Порівняння Yamaha VXS3S vs Yamaha HS8S

— Підлоговий. Найбільш простий тип встановлення: не потребує підготовки ніш, підвішування на стіну і т. ін., достатньо наявності місця на підлозі. Крім того, такий сабвуфер дуже легко переміщати з місця на місце, вибираючи оптимальне з точки зору акустики розташування. Зазначимо, що підлогові сабвуфери вкрай небажано ставити на полиці, оскільки подібні моделі конструюються в розрахунку на наявність товстої масивної поверхні під колонкою; інакше звучання не буде повноцінним.

— Вбудований. Сабвуфери, призначені для монтажу в нішу в стіні або стелі. Такі моделі зручні тим, що не займають місце в приміщенні, легко вписуються в інтер'єр, а при деяких хитрощах можуть бути повністю приховані. З іншого боку, встановлення вбудованого саба є досить клопіткою справою. Таких моделей на ринку не багато, вони належать переважно до преміумкласу та призначаються насамперед для домашніх кінозалів та інших аналогічних місць.

— Настінний. Сабвуфери, які розраховані для підвішування на стіну. Зазвичай, мають невелику товщину і доволі привабливий дизайн (оскільки найчастіше розташовуються на очах). Встановлення такої колонки складніше, ніж у випадку підлогової, однак вона не займає місця на підлозі, що може стати в нагоді в обмежених умовах і в деяких інших випадках. Втім, таких випадків не так вже й багато, тому й настінні сабвуфери особливого поширення не отрима...ли.

— Лінійний масив. Сабвуфери, які призначені для використання в ролі елемента лінійного масиву. Такий масив являє собою кілька колонок різного призначення, розташованих одна над іншою (іноді з невеликим викривленням по краях); це один з найбільш зручних способів об'єднання декількох динаміків для досягнення високої потужності звуку. Для ефективної роботи в масиві сабвуфери даного типу мають відповідні особливості як за акустичними властивостями, так і за можливостями кріплення. За призначенням (див. нижче) всі вони належать виключно до концертних — інші варіанти застосування такої акустики просто не виправдані.

— Активний. Сабвуфер, має власний вбудований підсилювач. Це дозволяє підключати пристрій до джерела сигналу безпосередньо, без будь-яких додаткових зовнішніх підсилювачів. Якщо підключення здійснюється через загальний підсилювач акустичної системи, активний сабвуфер знижує навантаження на нього, що позитивно позначається на гучності і якості звучання всієї АС. Сам вбудований підсилювач сабвуфера підбирається таким чином, щоб оптимально відповідати характеристикам використовуваних динаміків. Крім цього, активні сабвуфери часто оснащуються власними інструментами для додаткової налаштування, які дають змогу досягти оптимального звуку в приміщенні, не пересуваючи сам пристрій. Недоліками активного сабвуфера є необхідність окремого підключення до електроживлення і висока ціна.

— Пасивний. Сабвуфер без власного вбудованого підсилювача. Такий пристрій потребує підключення до джерела сигналу через зовнішній підсилювач, характеристики якого повинні оптимально відповідати характеристикам сабвуфера (див. Потужність, Імпеданс). Перевагою пасивних сабвуферів є невисока вартість.

— Закритого типу. Найпростіший тип конструкції: закритий (іноді герметично) корпус з виведеним на передню панель динаміком. Вважається, що такі сабвуфери мають невелику чутливість, що, однак, компенсується високою точністю передачі звуку і невисоким рівнем спотворень.

— Фазоінверторного типу. У таких корпусах сабвуферів встановлюється трубка, що має вихід в навколишній простір. Довжина трубки підібрана так, що з неї виходить сигнал, перевернутий по фазі щодо сигналу з фронтальної частини дифузора (простіше кажучи, з основного динаміка). Це покращує звучання сабвуфера і підсилює звуковий тиск. Недоліком фазоінвертора є додатковий шум від звукового потоку в трубці.

— З пасивним випромінювачем. Конструкція, аналогічна фазоинвертору (див. вище) за призначенням і принципом дії, однак замість трубки в таких сабвуферах застосовується т. зв. пасивний випромінювач. По суті, він являє собою звичайний динамік, позбавлений котушки і магніту і грає ту ж роль, що і трубка фазоінвертора. Застосування пасивного випромінювача дозволяє позбутися від шуму повітряного потоку, характерного для фазоинверторов.

— Ззаду. Сабвуфери з заднім розташуванням фазоінвертора рекомендується ставити таким чином, щоб тильна частина корпусу, де знаходиться фазоінвертор, була подалі від стіни. Якщо поставити такий сабвуфер впритул задньою частиною до стінки, то якість звучання буде помітно знижена. Сабвуфери з фазоінвертором на задній частині корпусу зазвичай ставлять по центру кімнати. Якщо можливості поставити акустику в центрі немає, то цей тип сабвуферів намагаються розміщувати подалі від стінки, на яку дивиться фазоінвертор.

— Спереду. Сабвуфери з переднім розташуванням фазоінвертора гарні в тому випадку, якщо акустика повинна глибоко розкривати образ низькочастотного звучання. Акустика даного типу рекомендована для музики, в якій багато баса. Переднє розташування фазоінвертора дозволяє ставити сабвуфер практично впритул до стінки.

— Знизу. Сабвуфери з нижнім фазоінвертором призначені для підвішування на висоті. У цьому випадку на шляху низькочастотного звуку не буде перешкод, тобто бас буде розкриватися гранично повно. Якщо немає можливості підвісити такий сабвуфер, то акустику допустимо ставити на високу підставку. Але підставка при цьому не повинна перекривати фазоінвертор.

— Збоку. Сабвуфери з боковим фазоінвертором можна ставити впритул до стіни і в кутку, але якщо кутова стіна не буде перекривати фазоінве...ртор. Бічне розташування фазоінвертора дає можливість акустиці зосередитися на середньочастотному і високочастотному звучанні. Низькочастотний звук стане помірним. Це оптимальна схема акустики для перегляду кіно.

— Домашній. Сабвуфери загального призначення, які не належать ні до якої іншої спеціалізації (див. нижче). Назва «домашній» досить точно описує їх основне призначення, проте, зрозуміло, справа не обмежується домашніми акустичними системами: подібні «саби» можуть використовуватися в кафе і барах, на катках і роллердромах та інших місцях загального користування.

— Концертний. Сабвуфери, призначені для використання на концертах та інших масових заходах, що відрізняються насамперед високою потужністю в сотні, а то і тисячі ватт. Це дозволяє охоплювати великі простори потужним насиченим звуком.

— Студійний. Сабвуфери, призначені для професійної роботи зі звуком, насамперед на студіях звукозапису. Також їх називають «моніторами» (втім, це загальна назва всіх студійних колонок). Відрізняються надзвичайно високою точністю звукопередачі.

— Ландшафтний. Моделі, призначені для установки поза приміщеннями — наприклад, у дворі приватного будинку, на території розважального комплексу і т. ін. найпомітніша відмінність таких моделей від класичних домашніх — зовнішній вигляд: ландшафтні сабвуфери повинні вписуватися в оформлення місцевості, тому вони часто «маскуються» під камінь, квітковий горщик, наземний світильник і т. ін. Крім того, корпусу таких колонок добре захищені від вологи, пилу та інших несприятливих ф...акторів, пов'язаних з перебуванням під відкритим небом. А спосіб розміщення може припускати не тільки просту установку на землю, але і вкопування в землю, залежно від моделі.

Зазначимо, що використання сабвуфера не по «рідному» призначенням технічно можливо, однак, зазвичай, не виправдано: концертна модель в будинку буде надмірністю, звичайний домашній «саб» можна виставити на вулицю хіба що до першого дощу, і т. ін.

Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.

Значення чутливості визначає гучність сабвуфера при підведенні до нього зовнішнього сигналу певної потужності. Чим більше чутливість — тим голосніше буде звук, при рівній потужності сигналу і імпедансі.

Найбільший рівень звукового тиску, яке може створити сабвуфер, простіше кажучи — гучність, яку він видає на максимальному рівні потужності. Цей параметр вимірюється так само, як будь-рівень шуму в децибелах; оскільки децибел є нелінійною величиною, оцінювати гучність простіше всього за порівняльними таблицями. Так, найскромніші сучасні «саби» здатні видати до 95 – 100 дБ, це можна порівняти з гучністю вагона метро або бензопили. У найбільш потужних він може перевищувати 130 дБ — це голосніше літака на зльоті, довге перебування поруч із працюючим на повну потужність сабвуфером може призвести до пошкодження слуху.

Зазначимо, що звуковий тиск і чутливість (див. вище) — це принципово різні характеристики, хоча і вимірюються одними одиницями.

Опір сабвуфера змінному струму. Цей параметр має значення передусім при підключенні до зовнішнього підсилювача: при меншому, ніж у підсилювача, імпедансі можливі спотворення в звучанні, при більшому — сабвуфер може звучати тихіше, ніж хотілося б.