Порівняння Levenhuk Karma Base 8x42 vs Levenhuk Karma 8x42

Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через бінокль/монокуляр. Всі подібні оптичні прилади першопочатково створюються для спостережень за віддаленими об'єктами, тому на невеликих відстанях здатні працювати далеко не всі з них. При виборі моделі за цим параметром варто виходити з передбачуваних умов спостереження: в ідеалі мінімальна дистанція фокусування не повинна бути більше, ніж найменша можлива відстань до спостережуваного предмета.

Один з параметрів, що описують якість видимості через оптичний прилад в умовах слабкого освітлення. Відносну яскравість позначають діаметр вихідної зіниці (див. нижче), зведений у квадрат; чим більше це число, тим більше світла пропускає бінокль/монокуляр. Водночас цей показник не враховує якості лінз, призм і покриттів, що використовуються в конструкції. Тому порівнювати дві моделі за відносної яскравості можна лише приблизно, оскільки навіть при рівних значеннях фактичну якість зображення може помітно відрізнятися.

Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою бінокля/монокуляра. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см. Діаметр цього гуртка вимірюють по особливій формулі — діленням діаметра об'єктива на кратність (див. вище). Наприклад, модель 8х40 буде мати діаметр зіниці 40/8=5 мм. Даний показник визначає загальну світлосилу приладу і, відповідно, якість зображення при слабкій освітленості: чим більше діаметр зіниці, тим світліше буде «картинка» (зрозуміло, при однаковій якості призм і стекол, оскільки вони теж впливають на яскравість). Крім того, вважається, що діаметр вихідного зіниці повинен бути не менше, ніж у зіниці ока — а розмір останнього може змінюватися. Так, при денному світлі зіницю в оці має розмір в 2 – 3 мм, а в темряві — 7-8 мм у підлітків і дорослих і близько 5 мм у літніх людей. Цей момент варто врахувати при виборі моделі під конкретні умови: адже світлосильні моделі коштують дорого, і навряд чи має сенс переплачувати за великий зіницю, якщо бінокль Вам потрібен виключно для денного застосування.

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначено таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбиття світла, а покриття, що просвітлює, «розгортає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, дана функція знижує кількість відблисків на видимих в бінокль / монокуляр предметах. Розрізняють одношарове, повне одношарове, багатошарове, повне багатошарове. Докладніше про них:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесено одношарове антивідбиваюче покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється кольоропередача у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, переважно в бюджетних моделях.

– Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбиваюче покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожній межі «повітря – скло»). Хоча для даного в...аріанту теж характерне спотворення кольорів, він позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлень — відблисків в полі зору. А згадане спотворення кольоропередачі найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в моделях початкового і початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не на все). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність же покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (в порівнянні з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбутися від відблисків в такій системі неможливо.

– Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний з сучасних типів просвітлення: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною кольоропередачею і відсутністю відблисків. Недолік даного варіанту класичний – висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітлення характерне переважно для висококласних моделей.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в біноклях і монокулярах.

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоча і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, що помітно перевершує BK-7 за яскравістю і чіткістю зображення, однак і більш дороге. Відповідно і зустрічається переважно в преміумсегменті.

Діапазон регулювання міжзіничних відстаней, передбачений в біноклі з відповідною функцією.

Нагадаємо, в ідеалі межзрачковое відстань приладу має відповідати відстані між центрами зіниць самого користувача. З цим розрахунком і варто вибирати бінокль по даному параметру; а якщо пристроєм будуть користуватися кілька людей — варто переконатися, що всі вони «вписуються» в діапазон регулювання обраної моделі. Втім, далеко не кожна людина точно знає своє межзрачковое відстань, тим більше що воно змінюється з віком; та й коло користувачів може бути невизначеним — наприклад, якщо мова йде про «прокатному» Біноклі в мисливському господарстві. У таких випадках варто виходити з наступного.

У дорослих людей більш-менш стандартного статури міжзінична відстань знаходиться в проміжку від 60 до 66 мм. Цей діапазон сучасні біноклі перекривають з запасом — навіть самі скромні моделі підтримують значення від 60 до 70 мм, а в більшості випадків нижня межа діапазону лежить в районі 54 – 57 мм, а верхня — 72 – 75 мм. Цього цілком достатньо для більшості дорослих, у тому числі з нестандартним статурою — мініатюрним, або ж навпаки, великим. Так що більш великий діапазон може стати в нагоді лише в особливих випадках. Наприклад, якщо біноклем буде користуватися дитина — то бажано, щоб нижня межа регулювання була нижче, ніж стандартні 50 – 55 мм (в окремих моделях ця межа знаходиться на рівні 38 мм, а то і 34 мм).

Наявність в конструкції бінокля/монокуляра гнізда для кріплення адаптера під штатив (сам адаптер в комплект не входить, якщо не зазначено інше). Ця функція особливо важлива для моделей високої кратності (див. вище): вони зазвичай мають велику вагу, що ускладнює стабільне утримання в руках, а при великому збільшенні навіть невеликі тремтіння можуть зробити неможливим спостереження. Крім того, встановлення на штативі зручне для постійного спостереження за певним місцем, а для такого спостереження не завжди потрібна висока кратність. Тому можливість кріплення адаптера можуть мати навіть досить невеликі прилади. Самі ж адаптери можуть бути розраховані на різні розміри штативних кріплень — це необхідно враховувати при виборі такої моделі.