Порівняння Jabra Talk 5 vs Jabra BT2046

Максимальна відстань від гарнітури до джерела сигналу, на якому її можна нормально використовувати.

Варто враховувати, що даний показник вказується для оптимальних умов; фактична дальність зв'язку нерідко виявляється нижче заявленої через перешкод на шляху сигналу і сторонніх перешкод. Тим не менш, мінімальної дальністю для Bluetooth-аксесуарів фактично є 10 м, що на практиці, зазвичай, дає як мінімум 5 – 6 м — а цього цілком достатньо для комфортного використання. Зустрічаються і більш «далекобійні» рішення, з радіусом дії до 50 м і навіть більше. Проте варто пам'ятати, що Bluetooth — двостороння зв'язок, і заявлену в характеристиках дальність повинна підтримувати не тільки сама гарнітура, але і пристрій, з якої вона використовується.

Зазначимо також, що великий радіус дії означає не тільки можливість зв'язку на великій відстані, але і хорошу здатність роботи через перешкоди на зразок товстих стін. Тому потужний Bluetooth-пристрій може виявитися необхідним і на невеликій дистанції — якщо на цій дистанції можуть виникати перешкоди.

Діапазон звуку, який гарнітура або спікерфон (див. «Пристрій») здатні відтворити через навушники або динамік, а автокомплект — передати на зовнішню акустику.

Діапазон частот, що сприймається людським вухом, в середньому становить від 16 Гц до 20 кГц. В ідеалі такий же діапазон має підтримувати і звукове пристрій — це забезпечить максимально повний звук без обрізання по частотах. З іншого боку, для того, щоб достовірно передати людський голос, досить діапазону лише від 300 до 3400 Гц. Тому якщо пристрій планується використати виключно для голосового спілкування — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Згадані 300 – 3400 Гц охоплюють всі сучасні моделі, а великий діапазон частот дає не такий вже помітний виграш в якості. А от якщо ви плануєте слухати музику — бажано, щоб характеристики пристрою були як можна ближче до ідеальним 16 – 20000 Гц; особливо це важливо для моделей з підтримкою стерео (див. «Звук»).

Чутливість навушника, використовуваного в гарнітурі (див. «Пристрій»); для спікерфонов і автокомплектів аналогічний параметр не є принциповим, а тому не вказується.

Чим вище чутливість, тим голосніше навушник буде звучати при тій же потужності, що подається на нього сигналу. Відповідно, ця характеристика впливає насамперед на максимальну гучність. Правда, фактична гучність в моделях з однаковою чутливістю може дещо відрізнятися, однак загалом різниця в чутливості більш-менш відповідає реальної практичної різниці. Однак варто враховувати, що занадто потужний звук негативно впливає на слух. Тому шукати гарнітуру з чутливістю вище 100 дБ має сенс у тому випадку, якщо вам часто доводиться розмовляти в галасливій обстановці на зразок жвавій вулиці, вагони метро, заводського цеху і т. ін. Для порівняно тихих умов можна взяти і більш скромну модель.

Діаметр динаміка, встановленого в пристрої. В даному випадку мова може йти як власне про динаміку, встановленому в спікерфон, так і про випромінювачі навушника, яким оснащена Bluetooth-гарнітура (див. «Пристрій»). Відповідно, і зміст даної характеристики в обох випадках буде різним.

Загалом великий розмір динаміка, з одного боку, дозволяє добитися кращої гучності і більш достовірної передачі низьких частот; з іншого — вимагає більше місця для установки. Це особливо актуально для гарнітур, оскільки типи навушників, застосовувані в них (див. «Конструкція»), мають жорсткі обмеження за розміром: вкладиші робляться не більше 15 мм, внутрішньоканальні рішення мають діаметр не більше 10 мм (а порівнювати між собою за розміром можна тільки навушники одного типу). Зазначимо, що занадто великий динамік може виявитися некомфортний, а то і взагалі не поміститися в вухо. Так що ідеальний варіант — приміряти гарнітуру перед покупкою.

Зі свого боку, в спикерфонах зазвичай використовуються динаміки діаметром близько 50 мм — цей розмір вважається оптимальним компромісом між загальною ефективністю і компактністю.

Діапазон звукових частот, які здатний «почути» мікрофон гарнітури.

Частота звуку, яку чують людські вуха, в середньому становить від 16 до 20 000 Гц. Проте для нормальної передачі голосу достатньо набагато більш вузького діапазону — від 300 до 3400 Гц. Саме ці частоти є стандартом для сучасної телефонії, вони підтримуються всіма гарнітурами. Тому при виборі можна не звертати особливої уваги на дану характеристику — хіба що ви плануєте використовувати пристрій для специфічних завдань, таких як передача музичних фрагментів.

Тип живлення, який використовується в пристрої. Даний параметр вказується тільки для моделей, що мають автономне джерело живлення: це абсолютно все Bluetooth-гарнітури (див. «Пристрій»), а також більшість спікерфонов і деякі автокомплекти (останні два різновиди можуть отримувати живлення і із зовнішнього джерела — наприклад, від бортової мережі автомобіля або USB-порту).

Практично всі пристрої з автономним живленням працюють від вбудованих акумуляторів, нерідко — незнімних. Такі акумулятори можна зробити невеликими і водночас ємними, та й форма у них може бути різною — це дозволяє з легкістю вбудувати такий джерело живлення навіть в мініатюрну гарнітуру, не кажучи вже про більш великих аксесуарах.

Час роботи пристрою з автономним живленням (див. «Живлення») на одному заряді батареї.

Зазвичай, в даному випадку вказується автономність в режимі розмови, коли пристрій споживає найбільше енергії. У гарнітурах з ємними акумуляторами ця автономність може становити 9 год і більше. Однак проговорити кілька годин без пауз практично нереально, тому на практиці час роботи виходить помітно більшим, ніж в характеристиках. Так, гарнітури з часом роботи в ті ж 9 год, швидше за все, цілком вистачить на 12-годинну робочу зміну, навіть якщо доводиться постійно здійснювати через неї дзвінки; а якщо йдеться про 5 – 6 дзвінках за день, то заряду гарантовано вистачить на кілька днів, а то й на тиждень. При цьому різниця в заявленому часу роботи зазвичай цілком відповідає різниці в фактичної автономності, і по ній цілком можна порівнювати реальні можливості різних моделей.

Тип роз'єму, що використовується для зарядки вбудованого акумулятора Bluetooth гарнітур, точніше — для підключення зовнішнього зарядного пристрою. Роль такого пристрою може грати мережний або автомобільний адаптер, повербанк або навіть USB-порт ПК або ноутбука (за наявності відповідного кабелю).

— microUSB. Зменшена версія USB роз'єму, створена для портативних пристроїв. З'явилася досить давно, проте не втрачає популярності і в наш час, не дивлячись на активний наступ порти USB-C.

— USB-C. Мініатюрний USB-роз'єм, що позиціонується в тому числі як потенційний спадкоємець microUSB. На відміну від попередника, має двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в гніздо будь-якою стороною. Поки ще зустрічається відносно рідко, проте з великою вірогідністю в найближчі роки ситуація зміниться.

Час, необхідний для повного заряджання акумулятора в гарнітурах з відповідним живленням.

У даному випадку передбачається час заряджання батареї від 0 до 100 % під час використання штатного зарядного пристрою (або стороннього зарядника з ідентичними характеристиками). Відповідно, на практиці цей показник може відрізнятись від заявленого — залежно від особливостей ситуації. Проте в цілому по ньому цілком можна оцінювати різні моделі, порівнювати їх між собою та вибрати гарнітуру із швидкою зарядкою.

Також відзначимо, що підвищення ємності акумулятора неминуче передбачає збільшення часу зарядки. Для компенсації цього моменту можуть застосовуватись спеціальні технології швидкої зарядки — проте вони позначаються на вартості та вимагають застосування спеціалізованих ЗП.