Порівняння Samsung DUO Plus 32Gb vs SanDisk Ultra Flair 32Gb

Метод підключення флешки до ПК (ноутбука) передбачає як роз'єм (тип штекера) так і інтерфейс (швидкість). Серед таких зустрічаються: USB 2.0, USB 3.2 gen1, USB-C, microUSB і Lightning. Більше докладно про кожен з них:

— USB 2.0. Універсальний інтерфейс, що застосовується в комп'ютерній техніці для підключення великої кількості різноманітних пристроїв, у тому числі і зовнішніх накопичувачів. Версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с і є найпоширенішою на сьогоднішній день, таким портом (часто — не одним) оснащені практично всі моделі комп'ютерів та ноутбуків, і навіть деякі планшети. Зазначимо, що під терміном «USB 2.0» в даному випадку мається на увазі інтерфейс, який використовує класичний роз'єм USB; моделі зі штекером Type-С відокремлені в окрему категорію (див. нижче).

— USB 3.2 gen1. Покращена версія стандарту USB. Забезпечує збільшену в 10 разів (до 4.8 Гб/с) швидкість передачі даних у порівнянні з ревізією USB 2.0, а також більш високу потужність живлення, що спрощує підключення декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). Як і у випадку з USB 2.0 (див. вище), в дану категорію виділені пристрої з класичним повнорозмірним USB-роз'ємом. Стандарти USB 2.0 і 3....2 gen1 взаємно сумісні — тобто до порту USB 3.2 gen1 можна без проблем підключити пристрій другої версії і навпаки. Швидкість, природно, буде обмежена пропускною здатністю більш повільного інтерфейса, тобто USB 2.0. При цьому виробники можуть маркувати свої флешки позначенням 3.1 (попередня назва сучасного інтерфейсу 3.2 gen2), проте швидкості показують, що це ніяк не друге покоління, а перше, тобто 3.0 за попередньою назвою. Зі зміною назв інтерфейсів можна ще більше заплутатись, тому дивіться безпочередньо на показники швидкості, які точніше опишуть працездатність моделі.

— USB 3.2 gen2. Наступне за USB 3.2 Gen1 масштабне оновлення інтерфейса USB (раніше було також відоме під позначеннями USB 3.1 Gen2 і USB 3.1). Максимальна швидкість підключення порівняно з попередньою версією зросла вдвічі — майже до 10 Гбіт/с. Традиційно для стандарту даний інтерфейс використовує роз'єм USB-A, також він сумісний з попередніми ревізіями – USB 2.0 і 3.2 gen1. З тим лише застереженням, що швидкості роботи обмежуватимуться можливостями повільнішої версії.

— microUSB. Свого роду «мобільна версія стандарту USB, що використовується в портативних пристроях на зразок смартфонів і планшетів. Відповідно, флешки з таким інтерфейсом підключення розраховані якраз на мобільні гаджети, а точніше на техніку з підтримкою функції USB OTG (див. «Функції/можливості»). Для підключення по USB OTG периферії зі звичайним USB-штекером довелося б використовувати перехідник, а microUSB-флешку можна увіткнути напряму. При цьому в конструкції таких флешок може передбачатися і класичний повнорозмірний штекер, що робить їх досить універсальними.

— USB-C. Формально USB-C є не окремим інтерфейсом підключення, а типом рох'єма, через який може бути реалізовано підключення по одній з описаних вище версій USB . Сам же роз'єм значно відрізняється від класичного USB-конектора. По-перше, він має менший розмір і може з однаковою легкістю застосовуватися і в стаціонарній і в портативній техніці. По-друге, він зроблений двостороннім, що значно полегшує підключення: штекер можна вставити з першого разу навіть наосліп, не переживаючи, яким боком повернути флешку. Цей штекер не сумісний з більш ранніми USB-портами, тому у флешках USB-C найчастіше використовується паралельно зі звичайними повнорозмірним штекером.

— Lightning. Також відомий як 8-pin. Фірмовий роз'єм компанії Apple, застосовуваний в портативній техніці (насамперед iPhone і iPad), починаючи з 2012 року. Відповідно, конектором Lightning оснащуються флешки, створені в розрахунку на використання з «яблучними» гаджетами. При цьому даний інтерфейс, як правило, не є єдиним — зазвичай він доповнює стандартний USB-конектор.

Максимальна швидкість зчитування даних з накопичувача. Ніж ця швидкість вище , тим швидше можна переписати інформацію з флешки на диск комп'ютера, що особливо важливо під час роботи з великими об'ємами даних. На практиці швидкість читання залежить від цілого ряду факторів, серед яких пропускна здатність інтерфейсу (див. Інтерфейс підключення), конструктивні особливості накопичувача і комп'ютера, що застосовується програмне забезпечення, завантаженість системи і т. ін.

— Wi-Fi модуль. Наявність у конструкції флешки вбудованого модуля для бездротової передачі даних за стандартом Wi-Fi. Цей стандарт широко поширений у сучасній електроніці, його підтримка є практично обов'язковою для портативних пристроїв на кшталт смартфонів, планшетів і ноутбуків. Спочатку Wi-Fi застосовувався для створення комп'ютерних мереж, але останнім часом використовується і для прямого зв'язку між пристроями, а швидкості передачі даних у сучасних версіях достатньо навіть для потокової трансляції відео. Конкретні можливості флешок з цією функцією можуть відрізнятися: одні забезпечують бездротовий зв'язок, тільки коли під'єднані до комп'ютера (тобто працюють як адаптери), інші оснащені власними джерелами живлення і можуть функціонувати автономно, граючи роль зовнішнього сховища з бездротовим підключенням. У будь-якому разі наявність модуля Wi-Fi може стати в нагоді, якщо Вам потрібно використовувати флешку з описаними вище портативними пристроями.

— Вбудований картридер. Наявність у конструкції flash-накопичувача картридера — пристрою для читання карт пам'яті. Таким чином, дані можна записувати, зберігати і зчитувати, використовуючи не тільки власну пам'ять накопичувача, але і змінні карти пам'яті. Такі карти все ширше використовуються як пристрої для зберігання інформації в сучасних мобільних пристроях — мобільних телефонах, плеєрах тощо; картридер значно спрощує обмін інформацією між т...акими пристроями та ПК. Зважаючи на компактні розміри сучасних флешок, подібні картридери зазвичай розраховані на формати microSD та аналогічні йому.

— Апартне шифрування даних. Можливість шифрування даних для запису на накопичувач. Такі флешки мають додатковий чип, що відповідає за шифрування, і, на відміну від звичайного захисту паролем, інформація записується на накопичувач у вже зашифрованому вигляді. Це дозволяє надійно захистити конфіденційні дані — у разі втрати або крадіжки пристрою її просто неможливо буде прочитати.

— Підтримка OTG. Можливість використання флешки в режимі USB OTG. Ця технологія використовується у смартфонах, планшетах та іншій мобільній техніці; вона дозволяє підключати до такої техніки різну зовнішню периферію, в т.ч. USB-накопичувачі. Особливість такого з'єднання полягає в тому, що мобільні гаджети зазвичай не мають повнорозмірних портів USB, і підключення здійснюється через штатний універсальний роз'єм — microUSB, USB Type-C або Lightning (див. «Інтерфейси підключення»). Власне, наявність якогось із цих роз'ємів є обов'язковим для флешки з підтримкою USB OTG — за рахунок цього можна використовувати з мобільним пристроєм накопичувач без перехідника. Відзначимо, що звичайні флешки, маючи лише повнорозмірний роз'єм USB, теж можуть працювати з мобільною технікою — проте для підключення потрібен перехідник, тому такі моделі OTG-сумісними не рахуються.

— Підтримка U3 Smart Drive. Технологія U3 Smart Drive дозволяє використовувати флешку для зберігання повного набору робочих інструментів користувача: програм, даних, паролів, налаштувань тощо. Таким чином, користувач звільняється від прив'язки до конкретного комп'ютера і може змінювати їх на свій розсуд, кожного разу продовжуючи роботу з того місця, де завершив минулого разу — що особливо зручно, якщо доводиться часто переміщуватися між кількома комп'ютерами або багато подорожувати. З боку комп'ютерів технологія U3 Smart Drive підтримується лише операційними системами сімейства Windows (починаючи з 2000 і вище).

— Сканер відбитка пальця. Пристрій для розпізнавання відбитка пальця користувача. Дозволяє обмежити доступ до вмісту флешки: за належним чином налаштованих параметрів зчитати інформацію з накопичувача можна тільки після того, як сканер розпізнає вірний відбиток пальця. Це запобігає несанкціонованому доступу до конфіденційних даних.

— Захист від запису. Наявність системи захисту накопичувача від випадкової перезапису — зазвичай у вигляді зовнішнього перемикача-повзунка, що блокує запис. Перехід флешки в режим «лише читання» дозволяє вберегти важливу інформацію на ній від випадкового стирання.

— Індикатор читання/запису. Індикатор, (як правило, світловий), що сигналізує про читання даних з флешки або запис на неї. Під час обміну інформацією накопичувач не можна від'єднувати від комп'ютера — це загрожує пошкодженням як інформації, так і самого пристрою. Індикатор читання/запису дозволяє визначити, чи здійснюється обмін даними і, відповідно, чи можна від'єднати флешку.

Отвір у корпусі флешки, що дозволяє надійно закріпити накопичувач на ремінці та носити його як брелок. Як правило, вушко для ремінця знаходиться на одному з торців корпусу флешки (збоку або по центру).

Наявність захисту флешки від вологи Також в даному пункті може уточнюватися конкретний рівень такого захисту за стандартом IP, де перша цифра відповідає за захист від пилу, а друга за захист від вологи. Чим вище цифра, тим кращий рівень захисту. Так, показник захисту від вологи 7 вже дає змогу говорити про нетривалу водонепроникність моделі. Однак у більшості випадків виробники не проводять глобальні тести і не маркують свої пристрої рівнем IP, лише запевняючи про якийсь захист. Який же він насправді — залишається загадкою.