимах зйомки вона може стати критичною. Наприклад, для чіткої зйомки сцен, які швидко рухаються (таких, як бризки води, політ комахи або рух деталей механізму) необхідно вибирати спалах з якомога меншою тривалістю імпульсу — інакше зображення може виявитися не дуже вдалим.

Найбільша тривалість імпульсу в сучасних фотоспалахах становить близько 1/800 с; мінімальне значення може досягати 1/30 000 і навіть менше.

Фотоспалахи з підтримкою формату TTL. TTL — це абревіатура від «through the lens», тобто «через об'єктив»; так називають спосіб виміру експозиції за кількістю світла, яке проходить безпосередньо через об'єктив фотоапарата.

У цифровій фотографії TTL працює за принципом передспалаху: перед основною експозицією спалах видає один або кілька пробних імпульсів. Кількість світла, що надходить від об'єкта, що знімається заміряється спеціальними датчиками, на основі цих даних електроніка виставляє параметри зйомки, після чого й відбувається власне експозиція. Це дозволяє досить точно налаштувати камеру і отримати зображення оптимальної якості. Інтервал між пробним і робочим імпульсом настільки малий, що може бути взагалі непомітний для неозброєного ока (особливо при синхронізації спалаху по передній шторці або невеликій витримці).

Зазвичай сучасні виробники фотокамер мають власні розробки і різновиди технології TTL, відповідно вони розрізняються за назвою: наприклад, у Canon це E-TTL, E-TTL II, у Nikon — D-TTL (у ранніх моделях) і i-TTL (в пізніх), у Pentax — P-TTL і т. ін. Підтримка того чи іншого різновиду безпосередньо пов'язана з сумісністю спалаху з камерами (див. вище), і різні формати зазвичай між собою не сумісні.

Кут, на який розходиться основний потік світла від спалаху. Цей параметр виражається не прямо, через градуси, а через фокусні відстані відповідних об'єктивів, в міліметрах: наприклад, кут 105 мм відповідає куту огляду об'єктива з таким же фокусною відстанню (в еквіваленті 35 мм). Це дозволяє з легкістю підбирати спалах під конкретну оптику, щоб вона максимально ефективно висвітлювала все що потрапляє в кадр простір. А найбільш прогресивні сучасні спалахи можуть мати змінний кут розсіювання, що дозволяє підлаштувати їх під різні особливості зйомки; особливо ця функція корисна при використанні об'єктивів із змінною фокусною відстанню. Зміна кута розсіювання здійснюється за рахунок рухомої лінзи, встановленої в голівці спалаху, воно може здійснюватися як автоматично, так і вручну (докладніше див. «Функції і можливості»).

Кут освітлення, забезпечуваний джерелом накамерного світла (див. «Тип»).

Великий кут освітлення, з одного боку, дозволяє одночасно охопити більший простір, що особливо важливо під час зйомки загальних планів (на малих фокусних відстанях). З іншого боку, для досягнення достатньої яскравості при цьому потрібна велика потужність джерел світла, що відповідним чином позначається на ціні і енергоспоживання пристрою. Маленький кут охоплення, зі свого боку, дає невеликий розмір плями світла, зате дає змогу досягти гарної яскравості при порівняно невисокій потужності.

Колірна температура світла, що видається пристроєм. Класичні імпульсні фотоспалахи в більшості своїй мають стандартну колірну температуру на рівні 5500 – 5600 До, тому для таких світильників цей параметр зазвичай не наводиться. А от джерела накамерного світла (див. «Тип») можуть помітно відрізнятися за цим показником, про них і піде мова.

Колірна температура характеризує загальний відтінок світіння, що видається пристроєм. При цьому цікавий нюанс полягає в тому, що низькі значення відповідають кольорам, які сприймаються людиною як теплі; а при підвищенні колірної температури відтінок все більше зміщується в бік холодних кольорів. Наприклад, для лампи розжарювання 60 Вт, світло якої має явно виражену жовтувате забарвлення, цей параметр становить приблизно 2700 К, а для люмінесцентної лампи, видає «денний» світло з голубуватим відтінком — близько 7000 К.

Загалом колірна температура освітлення є одним з найважливіших параметрів зйомки: вона визначає колірний баланс зображення, «видимого» камерою. У налаштуваннях камер цей показник носить назву «баланс білого». Він може визначатися і автоматично, проте для максимально достовірної передачі кольору бажано все-таки виставляти його значення, за відомою колірну температуру освітлення.

Конкретно в джерелах накамерного світла колірна температура може бути як незмінною, так і налаштовується. У нерегульованих моделях значення цього параметра таке ж, як у більшості фотоспалахів — 5500 К, що приблизно відповіда...є нейтральному білому кольору. Регулювання передбачає можливість як мінімум знизити колірну температуру — зазвичай до 3200 До, що приблизно відповідає теплому білому світу. Крім того, зрідка зустрічаються моделі, у яких максимальна колірна температура перевищує 5500 К, досягаючи До 6000 і навіть більше.

Можливість змінювати колірну температуру може стати в нагоді не тільки для зйомки як такої, але і для «узгодження» світильника з іншими джерелами світла. Річ у тім, що якщо кілька одночасно використовуваних джерел світла мають різну колірну температуру, перенесення кольорів на знімається сцені буде недостовірної — аж до того, що однотонний предмет, що підсвічується різними лампами з різних сторін, може виглядати як двоколірний. Один зі способів уникнути цього — виставити колірну температуру накамерного світла на рівні зовнішнього освітлення. Проте тут варто відзначити, що способи регулювання відтінків і точність такого регулювання можуть бути різними. Найбільш прогресивний варіант — використання двох комплектів світлодіодів, з теплим і холодним відтінком світіння; змінюючи співвідношення яскравості між цими наборами, можна змінювати і загальну колірну температуру — причому досить плавно і точно. Інший спосіб — використання кольорових дифузорів (див. нижче), однак тут регулювання виходить ступінчастою, з фіксованими значеннями (з дифузором і без нього). У деяких пристроях обидва ці способи поєднуються.

- Підсвічування автофокусу. Наявність спалаху функції допоміжного підсвічування для системи автофокусування камери. Сучасні фотоапарати у переважній більшості використовують т.зв. пасивні системи автофокусу, що мають один серйозний недолік: дуже низьку ефективність при слабкій освітленості та/або низької контрастності об'єкта, що знімається. Підсвічування автофокусу покликане вирішити цю проблему: перед наведенням на різкість сцена підсвічується окремою лампою, розміщеною, в даному випадку, безпосередньо в корпусі спалаху. Таким чином, забезпечується достатня кількість світла для нормальної роботи автофокусу. Найчастіше лампи підсвічування дають світло характерного червоного відтінку, проте в деяких просунутих моделях застосовується інфрачервоне підсвічування - невидиме для очей, але сприймається камерою. Крім того, системи підсвічування замість суцільного променя можуть використовувати спеціальний світловий візерунок, що ще спрощує завдання системам автофокусу. У будь-якому випадку наявність цієї функції особливо актуальна з урахуванням того, що спалах часто використовується саме як джерело світла при слабкому освітленні.

- Управління на камері. Можливість зміни налаштувань спалаху за допомогою органів керування самої камери, до якої вона підключена. У деяких випадках (наприклад, при бездротовому підключенні) це зручніше, ніж переключати увагу з камери на спалах.

- Автоматичний zoom.... Можливість автоматичної зміни кута розсіювання світла спалаху. Про вугілля розсіювання див. відповідний пункт вище, тут же відзначимо, що дана функція передбачає синхронізацію між спалахом та об'єктивом: при зміні фокусної відстані об'єктив автоматично змінюється і кут розсіювання. Це забезпечує максимально ефективне освітлення сцени і в той же час позбавляє Вас необхідності щоразу вручну переналаштовувати спалах під кут огляду, що змінився.

- Ручний zoom. Можливість змінювати кут розсіювання спалаху (див. «Кут розсіювання світла») вручну. Ця функція розширює можливості «тонкого» налаштування параметрів роботи і дозволяє виставляти параметри, недоступні при автоматичному zoom'і (див. вище). Крім того, вона буде корисна, якщо Вам доводиться використовувати кілька фікс-об'єктивів з різною фокусною відстанню - спалах можна легко налаштовувати під кожен з них.

- Робота в режимі ведучої. Можливість роботи спалаху як провідна для системи з декількох спалахів. Через провідний спалах управляється вся система, виставляються параметри роботи ведених спалахів і віддається команда на спрацьовування (зазначимо, що сам провідний спалах при цьому може взагалі не давати імпульсу). Якщо Ви плануєте знімати, використовуючи систему з кількох спалахів, Вам обов'язково знадобиться модель з цією функцією без створення системи неможливо. Зрозуміло, провідні та ведені спалахи мають бути взаємно сумісні; цей момент варто уточнити окремо.

— Робота в режимі керування. Можливість роботи спалаху як ведена в системі з декількох спалахів. У такому режимі пристрій підключається до провідного спалаху та спрацьовує за командою з нього. Докладніше про системи спалахів див. «Робота в режимі ведучої» вище.

- Радіосинхронізатор. Пристрій, призначений для бездротового керування спалахом або набором спалахів (за наявності свого приймача у кожного з них). Зазвичай є окремим модулем, що встановлюється в гарячий черевик; по команді на спрацьовування цей модуль подає радіосигнал на всі налаштовані на нього приймачі, забезпечуючи синхронне спрацьовування спалахів. При цьому деякі моделі світильників з такою функцією здатні приймати по радіоканалу не тільки пусковий сигнал, а й параметри роботи (передусім тривалість та потужність імпульсу).