Типорозмір
Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.
Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами:
5" (13 см),
6" (15.25 см),
6.3" (16 см),
6.5" (16.5 см),
6.75" (17 см),
8" (20 см),
8.25" (21 см),
9" (23 см),
10" (25 см),
11" (27см),
12" (30 см),
13" (33см),
15" (38 см),
16" (40 см),
18" (46 см).
Кількість НЧ динаміків
Кількість основних динаміків, встановлених у сабвуфері. Більшість моделей оснащуються одним динаміком, це вважається достатнім для цілком пристойного відтворення баса.
Моделі з двома динаміками звучать голосніше і мають кращу чутливість, однак складні за конструкцією (як наслідок — дорожче) і складніше в установці, а тому зустрічаються відносно рідко.
Номінальна потужність
Середня (середньоквадратична — RMS-потужність вхідного сигналу, при якому сабвуфер здатний безперервно пропрацювати без негативних наслідків (пошкоджень, виходу з ладу) упродовж як мінімум години. Номінальна потужність сабвуфера повинна бути більше потужності підключеного до нього підсилювача — щоб уникнути перевантажень.
Максимальна потужність
Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.
Частотний діапазон
Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.
Чутливість
Чутливість визначає гучність звучання сабвуфера при підведенні до неї сигналу визначеної потужності: при рівній потужності сигналу і імпедансі (див. нижче) голосніше буде звучати той сабвуфер, у якого чутливість вище.
Імпеданс
Електричний опір сабвуфера при підведенні до нього сигналу. Цей параметр має значення насамперед для підбору пари сабвуфер-підсилювач: при більш низькому, ніж у підсилювача, імпедансі сабвуфер буде давати спотворення в звучанні, при більш високому звук буде дуже тихим.
У моделях з подвійною звуковою котушкою (див. вище) імпеданс вказується для однієї з котушок.
Управління рівнем баса
Оскільки сабвуфер першопочатково призначений для відтворення баса, то фактично в даному випадку мається на увазі наявність
власного регулятора гучності, що дозволяє змінювати її, не зачіпаючи джерела сигналу. Це дозволяє з легкістю виставляти бажаний рівень баса відносно решти звуку аудіосистеми (для різних випадків це співвідношення може бути різним).
Регулювання фаз
Можливість
зміни фази звуку, що йде від сабвуфера, простіше кажучи — можливість налаштування звуку від сабвуфера на випередження або запізнювання відносно основних колонок. Така необхідність може бути зумовлена тим, що звук від основних колонок і від сабвуфера може доходити до слухача з різною затримкою — за рахунок розташування динаміків і особливостей електроніки, що негативно позначається на якості звучання. Регулювання фаз дозволяє узгодити цей звук. Зустрічається ця функція зазвичай в активних сабвуферах.
