Порівняння Asus ROG Delta Core vs Asus ROG Delta Type-C

В даному пункті уточнюється насамперед спосіб кріплення на вухах; за цим параметром сучасні навушники діляться на накладні, внутрішньоканальні^ вкладиші, окуляри та головні пов'язки. Для накладних моделей тут також може уточнюватися акустичне оформлення (закриті, напіввідкриті, відкриті), а також наявність таких особливостей, як повнорозмірна (over-ear) конструкція (при відсутності цієї особливості подібні навушники називають «накладні (on-ear)», або просто «накладні»), поворотні чаші, авторегулювання оголов'я чи навіть популярний в середині 2021 року тренд – котячі вушка Cat Ear (навушники з вушками. А такі деталі, як жорстка дужка, завушне кріплення, кріплення на шию і можливість складання, можуть поєднуватися майже з будь-яким способом розміщення на вухах (з окремими винятками — наприклад, накладні моделі на шию не кріпляться).

Ось докладніший опис різних варіантів розміщення на вухах:

— Накладні. Накладними називають навушники, які розташовуються зовні вушних раковин, закриваючи вухо збоку («звичайні» накладні моделі) або повністю (повнорозмірні Over-Ea...r — про них див. нижче). У будь-якому разі такі моделі мають досить великий розмір. Це, з одного боку, спрощує створення навушників з прогресивними звуковими характеристиками, а також дає змогу без особливих труднощів застосовувати деякі специфічні методи — наприклад, кілька випромінювачів або підтримку багатоканального об'ємного звуку. З іншого боку, габарити «вух» ускладнюють транспортування і застосування на ходу. Крім того, варто враховувати, що більшість накладних моделей мають наголів'я, через що вони слабо сумісні зі складними зачісками і деякими головними уборами. Цього недоліку позбавлені моделі з жорсткими дужками і завушними кріпленнями, однак вони також мають свою специфіку (див. нижче).
Накладні навушники можуть мати різне акустичне оформлення:

• Закриті. Моделі з високим ступенем звукоізоляції, що максимально захищають користувача від сторонніх звуків. Таке оформлення сприяє насиченому звуку (особливо в басовому діапазоні), а також дає дуже потужний ефект занурення, завдяки чому воно добре підходить для домашнього застосування (включаючи комп'ютерні ігри) і для шумної обстановки. Але ось на вулиці застосовувати подібні «вуха» не рекомендується: повна ізоляція від оточуючих звуків у таких умовах може бути небезпечною. Крім того, вважається, що повністю закрите оформлення дещо погіршує достовірність звучання.
• Відкриті. Навушники з мінімальним рівнем звукоізоляції, пропускають велику частину зовнішніх звуків. Поступаються закритим за потужністю і насиченістю звуку, а також ефективністю в шумній обстановці; крім того, звук з таких навушників непогано чути і оточуючим. З іншого боку, відкриті моделі в цілому забезпечують достовірніше звучання і краще підходять для ситуацій, коли потрібно контролювати навколишнє оточення — наприклад, для застосування на вулиці.
• Напіввідкриті. Своєрідний компроміс між описаними вище варіантами: навушники з якіснішою звукоізоляцією, ніж у відкритих моделях, які однак все ж не дотягують за цим показником до закритих «вух».Для деяких користувачів саме такий середній варіант може виявитися комфортнішим. Крім того, напіввідкриті навушники цінуються і у професійній роботі зі звуком: вони зберігають насиченість басів і водночас не створюють спотворень, характерних для повністю закритого оформлення.
• З жорсткою дужкою. Жорстка дужка дає змогу надійно фіксувати амбушюри на вушних раковинах. Близьким аналогом жорсткої дужки є наголів'я повнорозмірних навушників, але на відміну від нього дужка носиться на потиличній частині голови, а не на маківці. З цієї причини жорсткі дужки виготовляються переважно без м'якої підкладки, з голого пластику/металу. Навушники з жорсткою дужкою найчастіше мають спортивну спрямованість, адже розташовуючись на потилиці, навушники не будуть соватися по голові навіть при інтенсивному бігу. Накладні навушники щільно притискаються до вушних раковин, але самі динаміки при цьому розміщуються з зовнішньої сторони слухових каналів.
• Cat Ear («вушка»). Накладні навушники в цікавому оформленні – з імітацією котячих вух на оголов'ї. Таке доповнення не впливає на робочі характеристики, проте «вушка» незвично виглядають і можуть стати відмінним доповненням до яскравого оригінального стилю власника. Навушники Cat Ear особливо популярні серед підлітків.

— Внутрішньоканальні. Мініатюрні навушники, які при використанні вставляються безпосередньо у вушні канали. Для зручності носіння передбачаються гумові або силіконові накладки, нерідко до комплекту входить кілька таких накладок, для підлаштування під конкретний розмір вуха. Подібна конструкція поєднує в собі компактність і прогресивні робочі характеристики: по гучності звуку і насиченості басів внутрішньоканальні «вуха» нерідко порівнянні з накладними, а ступінь звукоізоляції виходить досить високою (багато моделей можна навіть застосовувати в якості імпровізованих вушних затичок). З іншого боку, повна ізоляція від зовнішніх звуків іноді може бути і недоліком — наприклад, при їзді на велосипеді або прогулянці по вулиці зі жвавим рухом.

— Внутрішньоканальні з жорсткою дужкою. Внутрішньоканальні навушники закладаються всередину слухових каналів, що дає їм змогу максимально надійно фіксуватися у вусі і не спадати. Наявність жорсткої дужки ще більше підвищує надійність фіксації навушників. Даний різновид навушників добре підходить для спорту. Жорстка дужка і внутрішньоканальна конструкція звукових випромінювачів дає змогу навушникам надійно сидіти на своєму місці навіть в процесі інтенсивного бігу.

— Вкладиші. Також відомі в просторіччі як «таблетки». Аналогічно внутрішньоканальним, такі навушники мають невеликі розміри і розміщуються у вушній раковині — однак не в глибині слухового каналу, а в самому його початку, практично зовні. Завдяки цьому вкладиші дещо простіші за конструкцією і дешевші, проте в них складніше досягти насиченого звучання і прогресивних акустичних характеристик. Подібні моделі дають досить невисоку звукоізоляцію, однак це може бути як недоліком, так і перевагою — у залежності від обстановки. А деякі навушники даного типу мають витягнуту форму, завдяки якій вони глибше сидять у вухах і за своїми можливостям можуть наближатися до внутрішньоканальних моделей.

Окремо варто відзначити, що внутрішньоканальні моделі і вкладиші не використовують оголів'я — навушники робляться або повністю окремими, або з'єднуються пристосуванням на зразок жорсткої дужки або кріплення на шию. Так що такі навушники можна без проблем носити практично з будь-якою зачіскою або головним убором.

— Вкладиші з жорсткою дужкою. Вкладиші просто вставляються в прохід слухового каналу, не проникаючи в нього глибоко. Це не найнадійніший спосіб фіксації навушників, але за рахунок наявності жорсткої дужки вкладиші отримують міцну посадку і надійну фіксацію. Самі навушники мають відкриту конструкцію звукового тракту, у зв'язку з чим відтворюють аудіо з помітним спотворенням оригінального звукового сигналу. Але при цьому відкрита схема акустики дає змогу чітко чути, що відбувається в навколишньому просторі.

Що стосується додаткових особливостей конструкції, то вони можуть бути такими:

— Повнорозмірні Over-Ear. Накладні навушники (див. вище), в яких кожна чашечка повністю закриває вухо і щільно прилягає до голови. Самі чашки в таких моделях робляться досить великими і оснащуються характерними м'якими «бордюрами» по периметру внутрішньої сторони — ці бордюри і прилягають до голови, так що вушна раковина фактично виявляється всередині чашечки. Основна перевага такої конструкції полягає в тому, що навушники (при правильно підібраному розмірі) практично не торкаються вух користувача і не тиснуть на них — це особливо комфортно при тривалому використанні. Крім того, в моделях Over-Ear простіше досягти якісної звукоізоляції (хоча серед них можна зустріти моделі з напіввідкритим і навіть повністю відкритим акустичним оформленням). Головний недолік подібних пристроїв — громіздкість і незручність у транспортуванні та застосуванні «на ходу». Крім того, при носінні окулярів чашечки Over-Ear зазвичай тиснуть на дужки з боків — це може викликати дискомфорт.

– Авторегулювання оголов'я. Оголов'я, здатне автоматично підлаштовуватися під розмір голови користувача. Таке оголов'я зазвичай складається з двох частин – жорсткої, зазвичай металевої, основи і м'якої внутрішньої частини, яка прилягає безпосередньо до голови. Саме внутрішня частина здатна розтягуватися, причому користувачеві достатньо лише розмістити чашечки на вухах так, щоб було зручно – а оголов'я при цьому саме збільшиться до потрібного розміру.

— Жорстка дужка. Дужка з жорсткого матеріалу, що з'єднує обидва навушника і при носінні розташовується на потилиці; в окремих моделях може також виконувати роль кріплення на шию (див. нижче). Перевагою такого пристосування перед класичним оголів'ям є те, що дужку можна застосовувати практично з будь-якими зачісками і головними уборами. З іншого боку, у внутрішньоканальних моделях і вкладишах (див. вище) ця особливість робить навушники більш громіздкими, а в накладних моделях її має сенс застосовувати тільки зі звичайними моделями, що не належать до повнорозмірних Over Ear. Тому, а також з ряду інших причин, в наш час дужка особливою популярністю не користується.

— Завушне кріплення. Кріплення, що дає змогу зафіксувати кожен навушник прямо на вушній раковині; як правило, має вигляд характерної дужки. Ця особливість зустрічається у всіх видах сучасних «вух», крім Over Ear (див. вище), а конкретний її зміст залежить насамперед від основного способу розміщення гарнітури на вусі. Так, для внутрішньоканальних моделей і вкладишів завушне кріплення забезпечує додаткову надійність утримання: ймовірність того, що навушник випаде з вуха, за рахунок такого фіксатора зводиться практично до нуля. У накладних «вухах» дана особливість зустрічається помітно рідше, а основна її ідея полягає в тому, щоб обійтися без оголів'я або жорсткої дужки — у деяких випадках ці елементи конструкції бувають зайвими.

— Кріплення на шию. Особливість, що зустрічається виключно у бездротових і комбінованих моделях (див. «Тип підключення») — причому тільки внутрішньоканальних і вкладишах (див. вище). Обидва навушника у таких моделях з'єднуються між собою або звичайним дротом з потовщеною частиною, або особливим обручем підковоподібної форми (до кожного кінця такого обруча за допомогою дроту підключено окреме «вухо»). У будь-якому разі при носінні такий дріт або обруч розташовується ззаду на шиї користувача, що забезпечує додаткову зручність: витягнуті з вух (або такі, що випали) навушники не падають на землю, а залишаються висіти на кріпленні. А в деяких моделях передбачаються ще й спеціальні магніти, з допомогою яких можна «приліпити» один до одного вийняті з вух навушники, перетворивши всю конструкцію у кільце — це ще більше знижує ризик впустити пристрій.

— Можливість складання. Можливість компактно скласти навушники для зберігання і транспортування. Відзначимо, що дана особливість вказується тільки для накладних моделей (див. вище) — внутрішньоканальні навушники та вкладиші самі по собі досить портативні, у них немає необхідності передбачати спеціальну складану конструкцію.

— Поворотні чаші. Конструктивна особливість, що зустрічається в накладних навушниках (див. вище). Під поворотними в даному разі маються на увазі чаші, які в робочому положенні можуть повертатися на деякий кут навколо вертикальної осі. Це дає змогу навушникам додатково підлаштовуватися під розмір і форму голови користувача — що, зі свого боку, підвищує комфортність, особливо при тривалому носінні. З іншого боку, поворотне кріплення дещо ускладнює конструкцію навушників, збільшує її вартість і трохи знижує надійність.

- Окуляри. Навушники у форм-факторі окулярів. Звук такі моделі передають або вбудованими в дужки динаміками спрямованого типу, або ж прямо у внутрішнє вухо за допомогою провідності через кістки черепа. Крім музики в навушниках-окулярах з кістковою провідністю забезпечується чутність того, що відбувається навколо.

- Головна пов'язка. Пов'язки на голову із вбудованими навушниками. У подібному форматі випускаються дитячі моделі головних пов'язок із яскравими принтами героїв мультфільмів та казкових персонажів, а також пов'язки на голову для шанувальників спортивного способу життя. Навушники в таких моделях зазвичай витягуються, що дозволяє прати головну пов'язку.

Конкретний інтерфейс підключення, передбачений в навушниках. При цьому в деяких моделях можуть передбачатися відразу кілька варіантів — це або комбіновані пристрої (див. «Тип підключення»), або дротові навушники, укомплектовані додатковими перехідниками або змінними кабелями.

— micro-Jack (2.5 мм). Дротовий роз'єм, що схожий з популярним mini-Jack 3.5 мм (див. нижче), однак має менші розміри. Техніка з таким підключенням зустрічається нечасто — переважно це мініатюрні пристрої, де просто немає місця для роз'єму на 3.5 мм, Відповідно, і серед навушників даний інтерфейс поширення не отримав: у чистому вигляді майже не зустрічається, моделі з таким штекером зазвичай доповнюються перехідником або кабелем для mini-Jack.

— mini-Jack (3.5 мм). Ледь не найпопулярніший сучасний тип аудіороз'єму; якщо в якомусь пристрої заявлений вихід під навушники — швидше за все, мова йде саме про гніздо 3.5 мм. Відповідно, і більшість навушників з дротовим підключенням використовують саме цей тип роз'єму. Варто відзначити, що навушники з мікрофоном, розраховані на подібне з'єднання, оснащуються спеціальним штекером під комбінований аудіороз'єм «навушники+мікрофон» (подібні роз'єми популярні в портативних гаджетах і ноутбуках). А ось з гніздом, призначеним тільки для «вух» без мікрофона, такий штекер може працювати некоректно. Альтернативою можуть стати навушники, оснащені двома окремими штекерами mini-jack; докладніше про це варіанті див. н...ижче.

— mini-Jack (2 x 3.5 мм). Моделі, які мають два штекера mini-jack 3.5 мм. Даний варіант гарантовано означає, що мова йде не про класичні навушники, а про гарнітуру з мікрофоном: один штекер використовується для навушників, другий — для мікрофона. Подібні моделі зручні при використанні з технікою, що має окремі роз'єми: 3.5 мм для «вух» і мікрофона — наприклад, для ПК.

— Pentaconn (4.4 мм). Являє собою 5-контактний балансний вихід. Pentaconn використовує збільшений в порівнянні з mini-Jack штекер, його діаметр становить 4,4 мм, він міцніше і надійніше 3,5-міліметрового з'єднання. Балансне підключення Pentaconn дає можливість працювати з аудіосигналами підвищеної потужності. Завдяки цьому з'єднанню можна передавати сигнал на досить велику відстань. Відповідно подібний роз'єм актуальний для навушників вищої категорії.

— Jack (6.35 мм). Найбільший різновид аудіороз'єму типу Jack, що зустрічається в сучасній техніці. Виходи цього типу зустрічаються переважно в стаціонарній аудіотехніці — для портативних пристроїв вони занадто громіздкі, там простіше використовувати 3.5 мм mini-jack. Водночас роз'єм 6.35 мм вважається більш підходящим інтерфейсом для техніки професійного та аудіофільского класу: він забезпечує більш надійне з'єднання, велику щільність контакту і, відповідно, меншу ймовірність перешкод. Тому, хоча власним роз'ємом типу Jack оснащується порівняно небагато навушників (переважно рішення преміумкласу), чимало моделей зі штекером 3.5 мм mini-Jack комплектуються перехідником на 6,35 мм.

— XLR. Характерний круглий роз'єм з замком-фіксатором і 3 контактами (є й інші варіанти за кількістю). Як правило, він використовується для передачі аналогового сигналу через балансне підключення. Таке підключення забезпечує високу стійкість до перешкод, характерну для професійного застосування; водночас сам роз'єм має досить великі габарити. Зважаючи на все це наявність XLR актуальна переважно для навушників, розрахованих на застосування з прогресивною стаціонарною апаратурою.

— Bluetooth. Найпопулярніший варіант бездротового підключення в сучасних навушниках. Пов'язано це з тим, що вбудовані модулі Bluetooth є практично в кожному сучасному смартфоні, планшеті або ноутбуці, а для пристроїв без цього модуля (наприклад, ПК) можуть випускатися відповідні адаптери. Правда, якість звуку при традиційному Bluetooth-з'єднанні виходить порівняно невисокою, але для виправлення ситуації все частіше застосовуються спеціальні технології на зразок aptX і aptxHD (див. «Підтримка кодеків»).
Також варто відзначити, що модулі Bluetooth можуть відповідати різним версіям (останні на 2021 рік це Bluetooth 5.0, Bluetooth 5.1, Bluetooth 5.2, Bluetooth 5.3, Bluetooth 5.4); цей момент на якість звуку не впливає, проте визначає ряд додаткових нюансів — дальність і надійність зв'язку, можливість роботи крізь стіни та інші перешкоди, стійкість до перешкод тощо. В сучасних «вухах» можна зустріти такі версії Bluetooth:

• Bluetooth v 4.0. Оновлення, в якому можливості версії 3.0 (класичний+високошвидкісний Bluetooth) були доповнені третім форматом — Bluetooth LE (з низьким енергоспоживанням). Цей стандарт зв'язку призначений переважно для передачі невеликих об'ємів інформації — зокрема, службових пакетів даних для підтримки з'єднання. При цьому творцям вдалося поєднати економне споживання енергії і велику дальність зв'язку — вона може досягати 100 м. Це позитивно позначається на стабільності підключення.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Якщо говорити конкретно про навушники, то для них ключовим нововведенням даної версії стала покращена захищеність від перешкод під час роботи поряд з пристроями пристроями мобільного зв'язку формату 4G (LTE) (в попередніх стандартах сигнали Bluetooth і LTE могли перекриватися, що призводило до збоїв). Так що для використання разом з 4G-смартфоном однозначно рекомендуються навушники з підтримкою Bluetooth не нижче v 4.1.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth, що представив переважно ряд загальних поліпшень надійності і захисту.
• Bluetooth v 5.0. Масштабне оновлення Bluetooth, випущене в 2016 році. Одним з найпомітніших нововведень стало введення двох додаткових режимів роботи Bluetooth LE: режиму підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності) і режиму збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості). У разі навушників основне значення цих нововведень полягає в поліпшенні загальної надійності зв'язку, збільшення його дальності та зменшенні кількості розривів.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення версії v 5.0, у якому, крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, з'явилася така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому смартфон або інший гаджет з підтримкою цього стандарту здатний визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра; це може знадобитися, наприклад, для пошуку зниклих з виду, але все ще працюючих навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання.
• Bluetooth v5.4. представили на початку 2023 року, збільшили радіус дії та швидкість обміну даними. Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.

— Радіоканал. Бездротове з'єднання по радіоканалу, що не використовує технології Bluetooth (див. вище). Подібні навушники зазвичай комплектуються адаптером, який підключається до джерела сигналу дротовим способом — наприклад, через USB або mini-Jack 3.5. Такий спосіб підключення більш універсальний, ніж Bluetooth, він може застосовуватися навіть з пристроями, що не мають бездротових модулів. Крім того, радіоканал забезпечує більшу дальність (нерідко — до декількох десятків метрів), а якість звуку виходить досить високою навіть без використання спеціальних технологій. Недоліком даного варіанта можна назвати власне наявність адаптера, який не завжди доречний: наприклад, з планшетом або смартфоном зручніше використовувати Bluetooth-навушники.

— ІЧ-канал. Ще один спосіб бездротового підключення, особливістю якого є те, що він використовує не радіохвилі, а інфрачервоне випромінювання. Теоретично перевагою такого з'єднання є стійкість до електромагнітних перешкод, недоліком — те, що працює він тільки в зоні прямої видимості. На практиці ж ситуація така, що здебільшого для бездротового з'єднання простіше використовувати Bluetooth або радіоканал. Так що цей варіант зустрічається виключно у спеціалізованих пристроях для техніки, оснащеної власними ІЧ-виходами — зокрема, серед навушників під автомобільні монітори.

— USB-A. Дротове підключення до стандартного (повнорозмірного) роз'єму USB. Цей варіант зустрічається виключно серед навушників, розрахованих на комп'ютери/ноутбуки, ігрові консолі. Одна з переваг полягає в тому, що звук через USB передається в цифровому вигляді і обробляється не аудіокартою комп'ютера, а вбудованим перетворювачем навушників; такий перетворювач нерідко забезпечує кращу якість звуку, ніж згадана аудіокарта. Крім того, через USB-підключення можна передавати багатоканальний звук — цей момент особливо оцінять геймери. Ще однією перевагою можна назвати те, що при використанні USB-навушників спеціалізовані аудіовиходи залишаються вільними, і до них можна приєднати іншу апаратуру — наприклад, комп'ютерні колонки або вібронакидку.

— USB-C. Відносно новий тип USB-роз'єму, що застосовується і в стаціонарних комп'ютерах, і в портативних пристроях – як спадкоємець microUSB. Не сильно відрізняється за розмірами, однак має більш досконалу конструкцію — зокрема, зроблений двостороннім, що полегшує підключення. Найчастіше доповнюється іншими варіантами підключення (вони можуть бути як дротовими, так і бездротовими).

— Lightning. Універсальний роз'єм, застосовуваний в портативній техніці Apple — смартфонах iPhone і планшетах iPad — починаючи з 2012 року. Іншими виробниками не використовується. Відповідно, моделі з таким інтерфейсом розраховані саме на «яблучну» техніку (насамперед iPhone і плеєри iPod touch). Цей тип підключення особливо актуальний з урахуванням того, що в останніх «айфонах» виробник взагалі відмовився від окремого аудіовиходу, і єдиною можливістю для підключення навушників є саме порт Lightning.

— Фірмовий роз'єм. Роз'єм підключення, що не належить до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено, в техніці одного або декількох виробників. Такі роз'єми зустрічаються переважно серед навушників для мобільних телефонів. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією даний варіант практично зійшов зі сцени. Теоретично фірмовим роз'ємом є також описаний вище Lightning, однак він виділений в окрему категорію через популярність техніки Apple.

Конструкція штекера, передбаченого в навушниках. Даний параметр є актуальним насамперед для моделей з інтерфейсом mini-Jack (див. «Підключення») — інші штекери здебільшого робляться прямими, виключення зустрічаються вкрай рідко.

— Прямий. Традиційний, найбільш простий і невигадливий варіант — штекери, не мають ніяких вигинів. Зазвичай, без обмежень сумісні зі стаціонарною аудіотехнікою, ПК, ноутбуками і т. ін. А ось для смартфонів і інших портативних гаджетів даний варіант не завжди є оптимальним — все залежить від того, яким чином гаджет розташовується в кишені або чохлі. У деяких випадках — наприклад, при носінні смартфона в звичайному кишені штанів — такий дріт може перехилятися в районі штекера, через що швидко приходить в непридатність; у таких випадках варто звернути увагу на Г-образні або зігнуті штекери (див. нижче).

— Г-подібний. Штекери, загнуті під 90° у формі букви Р. Розраховані переважно на застосування зі смартфонами і іншими кишеньковими пристроями: такі пристрої при носінні можуть розташовуватися таким чином, що загнутий штекер буде більш зручний, ніж прямий. Втім, Г-подібна конструкція може виявитися оптимальним вибором для стаціонарної техніки, де дріт навушників підходить до роз'єму під прямим кутом, наприклад, така ситуація нерідко зустрічається у комп'ютерах і ноутбуках.

— Під кутом 45°. Різновид описаного вище Р-по...дібного штекера, загнута не під прямим, а під меншим кутом (не обов'язково рівно 45°). Також розрахована переважно на кишенькову техніку, причому при подібному застосування такі штекери вважаються навіть більш зручними і надійними, ніж традиційні Г-образні. А ось для стаціонарних пристроїв навряд чи має сенс спеціально шукати модель з подібним роз'ємом (хоча технічно цілком можливо і таке застосування).

Довжина кабелю, яким укомплектовані навушники з відповідною можливістю підключення.

Оптимальна довжина кабелю залежить від планованого формату застосування «вух». Так, для портативних гаджетів нерідко бракує 1 метра і менше, для комп'ютера бажано мати дріт на 1 – 2 м, а краще на 2 – 3 м. А моделі з більшою довжиною кабелю — 3 – 5 м і навіть більше — призначені переважно для специфічних завдань, таких як підключення до телевізора або використання в студіях звукозапису.

Нагадаємо, що у деяких моделях кабель робиться знімним (див. нижче) і може бути при необхідності замінений на довший або коротший. Також зазначимо, що існують подовжувальні кабелі, що дозволяють збільшити довжину основного дроту; такий кабель може навіть входити в комплект поставки, цей момент (і довжина додаткового кабелю) зазвичай уточнюється в примітках.

Формат звуку, підтримуваний навушниками.

— Стерео. Двоканальне звучання, що дозволяє до певної міри створювати ефект об'ємного звуку (за рахунок різниці в правому і лівому каналі). Конструкція навушників (два динаміка, по одному на кожне вухо) першопочатково «заточена» саме під стерео, тому абсолютна більшість моделей підтримують саме цей формат звуку.

— Моно. Одноканальний звук, не створює ефекту об'ємності. Таке маркування означає, що дана модель оснащена одним навушником; при цьому на ринку зустрічається два різновиди подібних пристроїв. Перший — це навушники, що першопочатково мають тільки одну чашечку і призначені для ситуацій, коли друге вухо потрібно залишити відкритим (наприклад, для роботи на телефоні в офісі). Другий — це пристрої true wireless (див. «Тип кабелю»), що продаються по одному, на заміну втраченого навушника з початкової пари.

— 5.1. Першопочатково формат 5.1 призначений для створення об'ємного звуку, який може надходити з будь-якої сторони (surround). Він передбачає наявність 5 основних каналів (центр, фронт лівий/правий, тил лівий/правий) і одного басового. В навушниках ефект подібного звучання досягається за рахунок використання декількох динаміків в кожній чашці. Такі моделі дуже зручні при перегляді фільмів з багатоканальним звуком, а також в іграх – вони забезпечують потужний ефект занурення. З іншого боку, обходяться подібні навушники недешево, до того ж вони вимагають спец...ифічного способу підключення (наприклад, по USB).

— 5.1 (віртуальний). Моделі з підтримкою об'ємного звуку 5.1 (див. вище), в яких ефект surround досягається не за рахунок кількості динаміків, а за рахунок спеціальних технологій оброблення звуку. Це дещо знижує точність у порівнянні з «не-віртуальною» багатоканальністю, зате дозволяє помітно знизити вартість і вага навушників. Втім, динаміків в таких моделях також може бути декілька — наприклад, для поділу за частотами.

— 7.1. Формат 7.1 являє собою описаний вище багатоканальний 5.1, доповнений ще двома основними каналами. Локалізація цих каналів залежить від конкретного різновиду 7.1, однак у будь-якому разі вони посилюють ефект об'ємності. З іншого боку, повноцінна підтримка такого формату помітно позначається на габаритах, вазі і ціні навушників, а контенту зі звуком 7.1 випускається помітно менше, ніж 5.1.

— 7.1 (віртуальний). «Віртуальний» різновид описаного вище формату 7.1, в якому ефект об'ємного звуку забезпечується насамперед за рахунок спеціального оброблення сигналу, а не за рахунок наявності окремих випромінювачів під кожен канал. Аналогічно віртуального 5.1, такий формат роботи дещо знижує достовірність звучання, проте ця різниця часто буває непомітною, а самі навушники виходять більш простими і недорогими. Тому більшість сучасних 7.1-моделей підтримують саме віртуальний формат цього звуку.

— 9.1 (віртуальний). Подальший розвиток ідеї багатоканального звуку: 5 каналів, як 5.1 (див. вище), доповнені ще 4 каналами для більш точної локалізації чутного звуку. Як і в інших віртуальних форматах, об'ємність в даному випадку забезпечується спеціальними алгоритмами оброблення.

Варто пам'ятати, що фактичне звучання буде залежати не тільки від навушників, але і від джерела сигналу: наприклад, монофонічний запис навіть у «вухах» 9.1 не стане об'ємним.

— 3D звук. Об'ємне звучання з локалізацією джерел звуку в тривимірному просторі дозволяє глибоко поринути в атмосферу фільмів або зануритися у віртуальний ігровий світ. Механіка просторового 3D-звучання забезпечує локалізацію джерел звуку навколо слухача та у вертикальній площині. Алгоритми реалізації 3D-звуку в навушниках відрізняються щодо програмної та апаратної підтримки, проте всі вони націлені на досягнення ефекту реалістичності того, що відбувається. Об'ємний звук давно став стандартом для фільмів, а останнім часом функція 3D-звучання все частіше зустрічається в іграх та музичних треках.

Підтримка навушниками звуку високої роздільної здатності Hi-Res Audio. Відповідний формат покликаний забезпечити звучання, близьке до записуваного у студії. Під Hi-Res Audio розуміється цифровий сигнал із параметрами від 96 кГц/24 біт, а аналогової техніки встановлюється вимога розширеної частотної характеристики — від 40 кГц. Аудіотреки у цьому форматі звучать максимально близько до оригінальних задумів авторів композицій. Ліцензією Hi-Res маркуються преміальні навушники для затятих аудіофілів.

Імпедансом називають номінальний опір навушників змінному струму — такого, як аудіосигнал.

За інших рівних умов більш високий імпеданс знижує рівень спотворень, проте потребує більш потужного підсилювача — інакше навушники просто не зможуть видати достатню гучність. У світлі цього вибір по опору залежить насамперед від того, до якого джерела сигналу планується підключати «вуха». Так, для портативного гаджета (смартфона, кишенькового плеєра) оптимальним вважається показник у 16 Ом і менше, непоганим — 17 – 32 Ом. Більш високі значення — 33 – 64 Му і 65 – 96 Ом — зажадають вже досить потужних підсилювачів, на зразок тих, що застосовуються в комп'ютерах і телевізорах. А моделі з опором 96 – 250 Ом і вище розраховані переважно на аудіотехніку Hi-End класу і професійне застосування; для таких випадків детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані переважно для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтерфе...йсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується переважно подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Наявність власної підсвічування в конструкції навушників.

Дана функція не впливає на основний функціонал, однак надає «вух» незвичайний зовнішній вигляд. Вона стане в нагоді тим, хто набуває навушники не тільки як аудіопристрій, але ще й як стильний аксесуар — зокрема, геймерам-ентузіастам, або меломанам, які бажають підкреслити своє захоплення.