Порівняння Sigma 24mm f/1.4 Art HSM DG vs Sigma 30mm f/1.4 Art HSM DC

Загальний тип об'єктива. Варто враховувати, що даний параметр багато в чому визначається еквівалентною (не фактичною) фокусною відстанню, а ось в характеристиках оптики найчастіше зазначається саме фактичне значення; докладніше про це див. «Фокусна відстань».

Тип вказується не для всієї оптики, а лише для моделей, які мають явно виражену спеціалізацію і чітко вписуються в певну категорію. Крім них, існують так звані універсальні об'єктиви — про них див. нижче. А спеціалізовані моделі можуть належати до таких типів:

— Фікс. У дану категорію на нашому сайті віднесені практично всі об'єктиви, в яких не передбачено можливості змінювати фокусну відстань. Це можуть бути і ширококутні моделі, і оптика з великою фокусною відстанню, що забезпечує високий ступінь збільшення, і моделі з середніми значеннями; єдиним винятком є надширококутне «риб'яче око», його виділяють в окремий тип (див. нижче). Завдяки простій конструкції фікси зазвичай дешевші і надійніші аналогічних моделей-трансфокаторів. Головним їхнім недоліком є власне незмінна фокусна відстань. Через це під час роботи з фіксами для кожного виду зйомки доводиться мати свій об'єктив, та й збільшення/зменшення зображення здійснюється виключно за рахунок переміщення камери ближче/далі щодо об'єкта який знімається (на професійному жаргоні — «зум ногами»).

— Ширококутний.... Об'єктиви із змінною фокусною відстанню, мінімальне значення якої становить до 18 мм включно, максимальне — до 40 мм включно (і те, і інше — в еквіваленті 35 мм). За рахунок цього забезпечується широкий кут огляду практично без видимих деформацій (на відміну від надширококутних моделей, див. нижче). «Ширококутні» часто застосовуються для зйомки пейзажів, великих об'єктив тощо; також такий об'єктив може стати в нагоді в тісних умовах, де треба захопити якомога більш широку сцену (наприклад, велику групу людей), а обстановка не дозволяє відійти на велику відстань.

— Надширококутний. Також цей тип об'єктивів називають fisheye, або «риб'яче око». Їхня еквівалентна фокусна відстань становить до 17 мм включно, а кути огляду можуть досягати 180° і навіть більше, що дозволяє зафіксувати на одному знімку досить велику область навколишнього простору (наприклад, небосхил по всій окружності горизонту). Для таких об'єктивів характерні помітні деформації в отриманому зображенні: центр кадру виглядає більш наближеним, ніж краї, а прямі лінії, які не проходять через центр кадру, стають кривими. Через це оптика типу «риб'яче око» і отримала свою назву: вид через неї схожий на те, як бачить землю риба з-під води. Найчастіше fisheye мають фіксовану фокусну відстань, проте зустрічаються і трансфокатори. Застосовуються такі об'єктиви, зокрема, для створення панорам, зйомки в обмежених просторах, а також для забезпечення художніх ефектів.

— Теле. Об'єктиви з великою фокусною відстанню і, відповідно, високим ступенем збільшення, призначені переважно для зйомки на великих відстанях. Якщо говорити про конкретні цифри, то в нашому каталозі до телеоб'єктивів належать моделі зі змінною фокусною відстанню, у яких нижня межа фокусної відстані становить не менше 50 мм, а верхня — не менше 200 мм. Подібна оптика буває зручна, зокрема, під час зйомки природи, спортивних змагань та масових заходів.

Крім описаних вище, випускається чимало об'єктивів, які відповідають критеріям відразу декількох типів або не вписуються ні в один з них. В якості прикладу можна навести, зокрема, проміжний варіант між ширококутними і телеоб'єктивами з фокусною відстанню від 24 до 55 мм, або модель з великим діапазоном регулювання наприклад 28 – 200 мм, що охоплює обидва цих типу. Такі об'єктиви без спеціалізації називають універсальними. Загалом область застосування у них досить широка, а до згаданого «проміжного варіанту» належить більшість оптик, що поставляються в комплекті (kit) з дзеркальними камерами. Правда, за якістю знімків універсальні моделі часто поступаються спеціалізованій оптиці з аналогічною ціною; з іншого боку, набір з декількох спеціалізованих об'єктивів нерідко обходиться дорожче висококласного «універсалу» з тими ж можливостями.

Загальне призначення є досить умовним, і на практиці застосування оптики не обмежується заявленим напрямом — все залежить від навичок і фантазії фотографа. Тим не менш, інформація про спеціалізацію може помітно полегшити вибір. Враховуючи такі оригінальні варіанти як кінооб'єктив і багатофункціональний.

— Архітектурний. Об'єктиви, розраховані насамперед на зйомку будівель. Більшість таких моделей оснащується системою Tilt-Shift (див. нижче). В даному випадку ця функція призначена для корекції перспективи при зйомці високих будівель. На фотографії, зробленій звичайним об'єктивом, прямі лінії можуть вийти викривленими, що неприпустимо в тих випадках, коли потрібне точне відображення будівлі на знімку. Використання системи Tilt-Shift дозволяє уникнути цього явища і отримати достовірне зображення, що не потребує додаткової корекції у фоторедакторі.

— Пейзажний. До пейзажних в даному випадку належать короткофокусні (ширококутні) об'єктиви, які, згідно з результатами тестів, забезпечують хорошу різкість зображення. Іншими словами, до пейзажних належать не всі «ширококутні», а тільки ті, які фактично здатні забезпечити чітке, різке зображення.

— Портретний. Відмінними рисами класичного портретного об'єктива є: по-перше, фіксована фокусна відстань, яка звичайно ст...ановить більше 50 мм (екв.35 мм); по-друге, висока світлосила (найчастіше не нижче f/2.8, хоча зрідка зустрічаються і винятки). Таке поєднання характеристик дозволяє знімати портрети з красивим розмиттям фону, розміщуючи камеру на досить значній відстані; останнє може стати в нагоді в студіях, де використовується додаткове обладнання для освітлення — камеру бажано встановлювати за освітлювальними приладами, щоб вона не давала тіні. Говорячи ж про фіксовану фокусну відстань, варто нагадати, що «фікси» простіші, легші і дешевші зум-об'єктивів, а можливість налаштовувати збільшення під час зйомки портретів потрібно рідко — найчастіше можна цілком обійтися «зумом ногами».

— Багатофункціональний. До даного напрямку віднесені об'єктиви універсального типу (див. вище), що пропонують покупцеві хороше співвідношення ціни і якості; простіше кажучи — багатоцільові моделі з хорошими робочими характеристиками і при цьому порівняно недорогі (саме «порівняно», фактична ціна може бути досить високою). При виборі моделей в дану категорію якість зйомки оцінювалася за результатами реальних тестів.

– Кінооб'єктив. Головною особливістю кінооб'єктивів є можливість тонкого налаштування апертури. Діафрагму можна закрити/відкрити на 0,1 або навіть 0,01 мм, тоді як в фотооб'єктивах крок налаштування діафрагми не може бути менше 1 мм. Додатково в кінооб'єктивах світлосила виражається Т-числом, а в фотооб'єктивах використовується F-число. Оператор може знімати безліччю кінооб'єктивів з одною світлосилою, при цьому відпадає необхідність змінювати освітлення. А при використанні фотооб'єктивів з однаковою світлосилою нерідко доводиться налаштовувати освітлення під кожну оптику окремо. Кінооб'єктиви припускають зйомку зі штатива, що відбивається на їх конструктивних особливостях і дизайні - такі моделі зазвичай більш крупні і важкі ніж аналоги для фотозйомки.

Результат, показаний об'єктивом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування пристроїв для фотозйомки. За результатами тестів об'єктив отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Система вказує, на який бренд фотоапаратів розрахований даний об'єктив. Виробники фототехніки часто використовують в своїх камерах оригінальні системи кріплення, не завжди сумісні між собою; тому для нормального використання об'єктив повинен бути першопочатково призначений для відповідної системи. Водночас варто враховувати, що фактична сумісність буде залежати ще й від байонета (див. «Байонет (кріплення)»). При цьому одна система нерідко включає кілька байонетов (наприклад, Canon і Nikon); буває і навпаки — один байонет може використовуватися відразу в декількох системах (наприклад, Micro 4/3 застосовують і Olympus і Panasonic). Взагалі ж оптимальний порядок вибору такий: першопочатково уточнити сумісність об'єктива з системою, потім — з конкретним байонетом.

Зазначимо також , що сторонні виробники (не випускають камери і займаються тільки об'єктивами) нерідко випускають моделі, розраховані відразу на кілька різних систем. Така сумісність може досягатися як за рахунок набору перехідників (в комплекті поставки або продаються окремо), так і за рахунок випуску різних модифікацій одного і того ж об'єктива, що розрізняються тільки байонетами. Особливості кожної подібної моделі варто уточнювати окремо.

Тип кріплення, що використовується для з'єднання об'єктива з фотоапаратом. Назва походить від англійського «bayonet», що означає «багнет» і з'єднання багнетного типу. Байонетні кріплення використовуються в абсолютній більшості сучасних цифрових камер завдяки надійності й легкості у використанні.

Повна сумісність об'єктива з камерою гарантована тільки в тому разі, якщо їх типи кріплень співпадають. Деякі байонети сумісні один з одним через перехідники, однак таке з'єднання може обмежити можливості об'єктива (наприклад, зробить неможливим використання автофокуса) і в цілому не вважається оптимальним. Варто враховувати, що в рамках однієї системи (див. вище) часто використовуються різні байонети, також не сумісні один з одним.

Так, у виробника Canon існують байонети EF-M, EF-S, EF, RF, RF-S. У Leica — Leica M, Leica SL, Leica TL. Nikon у своєму арсеналі має Nikon 1, Nikon F, Nikon Z. В оптику Pentax встановлюються Pentax 645, Pentax K, Pentax Q. Samsung вик...ористовує кріплення NX-M і NX. В моделях Sony зустрічаються Sony A і Sony E. Крім цього, на ринку представлені й інші типи байонетов — як фірмові (Fujifilm G, Fujifilm X, Hasselblad H, Sigma SA), так і універсальні (Four Thirds (4/3), Micro 4/3).

Зазначимо, що існують об'єктиви, для яких заявлена сумісність відразу з декількома байонетами. Така «всеїдність» може бути реалізована різними способами. Приміром, одні моделі мають нестандартне кріплення на корпусі об'єктива, а сумісність з різними байонетами забезпечується за рахунок використання перехідників; ці перехідники можуть як входити в комплект, так і купуватися окремо. Інший варіант — об'єктив випускається в декількох модифікаціях, кожна під свій байонет. Ці подробиці варто уточнити перед покупкою.

Цей параметр визначає розміри ділянки знімається сцени, що потрапляє в кадр. Чим ширше кути огляду — тим більший ділянку може відобразити об'єктив за один знімок. Вони безпосередньо пов'язані з фокусною відстанню об'єктива (див. «Фокусна відстань»), а також залежать від розміру конкретної матриці, з якої застосовується оптика: для одного і того ж об'єктива чим менше матриця, тим менше кути огляду, і навпаки. На нашому сайті у характеристиках оптики зазвичай вказуються кути огляду при використанні з тією матрицею, на яку об'єктив розрахований першопочатково (докладніше див. «Розмір матриці»).

Мінімальна дистанція фокусування (м) – найменша відстань, з якого можна сфокусуватися на об'єкті і проводити фотозйомку. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20см для ширококутних об'єктивів до декількох метрів для тілі. В макро режимі фотоапарата або за допомогою макро об'єктивів це відстань може бути і менше 1го сантиметри.

Ступінь збільшення знімається предмета при застосуванні об'єктива для макрозйомки (тобто зйомки дрібних об'єктив на максимально можливому наближенні, коли відстань до предмета зйомки вимірюється в міліметрах). Під ступенем збільшення в даному випадку мається на увазі співвідношення розміру зображення об'єкта, що одержується на матриці фотоапарата, до реальних розмірів знімається об'єкта. Наприклад, при розмірі обьекта 15 мм і коефіцієнт збільшення 0,3 зображення цього об'єкта на матриці буде мати розмір 15х0,3=4,5 мм. При одному і тому ж розмірі матриці чим більше коефіцієнт збільшення — тим більше розмір зображення об'єкта на матриці, тим більше пікселів припадає на цей об'єкт, відповідно — чим чіткіше отримується зображення, тим більше деталей вдається на ньому передати і тим краще об'єктив підходить для макрозйомки. Вважається, що для отримання макроснимков щодо прийнятної якості коефіцієнт збільшення повинен становити не менше 0,25 – 0,3.

Розмір матриці, на яку розрахований об'єктив.

Формати (розміри) сучасних матриць можуть вказуватися по діагоналі у дюймах (1/1.8", 1/2.3" — при цьому береться умовний «визиконовский» дюйм, що становить близько 17 мм), з фактичним габаритами (13.2х8.8 мм) або по умовному позначенню (APS-C, full frame). Загалом чим більший сенсор, тим більш прогресивним і дорогим він є.

Серед сучасних об'єктивів найбільш популярні рішення під такі формати матриць, в порядку зростання розміру: 4/3 (17,3х13 мм, застосовується в камерах стандарту Four Thirds і Micro Four Thirds), APS-C (23х15 мм з невеликими варіаціями, дзеркальні і MILC камери середнього класу), full frame (36х24 мм, розмір стандартного кадру фотоплівки — прогресивні дзеркалки), big frame (усе, що більше full frame — висококласні професійні камери). Оптика під інші формати зустрічається дещо рідше.

Зазначимо, що технічно допускається застосування і з «нерідними» сенсорами, однак у таких випадках робочі характеристики оптики будуть відрізнятися від заявлених. Так, при установці на меншу матрицю (наприклад, об'єктива full frame на камеру APS-C) на такий сенсор буде потрапляти тільки частину створюваного об'єктивом зображення. У підсумку потрапило в кадр простір буде вже, а деталі в кадрі — більше, наче б фокусна відстань об'єктива збільшилася (хоча воно залишил...ося незмінним, змінилася лише матриця). А при установці на більш великий сенсор охоплюється простір збільшиться, деталізація — зменшиться; в окремих випадках розміру «картинки», забезпечуваною об'єктивом, може просто не вистачити на всю площу матриці, і знімки будуть виходити з чорним простором по краях.