Порівняння JBL Endurance Dive vs JBL Endurance Sprint

В даному пункті уточнюється насамперед спосіб кріплення на вухах; за цим параметром сучасні навушники діляться на накладні, внутрішньоканальні^ вкладиші, окуляри та головні пов'язки. Для накладних моделей тут також може уточнюватися акустичне оформлення (закриті, напіввідкриті, відкриті), а також наявність таких особливостей, як повнорозмірна (over-ear) конструкція (при відсутності цієї особливості подібні навушники називають «накладні (on-ear)», або просто «накладні»), поворотні чаші, авторегулювання оголов'я чи навіть популярний в середині 2021 року тренд – котячі вушка Cat Ear (навушники з вушками. А такі деталі, як жорстка дужка, завушне кріплення, кріплення на шию і можливість складання, можуть поєднуватися майже з будь-яким способом розміщення на вухах (з окремими винятками — наприклад, накладні моделі на шию не кріпляться).

Ось докладніший опис різних варіантів розміщення на вухах:

— Накладні. Накладними називають навушники, які розташовуються зовні вушних раковин, закриваючи вухо збоку («звичайні» накладні моделі) або повністю (повнорозмірні Over-Ea...r — про них див. нижче). У будь-якому разі такі моделі мають досить великий розмір. Це, з одного боку, спрощує створення навушників з прогресивними звуковими характеристиками, а також дає змогу без особливих труднощів застосовувати деякі специфічні методи — наприклад, кілька випромінювачів або підтримку багатоканального об'ємного звуку. З іншого боку, габарити «вух» ускладнюють транспортування і застосування на ходу. Крім того, варто враховувати, що більшість накладних моделей мають наголів'я, через що вони слабо сумісні зі складними зачісками і деякими головними уборами. Цього недоліку позбавлені моделі з жорсткими дужками і завушними кріпленнями, однак вони також мають свою специфіку (див. нижче).
Накладні навушники можуть мати різне акустичне оформлення:

• Закриті. Моделі з високим ступенем звукоізоляції, що максимально захищають користувача від сторонніх звуків. Таке оформлення сприяє насиченому звуку (особливо в басовому діапазоні), а також дає дуже потужний ефект занурення, завдяки чому воно добре підходить для домашнього застосування (включаючи комп'ютерні ігри) і для шумної обстановки. Але ось на вулиці застосовувати подібні «вуха» не рекомендується: повна ізоляція від оточуючих звуків у таких умовах може бути небезпечною. Крім того, вважається, що повністю закрите оформлення дещо погіршує достовірність звучання.
• Відкриті. Навушники з мінімальним рівнем звукоізоляції, пропускають велику частину зовнішніх звуків. Поступаються закритим за потужністю і насиченістю звуку, а також ефективністю в шумній обстановці; крім того, звук з таких навушників непогано чути і оточуючим. З іншого боку, відкриті моделі в цілому забезпечують достовірніше звучання і краще підходять для ситуацій, коли потрібно контролювати навколишнє оточення — наприклад, для застосування на вулиці.
• Напіввідкриті. Своєрідний компроміс між описаними вище варіантами: навушники з якіснішою звукоізоляцією, ніж у відкритих моделях, які однак все ж не дотягують за цим показником до закритих «вух».Для деяких користувачів саме такий середній варіант може виявитися комфортнішим. Крім того, напіввідкриті навушники цінуються і у професійній роботі зі звуком: вони зберігають насиченість басів і водночас не створюють спотворень, характерних для повністю закритого оформлення.
• З жорсткою дужкою. Жорстка дужка дає змогу надійно фіксувати амбушюри на вушних раковинах. Близьким аналогом жорсткої дужки є наголів'я повнорозмірних навушників, але на відміну від нього дужка носиться на потиличній частині голови, а не на маківці. З цієї причини жорсткі дужки виготовляються переважно без м'якої підкладки, з голого пластику/металу. Навушники з жорсткою дужкою найчастіше мають спортивну спрямованість, адже розташовуючись на потилиці, навушники не будуть соватися по голові навіть при інтенсивному бігу. Накладні навушники щільно притискаються до вушних раковин, але самі динаміки при цьому розміщуються з зовнішньої сторони слухових каналів.
• Cat Ear («вушка»). Накладні навушники в цікавому оформленні – з імітацією котячих вух на оголов'ї. Таке доповнення не впливає на робочі характеристики, проте «вушка» незвично виглядають і можуть стати відмінним доповненням до яскравого оригінального стилю власника. Навушники Cat Ear особливо популярні серед підлітків.

— Внутрішньоканальні. Мініатюрні навушники, які при використанні вставляються безпосередньо у вушні канали. Для зручності носіння передбачаються гумові або силіконові накладки, нерідко до комплекту входить кілька таких накладок, для підлаштування під конкретний розмір вуха. Подібна конструкція поєднує в собі компактність і прогресивні робочі характеристики: по гучності звуку і насиченості басів внутрішньоканальні «вуха» нерідко порівнянні з накладними, а ступінь звукоізоляції виходить досить високою (багато моделей можна навіть застосовувати в якості імпровізованих вушних затичок). З іншого боку, повна ізоляція від зовнішніх звуків іноді може бути і недоліком — наприклад, при їзді на велосипеді або прогулянці по вулиці зі жвавим рухом.

— Внутрішньоканальні з жорсткою дужкою. Внутрішньоканальні навушники закладаються всередину слухових каналів, що дає їм змогу максимально надійно фіксуватися у вусі і не спадати. Наявність жорсткої дужки ще більше підвищує надійність фіксації навушників. Даний різновид навушників добре підходить для спорту. Жорстка дужка і внутрішньоканальна конструкція звукових випромінювачів дає змогу навушникам надійно сидіти на своєму місці навіть в процесі інтенсивного бігу.

— Вкладиші. Також відомі в просторіччі як «таблетки». Аналогічно внутрішньоканальним, такі навушники мають невеликі розміри і розміщуються у вушній раковині — однак не в глибині слухового каналу, а в самому його початку, практично зовні. Завдяки цьому вкладиші дещо простіші за конструкцією і дешевші, проте в них складніше досягти насиченого звучання і прогресивних акустичних характеристик. Подібні моделі дають досить невисоку звукоізоляцію, однак це може бути як недоліком, так і перевагою — у залежності від обстановки. А деякі навушники даного типу мають витягнуту форму, завдяки якій вони глибше сидять у вухах і за своїми можливостям можуть наближатися до внутрішньоканальних моделей.

Окремо варто відзначити, що внутрішньоканальні моделі і вкладиші не використовують оголів'я — навушники робляться або повністю окремими, або з'єднуються пристосуванням на зразок жорсткої дужки або кріплення на шию. Так що такі навушники можна без проблем носити практично з будь-якою зачіскою або головним убором.

— Вкладиші з жорсткою дужкою. Вкладиші просто вставляються в прохід слухового каналу, не проникаючи в нього глибоко. Це не найнадійніший спосіб фіксації навушників, але за рахунок наявності жорсткої дужки вкладиші отримують міцну посадку і надійну фіксацію. Самі навушники мають відкриту конструкцію звукового тракту, у зв'язку з чим відтворюють аудіо з помітним спотворенням оригінального звукового сигналу. Але при цьому відкрита схема акустики дає змогу чітко чути, що відбувається в навколишньому просторі.

Що стосується додаткових особливостей конструкції, то вони можуть бути такими:

— Повнорозмірні Over-Ear. Накладні навушники (див. вище), в яких кожна чашечка повністю закриває вухо і щільно прилягає до голови. Самі чашки в таких моделях робляться досить великими і оснащуються характерними м'якими «бордюрами» по периметру внутрішньої сторони — ці бордюри і прилягають до голови, так що вушна раковина фактично виявляється всередині чашечки. Основна перевага такої конструкції полягає в тому, що навушники (при правильно підібраному розмірі) практично не торкаються вух користувача і не тиснуть на них — це особливо комфортно при тривалому використанні. Крім того, в моделях Over-Ear простіше досягти якісної звукоізоляції (хоча серед них можна зустріти моделі з напіввідкритим і навіть повністю відкритим акустичним оформленням). Головний недолік подібних пристроїв — громіздкість і незручність у транспортуванні та застосуванні «на ходу». Крім того, при носінні окулярів чашечки Over-Ear зазвичай тиснуть на дужки з боків — це може викликати дискомфорт.

– Авторегулювання оголов'я. Оголов'я, здатне автоматично підлаштовуватися під розмір голови користувача. Таке оголов'я зазвичай складається з двох частин – жорсткої, зазвичай металевої, основи і м'якої внутрішньої частини, яка прилягає безпосередньо до голови. Саме внутрішня частина здатна розтягуватися, причому користувачеві достатньо лише розмістити чашечки на вухах так, щоб було зручно – а оголов'я при цьому саме збільшиться до потрібного розміру.

— Жорстка дужка. Дужка з жорсткого матеріалу, що з'єднує обидва навушника і при носінні розташовується на потилиці; в окремих моделях може також виконувати роль кріплення на шию (див. нижче). Перевагою такого пристосування перед класичним оголів'ям є те, що дужку можна застосовувати практично з будь-якими зачісками і головними уборами. З іншого боку, у внутрішньоканальних моделях і вкладишах (див. вище) ця особливість робить навушники більш громіздкими, а в накладних моделях її має сенс застосовувати тільки зі звичайними моделями, що не належать до повнорозмірних Over Ear. Тому, а також з ряду інших причин, в наш час дужка особливою популярністю не користується.

— Завушне кріплення. Кріплення, що дає змогу зафіксувати кожен навушник прямо на вушній раковині; як правило, має вигляд характерної дужки. Ця особливість зустрічається у всіх видах сучасних «вух», крім Over Ear (див. вище), а конкретний її зміст залежить насамперед від основного способу розміщення гарнітури на вусі. Так, для внутрішньоканальних моделей і вкладишів завушне кріплення забезпечує додаткову надійність утримання: ймовірність того, що навушник випаде з вуха, за рахунок такого фіксатора зводиться практично до нуля. У накладних «вухах» дана особливість зустрічається помітно рідше, а основна її ідея полягає в тому, щоб обійтися без оголів'я або жорсткої дужки — у деяких випадках ці елементи конструкції бувають зайвими.

— Кріплення на шию. Особливість, що зустрічається виключно у бездротових і комбінованих моделях (див. «Тип підключення») — причому тільки внутрішньоканальних і вкладишах (див. вище). Обидва навушника у таких моделях з'єднуються між собою або звичайним дротом з потовщеною частиною, або особливим обручем підковоподібної форми (до кожного кінця такого обруча за допомогою дроту підключено окреме «вухо»). У будь-якому разі при носінні такий дріт або обруч розташовується ззаду на шиї користувача, що забезпечує додаткову зручність: витягнуті з вух (або такі, що випали) навушники не падають на землю, а залишаються висіти на кріпленні. А в деяких моделях передбачаються ще й спеціальні магніти, з допомогою яких можна «приліпити» один до одного вийняті з вух навушники, перетворивши всю конструкцію у кільце — це ще більше знижує ризик впустити пристрій.

— Можливість складання. Можливість компактно скласти навушники для зберігання і транспортування. Відзначимо, що дана особливість вказується тільки для накладних моделей (див. вище) — внутрішньоканальні навушники та вкладиші самі по собі досить портативні, у них немає необхідності передбачати спеціальну складану конструкцію.

— Поворотні чаші. Конструктивна особливість, що зустрічається в накладних навушниках (див. вище). Під поворотними в даному разі маються на увазі чаші, які в робочому положенні можуть повертатися на деякий кут навколо вертикальної осі. Це дає змогу навушникам додатково підлаштовуватися під розмір і форму голови користувача — що, зі свого боку, підвищує комфортність, особливо при тривалому носінні. З іншого боку, поворотне кріплення дещо ускладнює конструкцію навушників, збільшує її вартість і трохи знижує надійність.

- Окуляри. Навушники у форм-факторі окулярів. Звук такі моделі передають або вбудованими в дужки динаміками спрямованого типу, або ж прямо у внутрішнє вухо за допомогою провідності через кістки черепа. Крім музики в навушниках-окулярах з кістковою провідністю забезпечується чутність того, що відбувається навколо.

- Головна пов'язка. Пов'язки на голову із вбудованими навушниками. У подібному форматі випускаються дитячі моделі головних пов'язок із яскравими принтами героїв мультфільмів та казкових персонажів, а також пов'язки на голову для шанувальників спортивного способу життя. Навушники в таких моделях зазвичай витягуються, що дозволяє прати головну пов'язку.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані переважно для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтерфе...йсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується переважно подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Об'єм вбудованої пам'яті, встановленої в навушниках.

Дана особливість зустрічається виключно у моделях, оснащених вбудованим плеєром (див. вище) і здатних програвати музику повністю самостійно, без підключення до зовнішніх пристроїв. Однак цим справа не може обмежуватися, зустрічаються «вуха» і з більш широкими функціями — наприклад, з можливістю запису даних з фітнес-датчиків. У будь-якому разі чим більше об'єм пам'яті — тим більше даних можна зберігати в ній (для порівняння: MP3 композиції рідко важать більше 15 МБ, а ось файли lossless мають об'єм в 4 – 5 разів більше). Водночас даний параметр помітно впливає на вартість, а самі вбудовані накопичувачі обходяться дорожче карток пам'яті в перерахунку на гігабайт об'єму. Тому такі накопичувачі зустрічаються рідше, ніж альтернативний варіант — кардрідери (див. нижче).

Ємність акумулятора, встановленого в навушниках відповідної конструкції (див. «Живлення»).

Теоретично більш висока ємність дає змогу досягти більшої автономності, але на практиці час роботи залежить ще й від енергоспоживання навушників — а воно може бути дуже різним, залежно від характеристик і особливостей конструкції. Так що цей параметр є другорядним, і звертати увагу при виборі варто не стільки на ємність батареї, скільки на прямо заявлений час роботи (див. нижче).

Час, необхідний для повної зарядки акумулятора в навушниках з відповідним живленням (див. вище).

У даному випадку мається на увазі час зарядки батареї від 0 до 100 % при використанні штатного зарядного пристрою (або стороннього зарядника з ідентичними характеристиками). Відповідно, на практиці цей показник може відрізнятися від заявленого — залежно від особливостей ситуації. Проте в цілому по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: навушники з меншим заявленим часом зарядки і за фактом будуть заряджатися швидше (за інших рівних умов).

Також відзначимо, що підвищення ємності акумулятора (та автономності навушників) неминуче передбачає і збільшення часу зарядки. Для компенсації цього моменту можуть застосовуватися спеціальні технології швидкої зарядки — однак вони позначаються на вартості і вимагають застосування спеціалізованих ЗП.

Тип роз'єму, який використовується для зарядки вбудованого акумулятора навушників, точніше — для підключення зовнішнього зарядного пристрою. Роль такого пристрою може грати мережевий або автомобільний адаптер, повербанк чи навіть USB-порт ПК або ноутбука (за наявності відповідного кабелю). При цьому в true wireless моделях (зустрічаються з ніжкою, < a href="/list/239/pr-46359/">без ніжки, з завушним кріпленням та кліпси (Clip-on)) дріт зарядного пристрою підключається до спеціальної док-станції, куди на час зарядки вкладаються «вуха» (при цьому сама станція зазвичай має власний акумулятор і може працювати як автономний повербанк). А в бездротових і комбінованих рішеннях більш традиційної конструкції вхід зарядки нерідко розташовується на самому корпусі навушників. Що стосується роз'ємів, то найбільш поширені такі варіанти:

— microUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, яка створена для портативних пристроїв. З'явилася досить давно, проте не втрачає популярності і у наш час, використовується абсолютною більшістю виробників.

— USB-C. Мініатюрний USB-роз'єм, який позиціонується в тому числі як потенційний спадкоємець microUSB. На відміну від попередника, має двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в гніздо будь-яким боком. Поки що зустрічається відносно рідко, проте з великою вірогідністю в найближчі роки ситуація зміниться.

— Lightning.... Фірмовий роз'єм компанії Apple. Як і USB-C, має двосторонню конструкцію, при цьому дещо зручніший і надійніший, однак застосування Lightning обмежується власне продукцією компанії Apple і бренду Beats, який їй належить.

Ця особливість означає, що в якості органів управління в навушниках використовуються не традиційні кнопки, які потрібно натискати, а сенсори, що спрацьовують від дотику.

Сенсорне управління обходиться дещо дорожче кнопкового, однак має ряд переваг перед ним. По-перше, воно надає навушникам акуратного і технологічного зовнішнього вигляду, з мінімумом виступаючих частин. По-друге, завдяки відсутності рухомих частин сенсори більше надійні і компактні. По-третє, користуватися ними чисто фізично зручніше, особливо при невеликих розмірах навушників. Ці моменти особливо актуальні для «вух» формату true wireless (см «Тип кабелю»), тому саме у них найчастіше можна зустріти сенсорне управління. Втім, бувають і винятки з цього правила. Також зазначимо, що різниця в ціні між кнопками і сенсорами нерідко виявляється практично непомітною на тлі вартості навушників в цілому.

Серед комплектації варто виділити силіконові та поліуретанові насадки, актуальні для внутрішньоканальних навушників, насадки додаткової фіксації та завушні дужки для кращого кріплення у вусі, змінні амбушюри, додатковий кабель, донгл, адаптер для літака, кейс/футляр та док. Зустрічаються інші аксесуари. Докладніше про них:

— Силіконові насадки. Змінні насадки з силікону, які використовуються у внутрішньоканальних навушниках. Зазвичай до комплекту входять декілька насадок різного розміру, що дає можливість підлаштовувати навушники для конкретного користувача. Практичними перевагами силікону є м'якість, довговічність, загальна зручність і водночас невисока вартість.

— Поліуретанові насадки. Змінні насадки для внутрішньоканальних навушників, виготовлені зі спіненого поліуретану. Цей матеріал дещо дорожчий за силікон, він вимагає регулярного очищення і має менший термін придатності — зокрема через деформації у процесі зношування. З іншого боку, поліуретан ідеальний з точки зору акустики, саме такі насадки вважаються оптимальним вибором для шанувальників внутрішньоканальних «вух» із якісним зву...ком.

— Завушні дужки. Знімні пристосування, які призначені для додаткового закріплення кожного навушника на вусі. Відзначимо, що не варто плутати такі пристосування з завушними кріпленнями (див. вище). Головна різниця полягає в тому, що дужки застосовуються виключно в деяких моделях внутрішньоканальних навушників і вкладишів як додаткова опція. Іншими словами, носити такі навушники можна й без дужки, тоді як завушне кріплення зазвичай робиться незнімним і без нього в принципі не обійтися.

— Кейс (футляр) / чохол. Чохлами зазвичай називають м'які ганчіркові сумочки, вони оберігають «вуха» переважно від забруднень і займають мінімум місця. Кейси ж виготовляють із твердих матеріалів, вони трохи більш громіздкі, зате добре захищають від ударів, натисків і контактів з гострими предметами. У будь-якому разі комплектний чохол або футляр оптимально підходить для навушників і зручніший, ніж імпровізований захисний кожух.

— Кейс-зарядка. Кейс — футляр з твердого матеріалу — відіграє одночасно й роль зарядного пристрою. Ця функція дуже популярна в true wireless моделях (див. «Тип кабелю»). Кейс-зарядка зазвичай має власний акумулятор і вже від цього акумулятора заряджаються навушники; подібна конструкція забезпечує додаткову зручність відразу в декількох моментах. По-перше, кейс, по суті, виконує ще й функцію повербанка — автономного джерела живлення; ємність такого «повербанка» може бути різною, проте її зазвичай вистачає на декілька повних зарядок «вух» (детальніше див. «Ємність кейса»). По-друге, можливість заряджати навушники прямо в кейсі знижує ризик загубити їх. По-третє, сама по собі процедура такої зарядки досить зручна — достатньо підключити кабель до кейса.

— Кліпса для носіння. Кліпса, яка призначена для закріплення дроту на кишені, комірі, лацкані одягу тощо. Вона забезпечує додаткову зручність: завдяки кліпсі дріт не теліпається, знижується ймовірність зачепити його при необережному русі чи зачепитися за зовнішній предмет.

— Додатковий кабель. Додатковий кабель, що передбачений як доповнення до основного, може мати різні особливості й спеціалізацію. Так, комплектні кабелі можуть відрізнятися за довжиною, типом роз'єму, типом дроту, додатковим функціоналом (мікрофон, регулятор гучності) тощо. Ці подробиці в кожному разі варто уточнювати окремо. А тут відзначимо, що практично всі навушники з такою комплектацією мають знімний кабель (незнімний дріт має сенс доповнювати хіба що подовжувачем, а він вважається окремим аксесуаром — див. нижче).

— Подовжувач. Різновид додаткового кабелю, який призначений виключно для того, щоб збільшити загальну довжину дроту. Завдяки подовжувачу можна підлаштувати навушники під особливості ситуації: наприклад, «наростити» кабель, якщо потрібно переключитися з ноутбука на телевізор або стаціонарну аудіосистему.

— Адаптер для літака. Спеціалізований адаптер для використання навушників з розважальними системами сучасних авіалайнерів. У таких системах використовується особливий спосіб підключення навушників — через два роз'єми 3.5 мм (причому мова йде саме про класичні «вуха», без мікрофона). Моделі з традиційним одинарним штекером 3.5 мм можна підключати до такого виходу тільки через адаптер; такі адаптери першопочатково можуть входити до комплекту.

Цей список не є вичерпним, до комплекту також можуть входити й інші додаткові предмети.